Постанова

від 19.06.2020 по справі 818/569/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2020 року

Київ

справа №818/569/17

адміністративне провадження №К/9901/41724/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 6 червня 2017 року (суддя Бондар С.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року (судді: Чалий І.С. (головуючий), Зеленський В.В., П`янова Я.В.) у справі № 818/569/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зоря 2014 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Зоря 2014 (далі - позивач, ТОВ Зоря 2014 ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - відповідач-1, ГУ ДФС у Сумській області), Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - відповідач-2, контролюючий орган, Охтирська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області) про визнання протиправними дії ГУ ДФС у Сумській області щодо відмови ТОВ Зоря 2014 у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік, зобов`язання ГУ ДФС у Сумській області підтвердити статус ТОВ Зоря 2014 як платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік, зобов`язання Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області внести до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомості щодо ТОВ Зоря 2014 як платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та надати відповідний витяг з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку, визнання протиправними дії Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області щодо відмови ТОВ Зоря 2014 у наданні довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, зобов`язання Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області видати ТОВ Зоря 2014 довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, визнання протиправними дій ГУ ДФС у Сумській області щодо відмови у прийнятті декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік поданих ТОВ Зоря 2014 , визнання декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік ТОВ Зоря 2014 такими, що подані ТОВ Зоря 2014 у день їх фактичного отримання Охтирською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, а саме - 15.02.2017 та 16.02.2017.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 3 квітня 2017 року звернувся до Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області з заявою про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, однак на вказану заяву відповідачем-2 було надано лист-відмову від 03.04.2017 за № 2269/10/18-11-17-25 про видачу довідки. Позивач 5 квітня 2017 року звернувся до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та на вказаний запит відповідачем-2 було надано лист-повідомлення від 06.04.2017 № 2316/10/18-11-12-0226 про відсутність підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи. ГУ ДФС у Сумській області листом-повідомленням від 22.03.2017 № 2155/18-11-12-0117 повідомило позивача, що податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік було присвоєно статус Не визнано як податкову декларацію . Підставами таких дій відповідачі зазначили, що станом на 03.04.2017 за позивачем рахується заборгованість зі сплати податку (податковий борг), а саме: суми ПДВ, що залишаються в розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно статті 209 Податкового кодексу України в сумі 0,15 грн. Позивач зазначає, що частина податку на додану вартість в розмірі 15 %, яка у відповідності до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України спрямовується на спеціальний рахунок платника податків, не може вважатися податковим боргом, оскільки вона не сплачується до відповідного бюджету, а тому твердження відповідачів про наявність податкового боргу по платежу суми ПДВ, що залишаються в розпорядженні с/г підприємства згідно статті 209 Податкового кодексу України (75 14010160) є безпідставними.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 6 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано Охтирську ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області надати ТОВ Зоря 2014 (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. 8-го Березня, 42, код ЄДРПОУ 02137312) витяг з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку як платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік. Визнано протиправними дії Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області щодо відмови ТОВ Зоря 2014 у наданні довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів. Зобов`язано Охтирську ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області видати ТОВ Зоря 2014 довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів. Визнано декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік ТОВ Зоря 2014 такими, що подані ТОВ Зоря 2014 у день їх фактичного отримання Охтирською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, а саме - 15.02.2017 та 16.02.2017. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачами не було доведено та надано належних доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості своїх дій, оскільки позивачем належними та допустимими доказами було спростовано твердження контролюючого органу про наявність у позивача станом на 01.01.2017 податкового боргу зі сплати ПДВ у розмірі 0,15 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Охтирська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 6 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Зоря 2014 у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ Зоря 2014 3 квітня 2017 року звернулося до Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області із заявою про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів. На вказану заяву Охтирською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області було надано позивачу лист-відмову від 03.04.2017 № 2269/10/18-11-17-25 про видачу довідки. Позивач 5 квітня 2017 року звернулося до Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області із запитом про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку. Однак, на вказаний запит Охтирською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області було надано позивачу лист-повідомлення від 06.04.2017 № 2316/10/18-11-12-0226 про відсутність підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи. Крім того, ГУ ДФС у Сумській області листом-повідомленням від 22.03.2017 № 2155/18-11-12-0117 повідомило ТОВ Зоря 2014 , що податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік було присвоєно статус Не визнано як податкову декларацію .

Судами попередніх інстанцій встановлено (що не заперечувалось та не спростовувалось відповідачами), що позивачем у рядку 18 декларації з ПДВ за січень 2016 року позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду визначено суму податку у розмірі 14 619,00 грн, з яких 12 426,00 грн - сплачується до Державного бюджету, а 2 193,00 грн - спрямовується на спеціальний рахунок суб`єкта спеціального режиму оподаткування. Податкове зобов`язання з ПДВ за січень 2016 року у розмірі 14 619,00 грн позивачем було сплачене згідно платіжного доручення від 29.02.2016 № 416. Тобто, позивач своєчасно та у повному розмірі перерахував податкові зобов`язання з ПДВ за січень 2016 року на власний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Однак, на спеціальний рахунок позивача кошти надійшли в таких розмірах: за січень 2016 року - 2 192,85 грн, що становить 15 відсотків від сплаченої позивачем суми податкового зобов`язання, оскільки відповідне перерахування коштів органом казначейства здійснюється у автоматичному режимі.

Таким чином, за кожною операцією на спеціальний рахунок позивача не надійшли кошти у розмірі 0,15 грн, що стало підставою для виникнення за особовим рахунком позивача податкового боргу у загальному розмірі 0,15 грн. Проте, судами встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивачем своєчасно та у повному обсязі було виконано свій обов`язок зі сплати податкових зобов`язань з ПДВ за січень 2016 року. Податкове зобов`язання до Державного бюджету перераховане у повному обсязі, однак заборгованість за спеціальним рахунком позивача у розмірі 0,15 грн має місце у зв`язку з неузгодженістю наявних вимог, а саме: податкове зобов`язання з ПДВ сільськогосподарського товаровиробника, що зареєстрований платником єдиного податку четвертої групи, перерозподіляється шляхом направлення 85 відсотків такого зобов`язання до Державного бюджету, а 15 відсотків - на спеціальний рахунок платника, тоді як відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. Судами встановлено, що позивач при заповненні показників рядка 18 податкових декларацій з ПДВ за січень 2016 року округлив суму податку, що спрямовується на спеціальний рахунок суб`єкта спеціального режиму оподаткування до цілого значення (2 193 грн), водночас при перерахуванні коштів на спеціальний рахунок позивача відбулось їх автоматичне списання у розмірі, визначеному згідно з підпунктом б пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, а саме - 15 відсотків від загальної суми визначеного платником зобов`язання, що становить 2 192,85 грн. У зв`язку з чим суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що висновок контролюючого органу про наявність у позивача станом на 01.01.2017 податкового боргу у розмірі 0,15 грн є безпідставним.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно листа Державної фіскальної служби України від 27.04.2016 № 14988/7/99-99-12-03-05-17 протягом перехідного періоду за заявою суб`єктів господарювання для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи надаються довідки довільної форми. Статус ТОВ Зоря 2014 як платника єдиного податку четвертої групи підтверджується довідкою з реєстру платників єдиного податку від 27.02.2017 № 1837/18-11-12-0117 виданою Охтирською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області. Чинним податковим законодавством встановлено, що реєстрація платником єдиного податку (в тому числі четвертої групи) є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку виключно на підставі рішення контролюючого орган, однак жодні надані відповідачами листи, документи та інші докази, які, зокрема надсилалися позивачу, не містять інформації про анулювання реєстрації ТОВ Зоря 2014 платником єдиного податку четвертої групи шляхом виключення із відповідного реєстру. У зв`язку з чим у Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області не було підстав для відмови в наданні довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, оскільки, як зазначено вище, на момент її формування у позивача не було податкового боргу.

Щодо подання позивачем, на виконання вимог п.п. 298.8.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, до Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік, яким згідно листа- повідомлення ГУ ДФСУ у Сумській області від 22.03.2017 № 2155/18-11-12-0117 присвоєно статус Не визнано як податкову декларацію судами першої та апеляційної інстанції встановлено та зазначено наступне. За приписами п. 4.14 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп`ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Держаної податкової служби України від 14.06.2012 № 516, у разі подання платником податків до органу ДПС податкової декларації (у тому числі надісланої поштою або засобами електронного зв`язку), заповненої з порушеннями пп. 48.3 - 48.4 ст. 48 Кодексу, такий орган ДПС зобов`язаний надати платнику податків письмове повідомлення (у разі подання в електронному вигляді платнику надсилається квитанція) про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (Додаток 6 до Методичних рекомендацій):

у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 Кодексу); у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 Кодексу). Інспектори, що здійснюють приймання податкової звітності, попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм чинного податкового законодавства (за кодами причин, закріпленими за підрозділами приймання та обробки податкової звітності, додаток 6 до Методичних рекомендацій). Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп ОТРИМАНО , попереджено про можливість невизнання (зразок штампа наведено у додатку 1). У БДАЗ така податкова звітність реєструється без внесення показників, здійснюється перевірка документа (клавіша Р4) та документ отримує статус Не визнано як податкова декларація із обов`язковим зазначенням підстав невизнання (коду помилки згідно з Довідником причин невизнання звітності як податкової, додаток 6 до Методичних рекомендацій), у коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення ОДПС (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.

У випадку присвоєння податковій звітності статусу Не визнано як податкову декларацію , в обов`язковому порядку декларанту надсилається лист-відмова про прийняття зазначеної звітності у строки, визначені п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України із зазначенням, підстав відмови. В іншому випадку пп. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Охтирською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області не надсилалася позивачу у строки встановлені Податковим кодексом України відмова у прийнятті звітності, а тому податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік не можуть вважатися такими, що не подані до контролюючого органу.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також того, що у ТОВ Зоря 2014 станом на 01.01.2017 обліковувалась заборгованість по платежу суми ПДВ, що залишаються в розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно статті 209 Податкового кодексу України в сумі 0,15 грн, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 49.9.2 пункту 49.9 статті 49.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: 49.9.2. у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

10.2. Пункт 49.11 статті 49.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання;

49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

10.3. Підпункт б пункту 209.2 статті 209.

Позитивна різниця між сумою податкових зобов`язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена: б) за операціями із зерновими і технічними культурами підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 85 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб`єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 15 відсотків.

10.4. Підпункти 209.2.1, 209.2.2, 209.2.4 пункту 209 статті 209.

209.2.1. Сільськогосподарські підприємства для забезпечення перерахування, зазначеного у: а) підпункті а пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для здійснення операцій з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва); б) підпункті б пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових і технічних культур; в) підпункті в пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій із продукцією тваринництва.

209.2.2. Кошти, зараховані на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах: а) з рахунків, зазначених у підпункті а підпункту 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті: 50 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; 50 відсотків - на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; б) з рахунків, зазначених у підпункті б підпункту 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті: 85 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; 15 відсотків - на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; в) з рахунків, зазначених у підпункті в підпункту 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті: 20 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; 80 відсотків - на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

209.2.4. Сільськогосподарські підприємства - суб`єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, повинні забезпечити перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Проведення сільськогосподарським підприємством - суб`єктом спеціального режиму оподаткування розрахунків з бюджетом за іншими операціями, здійсненими протягом звітного (податкового) періоду не в межах спеціального режиму оподаткування, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 200 цього Кодексу.

10.5. Пункти 291.2, 291.3, 291.4 статті 291.

291.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

291.3. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

291.4. Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи; 3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень; 4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

10.6. Пункти 299.1, 299.2, 299.9, 299.10 статті 299.

299.1. Реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

299.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

299.9. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

299.10. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

11. Порядок видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 567:

11.1. Пункти 2, 3, 4, 5.

2. Довідка видається міжрегіональними територіальними органами Міндоходів України (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць), державними податковими інспекціями в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об`єднаними та спеціалізованими державними податковими інспекціями за встановленою формою (додаток 1) за основним місцем обліку платника податків, який звертається за наданням послуги.

3. Довідка видається безоплатно на підставі заяви (додаток 2) платника податків про видачу Довідки.

Заява складається з обов`язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, що передбачає надання органом доходів і зборів Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків.

4. Строк розгляду заяви платника податків та видачі Довідки або направлення відмови в її наданні становить п`ять робочих днів з дня отримання такої заяви органом доходів і зборів.

5. Орган доходів і зборів визначає наявність/відсутність у платника податків податкового боргу на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності такого боргу в інформаційних системах органів доходів і зборів за основним та неосновним місцем обліку платника податків.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

14. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що відповідачами не було доведено та надано належних доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості своїх дій (зокрема, щодо відмови ТОВ Зоря 2014 у наданні довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, ненадання ТОВ Зоря 2014 витягу з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку як платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік, невизнання декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік ТОВ Зоря 2014 такими, що подані ТОВ Зоря 2014 у день їх фактичного отримання Охтирською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області), тоді як позивачем належними, достатніми та допустимими доказами було спростовано твердження контролюючого органу про наявність у позивача станом на 01.01.2017 податкового боргу зі сплати ПДВ у розмірі 0,15 грн.

У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивачем своєчасно та у повному обсязі було виконано свій обов`язок зі сплати податкових зобов`язань з ПДВ за січень 2016 року. Податкове зобов`язання до Державного бюджету було перераховане позивачем у повному обсязі, однак заборгованість за спеціальним рахунком позивача у розмірі 0,15 грн має місце у зв`язку з неузгодженістю наявних вимог, а саме: податкове зобов`язання з ПДВ сільськогосподарського товаровиробника, що зареєстрований платником єдиного податку четвертої групи, перерозподіляється шляхом направлення 85 відсотків такого зобов`язання до Державного бюджету, а 15 відсотків - на спеціальний рахунок платника, тоді як відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21), усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. Судами встановлено, що позивач при заповненні показників рядка 18 податкових декларацій з ПДВ за січень 2016 року округлив суму податку, що спрямовується на спеціальний рахунок суб`єкта спеціального режиму оподаткування до цілого значення (2 193 грн), водночас при перерахуванні коштів на спеціальний рахунок позивача відбулось їх автоматичне списання у розмірі, визначеному згідно з підпунктом б пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, а саме - 15 відсотків від загальної суми визначеного платником зобов`язання, що становить 2 192,85 грн. У зв`язку з чим суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що висновок контролюючого органу про наявність у позивача станом на 01.01.2017 податкового боргу у розмірі 0,15 грн є безпідставним.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що у випадку присвоєння податковій звітності статусу Не визнано як податкову декларацію , в обов`язковому порядку декларанту надсилається лист-відмова про прийняття зазначеної звітності у строки, визначені п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України із зазначенням, підстав відмови. В іншому випадку пп. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено (що не спростовано відповідачами), що Охтирською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області не надсилалася позивачу у строки встановлені Податковим кодексом України відмова у прийнятті звітності, а тому податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік не можуть вважатися такими, що не подані до контролюючого органу.

15. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченні на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 6 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року слід залишити без задоволення.

17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 6 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі № 818/569/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду