Рішення

від 22.06.2020 по справі 640/11711/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 року м. Київ № 640/11711/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАРАТ-2005 доГоловного управління Держпраці у Київській області про визнання

Прийняв до уваги наступне :

Товариство з обмеженою відповідальністю КАРАТ-2005 звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.01.2019 № КВ1810/1520/АВ/ТД/ФС-35. винесену Андрієнком Владиславом Степановичем, першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області.

Ухвалою суду від 04.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки інспектора, які зафіксовані в акті інспекційного відвідування №КВ1810/15-20/АВ/НД від 07.12.2018 та на підставі якого винесена оскаржувана постанова №КВ1810/1520/АВ/ТД/ФС-35 від 15.01.2019 про накладення на ТОВ КАРАТ-2005 штрафу у розмірі 372 300 грн, не відповідають фактичним обставинам справи, а інспекційне відвідування проведено з грубим порушенням норм Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , не забезпечено повноти та об`єктивності з`ясування фактичних обставин справи .

Відповідач, Головне управління Держпраці у Київській області, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків акту інспекційного відвідування.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як слідує з матеріалів справи, на підставі наказу про проведення інспекційного відвідування № 4710 від 04.12.2019 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 06.12.2019 № 1810 Головним управлінням Держпраці у Київській області було здійснено спробу провести інспекційне відвідування ТОВ КАРАТ-2005 на предмет додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин.

Підставою для проведення інспекційного відвідування слугував лист Головного слідчого управління СБУ від 28.11.2018 № 6/9640.

У п.2 наказу № 4710 від 04.12.2018 Головного управління Держпраці у Київській області вказано, що інспекційне відвідування провести з 06 грудня по 19 грудня 2018 року.

07 грудня 2018 року інспектором праці Шевчуком С.О. було складено акт про неможливість проведення інспекційного відділення №КВ1810/15-20/АВ/НД.

У вказаному акті вказано, що у присутності представника ТОВ КАРАТ-2005 ОСОБА_1 . здійснено спробу проведення інспекційного відділення ТОВ КАРАТ-2005 (код ЄДРПОУ 33465706) м.Київ, вул.Гончарна, 9 за додержанням вимог законодавства про працю.

Інспекційне відділення неможливо було провести у зв`язку з :

Ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування;

Ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця : АДРЕСА_1 , будівництво, будівельний майданчик;

Ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містить інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відділення, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів;

Ненадання керівником (його уповноваженим представником)/працівниками об`єкта відвідування (необхідне підкреслити) усних та/або письмових пояснень, з питань, що стосуються законодавства про працю: згідно листа СБУ від 28.11.2018 № 6/9640 8 групі слідчої оперативної групи було зроблено відмову.

У зв`язку з чим, вказаний акт був направлений на адресу позивача засобами поштового зв`язку.

Представник позивача, в обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 07 грудня 2018 року ОСОБА_1 взагалі не спілкувався ні з інспектором Шевчуком С.О., який складав акт, ні будь з яким іншим представником відповідача, тим більше з питань проведення заходів державного контролю.

Спілкування з Цимбалом Ю.І. відбулось 06.12.2018 під час проведення слідчої дії.

Під час проведення слідчої дії ОСОБА_1 . мав повноваження, що підтверджувались ордером, з яким був ознайомлено Шевчука С.О. та інших учасників слідчої дії лише в Головному слідчому управління Служби безпеки України. Жодних повноважень на представництво інтересів позивача в Головному управління Держпраці у Київській області Цимбал Ю.І. не мав, а тому відповідно не володів інформацією позивача стосовно предмету перевірки - питань праці й відповідно не міг надати пояснення з цього приводу, про що й було повідомлено інспектора Шевчука С.О.

Більше того, за переконанням представника позивача, жодних актів на підпис Цимбалу Ю.І, не надавалося, що підтверджується самими актом, який не містить підпису Цимбала Ю.І,, ні інформації про те, що Цимбал Ю.І, відмовився від його підпису.

09.01.2019 Головне управління Держпраці у Київській області листом № 43/2/19/303 повідомило ТОВ КАРАТ 2005 , що о 11:55 год. 15.01.2019 за адресою: м. Київ, вул. Вавілових, 10, у каб. 303 буде проводитися розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абзацом 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України в ТОВ Карат 2005 . Вказаний лист був відправлений на адресу позивача - 10.01.2019.

15.01.2019, уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 07.12.2018 № КВ1810/1520/АВ щодо порушень ТОВ КАРАТ 2005 законодавства про працю, встановлено, що в ході інспекційного відвідування 07.12.2018 на підставі листа СБУ № 6/9640 від 26.11.2018 за фактичною адресою : м .Київ, вул.Гончарна, 9 встановлено господарську діяльність ТОВ КАРАТ 2005 .

Керуючись ст.259 Кодексу законів про працю України, ст.53 Закону України Про зайнятість населення , ч.3 ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, та на підставі абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено на ТОВ КАРАТ 2005 штраф у розмірі 372 300 грн.

Позивач вважає вказану постанову про накладення штрафу необґрунтованою та такою, що не відповідає положенням чинного законодавства, що і стало підставою для звернення із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Згідно з пп. 1 п. 4 затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №386/2011 Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі - Положення №386/2011) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов`язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.

У відповідності до п. 6 Положення №386/2011 Держпраці України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, видавати в установленому порядку роботодавцям, суб`єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов`язкового державного страхування, обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

Згідно з п. 7 Положення №386/2011 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 року (далі Закон №877-V), заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що встановлено ст. 259 КЗпП України.

Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295) (чинний на час виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Щодо посилання представника позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №826/8917/17 від 14.05.2019 року, відповідно до якої Порядок № 295 втратив чинність, суд зазначає наступне.

Як вбачається з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №826/8917/17, датою її прийняття є 14.05.2019. Разом з тим, контрольний захід у формі інспекційне відвідування відносно позивача було ініційовано владним суб`єктом 06.12.2018, що підтверджується копією наказу від 04.12.2018 №4710 про проведення інспекційного відвідування відносно ТОВ КАРАТ 2005 .

Тобто, на час реалізації делегованих повноважень Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 26.04.2017 № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Порядок № 295), яким керувалися посадові особи територіального органу Держпраці був чинний.

Так, відповідно до положень п.2, 3 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Статтею 265 КЗпПУ передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Так, статтею 265 КЗпП передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом наведеної норми відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, фізичної особи-підприємця. При цьому, повинен бути встановлений факт використання фізичною особою-підприємцем найманої праці.

Поряд з цим, як видно з акта неможливості проведення інспекційного відвідування, посадовою особою відповідача до проведення контрольного заходу не залучались будь-які інші особи позивача.

Відтак, обставини знаходження під час перевірки працівників позивача залишились документально або в будь-який інший спосіб не підтверджені належними доказами. При цьому, суд приймає до уваги пояснення представника позивача про те, що ОСОБА_1 мав повноваження, що підтверджувались ордером, з яким був ознайомлено Шевчука С.О . та інших учасників слідчої дії лише в Головному слідчому управління Служби безпеки України. Жодних повноважень на представництво інтересів позивача в Головному управління Держпраці у Київській області ОСОБА_1 не мав.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою КМУ № 509 від 17.07.2013 р. (далі по тексту - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою ст. 265 КЗпПУ та частинами другою сьомою ст. 53 Закону України Про зайнятість населення .

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509, однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб`єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, зафіксовані в акті інспекційного відвідування.

Як зазначалося судом раніше та підтверджено матеріалами справи, підставою прийняття оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Київській області № КВ1810/1520/АВ/ТД/ФС-35 від 15.01.2019 слугував акт про неможливість проведення інспекційного відвідування в якому зазначено, про неможливість проведення інспекційного інспектування у зв`язку з :

ненаданням доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень обскта відвідування, в яких використовується наймана праця за адресою - м . Київ, вул. Гончара, 9, будівельний майданчик.

ненаданням для ознайомлення/завірених об`єктом відвідування копій книг, реєстрів, документів, ведення яких передбачено законодавством про працю: згідно листа СБУ від 28.11.2018 № 6/9640 в присутності слідчої оперативної групи було зроблено спробу провести інспекційне відвідування.

ненаданням керівником /працівниками об`єкта відвідування письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю.

Поряд з цим, на письмовий запит адвоката ТВ КАРАТ 2005 Козуліній А.С. щодо надання копій матеріалів інспекційного відвідування, заступник начальника С.Стахівський повідомив листом від 02.05.2019 № 43/3/19-6930, зокрема, що вимога про надання документів не складалась у зв`язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці, а саме ненадання доступу до виробничих, складських, службових приміщень об`єкта відвідування.

Пунктом 18 Порядку №295 встановлено, що у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Тобто, письмова вимога, формування та надіслання якої передбачено пунктом 18 Порядку № 295, надсилається об`єкту відвідування за наявності одночасно таких обставин: 1) встановлення відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю; 2) надіслання одночасно копії акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338 Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 за № 1500/31368 (далі - Наказ № 1338), затверджено, зокрема: форму акта про неможливість проведення інспекційного відвідування / невиїзного інспектування та форму вимоги про надання / поновлення документів.

Форма акта про неможливість проведення інспекційного відвідування / невиїзного інспектування передбачає необхідність заповнення у розділі Інспекційне відвідування / невиїзне інспектування (необхідне відмітити) неможливо провести у зв`язку з: створенням перешкод у діяльності інспектора праці: граф, якими передбачено різні види перешкод.

Отже, надісланню письмової вимоги в порядку пункту 18 Порядку № 295 має передувати складення акта про неможливість проведення інспекційного відвідування / невиїзного інспектування із зазначенням у розділі Інспекційне відвідування / невиїзне інспектування (необхідне відмітити) неможливо провести у зв`язку з: створенням перешкод у діяльності інспектора праці: такої причини (перешкоди), як відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю .

У відповідності до вимог п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі - Порядок №509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Пунктами 3-8 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Зазначені вище норми Порядку №509 передбачають право суб`єкта господарювання, стосовно якого розглядається справа про накладення штрафу, на його участь (в порядку самопредставництва або через представника) у розгляді такої справи шляхом його повідомлення не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду.

При цьому, розгляд справи за відсутності такого суб`єкта господарювання чи його представника може відбуватися лише у разі, коли такий суб`єкт належним чином повідомлений відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи.

Як слідує з матеріалів справи, 10.01.2018 відповідачем направлено лист від 09.01.2019 № 43/2/19/303, в якому повідомило позивача про те, що розгляд справи відбудеться 15.01.2019 о 11:55 год., в приміщенні Головного управління Держпраці у Київській області за адресою: м. Львів, вул.Вавілових, 10, у каб.303.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем вказаного листа.

Таким чином, позивач був позбавлений можливості захищати свої права при винесенні 15.01.2019 спірної постанови, бо не був своєчасно повідомлений відповідачем про час та місце розгляду справи, а відтак позбавлений можливості надати пояснення та докази, які він вважав за необхідне для спростування доводів викладених в акті перевірки.

Як уже було зазначено вище, нормами Порядку № 509 встановлено загальне правило, за яким справа повинна розглядатися за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено.

Уповноважена посадова особа вправі розпочати розгляд справи про накладення штрафу за умови встановлення факту повідомлення суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509. Можливість розгляду справи без їх участі чітко обмежена наявністю інформації про повідомлення вказаних осіб відповідно до пункту 6 Порядку № 509 та відсутністю обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому, приписами Порядку №509 встановлено обов`язок саме щодо повідомлення особи, стосовно якої розглядається справа, а не направлення на її адресу відповідного листа.

Суд зазначає, що обраний відповідачем спосіб повідомлення позивача не є єдино можливим, а його використання не виключає можливості паралельного використання будь-якого іншого із передбачених пунктом 6 Порядку № 509 з метою належного доведення до відома позивача інформації про розгляд його справи.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду та не спростовано Головним управлінням Держпраці у Київській області не було вжито всіх можливих законодавчо передбачених заходів на виконання обов`язку щодо повідомлення позивача про розгляд справи про накладення на нього фінансових санкцій за порушення норм законодавства про працю.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В контексті викладеного, суд приходить до висновку, що порушення відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо проведення інспекційного відвідування (не направлення запиту), щодо повідомлення позивача про розгляд питання щодо накладення на нього фінансових санкцій у вигляді штрафу у значному розмірі 372 300 грн потягло за собою порушення права позивача бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), надавати пояснення щодо суті правопорушень, подавати відповідні докази на підтвердження своєї позиції та скористатися правовою допомогою.

На думку суду, таке порушення могло вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності, а тому встановлений в ході судового розгляду справи факт недотримання ГУ Держпраці у Київській області законодавчо встановлених вимог щодо проведення інспекційного відвідування (надіслання письмової вимоги), належного повідомлення є самостійною підставою для визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №КВ1810/1520/АВ/ТД/ФС-35 від 15.01.2019.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач покладений на нього обов`язок доказування правомірності свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Київській області про накладення штрафу №КВ1810/1520/АВ/ТД/ФС-35 від 15.01.2019.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАРАТ 2005 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області судовий збір в сумі 1 921 грн.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КАРАТ 2005 (04071, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОНЧАРНА, будинок 9, код ЄДРПОУ 33465706)

Головне управління Держпраці у Київській області (04060, місто Київ, вулиця Вавілових, будинок 10, код ЄДРПОУ 39794214)

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій