Рішення

від 11.06.2020 по справі 640/14946/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 року м. Київ № 640/14946/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Алчієвої І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євротехналадка

до 1. Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

2. Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2019 № 0026581404, № 0026591404

за участю представників сторін:

від позивача: Терещенко Р.А.

від відповідача-1: Борозна М.П.

від відповідача-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Євротехналадка звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач-2), в якому просив суд визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0026581404 від 23.05.2019 та податкове повідомлення-рішення № 0026591404 від 23.05.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019р. відкрито загальне провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в підготовче засідання.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваних рішень.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зазначив, що вони винесені на підставі та у відповідності до норм чинного податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

11.06.2020 представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в позовній заяві та наданих письмових поясненнях.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у письмових запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 11.06.2020 представником позивача подано заяву про заміну сторони у справі, в якій просить замінити відповідача у справі з Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Представник ГУ ДФС у м. Києві проти заміни відповідача-1 на його правонаступника не заперечив.

Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018р. № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено, зокрема, Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР 43005393).

Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18,12.2018 № 1200).

Крім того, відповідно до відомостей з ЄДР, ДФС України з 17.05.2019р. перебуває в стані припинення.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019р. № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.

Згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019р. № 537 утворено, зокрема, Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019р. № 537, Головне управління ДФС у м. Києві реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

При цьому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. № 682-р Питання Державної податкової служби передано Державній податковій службі функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Крім того, відповідно до відомостей з ЄДР, Головне управління ДФС у м. Києві з 01.08.2019р. перебуває в стані припинення.

Відтак, беручи до уваги те, що постановами Кабінету Міністрів України від 18.12.2018р. № 1200 та 19.06.2019р. № 537 утворено, зокрема, Державну податкову службу України та ГУ ДПС у м. Києві, у тому числі яким, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. № 682-р, передано функції з реалізації державної податкової політики, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданого клопотання.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням зазначеного, судом у судовому засіданні було замінено відповідача-1 у справі його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

Також в судовому засіданні 11.06.2020 представником позивача заявлено клопотання про виключення зі складу відповідачів Державної фіскальної служби України, оскільки відсутні вимоги до вказаної особи.

Представник ГУ ДПС у м. Києві вказане клопотання підтримав.

Суд протокольною ухвалою задовольнив подане клопотання та ухвалив виключити зі складу відповідачів Державну фіскальну службу України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві відповідно до наказу від 29.11.2018р. № 17509, на підставі направлення від 01.04.2018 № 545/26-15-14-04-04 та відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Євротехнакладка з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ Перший столичний хлібзавод (код 31484879) за квітень-березень 2018 року.

За результатами перевірки був складений Акт документальної позапланової виїзної перевірки № 384/26-15-14-04-04/34486580 від 12.04.2019 року (надалі - Акт перевірки), яким встановлено порушення вимог пп. 14.1.191 п. 14.1 cт. 14 Розділу 1, п. 185.1 ст. 185, ст. 188 п. 188.1, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 cт. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 753 306 грн., у тому числі по періодах:

- за квітень 2018 року на суму 920 139 грн.

- за травень 2018 року на суму 1 833 167 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2018 року на суму 1 178 918 грн.

23 травня 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі вказаного Акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення № 0026581404 , яким до позивача застосовані штрафні санкції за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1 178 918,00 грн.

23 травня 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі вказаного Акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення № 0026591404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 3 441 632,50 грн., з яких 2 753 306,00 грн. за податковим зобов`язанням, 688 326,50 грн. штрафні санкції.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Визначаючись щодо змісту порушень, встановлених в ході перевірки, суд виходить з наступного.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Таким чином, формування податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість чи визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивачем.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для виставлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та збільшення позивачу суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість стали господарські операції позивача з ТОВ Перший столичний хлібозавод .

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно укладеного договору від 30.03.2018 № 30/03 вказано, що ТОВ Євротехналадка постачальник, а ТОВ Перший столичний хлібозавод покупець, що не відповідає дійсності, оскільки в інших документах наданих до перевірки, вказано постачальник - ТОВ Перший столичний хлібозавод , покупець - ТОВ Євротехналадка . Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Перший столичний хлібозавод на ТОВ Євротехналадка протягом квітня-травня 2018 року було виписано накладні з номенклатурою борошно на загальну суму 23 593 340,00 грн., у тому числі ПДВ 3 932 223,30 грн. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту в квітні 2018 року в сумі 2 099 057 грн. та в травні 2018 року в сумі 1 833 167 грн., які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру податкових накладних. Станом на 31.03.2019 дебіторська заборгованість по рахунку бухгалтерського обліку № 631 по розрахункам з ТОВ Перший столичний хлібозавод становила 30 463 680,00 грн. До перевірки надано платіжні доручення про перерахування вказаних коштів на рахунок ТОВ Перший столичний хлібозавод .

Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ Перший столичний хлібозавод протягом квітня-травня 2018 року на підставі Договору №30/03 перерахувало ТОВ Євротехналадка відповідно до платіжних доручень грошові кошти (передоплату) за борошно в сумі 23 593 340 грн., але фактичного постачання товарів не відбулось та договір поставки було розірвано з невідомих причин. Угода про розірвання від 26.06.2018 до договору поставки від 30 03 2018 №30/03 не містить причини розірвання договору але в ній чітко зазначено, що Постачальник повинен повернути Покупцю всі кошти отримані ним за договором поставки до 31.12.2018. Виходячи з вищевикладеного ТОВ Перший столичний хлібозавод згідно умов п.3 угоди про розірвання від 26.06.2018 до договору поставки №30/03 від 30.03.2018 відповідно наданих до перевірки документів, а саме платіжних доручень та оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 станом на 31.12.2018 грошові кошти не були повернуті і як наслідок ТОВ Євротехналадка в порушення п.3 вищевказаної угоди не було здійснено відповідні коригування кількісних і вартісних показників щодо взаємовідносин з ТОВ Перший столичний хлібозавод за квітень-травень 2018 року. Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, у ТОВ Перший столичний хлібозавод у квітні-травні 2018 року відсутні зареєстровані податкові накладні від ТОВ Євротехналадка з номенклатурою товару борошно пшеничне де ТОВ Євротехналадка виступає Постачальником вищевказаного товару за умови п.1.1 договору поставки.

Таким чином, за наслідками перевірки відповідачем зроблено висновок, що оскільки грошові кошти, які перераховувались ТОВ Перший столичний хлібозавод в адресу ТОВ Євротехналадка містили призначення платежу за борошно , яке є товаром то ТОВ Євротехналадка в порушення п. 198.2 ПК України неправомірно віднесено до складу податкового кредиту взаємовідносини з ТОВ Перший столичний хлібозавод за квітень-травень 2018 року у сумі 3 932 223 гривні.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що при аналізі Єдиного реєстру судових рішень виявлено наступну інформацію, а саме TOB "Перший столичний хлібозавод" є фігурантом кримінальних справ:

- ухвала від 24.11.2015 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015110080000006 від 20.05.2015, за ознаками злочинів передбачених ч.2 cт. 212, ч.1 cт. 205, ч.5 cm. 191 КК України;

- ухвала від 11.10.2018 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420170000000001165 від 13.04.2017, за ознаками злочинів передбачених ч.2 cт.205 КК України.

Як встановлено судом, 30.03.2018 між ТОВ Євротехналадка (позивач) та TOB "Перший столичний хлібозавод" було укладено договір поставки №30/03 (далі - Договір № 30/03).

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін суд дійшов висновку, що в преамбулі договору допущено технічну помилку, а саме, не вірно зазначено назви сторін щодо виконання господарської операції. Так, позивача (ТОВ Євротехналадка ) вказано як постачальника, хоча він є покупцем, а TOB "Перший столичний хлібозавод" вказано як покупця, хоча він є постачальник.

Вказане підтверджується первинною документацію та всіма первинними документами по виконанню договору, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до умов зазначеного Договору №30/03 TOB "Перший столичний хлібозавод" (постачальник) зобов`язувався передати у власність позивача (покупець) товар, а саме: борошно пшеничне вищого ґатунку, борошно першого ґатунку, борошно 2 ґатунку, борошно житнє обдирне, борошно житнє сіяне на загальну суму 45 343 200,00 грн., у тому числі ПДВ 7 557 200,00 гривень. Постачання товару згідно з умовами Договору мало здійснюватися партіями, у строк до 31.08.2018 р. на орендований позивачем склад. Відповідно до умов договору оплата за товар здійснюється шляхом передоплати у строк до 30.04.2018.

Позивач здійснив оплату за товар у розмірі 35 144 840,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за 01.05.2018-30.06.2018р. TOB "Перший столичний хлібозавод" було складено податкові накладні на суму 3 932 223,00 грн. та зареєстровано їх у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначив позивач, всупереч умовам укладеного договору TOB "Перший столичний хлібозавод" не здійснив поставку замовленого товару у визначений умовами договору строк, у зв`язку із цим у TOB "Перший столичний хлібозавод" виникла заборгованість перед позивачем.

Судом встановлено, що 26.06.2018 між ТОВ Євротехналадка та TOB "Перший столичний хлібозавод" укладено угоду про розірвання договору від 26.06.2018 № 30/03, яким було досягнуто згоди щодо повернення TOB "Перший столичний хлібозавод" суми отриманої передоплати у строк до 31.12.2018 р.

Як зазначив позивач, TOB "Перший столичний хлібозавод" у визначений строк не повернуло отримані кошти в повному обсязі. Станом на час здійснення перевірки відповідачем повернуто було лише 4 681 160,00 грн., а поступове повернення заборгованості продовжує здійснюватися.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунків коригування кількісних та вартісних показників №51 від 22.02.2019p., №63 від 27.02.2019p., №51 від 19.03.2019p., №56 від 21.03.2019p., №57 від 21.0.2019p., №75 від 28.03.2019p. ТОВ Євротехналадка здійснило коригування кількісних та якісних показників до податкових накладних, у зв`язку із частковим поверненням TOB "Перший столичний хлібозавод" коштів.

Відповідно до п. 192.1 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, твердження, зафіксовані в Акті перевірки, що ТОВ Євротехналадка в порушення п. 3 угоди від 26.06.2018 про розірвання договору від 26.06.2018 № 30/03 не було здійснено відповідні коригування кількісних та вартісних показників щодо взаємовідносин з TOB "Перший столичний хлібозавод" за квітень-травень 2018 р." (сторінка 9 Акту) є помилковим, такими що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки коригування має здійснюватися не на підставі пункту угоди, яка крім іншого не містить жодних положень щодо коригування ПДВ, а на підставі фактичного повернення коштів та їх отримання на банківський рахунок позивачем.

Також в Акті перевірки відповідачем зроблено висновок, що для цілей оподаткування ПДВ операція з продажу борошна без фактичного його постачання не може бути об`єктом оподаткування ПДВ.

Проте суд вважає необґрунтованим такий висновок, оскільки відповідно до п. 187.1 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з умовами договору № 30/03 постачання товару мало здійснюватися за місцезнаходженням постачальника (TOB "Перший столичний хлібозавод"), тобто цим пунктом договору сторони погодили постачання на умовах EXW (Інкотермс-2010), відповідно до яких товар мав бути вивезений позивачем за власний кошт та власним (орендованим) транспортом після готовності товару до відвантаження.

Як встановлено судом, TOB "Перший столичний хлібозавод" у зв`язку із отриманням коштів на свій банківський рахунок було виписано та зареєстровано податкові накладні №28 від 10.04.2018р., №32 від 11.04.2018 р.,№37 від 13.04.2018 р., №56 від 19.04.2018 р., №64 від 23.04.2018 р., №70 від 25.04.2018 р., №74 від 26.04.2018 р., №19 від 05.05.2018 р., №26 від 07.05.2018 р., №35 від 11.05.2018 р., №44 від 14.05.2018 р., №55 від 17.05.2018 р., №57 від 18.05.2018 р., №69 від 22.05.2018 р., №75 від 24.05.2018 р.

Отже висновок відповідача в цій частині спростовується матеріалами справи та вимогами ПК України.

Також є непідтвердженим висновок податкового органу стосовно того, що кошти було перераховано за товар без наміру постачання товарів, з якого, на думку відповідачів, слідує, що операція не може розглядатися як операція в якій визначається об`єкт оподаткування з постачання товарів, та дана операція не відноситься до податкового кредиту.

Як вже зазначалося, якщо поставка товару, за який було зроблено передоплату, не здійснюється з причин порушення постачальником своїх договірних зобов`язань, при чому сторонами було погоджено та фактично здійснюється повернення суми сплаченої передоплати за товар, це не може трактуватися як безтоварна операція та відсутність факту постачання товару.

Крім того, на переконання суду, висновки ГУ ДФС у м. Києві про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, що покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу, оскільки всі необхідні первинні документи були надані позивачем під час проведення перевірки.

Необґрунтованими є і посилання відповідача на наявність кримінального провадження за фактом створення фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності, оскільки сам факт наявності такого провадження, без ухвалення відповідного рішення суду, не може бути підставою для висновків про фіктивність суб`єкта підприємницької діяльності.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 (№ К/9901/1349/17) справа 816/809/16 вказує, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Відсутність вироків за фактом скоєння злочинів, передбачених статтями 205, 209, 212 Кримінального кодексу України, що мало б безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб`єктів, а ні щодо позивача ні щодо його контрагентів надано не було. В той же час необхідно врахувати, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставити їм товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Крім того, як вказав Верховний Суд в постанові від 21 березня 2018 року у справі №822/1815/17 (адміністративне провадження №К/9901/221/17), матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Слід зазначити, що платник податків (покупець товарів) не має обов`язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, ведення його господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені підприємством (продавцем) або його посадовими особами порушення.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 78 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування, згідно частини 6 якої вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідачем на момент складання Акту перевірки та на час судового розгляду не отримано інформації від органів досудового розслідування щодо стану провадження та наявність вироків у вказаних кримінальних справах.

Разом з тим, наявність кримінального провадження не є тим доказом фіктивної підприємницької діяльності TOB "Перший столичний хлібозавод", яка б звільняла відповідача від доказування даних обставин, оскільки як вбачається з ч.6 ст.78 КАС України саме вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду.

Однак, таких вироків суду стосовно вказаних осіб (їх засновників, посадових осіб), які би набрали законної сили і встановлювали відповідні обставини, які є предметом даної справи, суду відповідачем не надано.

Враховуючи зазначене, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статтей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 23.05.2019р. року №0026581404, №0026591404.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євротехналадка (01054, м. Київ, вул. Тургенівська, буд. 15, оф. 65; код ЄДРПОУ 34486580) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДРПОУ 43141267) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 19 210,00 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій

Дата складання повного тексту рішення - 19.06.2020 року