Рішення

від 16.06.2020 по справі 910/3893/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2020Справа № 910/3893/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., за участю секретаря судового засідання Капішон В.В. розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКРУС-1"

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація

про стягнення упущеної вигоди у сумі 61946,06 грн, розірвання договору оренди та виселення

за участю учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКРУС-1", у якому просить суд:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКРУС-1" на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" упущену вигоду у сумі 61946,06 грн;

Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.10.2013 №01113 укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКРУС-1" - розірвати;

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКРУС-1" з нежитлового приміщення площею 47,20 кв.м.за адресою: м. Київ, вул. Архипенка Олександра, 6-А.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №01113 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.10.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), постановлено залучити Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

16.04.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення.

23.04.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

24.04.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, оскільки предмет позову стосується нежитлового приміщення, шо перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2020 суд задовольнив клопотання Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та призначив судове засідання у справі на 27.05.2020.

У судове засідання 27.05.2020 з`явилися представник позивача та третьої особи, представник відповідача не з`явився, суд оголосив про відкладення розгляду справи на 16.06.2020.

09.06.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

11.06.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник позивача та третьої особи у судове засідання 16.06.2020 не з`явились, направили клопотання про розгляд справи без участі представників та задоволення позовних вимог.

У судове засідання 16.06.2020 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи по суті не подав, про розгляд справи відповідач був належним чином повідомлений.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений ухвалою суду від 27.05.2020, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105471584378.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Для перевірки вручення відповідачу ухвали суду від 27.05.2020, судом зроблено Витяг з веб-сайту АТ Укрпошта , з якого вбачається, що поштове відправлення №0105471584378 не вручено 09.06.2020 під час доставки.

Відповідно до інформації, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місце знаходження відповідача: 04211, м. Київ, вулиця Олександра Архипенка, будинок 6-А.

Отже, за змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2013 між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець, третя особа), Приватним підприємством Леон Плюс та Комунальним підприємством Житлосервіс Приозерне Оболонського району у м. Києві укладено договір №01113 про передачу майна територіальній громаді міста Києва в оренду (далі - договір), у відповідності до умов якого орендодавець на підставі протоколів постійної комісії Київради з питань власності від 17.09.2013 року № 158 та розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 03.10.2013 року № 480 передає, а Приватне підприємство Леон Плюс приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м . Київ , вул . Мате Залки, буд. № 6-А,

- для розміщення офісу 12,5 кв.м. (в т.ч. МСК 1,1 кв.м.);

- розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення 34,7 кв.м. (в т.ч. МСК 2,9 кв.м).

Відповідно до п. 2.1. договору, об`єктом оренди є: нежиле приміщення, загальною площею 47,20 кв.м. згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Вартість об`єкта оренди згідно із затвердженим висновком про вартість майна станом на "31" березня 2013 становить 423 800,00 грн без ПДВ (п. 2.2. договору).

Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 10 жовтня 2013 року до 09 жовтня 2016 року (п. 9.1. договору).

Відповідно до акта прийому-передачі нерухомого майна від 10.10.2013 року орендодавець передав Приватному підприємству Леон Плюс нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, Мате Залки, 6-А загальною площею 47,20 кв.м.

Відповідно до п. 1 розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 31 січня 2015 року № 41 Про деякі питання комунального майна територіальної громади міста Києва, що віднесено до сфери управління Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та додатку 3 до даного розпорядження, нежилий будинок за адресою: м. Київ, Архипенка Олександра (Мате Залки), 6-А, було закріплено на праві господарського відання без права розпорядження за КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва (далі - позивач).

02.02.2015 між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією, Приватним підприємством Леон Плюс та Комунальним підприємством Житлосервіс Приозерне Оболонського району у м. Києві укладено додаткову угоду №б/н до договору №01113 про передачу майна територіальній громаді міста Києва в оренду від 10.10.2013, якою внесені зміни до договору, а саме замінено Сторону 3 - ПІДПРИЄМСТВО, за яким закріплено майно на праві господарського відання (балансоутримувача): комунальне підприємство "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у м. Києві - на комунальне підприємство „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" на підставі рішення Київської міської ради від 9 жовтня 2014 року № 270/270 „Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва", розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 31 січня 2015 року № 41 Про деякі питання комунального майна територіальної громади міста Києва, що віднесено до сфери управління Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації .

Пунктом 3 додаткової угоди визначено, що ця додаткова угода набирає чинності з 01.02.2015 року та діє до закінчення терміну (строку) договору. Після набрання чинності даної додаткової угоди сторони зобов`язані виконувати в повному обсязі умови договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від "10" жовтня 2013 р. №01113, які діяли до та після 01.02.2015, зокрема в частині повного розрахунку між сторонами.

Окрім того, 22.04.2016 між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією, Приватним підприємством Леон Плюс , Комунальним підприємством Житлосервіс Приозерне Оболонського району у м. Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю МАКРУС-1 укладено додаткову угоду № 1 до договору №01113 від 10.10.2013.

Відповідно до п. 2.1. додаткової угоди № 1, замінити Орендаря приватне підприємство ЛЕОН ПЛЮС на нового Орендаря товариство з обмеженою відповідальністю МАКРУС-1 .

Сторона 2 (ПП Леон Плюс ) передає, а Сторона 4 (ТОВ МАКРУС-1 ) приймає всі права та обов`язки Орендаря в тому числі всю заборгованість у разі її наявності згідно з Договором (п. 1 додатково угоди № 1).

У відповідності до Акта приймання-передачі нерухомого майна від 23.04.2016 року орендодавець передав Товариству з обмеженою відповідальністю МАКРУС - 1 в орендне користування згідно з договором №01113 від 10.10.2013 нерухоме майно (нежитлове приміщення площею 47,20 кв.м. на 1 поверсі нежитлової будівлі, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мате Залки, 6-А, що перебуває на балансі позивача.

У відповідності до п. 3.1. договору, за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250 та на дату підписання договору, згідно розрахунку орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору, без ПДВ становить: 56,83 грн за 1 кв.м. орендної площі, що в цілому складає 2682,22 грн.

Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п. 3.2. договору).

Згідно з п. 3.5. договору, зі змінами внесеними додатковою угодою від 02.05.2015, орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" починаючи з дати підписання додаткової угоди від 02.02.2015. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об`єкта оренди орендодавцеві.

За умовами пункту 5.1. договору передбачено, що орендодавець та підприємство має право проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов договору. В процесі перевірки виконання умов договору оренди може бути здійснена фото або відеофіксація стану та умов використання об`єкта оренди.

20.09.2019 представниками позивача було проведено позапланове обстеження об`єкта оренди та виконання орендарем умов договору. За результатами перевірки складений Акт проведення перевірки нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданих до сфери управління Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації за адресою: вул. Архипенка Олександра, 6-А,.

За результатом огляду об`єкту оренди було встановлено факт нецільового використання приміщення, а саме: об`єкт оренди використовується під кафе з продажу алкогольних товарів .

Також, 05.12.2019 представниками позивача та третьої особи був проведений плановий огляд об`єкта оренди та виконання орендарем умов договору. За результатами перевірки складений Акт проведення перевірки нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданих до сфери управління Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації за адресою: вул. Архипенка Олександра, 6-А.

За результатом обстеження нежитлових приміщень було встановлено факт нецільового використання приміщення, а саме: об`єкт оренди використовується під кафе з продажу алкогольних товарів .

Пунктом 8.3. договору сторонами погоджено, що об`єкт оренди повинен використовуватися орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим п. 1.1 цього договору.

При невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду (п. 6.7. договору).

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що у зв`язку із порушенням відповідачем умов договором в частині використання орендованого приміщення не за цільовим призначенням, позивачем заявлено вимоги про розірвання договору оренди №01133 від 10.10.2013, виселення відповідача з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Архипенка Олександра, 6-А та стягнення з відповідача упущеної вигоди в сумі 61 946,06 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

На відносини, пов`язані із орендою державного майна поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року № 2269-XII (чинного на момент виникнення спірних відносин).

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного на момент виникнення спірних відносин) визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 773 Цивільного кодексу України, встановлено, що наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Пунктом 8.3. договору визначено, що об`єкт оренди повинен використовуватися орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим п. 1.1 цього договору.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як підтверджується актами від 19.09.2019, 20.09.2019 та 05.12.2019 про перевірку нежитлових приміщень загальною площею 47,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Архипенка Олександра (Мате Залки), 6-А, відповідач використовував об`єкти оренди за договором №01113 від 10.10.2013 не за цільовим призначенням, а саме приміщення використовувалось під кафе з продажу алкогольних напоїв.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з частиною 3 статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

За змістом статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В матеріалах справи відсутні докази звернення орендодавця або балансоутримувача до відповідача з пропозицією про розірвання договору оренди №01113 у зв`язку з порушенням орендарем умов договору.

Проте, судом враховано, що ч.ч. 2, 3 ст. 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору, при цьому ч. 4 ст. 188 ГК України визначає, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

Отже, якщо сторона не скористалася процедурою щодо досудового врегулювання спору про розірвання договору, не позбавляє реалізувати її право на припинення договору та вирішити спір у судовому порядку з врахуванням ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Також, суд зазначає, що з огляду на вищенаведені норми договір може бути розірвано лише його стороною та на момент розірвання договір має бути чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення).

У відповідності до пояснень позивача, договір оренди №01113 від 10.10.2013 був пролонгований на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного на момент виникнення спірних відносин).

Так, пунктом 9.1. договору визначено, що строк дії даного договору погоджений сторонами до 09.10.2016.

При цьому, з врахуванням пояснень позивача, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази звернення сторін про припинення дії договору, а отже твердження позивача про те, що договір є діючий та відповідач продовжує користуватися об`єктом оренди не спростовані доказами, які наявні в матеріалах справи.

Окрім того, як вбачається зі змісту акта проведення перевірки нежитлових приміщень від 20.09.2019 та пояснень позивача та третьої особи, позивач був присутній під час здійснення комісією огляду приміщення та відмовився від підпису зазначеного акта, в якому встановлено про порушення останнім умов договору оренди та використання об`єкта не за цільовим призначенням.

Положеннями статті 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо, зокрема, наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного на момент виникнення спірних відносин).

Таким чином, оскільки відповідач порушив умови договору щодо цільового використання об`єкта оренди, а тому у позивача наявні підстави для відмови від договору оренди, у зв`язку з чим суд задовольняє вимоги в частині розірвання договору оренди №01113 від 10.10.2013.

Згідно з п. 4.15 договору орендар після припинення дії договору оренди зобов`язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акт

приймання-передачі об`єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

Відповідно до п. 7.6 договору, у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об`єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Отже, у зв`язку з достроковим розірванням договору № 01113 від 20.10.2013 у відповідача відсутні підстави для користування приміщенням за адресою: вул. Архипенка Олександра, 6-А, в м. Києві .

Згідно з ч.ч. 2-6 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Таким чином, наслідком розірвання договору оренди є втрата відповідачем статусу орендаря, а отже вимога позивача про виселення відповідача з нежитлового приміщення, загальною площею 47,20 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. Архипенка Олександра, 6-А в м. Києві , є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відносно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача упущеної вигоди в сум 61 946,06 грн, суд зазначає наступне.

Позивач звертаючись з вимогою до суду про стягнення упущеної вигоди у розмірі 61 946,06 грн., зазначає, що оскільки об`єкт оренди використовується не за цільовим призначенням, позивач поніс збитки у вигляді упущеної вигоди. За доводами позивача, у разі використання об`єкта оренди для розміщення кафе з продажу алкогольних товарів слід застосовувати орендну ставку у розмірі 18% за пунктом 11 таблиці 1 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва.

Отже, позивач вважає, що оскільки нецільове використання об`єкта оренди будо виявлено 20.09.2019 на підставі Акту проведення перевірки, збитки у вигляді упущеної вигоди слід розраховувати за період з вересня 2019 року по лютий 2020 включно.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частинами першою і другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушне (упущена вигода).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГПК України).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Частиною 1 ст.10 Закону України "Про орендну державного та комунального майна" встановлено, що істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Як встановлено судом, у п. 3.1. договору передбачено, що за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 та на дату підписання Договору, без ПДВ становить 56,83 грн (п`ятдесят шість грн. 84 коп.) за 1 кв м орендованої площі, що в цілому складає 2682,22 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят дві грн. 22 коп.).

Відповідно до ч.2 ст.284 ГК України умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Отже, сторони узгодили розмір орендної плати з визначенням її розміру у сумах на місяць та з встановленням порядку подальшого обчислення її розміру за наступні періоди шляхом корегування на індекс інфляції, а також строки її внесення (сплати).

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 21 Закону України "Про орендну державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як було зазначено судом, відповідно до ч.ч. 2, 3 та 4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до п. 3.2. договору, розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користуванням майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках передбачених законодавством.

Разом з тим, судом встановлено, що умовами договору не передбачено односторонньої зміни розміру орендної плати орендодавцем або балансоутримувачем.

Також, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні докази внесення сторонами змін до договору в частині розміру орендної плати, а також докази звернення позивачів до суду щодо внесення змін до договору в цій частині.

Окрім того, враховуючи пояснення позивача та третьої особи, суд зазначає, що відповідач виконував належним чином зобов`язання за договором щодо сплати орендної плати у визначеному договором розмірі протягом заявленого позивачами періоду.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність протиправної поведінки в діях відповідача, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання щодо сплати орендної плати, а тому відмовляє в частині стягнення збитків у розмірі 61 946,09 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, надавши оцінку всім доказам, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКРУС-1" про розірвання договору оренди та виселення відповідача з орендованого приміщення та відмову в іншій частині позовних вимог щодо стягнення упущеної вигоди у сумі 61946,06 грн

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за позовом покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 01113 від 10.10.2013 укладеного між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" (04214, м. Київ, ВУЛИЦЯ ПІВНІЧНА, будинок 22, ідентифікаційний код 39611267) та Товариством з обмеженою відповідальністю Макрус-1 (04211, м. Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕКСАНДРА АРХИПЕНКА, будинок 6-А, ідентифікаційний код 40419611).

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Макрус-1 (04211, м. Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕКСАНДРА АРХИПЕНКА, будинок 6-А, ідентифікаційний код 40419611) з нежитлового приміщення площею 47,20 кв м за адресою: м. Київ, вул. Архипенка Олександра, 6-А.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Макрус-1 (04211, м. Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕКСАНДРА АРХИПЕНКА, будинок 6-А, ідентифікаційний код 40419611) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" (04214, м. Київ, ВУЛИЦЯ ПІВНІЧНА, будинок 22, ідентифікаційний код 39611267) судовий збір у розмірі 4 204,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Дата складення повного тексту рішення: 22.06.2020.

Суддя О.В. Гулевець