Постанова

від 17.02.2021 по справі 910/3893/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2021 р. Справа№ 910/3893/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 17.02.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус-1"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 (повний текст рішення суду складено 22.06.2020)

у справі №910/3893/20 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус-1"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація

про стягнення упущеної вигоди у сумі 61946,06 грн, розірвання договору оренди та виселення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус-1", у якому просило суд першої інснанції:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" упущену вигоду у сумі 61946,06 грн;

- розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.10.2013 №01113 укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКРУС-1" ;

- виселити Товариству з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" з нежитлового приміщення площею 47,20 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Архипенка Олександра, 6-А.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №01113 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.10.2013.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 позов задоволено частково. Розірвано договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 01113 від 10.10.2013 укладеного між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макрус-1". Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" з нежитлового приміщення площею 47,20 кв м за адресою: м. Київ, вул. Архипенка Олександра, 6-А. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" судовий збір у розмірі 4 204,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі №910/3893/20 в частині задоволення позовних вимог скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вищевказаних вимог відмовити у повному обсязі, в іншій частині позовних вимог в якій було рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 відмовлено - залишити без змін.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, а також не з`ясовано обставин, що мають значення для справи.

Короткий зміст відзиву позивача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Також від позивача до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення щодо підстав подання позову.

Короткий зміст письмових пояснень третьої особи на апеляційну скаргу та узагальнення їх доводів

Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі, третя особа наголошує на тому, що за Комунальним підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" закріплено на праві господарського відання майно (в тому числі і нежитлове приміщення по вул. Мате Залки, 6-а) та закріплено сутність прав та обов`язків, які дають змогу здійснювати права власника, в тому числі щодо розірвання договору оренди (стороною якого є позивач) та виселення орендаря.

Короткий зміст письмових доповнень відповідача до апеляційної скарги та узагальнення їх доводів

У доповненнях до апеляційної скарги відповідач наголошує на тому, що чинне законодавство та умови договору не надають право позивачу звертатися до суду з такими позовними вимогами у якості позивача, у зв`язку з чим відповідач просив розглянути апеляційну скаргу з урахуванням вищезгаданих доповнень.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

06.08.2020 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2020 у справі №910/3893/20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/3893/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі №910/3893/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 30.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 розгляд справи відкладено на 21.10.2020.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі №910/3893/20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/3893/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 розгляд справи відкладено на 25.11.2020.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі №910/3893/20 призначено повторний автоматизований розподіл, в зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/3893/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі №910/3893/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В.; розгляд справи вирішено здійснювати за раніше визначеною датою та часом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 розгляд справи відкладено на 13.01.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 оголошено в судовому засіданні перерву на 17.02.2021.

В судове засідання, яке відбулося 17.02.2021 з`явилися представники відповідача та третьої особи, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання не з`явився до Північного апеляційного господарського суду електронною поштою надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги з урахуванням додаткових пояснень до неї, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

10.10.2013 між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією (за договором - орендодавець, третя особа), Приватним підприємством "Леон Плюс" та Комунальним підприємством "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у м. Києві укладено договір №01113 про передачу майна територіальній громаді міста Києва в оренду (надалі - договір), у відповідності до умов якого орендодавець на підставі протоколів постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 17.09.2013 № 158 та розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 03.10.2013 № 480 передає, а Приватне підприємство "Леон Плюс" приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мате Залки, буд. № 6-А, для розміщення офісу 12,5 кв.м. (в т.ч. МСК 1,1 кв.м.) та для розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення 34,7 кв.м. (в т.ч. МСК 2,9 кв.м).

Зі змісту п. 2.1. договору, об`єктом оренди є: нежиле приміщення, загальною площею 47,20 кв.м. згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Вартість об`єкта оренди згідно із затвердженим висновком про вартість майна станом на "31" березня 2013 становить 423 800,00 грн без ПДВ (п. 2.2. договору).

Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 10 жовтня 2013 року до 09 жовтня 2016 року (п. 9.1. договору).

Відповідно до акта прийому-передачі нерухомого майна від 10.10.2013 року орендодавець передав Приватному підприємству "Леон Плюс" нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, Мате Залки, 6-А загальною площею 47,20 кв.м.

В силу вимог п. 1 розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.01.2015 № 41 "Про деякі питання комунального майна територіальної громади міста Києва, що віднесено до сфери управління Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації" та додатку 3 до даного розпорядження, нежилий будинок за адресою: м. Київ, Архипенка Олександра (Мате Залки), 6-А, було закріплено на праві господарського відання без права розпорядження за КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" (далі - позивач).

02.02.2015 між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією, Приватним підприємством "Леон Плюс" та Комунальним підприємством "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у м. Києві укладено додаткову угоду №б/н до договору №01113 про передачу майна територіальній громаді міста Києва в оренду від 10.10.2013, якою внесені зміни до договору, а саме замінено Сторону 3 - підприємство, за яким закріплено майно на праві господарського відання (балансоутримувача) - Комунальне підприємство "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у м. Києві на Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" на підставі рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва", розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.01.2015 № 41 "Про деякі питання комунального майна територіальної громади міста Києва, що віднесено до сфери управління Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації".

Пунктом 3 додаткової угоди визначено, що ця додаткова угода набирає чинності з 01.02.2015 та діє до закінчення терміну (строку) договору. Після набрання чинності даної додаткової угоди сторони зобов`язані виконувати в повному обсязі умови договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від "10" жовтня 2013 р. №01113, які діяли до та після 01.02.2015, зокрема в частині повного розрахунку між сторонами.

Окрім того, 22.04.2016 між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією, Приватним підприємством "Леон Плюс", Комунальним підприємством "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у м. Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" укладено додаткову угоду № 1 до договору №01113 від 10.10.2013.

Відповідно до п. 2.1. додаткової угоди № 1, замінено Орендаря приватне підприємство "Леон Плюс" на нового орендаря Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрус-1".

Сторона 2 (ПП "Леон Плюс") передає, а Сторона 4 (ТОВ "Макрус-1") приймає всі права та обов`язки орендаря в тому числі всю заборгованість у разі її наявності згідно з Договором (п. 1 додатково угоди № 1).

У відповідності до Акта приймання-передачі нерухомого майна від 23.04.2016 орендодавець передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" в орендне користування згідно з договором №01113 від 10.10.2013 нерухоме майно (нежитлове приміщення площею 47,20 кв.м. на 1 поверсі нежитлової будівлі, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мате Залки, 6-А), що перебуває на балансі позивача.

У відповідності до п. 3.1. договору, за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250 та на дату підписання договору, згідно розрахунку орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору, без ПДВ становить: 56,83 грн за 1 кв.м. орендної площі, що в цілому складає 2682,22 грн.

Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п. 3.2. договору).

Згідно з п. 3.5. договору, зі змінами внесеними додатковою угодою від 02.05.2015, орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" починаючи з дати підписання додаткової угоди від 02.02.2015. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об`єкта оренди орендодавцеві.

За умовами пункту 5.1. договору передбачено, що орендодавець та підприємство має право проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов договору. В процесі перевірки виконання умов договору оренди може бути здійснена фото або відеофіксація стану та умов використання об`єкта оренди.

20.09.2019 представниками позивача було проведено позапланове обстеження об`єкта оренди та виконання орендарем умов договору. За результатами перевірки складений Акт проведення перевірки нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданих до сфери управління Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації за адресою: вул. Архипенка Олександра, 6-А,.

За результатом огляду об`єкту оренди було встановлено факт нецільового використання приміщення, а саме: "об`єкт оренди використовується під кафе з продажу алкогольних товарів".

Також, 05.12.2019 представниками позивача та третьої особи був проведений плановий огляд об`єкта оренди та виконання орендарем умов договору. За результатами перевірки складений Акт проведення перевірки нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданих до сфери управління Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації за адресою: вул. Архипенка Олександра, 6-А.

За результатом обстеження нежитлових приміщень було встановлено факт нецільового використання приміщення, а саме: "об`єкт оренди використовується під кафе з продажу алкогольних товарів".

Пунктом 8.3. договору сторонами погоджено, що об`єкт оренди повинен використовуватися орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим п. 1.1 цього договору.

При невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду (п. 6.7. договору).

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що у зв`язку із порушенням відповідачем умов договором в частині використання орендованого приміщення не за цільовим призначенням, позивачем заявлено вимоги про розірвання договору оренди №01133 від 10.10.2013, виселення відповідача з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Архипенка Олександра, 6-А та стягнення з відповідача упущеної вигоди в сумі 61 946,06 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 позов задоволено частково. Розірвано договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 01113 від 10.10.2013 укладеного між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макрус-1". Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" з нежитлового приміщення площею 47,20 кв м за адресою: м. Київ, вул. Архипенка Олександра, 6-А. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" судовий збір у розмірі 4 204,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги з урахуванням доповнень до неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Разом із тим за змістом статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, що орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також і дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у частині 1 статті 2 якого наведено аналогічне визначення оренди.

Таким чином, відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" сторонами договору найму (оренди) з відповідними правами та обов`язками є наймодавець (орендодавець) і наймач (орендар).

Як уже зазначалося вище та встановлено судом першої інстанції, 10.10.2013 укладено тристоронній договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, за умовами якого орендодавцем є Оболонська районна в місті Києві державна адміністарції, орендарем з урахуванням додаткової угоди від 22.04.2016 № 1 до договору №01113 від 10.10.2013 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрус-1".

Третьою стороною зазначеного договору є балансоутримувач з урахуванням додаткової угоди від 02.02.2015 за №б/н до договору №01113 про передачу майна територіальній громаді міста Києва в оренду від 10.10.2013 - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва", на якого згідно із зазначеним договором покладено лише обов`язок забезпечувати додержання вимог нормативно-правових актів із пожежної безпеки та контролювати виконання орендарем умов договору щодо сплати орендарем орендної плати та інших платежів і у разі виникнення заборгованості вживати відповідних заходів (пункти 4.3., 4.7 спірного договору).

Колегія суддів зазначає, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 910/12224/17.

Оскільки чинне законодавство не надає Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" права виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права орендодавця, балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про зобов`язання орендаря повернути орендоване майно.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено свободу договору, однак положення договору, який укладено між орендодавцем, балансоутримувачем і орендарем, не можуть суперечити закону, зокрема тому, що лише у наймодавця (орендодавця) є право звертатися до суду з позовом про повернення об`єкта оренди.

Наявність у договорі від 10.10.2013 пункту 4.15, за змістом якого у разі закінчення/припинення дії договору орендар зобов`язаний повернути за актом приймання-передачі об`єкт оренди балансоутримувачеві, не впливає на те, що саме орендодавець має право звертатися до суду з позовом про повернення орендованого майна.

Згідно з пунктом 9.7 договору у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору.

У цьому випадку балансоутримувач, а не орендодавець надіслав заяву-попередження про припинення договору оренди та вимогу про виселення, повідомивши відповідачеві про необхідність звільнення спірного нежитлового приміщення та передачі балансоутримувачеві за актом приймання-передачі ключей від приміщення.

Враховуючи, що чинне законодавство не надає балансоутримувачу права виступати орендодавцем щодо орендованого нерухомого майна та мати права орендодавця, відповідно, балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про зобов`язання орендаря повернути орендоване майно, як і повідомляти відповідачеві про відсутність наміру продовжити договір. Отже, балансоутримувач не має права замість власника (орендодавця) вимагати виселення орендаря.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 910/7364/18.

Також відповідну правову позицію стосовно прав орендодавця і балансоутримувача згідно з договором оренди комунального майна викладено у постановах Верховного Суду України від 07.06.2017 у справі № 910/9480/16, від 07.06.2017 у справі № 910/9482/16.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції зазначеного не врахував, відповідно, неправильно застосував положення законодавства, яке регулює спірні правовідносини, до встановлених ними ж обставин справи, а отже висновок господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову є помилковим і суперечить наведеному.

Враховуючи викладене, зокрема те, що балансоутримувач не має права замість власника (орендодавця) вимагати розірвання договору оренди, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині розірвання договору оренти та виселення відповідача з об`єкта оренди.

Твердження позивача та третьої особи про те, що саме позивач є тією особою, в оперативному управлінні якої перебуває це майно, колегією суддів оцінюється критично виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Отже, право господарського відання - це право юридичних осіб, які здійснюють підприємницьку господарську діяльність, похідне від права власності, з обмеженням повноваження розпоряджатися окремими видами майна за згодою власника.

Таким чином, "право господарського віддання" не є тотожним поняттю - права власності, оскільки перше є правовою формою реалізації права державної і комунальної власності спеціально створеними суб`єктами різних організаційно-правових форм, які у встановленому порядку набувають статусу юридичної особи. При цьому власником майна залишається держава або відповідна територіальна громада.

Колегією суддів встановлено, що власником, а отже і орендодавцем за спірним договором є Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація, натомість позивач, у свою чергу, є виключно балансоутримувачем цього майна та, зважаючи на умови укладеного договору оренди, не має права вчиняти дії щодо його розірвання.

Відтак, позовні вимоги позивача стосовно розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.10.2013 №01113 та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" з нежитлового приміщення площею 47,20 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Архипенка Олександра, 6-А є необгрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не здійснив аналіз вище наведених положень Цивільного кодексу України, внаслідок чого припустився помилкового висновку про задоволення позовних вимог позивача.

За встановлених апеляційним судом обставин справи рішення місцевого господарського суду, яке прийняте при невідповідності висновків суду обставинам справи, призвело до порушення норм матеріального права, внаслідок чого підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є документально обґрунтованими та такими, що неналежним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі №910/3893/20 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" (04214, місто Київ, вулиця Північна, будинок 22; код ЄДРПОУ 39611267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус-1" (04211, місто Київ, вулиця Олександра Архипенка, будинок 6-А; код ЄДРПОУ 40419611) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6303,00 грн (шість тисяч триста три грн 00 коп).

Видачу наказу доручити Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/3893/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.04.2021.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

К.В. Тарасенко