ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2020 року Чернігів Справа № 620/1382/20
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника позивача Федоришина О.О.,
представника відповідача Золотаринець В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонтайер Україна" до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бонтайер Україна" звернулось до суду з адміністративним позовом до Північної митниці Держмитслужби та просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 05.03.2020 № UA102000/2020/000045/2.
2 Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2020/00015 від 05.03.2020.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 03.04.2020 № UA102000/2020/000056/2.
4. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2020/00019 від 03.04.2020.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що при поданні митних декларацій позивачем було представлено всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною рахунку-фактури (інвойсу) щодо товарів які імпортуються. При цьому не було встановлено жодних обставин, які б перешкоджали визначенню митної вартості за першим методом.
Також позивач зазначає в позовній заяві, що взаємовідносини між позивачем та компанією-постачальником мають постійний характер, поставки на користь БТ-Україна здійснюються на регулярній основі, а прийняті раніше Митницею рішення підтверджують певну системність митного органу щодо безпідставного здійснення коригування митної вартості за відсутності на те підстав.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
04.03.2020 декларантом БТ-Україна подано митну декларацію № UA102150/2020/220853 на товар автошини пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більше як 121, внесезонні загальною вартістю 33 767 дол. США, вартість товару включаючи транспортування - 36 717,00 дол. США.
До митної декларації № UA102150/2020/220853 від 04.03.2020 декларантом БТ- Україна було додано:
1) Контракт № 08/11/2017 від 08.11.2017;
2) Інвойс № 37 від 24.10.2019;
3) Пакувальний лист (Packing list) від 24.10.2019;
4) Коносамент (Bill of lading) № MEDUQ0392405 від 30.12.2019;
5) Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 32704 від 03.03.2020;
6) Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 37 від 24.10.2019;
7) Платіжні доручення, що підтверджують оплату товару № 3476-000001 від 18.02.2020, № 5612-000001 від 31.01.2020, № 6333-000001 від 24.10.2019, № 7238- 000001 від 25.02.2020;
8) Договір про надання послуг митного брокера № 2101/001 від 21.01.2020.
Додатково, на вимогу Митниці, позивачем надано:
9) Прайс-лист продавця товару від 29.11.2019;
10) Копію митної декларації країни відправлення від 21.12.2019 № 422720190000910678;
11) Експертний висновок ТІШ України від 05.03.2020 № ЧК-92.
05.03.2020 Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2020/000045/2, яким за резервним методом скореговано вартість товару до рівня 42 762,49 дол. США (надалі - рішення від 05.03.2020).
Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2020/00015 від 05.03.2020 відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
03.04.2020 декларантом БТ-Україна подано митну декларацію № UA102150/2020/221312 на товар автошини пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більше як 121, внесезонні , вартість товару включаючи транспортування - 35 731,00 дол. США.
До митної декларації № UA102150/2020/221312 від 03.04.2020 декларантом БТ- Україна було додано:
1) Контракт № 08/11/2017 від 08.1.1.2017;
2) Інвойс № 38 від 29.11.2019;
3) Специфікацію № 38 від 29.11.2019;
4) Пакувальний лист (Packing list) від 29.11.2019,
5) Коносамент (Bill of lading) № 910067701 від 14.01.2020;
6) Договір про надання послуг митного брокера № 2101/001 від 21.01.2020.
7) Прайс-лист продавця товару від 29.11.2019;
8) Копію митної декларації країни відправлення від 14.01.2020
№ 422720200000036517;
На вимогу митного органу додатково надано:
9) Виправлений прайс-лист продавця товару від 29.11.2019;
10) Лист продавця товару про допущену помилку у прайс-листі.
03.04.2020 Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2020/000056/2, яким за резервним методом скореговано вартість товару до рівня 44 172,00 дол. США (надалі - рішення від 03.04.2020).
Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2020/00019 від 03.04.2020 відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
Не погодившись з такими рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 54 МКУ посадовими особами митниці здійснюється контроль заявленої декларантом митної вартості товарів, оскільки відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МКУ).
Такий контроль здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Як передбачає ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Як передбачає п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під дійсною вартістю розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Тобто, митний орган, в першу чергу, цікавить кон`юнктура ринку відповідного товару та відповідність оцінюваного товару кон`юнктурі цього ринку. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості.
Крім того, відповідно до ст. 337 МКУ під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється візуальна перевірка документів та відомостей, які подані до митного оформлення, в тому числі із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками (наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 597 Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №882/21194).
Відповідно до частини 1 ст. 320 МКУ на підставі результатів застосування системи управління ризиками (далі - АСАУР) митницями (митними постами) при митному оформленні обираються форми та обсяги контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України. При цьому, згідно ст. 54 МКУ митні органи здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів.
У своїй діяльності митні органи при здійсненні контрою правильності визначення митної вартості товарів у випадках спрацювання АСАУР керуються Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 №689, (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до Методичних рекомендацій у випадках спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до ч. 3 - 4 ст. 53 МКУ здійснює запит додаткових документів.
За вищевказаними митними деклараціями автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) в напрямку контролю правильності визначення митної вартості було згенеровано форми митного контролю за кодом 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів та 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (можливе заниження митної вартості товару).
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Зазначені положення цілком ґрунтуються на нормі ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, згідно з якою ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь- якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.
Враховуючи зазначене, в порядку контролю правильності визначення митної вартості (ч. 1 ст. 54 МКУ) товару Автошини пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів , реалізуючи право, передбачене п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, а також керуючись Методичними рекомендаціями, відповідачем було здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах.
Зазначену перевірку проведено шляхом аналізу поданих до митного контролю документів, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари та шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
За результатами проведеного аналізу документів поданих разом з МД №UA102150/2020/220853 було встановлено наступне:
1. Згідно п. 2.1 розділу 2 Цена и валюта контракта від 08.11.2017 №08/11/2017 ціна на товар вказується в Специфікації та інвойсі. До митного оформлення ж було надано лише інвойс від 24.10.2019 № 37, специфікація до контракту на дану поставку товару серед наданих документів була відсутня.
2. В інвойсі від 24.10.2019 № 37 зазначаються наступні умови оплати коштів за товар: Товар должен быть отгружен в течении 10 дней с момента поступления предоплаты в сумме 8 512,50 долларов США на расчетный счет Продавца. Оставшиеся 28 204,50 долларов США оплачиваются Покупателем на протяжении 25 банковских дней с момента выхода судна (товара) из порта убытия (г. Циндао, Китай), но не позднее дня прибытия судна (товара) в порт назначения (г. Черноморск, Украина) . До митного оформлення було надано чотири платіжних доручення: від 24.10.2019 № 6333-000001 на суму 24 059,00 USD, від 31.01.2020 №5612-000001 на суму 9 000,00 USD, від 18.02.2020 №3476-000001 на суму 10 000,00 USD та від 25.02.2020 №7238-000001 на суму 9 204,50 USD. При цьому, в графі 70 Призначення платежу платіжних доручень вказано лише контракт від 08.11.2017 № 08/11/2017, що не дало можливості митниці визначити, що дані платежі здійснювалися саме за цю поставку товару. Також, згідно платіжних доручень кошти сплачувалися на різні банківські рахунки, а саме: в інвойсі від 24.10.2019 № 37 вказано рахунок НОМЕР_3, на який було перераховано кошти лише за платіжними дорученнями від 18.02.2020 № 3476-000001 та від 25.02.2020 № 7238-000001. Рахунок зазначений в платіжних дорученнях від 24.10.2019 № 6333-000001 та від 31.01.2020 № 5612-000001 не передбачений ні в інвойсі від 24.10.2019 № 37, ні в контракті 08.11.2017 № 08/11/2017. При цьому, в контракті взагалі зазначено зовсім інший банківський рахунок. Будь-які доповнення до контракту, які вказували б на зміну банківських реквізитів, до митного оформлення не надавалися. За рахунком НОМЕР_3 кошти були сплачені не на повну суму, вказану в інвойсі від 24.10.2019 № 37, який передбачає 100% передоплату до моменту прибуття судна в порт призначення.
Враховуючи виявлені розбіжності в документах, відсутність банківських платіжних документів про 100% сплату коштів за товар згідно інвойсу від 24.10.2019 № 37, а також враховуючи митні оформлення подібної продукції, здійснені в попередні періоди, у відповідача виникли обгрунтовані сумніви в заявленій вартості товару.
Керуючись Методичними рекомендаціями та відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ особі, уповноваженій на декларування, було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару (електронне повідомлення до митної декларації додається):
- висновки про вартісні характеристики ідентичних та подібних товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;
- прайс-лист виробника товару.
Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На запит митного органу, особою, уповноваженою на декларування, було надано прайс-лист продавця товару від 29.11.2019 №б/н, копію митної декларації країни відправлення від 21.12.2019 № 422720190000910678 та експертний висновок ТПП України від 05.03.2020 № ЧК-92. Прайс-лист виробника надано не було, про що було повідомлено листом від 05.03.2020 №03/03/20 (електронне повідомлення до митної декларації додається).
Під час вивчення додатково наданих документів було виявлено ряд розбіжностей та недоліків:
- копія митної декларації країни відправлення від 21.12.2019 №42272019000091067. По-перше, дана декларація не містить жодної печатки/штампу митного органу країни відправлення, по-друге, в декларації країни відправлення зазначено умови поставки - FOB, а згідно інвойсу від 24.10.2019 № 37 умови поставки - CFR, по-третє, в декларації зазначено інший номер коносаменту, (177TFGFCQ7340Z), по-четверте, в графі, де зазначаються документи, на підставі яких здійснюється поставка товару(номер контракту або інвойсу) зазначено номер документу - KWAS20191120, який до митного оформлення взагалі не надавався. А також, завантаження товару на борт судна здійснено 28.12.2019 (коносамент MEDUQ0392405), а митну декларацію оформлено 21.12.2019;
- експертний висновок ТПП України від 05.03.2020 №ЧК-92. По-перше, в експортному висновку ціни на подібну продукцію наводяться експертом на умовах FOB, а не CFR, по-друге, в даному висновку не врахована висота та ширина шини, по-третє, експертом наводиться перелік компаній з ціновими пропозиціями на подібну продукцію, але виділити серед них виробника чи постачальника неможливо;
- прайс-лист OCSEN INDUSTRIAL COMPANY LIMITED від 29.11.2019. В даному прайс-листі вартість товару зазначається на умовах FOB, а не CFR, як зазначено в інвойсі від 24.10.2019 № 37. При цьому, даний документ було надано не виробником товару, а його продавцем (OCSEN INDUSTRIAL COMPANY LIMITED), що в свою чергу не відповідає вимогам п.6 ч.3 ст.53 МКУ.
Згідно з частиною 3 ст. 54 МКУ за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів з урахуванням аналізу поданих до митного оформлення документів та вибраного методу визначення митної вартості товарів, посадова особа митниці може визнати заявлену декларантом митну вартість чи прийняти письмове рішення про її коригування відповідно до ст. 55 МКУ.
Отже, враховуючи виявлені розбіжності в документах, відсутність банківських платіжних документів про 100% сплату коштів за товар згідно інвойсу від 24.10.2019 № 37, що не дало митному органу можливості упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару та перевірити її числове значення, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МКУ декларант має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ, у митниці були підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митної вартості товару самостійно.
05.03.2020 митницею було прийнято рішення № UA102000/2020/000045/2 про коригування митної вартості товару та скориговано митну вартість до 183,53 USD/шт.
На підставі вказаного рішення 05.03.2020 митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA102150/2020/00015.
За результатами проведеного аналізу документів поданих разом з МД №UA102150/2020/221312 було встановлено наступне:
1. У розділі 10 Расчеты за поставляемый товар контракту від 08.11.2017 № 08/11/2017 вказано, що сплата коштів за товар здійснюється у вигляді авансу в розмірі 25% банківським переказом в доларах США на рахунок продавця, решта коштів у розмірі 75% сплачується протягом 25 банківських днів з моменту виходу судна з порту відправлення, але не пізніше прибуття в порт призначення. Будь-які інші умови оплати коштів за товар ані даним розділом, ані контрактом не передбачаються. Крім того, пунктом 6.1 розділу 6 Отгрузка и транспортировка контракту від 08.11.2017 №08/11/2017 передбачено, що відвантаження товару здійснюється лише після сплати авансу. Але, в специфікації від 29.11.2019 № 38 до контракту від 08.11.2017 №08/11/2017 зазначено, що кошти за товар сплачуються протягом 90 днів з моменту виходу судна з порту відправлення (післяоплата). До того ж, банківські реквізити продавця, вказані в специфікації від 29.11.2019 № 38, відрізняються від тих, що вказані в контракті від 08.11.2017 №08/11/2017. Будь-які доповнення до контракту, які вказували б на зміну умов оплати коштів за товар та банківські реквізити продавця, до митного оформлення не надавалися. Враховуючи відсутність конкретики в умовах оплати коштів за товар і, як наслідок, відсутність серед наданих до митного оформлення документів банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати коштів (підтвердження ціни, що фактично сплачена) за товар покупцем, митний орган не має можливості однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару та перевірити її числове значення.
2. Прайс-лист продавця OCSEN INDUSTRIAL COMPANY LIMITED від 29.11.2019 не підтверджує ціни на товар, зазначеної в специфікації від 29.11.2019 № 38 та інвойсі від 29.11.2019 № 38. Так, відповідно до прайс-листа вартість шини за артикулом 315/70R22.5 TOSSO BS737D рг 18 на умовах CFR становить 143 USD/шт., а в специфікації та інвойсі вказано 141 USD/шт. Крім того, при митному оформленні партії автошин ідентичних артикулів за митною декларацією від 04.03.2020 №UA102150/2020/220853 ТОВ Бонтайер- Україна також надавався прайс-лист продавця від 29.11.2019 із ідентичними вказаними цінами, але на умовах FOB. Так як, умови поставки CFR передбачають включення до ціни товару витрат на транспортування (фрахт), то як наслідок, і вартість товару за одиницю буде більшою. А тому, наданий прайс-лист продавця від 29.11.2019 із цінами на умовах CFR не відображає дійсної вартості товару.
3. Коносамент № 910067701 не містить жодного штампу/печатки країни відправлення, також відсутня дата складання документу та дата завантаження товару на борт судна.
4. Копія митної декларації країни відправлення від 14.01.2020 №422720200000036517 не містить жодної печатки/штампу митного органу країни відправлення. В декларації зазначається інший документ (KWAS20200102), згідно якого здійснювалася поставка та який до митного оформлення не надавався. Так як, згідно даної митної декларації №422720200000036517 вартість товарів становить 32781 USD, вартість транспортування до вказаної суми не включено, що не є характерним для умов поставки CFR. Це є більш характерним для умов поставки FOB. В свою чергу, це ставить під сумнів вказані умови поставки CFR.
Враховуючи виявлені розбіжності в документах, відсутність конкретики в умовах оплати коштів за товар і, як наслідок, відсутність серед наданих до митного оформлення документів банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати коштів затовар, а також враховуючи митні оформлення подібної продукції, здійснені в попередні періоди, виникли сумніви в заявленій вартості товару.
Керуючись Методичними рекомендаціями та відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ особі, уповноваженій на декларування, було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару (електронне повідомлення до митної декларації додається):
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару;
- рахунок по здійсненій попередній оплаті.
Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На запит митного органу, особою, уповноваженою на декларування, було надано виправлений прайс-лист продавця товару від 29.11.2019 та лист цього ж продавця про допущену помилку. Решту документів особа, уповноважена на декларування, відмовилася надавати у зв`язку з їх відсутністю, про що було повідомлено листом від 03.04.2020 №03/04/2020 (електронне повідомлення до митної декларації додається).
Наданий виправлений прайс-лист продавця OCSEN INDUSTRIAL COMPANY LIMITED від 29.11.2019 не може бути використаний як такий, що однозначно підтверджує ціну товару із причин, наведених вище. Крім того, даний прайс-лист не є прайс-листом виробника і до митного оформлення його надано не було.
Отже, враховуючи виявлені розбіжності в документах, відсутність конкретики в умовах оплати коштів за товар і, як наслідок, відсутність серед наданих до митного оформлення документів банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати коштів за товар, що не дало митному органу можливості упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару та перевірити її числове значення, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МКУ декларант має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, враховуючи вимоги ч. б ст. 54 МКУ, у митниці були підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митної вартості товару самостійно.
03.04.2020 митницею було прийнято рішення № UA102000/2020/000056/2 про коригування митної вартості товару та скориговано митну вартість до 196,32 USD/шт. На підставі вказаного рішення 03.04.2020 митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA102150/2020/00019.
Щодо правових підстав для застосування основного та другорядних методів визначення митної вартості, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Так, згідно з положеннями глави 9 МКУ, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 Кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МКУ). Відповідно до ч. 3 ст. 58 МКУ, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МКУ).
При цьому, суд звертає увагу, що згідно частини 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано у зв`язку з наявними розбіжностями в документах, які не дали можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару, та враховуючи, відсутність банківських платіжних документів про 100% сплату коштів за товар згідно інвойсу від 24.10.2019 № 37 (МД №UA102150/2020/220853), відсутність конкретики в умовах оплати коштів за товар і, як наслідок, відсутність серед наданих до митного оформлення документів банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати коштів за товар (МД №UA102150/2020/221312), що не дало митному органу можливості упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару та перевірити її числове значення, відомості, використані особою, уповноваженою на декларування, не були підтверджені документально та не були достовірними (п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МКУ), а також враховуючи факт відмови декларанта від надання додаткових документів.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 МКУ. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються за всіма ознаками ідентичних товарів.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58 і 59 МКУ за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються, за ознаками подібних (аналогічних) товарів: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна виробництва; виробник.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень ст. ст. 58 - 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 Кодексу на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та ст. 63 цього Кодексу може бути зворотною. У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: 1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов`язаних з такими операціями витрат; 3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв`язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, так як відсутня ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних товарів продавалася б на території України.
Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника.
У зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, в обох випадках митну вартість товару було скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом, який ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено:
- Рішення про коригування митної вартості товарів від 05.03.2020 №UA102000/2020/000045/2 - митна декларація від 29.01.2020 № UA102150/2020/220330. Митну оцінку здійснено із застосуванням резервного методу - 183,53 USD/шт.;
- Рішення про коригування митної вартості товарів від 03.04.2020 №UА102000/2020/000056/2 - митна декларація від 13.03.2020 № UA500020/2020/207828. Митну оцінку здійснено із застосуванням резервного методу - 196,32 USD/шт.
Щодо посилань позивача на здійснення ним регулярних поставок шин марки Tosso на територію України та безперешкодного їх оформлення до березня-квітня 2020 року, суд зазначає наступне.
Представник позивача зазначає в позовній заяві, що взаємовідносини між позивачем та компанією-постачальником мають постійний характер, поставки на користь БТ-Україна здійснюються на регулярній основі, а прийняті Митницею рішення підтверджують певну системність митного органу щодо безпідставного здійснення коригування митної вартості за відсутності на те підстав.
З даним твердженням неможливо погодитись у зв`язку з наступним.
По-перше, підстави для коригування заявленої позивачем митної вартості товару все ж таки були, оскільки в поданих до митного оформлення документах містились розбіжності, які не дали можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару, про які чітко зазначено в рішеннях про коригування митної вартості.
По-друге, дійсно, позивачем постійно здійснювалося митне оформлення даного товару, однак, суд звертає увагу на те, що до березня 2020 року позивач самостійно визначав митну вартість вищезгаданого товару за резервним методом, підтвердженням цього є графа 43 митних декларацій від 19.12.2019 №UA102150/2019/210228, від 30.10.2019 №UA102150/2019/205483, в яких зазначено цифру 6 .
Щодо платіжних доручень та розбіжності в номерах рахунків продавця.
Представник позивача зазначає, що платіжний документ містить відомості про сторін контракту та суму коштів, що відповідає вартості товару за інвойсом, а у призначені платежу є посилання на номер зовнішньоекономічного договору (контракт), тому цих відомостей, на його думку, достатньо щоб ідентифікувати платіжне доручення з даною поставкою.
З цього приводу необхідно зазначити, що без зазначення в призначені платежу номеру та дати інвойсу митниця не могла ідентифікувати платіжні доручення з даною поставкою, оскільки з 24.102019 по 25.02.2020 ТОВ Бонтайер - Україна здійснювало ряд інших поставок по даному контракту і відповідно проводило оплати по іншим поставкам.
Крім того, в бухгалтерській довідці від 03.04.2020, наданій представником лозивача в якості додатку до позовної заяви, зазначено, що ТОВ Бонтайер-Україна провів LIMITED згідно контракту 08/11/20174 за період 24.10.2019- 08.04.2020 по інвойсу № 37 від 24.10.2019 згідно платіжного доручення:
1) 8 512,50 доларів США платіжне доручення № 84 від 24.10.2019;
2) 9000,00 доларів США платіжне доручення № 12 від 31.01.2020;
3) 10000,00 доларів США платіжне доручення № 15 від18.02.2020;
4) 8 512,50 доларів США платіжне доручення №16 від 25.02.2020.
Відповідно ж до платіжного доручення від 24.10.2019 № 6333-000001, поданого до митного оформлення 04.03.2020, оплата здійснена на рахунок НОМЕР_2 в сумі 24 059.00 USD, а не 8 512,50 доларів США, як зазначено цій довідці.
Що стосується оплати за інвойсом № 38 від 29.11.2019, то слід зазначити, що позивач взагалі не надав до митного оформлення будь-які платіжні документи, підтверджуючі оплату за товар, хоча відповідно до бухгалтерської довідки, станом на 03.04.2020, частина суми за товар була оплачена.
Відповідно ж до п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ, якщо рахунок сплачено, то документом, який підтверджує вартість товару є - банківські платіжні документи, що стосується оцінюваного товару. Отже, позивачем порушено норми ст. 53 МКУ, а саме, в частині ненадання одного з основного документа на підтвердження митної вартості товару, що в свою чергу не дало можливості митному органу перевірити заявлену митну вартість товару.
Що стосується рахунків для оплати, то слід зазначити, що в інвойсах № 37 від 24.10.2019 та № 38 від 29.11.2019 зазначено рахунок - НОМЕР_1. Представник Позивача стверджує, що рахунки було змінено, тому оплата за товар, починаючи з 12.02.20250 здійснювалася на рахунок № НОМЕР_3 .
Відповідно до додаткової угоди №19 до контракту №08/11/2017/ від 08.11.2017 було змінено рахунок продавця. Однак, виникає питання: якщо рахунок було змінено лише з 12.02.2020, чому тоді в інвойсах, датованих 24.10.2019 та 29.11.2019, вже зазначено новий рахунок. Крім того, до митного оформлення жодні додаткові угоди до контракту №08/11/2017/ от 08.11.2017 не надавались.
Зважаючи на наведене, судом встановлено, що рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 05.03.2020 № UA102000/2020/000045/2, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2020/00015 від 05.03.2020, рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 03.04.2020 № UA102000/2020/000056/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2020/00019 від 03.04.2020, винесені відповідачем правомірно, обгрунтовано та в межах своєї компетенції.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонтайер Україна" необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонтайер Україна" (вул.Громадська, буд.39, м.Чернігів,14014) до Північної митниці Держмитслужби (просп.Перемоги, 6, м.Чернігів,14017) про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 22 червня 2020 року.
Суддя С.Л. Клопот
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2020 |
Оприлюднено | 23.06.2020 |
Номер документу | 89946328 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Клопот С.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні