Рішення

від 28.05.2020 по справі 915/1988/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.05.2020Справа № 915/1988/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Фермерського господарства НВ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кривоозерський олійний завод

про стягнення 168 165,07 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кривоозерський олійний завод

до Фермерського господарства НВ

про стягнення 1 070 267,95 грн неустойки

за участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом) Танасійчук Т.Б. (адвокат за ордером КВ № 784419 від 11.11.2019)

від відповідача (за первісним позовом) Білоус Ю.Ю. (адвокат за ордером КС № 428643)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2019 року Фермерське господарство НВ (далі - ФГ НВ , позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Кривоозерський олійний завод (далі - ТОВ Кривоозерський олійний завод , відповідач) про стягнення 168 165,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач постався на неналежне виконання відповідачем його обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити товар, поставлений позивачем на виконання договору поставки № 08/07/2019-740 від 08.07.2019.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача вартість поставленого, але неоплаченого товару в розмірі 168 165,07 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області 17.09.2019 вищевказаний позов передано за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.10.2019, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 915/1988/19 та призначено її до розгляду в прядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 12.11.2019.

11.11.2019 до суду надійшли подані позивачем письмові пояснення щодо фактичних обставин справи.

У той же день, 11.11.2019 ТОВ Кривоозерський олійний завод (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до ФГ НВ (далі -відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 808 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом послався на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом його обов`язків своєчасно поставити товар належної якості та у кількості, обумовленій договором поставки № 08/07/2019-740 від 08.07.2019.

Вважаючи, що його права порушені, позивач за зустрічним позовом звернувся до суду та просив стягнути з відповідача неустойку у вигляді двох штрафів, передбачених п. 5.2 укладеного сторонами договору поставки № 08/07/2019-740 від 08.07.2019, в загальному розмірі 808 000,00 грн.

12.11.2019 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 03.12.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.11.2019 прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ Кривоозерський олійний завод до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 915/1988/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за первісним та зустрічним позовами в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.12.2019.

02.12.2019 відповідачем за первісним позовом (ТОВ Кривоозерський олійний завод ) були подані клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та клопотання про продовження процесуального строку на подання доказів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.12.2019 відкладено підготовче засідання на 17.12.2019, задоволено клопотання відповідача за первісним позовом та долучено до матеріалів справи документи (додатки № 1-3), додані до клопотання Товариства № 203 від 02.12.2019.

09.12.2019 до суду надійшли подані відповідачем за первісним позовом (ТОВ Кривоозерський олійний завод ) зауваження щодо протоколу засідання суду, яке відбулось 03.12.2019. Вказані зауваження були відхилені ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.12.2019 з підстав, наведених у вказаній ухвалі.

12.12.2019 до суду надійшов поданий відповідачем за зустрічним позовом (ФГ НВ ) відзив на зустрічну позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що за умовами укладеного сторонами договору поставка товару здійснюється шляхом завантаження на складі Фермерського господарства автотранспорту покупця (ТОВ Кривоозерський олійний завод ). Однак, Товариство не надало суду доказів на підтвердження того, що Фермерське господарство відмовило у завантаженні поданого ТОВ Кривоозерський олійний завод автотранспорту. Тому ФГ НВ вважало, що товар не був поставлений в обсязі, обумовленому договором, з вини самого Товариства, оскільки останнє не подало автотранспорт у пункт завантаження, відтак Фермерське господарство вважало вимоги про стягнення штрафних санкцій за порушення строку поставки товару необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом вказував, що Товариством був порушений порядок відбору зразків (проб) поставленого товару для визначення рівня його якості. Так, відбір проб здійснювався ТОВ Кривоозерський олійний завод одноособово без залучення представників ФГ НВ , Фермерське господарство не було повідомлене про результати перевірки якості товару, його представник не був викликаний для складання та підписання актів про фактичні показники якості товару. За таких обставин відповідач за зустрічним позовом вважав недоведеними твердження ТОВ Кривоозерський олійний завод про неналежну якість поставленого йому товару.

Відповідач за зустрічним позовом зазначив, що умовами договору передбачена відповідальність за поставку неякісного товару та, відповідно, право ТОВ Кривоозерський олійний завод , як покупця, на стягнення штрафних санкцій за таке порушення договору, а також вимагати заміни неякісного товару, якими Товариство не скористалось. Однак, зменшення покупцем ціни в односторонньому порядку у зв`язку з тим, що покупець вважав поставлений товар неякісним, відповідач за зустрічним позовом вважав неправомірним.

Враховуючи викладене, ФГ НВ просило суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.

16.12.2019 до суду надійшла подана позивачем за первісним позовом заява про долучення доказів до матеріалів справи.

17.12.2019 до суду надійшли подані позивачем за зустрічним позовом (ТОВ Кривоозерський олійний завод ) заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій Товариство просило суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом неустойку у вигляді двох штрафів та пені, передбачених п. 5.2 укладеного сторонами договору поставки № 08/07/2019-740 від 08.07.2019, в загальному розмірі 1 070 267,95 грн. Також Товариством були подані клопотання № 207 від 17.12.2019 про витребування доказів з ініціативи суду та клопотання № 205 від 17.12.2019 про витребування доказів.

У підготовчому засіданні 17.12.2019 відповідач за первісним позовом (ТОВ Кривоозерський олійний завод ) подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.12.2019 відкладено підготовче засідання на 14.01.2020, відмовлено у задоволенні клопотань ТОВ Кривоозерський олійний завод № 207 та № 205 від 17.12.2019 про витребування доказів по справі та про витребування доказів з ініціативи суду, прийнято до розгляду заяву позивача за зустрічним позовом про збільшення розміру позовних вимог, задоволено клопотання позивача за зустрічним позовом про продовження строку для подання доказів по справі та долучено до матеріалів справи докази, подані разом з заявою про збільшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом та клопотаннями № 205, № 207 від 17.12.2019, ухвалено здійснювати розгляд справи з урахуванням поданих доказів, прийнято до розгляду відзив на зустрічну позовну заяву, поданий 16.12.2019 відповідачем за зустрічним позовом.

13.01.2020 до суду надійшли подані відповідачем за зустрічним позовом (ФГ НВ ) заперечення на заяву позивача за зустрічним позовом про збільшення розміру позовних вимог.

14.01.2019 позивач за зустрічним позовом (ТОВ Кривоозерський олійний завод ) подав до суду клопотання про виклик свідка ОСОБА_1 , клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 , повідомлення про неотримання позивачем за зустрічним позовом відзиву на позовну заяву від ФГ НВ , заяву з процесуального питання про залишення без розгляду відзиву ФГ НВ .

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.01.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 30.01.2020, долучено до матеріалів справи заперечення на заяву позивача за зустрічним позовом про збільшення розміру позовних вимог, подані 13.01.2020, відмовлено у задоволенні клопотання позивача за зустрічним позовом про залишення без розгляду відзиву ФГ НВ , долучено до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_3 , задоволено клопотання відповідача за первісним позовом про допит свідків. Викликано у підготовче засідання, призначене на 30.01.2020, в порядку статті 66 ГПК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для допиту як свідків, зобов`язано позивача за зустрічним позовом забезпечити явку свідків у підготовче засідання, попереджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про передбачену ст. 384 Кримінального кодексу України відповідальність за завідомо неправдиві показання, явку свідків у судове засідання визнано обов`язковою.

29.01.2020 до суду надійшла заява свідка ОСОБА_3 про відсутність можливості забезпечити його явку у підготовче засідання 30.01.2020.

30.01.2020 позивачем за зустрічним позовом (ТОВ Кривоозерський олійний завод ) було повторно подано клопотання про витребування доказів, а також була подана відповідь на відзив та заперечення ФГ НВ , у якій Товариство вказало, що право покупця за договором на зменшення ціни товару, який не відповідає вимогам якості, закріплене у додатку № 2 до укладеного сторонами договору. Крім того, Товариство зазначило, що не мало можливості скористатись своїм правом та вимагати від ФГ НВ заміни неякісного товару, оскільки на складі останнього не було товару для заміни, що і стало причиною невиконання Фермерським господарством у повній мірі його обов`язку з поставки товару. Позивач за зустрічним позовом також зазначив, що видаткові накладні на поставку товару, якість якого оспорюється, не були підписані ТОВ Кривоозерський олійний завод саме у зв`язку з неналежною якістю товару. Викладене, на переконання Товариства, є підставою для відмови у задоволенні первісного позову.

30.01.2020 судом відкладено підготовче засідання на 11.02.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2020 викликано ОСОБА_3 (начальника відділу постачання ТОВ Кривоозерський олійний завод ), як свідка, у підготовче засідання на 11.02.2020.

11.02.2020 відповідач за зустрічним позовом (ФГ НВ ) подав до суду заперечення на відповідь на відзив ТОВ Кривоозерський олійний завод , у яких зазначив, що внаслідок невиконання Товариством положень п. 3.4, п. 3.5 укладеного сторонами договору, у вказаного Товариства відсутні законні підстави для зменшення ціни на товар в односторонньому порядку. Фермерське господарство також вказувало, що не зобов`язане в межах розгляду даного спору доводити наявність або відсутність у нього товару для заміни неякісного, оскільки ТОВ Кривоозерський олійний завод не зверталось до ФГ НВ з відповідною вимогою про заміну неякісного товару. Крім того, ФГ НВ заперечувало, що недопоставка товару відбулась з його вини, Фермерське господарство стверджувало, що Товариством не був поданий автотранспорт під навантаження, що й зумовило поставку товару у меншій кількості ніж було передбачено договором. Фермерське господарство вказувало, що долучені ТОВ Кривоозерський олійний завод акти невідповідності якості товару не відповідають умовам п. 3.4, 3.5 договору, а тому не є належними доказами порушення Фермерським господарством умов договору щодо якості поставленого ним товару.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.03.2020.

03.03.2020 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 12.03.2020.

12.03.2020 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 19.03.2020.

19.03.2020 (шляхом направлення листа на електронну пошту суду) та 24.03.2020 (повторно засобами поштового зв`язку) до суду надійшло подане позивачем за первісним позовом (ФГ НВ ) клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.03.2020 викликано ФГ НВ , як позивача за первісним позовом, ТОВ Кривоозерський олійний завод , як відповідача за первісним позовом, у судове засідання для розгляду справи по суті, призначене на 16.04.2020.

Судові засідання, призначені на 16.04.2020, у тому числі судове засідання у справі № 915/1988/19, Господарським судом міста Києва у складі судді Удалової О.Г. не проводились з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19 № 211 від 11.03.2020, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України № 9/рс-186/20 від 16.03.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 викликано ФГ НВ , як позивача за первісним позовом, ТОВ Кривоозерський олійний завод , як відповідача за первісним позовом, у судове засідання для розгляду справи по суті, призначене на 28.05.2020.

28.05.2020 у судовому засіданні ФГ НВ просило суд задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви.

ТОВ Кривоозерський олійний завод просило суд відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги.

У судовому засіданні 28.05.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

08.07.2019 між ФГ НВ (як постачальником) та ТОВ Кривоозерський олійний завод (як покупцем) був укладений договір поставки № 08/07/2019-740 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити сільськогосподарську продукцію (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, визначених договором, в асортименті, кількості та по цінам, і в додатках до договору (специфікаціях), які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1 договору ціна товару, кількість, номенклатура, асортимент і загальна вартість кожної конкретної партії товару, що придбавається на умовах договору, передбачена в додатках (специфікаціях), які є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що загальна вартість договору відповідає сумі загальних вартостей товару, визначених в додатках (специфікаціях), які є невід`ємною частиною договору.

Порядок здійснення оплати вартості товару визначається в додатках (специфікаціях) (п. 2.3 договору).

Матеріали справи свідчать, що специфікацією № 1 від 08.07.2019 (далі - специфікація) обумовлена поставка товару у кількості 200 т (+/- 10%) загальною вартістю 2 020 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 специфікації покупець здійснює передплату у розмірі 80% вартості товару з ПДВ, на поточний рахунок постачальника, що вказаний в п. 9 договору або в рахунку-фактурі. Постачальник зобов`язаний при цьому надати рахунок-фактуру на всю кількість товару, визначеного у специфікації, за допомогою електронного зв`язку, за реквізитами покупця, що вказані в п.9 договору, для оплати його покупцем.

Згідно з п. 2.4 специфікації покупець здійснює доплату до 100% вартості товару кожної партії на нижчезазначених умовах поставки протягом 7 (семи) банківських днів після реєстрації постачальником податкової накладної. Також, не пізніше наступного дня від дати передачі товару постачальник зобов`язаний надати покупцеві наступні документи: видаткову накладну, виписану в день поставки товару; зареєстровану в ЄРПН електронну податкову накладну у відповідності до вимог податкового законодавства.

Положеннями п. 2.5 договору передбачено, що датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що товар вважається поставленим постачальником та отриманим покупцем в момент підписання товарно-транспортної накладної особи вантажоодержувача.

Сторони погодили, що договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків, до фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань (8.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що ані примірник договору поставки № 08/07/2019-740 від 08.07.2019, ані примірник специфікації № 1 від 08.07.2019, що були долучені до первісного позову, не підписані зі сторони ТОВ Кривоозерський олійний завод .

Водночас жодна зі сторін спору не заперечує ані факт укладення сторонами договору поставки № 08/07/2019-740 від 08.07.2019 та погодження специфікації № 1 від 08.07.2019, ані редакції, в яких вказані документи викладені у примірниках долучених до матеріалів первісного позову.

Приписами ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

За таких обставин, зважаючи на відсутність у суду будь-яких підстав вважати такі обставини недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом, суд дійшов висновку, що договір поставки № 08/07/2019-740 від 08.07.2019 та специфікація № 1 від 08.07.2019 є укладеними сторонами спору, а їх умови погодженими.

Судом встановлено, що ФГ НВ поставило ТОВ Кривоозерський олійний завод , а ТОВ Кривоозерський олійний завод прийняло товар загальною вартістю 1 784 165,71 грн, що підтверджується видатковими накладними № 24 від 09.07.2019, № 25 від 10.07.2019, № 26 від 11.07.2019.

Вищевказані видаткові накладні не підписані ТОВ Кривоозерський олійний завод , як покупцем, водночас жодна зі сторін не заперечує факт поставки товару у тій кількості та за тією вартістю, що вказані у видаткових накладних № 24 від 09.07.2019, № 25 від 10.07.2019, № 26 від 11.07.2019. Відтак, в силу приписів ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає підтвердженим факт поставки товару за вказаними накладними на загальну суму 1 784 165,71 грн.

Водночас ТОВ Кривоозерський олійний завод оплатило вищевказаний товар, поставлений ФГ НВ частково, а саме в сумі 1 616 000,64 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 18860 від 09.07.2019, № 18883 від 10.07.2019.

У зв`язку з цим, позивач за первісним позовом (ФГ НВ ) звернувся до суду та просив стягнути з відповідача за первісним позовом (ТОВ Кривоозерський олійний завод ) вартість поставленого, але неоплаченого товару в розмірі 168 165,07 грн.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача за первісним позовом, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у п. 2.4 специфікації сторони погодили, що остаточний розрахунок за поставлений ФГ НВ товар здійснюється Товариством протягом 7 (семи) банківських днів після реєстрації постачальником податкової накладної.

Реєстрація ФГ НВ , як постачальником, податкових накладних була здійснена 29.07.2019 та 31.07.2019, що підтверджується долученими до позовної заяви квитанціями про реєстрацію податкових накладних. Отже, з урахуванням умов оплати встановлених, п. 2.4 специфікації № 1 від 08.07.2019, станом на 09.08.2019 (31.07.2019 + 7 банківських днів) поставлений Фермерським господарством товар повинен був бути оплачений ТОВ Кривоозерський олійний завод .

Таким чином, на момент розгляду та вирішення даного спору строк виконання відповідачем за первісним позовом (ТОВ Кривоозерський олійний завод ) грошового зобов`язання з оплати поставленого товару настав.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач за первісним позовом документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем за первісним позовом в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом вартості поставленого, але неоплаченого товару в розмірі 168 165,07 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

При цьому заперечення ТОВ Кривоозерський олійний завод щодо неналежної якості поставленого ФГ НВ товару та наявного у Товариства права на зниження у зв`язку з цим ціни придбаного товару судом відхиляються як необґрунтовані, з підстав, що наведенні в мотивувальні частині даного рішення щодо зустрічного позову.

Судом також був розглянутий зустрічний позов ТОВ Кривоозерський олійний завод до ФГ НВ про стягнення неустойки за порушення строків поставки товару та неналежну якість поставленого товару в загальному розмірі 1 070 267,95 грн, яка встановлена п. 5.2 укладеного сторонами договору.

Так, у зв`язку з тим, що відповідач за зустрічним позовом допустив вищевказані порушення умов договору, позивач за зустрічним позовом просив стягнути з нього штраф у розмірі 404 000,00 грн та пеню у розмірі 262 267,95 грн за порушення строку доставки товару, а також штраф у розмірі 404 000,00 грн за поставку товару неналежної якості.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача за первісним позовом, суд виходив з наступного.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3, 4 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Отже, приписами чинного законодавства встановлений обов`язок відповідача, як постачальника, передати позивачу якісний товар, придатний для мети його використання.

Матеріали справи свідчать, що сторонами договору поставки № 08/07/2019-740 від 08.07.2019 був складений додаток № 2 до вказаного договору, в якому були погоджені вимоги щодо якості товару. Вказаний додаток № 2 також не підписаний зі сторони ТОВ Кривоозерський олійний завод , проте зважаючи на приписи ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а також відсутність заперечень сторін щодо факту його укладення або редакції такого документу, суд вважає наведені у додатку № 2 вимоги до якості товару погодженими обома сторонами договору.

Крім того, сторонами спору в укладеному ними договорі був погоджений порядок дій у випадку поставки товару неналежної якості.

Так, відповідно до п. 3.4 договору у випадку відхилення параметрів якісних показників товару від показників, вказаних у додатку-2 ( Вимоги щодо якості товару ), на дану партію чи автомашину, підставою для чого є результати випробувань (аналізу товару лабораторією покупця у смт. Криве Озеро, Миколаївської області, по вул. Кобзаря, 1), видані сертифікованою лабораторією в кінцевому пункті поставки, складається акт про фактичні показники якості товару даної партії для перерахунку ціни товару або повернення товару у разі його невідповідності. Наведений акт підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками, що є не обов`язковим, але може робитися за бажанням сторін. У разі ухилення від підписання наведеного акту та відсутності вмотивованої відповіді про незгоду з висновками акту про фактичні показники якості товару однієї із сторін протягом однієї доби з моменту його складання, товар вважається прийнятим на підставі такого акту про фактичні показники якості товару.

Згідно з п. 3.5 договору у разі незгоди однієї із сторін з висновками акту про невідповідність показників по якості товару, представники сторін у строк, не може перебільшувати трьох календарних днів з моменту отримання повідомлення про результати перевірки якості товару, яке покупець надсилає постачальнику шляхом направлення відповідного листа на адресу електронної пошти постачальника, вказану у договорі, проводять контрольний відбір зразка товару і перевіряють якість товару в незалежній акредитованій лабораторії. В такому випадку товар не вивантажується до узгодження претензій по якості. Контрольний відбір проб товару у такому разі обов`язково має бути здійснений у присутності представників постачальника та покупця. Представник постачальника повинен прибути в кінцевий пункт розвантаження не пізніше однієї доби від дати отримання повідомлення про перевірку якості товару, для спільного відбору та проведення аналізу проб в незалежній акредитованій лабораторії. У разі неприбуття представника постачальника та недотримання вимог даного пункту покупець вправі самостійно провести відбір проб та провести незалежну перевірку. Результати незалежної перевірки є кінцевими і визнаються обома сторонами для виконання та перерахунку ціни товару. Сторони погодили, що в разі незгоди постачальника з результатами аналізу по якості товару плата за проведення додаткової перевірки якості покладається на постачальника. Постачальник та/або його представник вважаються повідомленими, а електронний лист отриманим, в разі надсилання листа на адресу електронної пошти, вказаної в цьому договорі та/або в додатках до нього, без будь-яких окремих підтверджень про отримання, тощо.

За порушення постачальником (ФГ НВ ) умов договору в частині вимог до якості товару сторонами була передбачена відповідальність.

Положеннями п. 5.5 договору передбачено, що у випадку поставки постачальником неякісного товару, покупець має право повернути такий товар постачальнику з відшкодуванням понесених збитків на транспортне перевезення неякісної партії товару. У разі наявності якісного товару на зерноскладі постачальник повинен замінити неякісний товар на якісний у тій же кількості не пізніше, ніж через 1 (один) день після отримання від покупця партії неякісного товару. При цьому, в разі поставки постачальником неякісної партії товару або усього обсягу, об`єму товару за цим договором, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 10 % (десять відсотків) від загальної вартості (ціни) цього договору.

На підтвердження своїх посилань на неналежну якість товару позивач за зустрічним позовом долучив до матеріалів справи:

- свідоцтва про якість товару № 356-л від 10.07.2019, № 357-л від 11.07.2019, № 358-л від 11.07.2019, № 359-л від 11.07.2019, № 360-л від 11.07.2019, № 361-л від 11.07.2019, № 362-л від 11.07.2019, № 363-л від 11.07.2019, № 364-л від 12.07.2019, № 364-л від 12.07.2019, складені ТОВ Кривоозерський комбікормовий завод ;

- акти невідповідності якості № 71/11/07/2019 від 10.07.2019, № 72/11/07/2019 від 11.07.2019, № 73/11/07/2019 від 11.07.2019, № 74/11/07/2019 від 11.07.2019, № 75/11/07/2019 від 11.07.2019, № 76/11/07/2019 від 11.07.2019, № 77/11/07/2019 від 11.07.2019, № 78/11/07/2019 від 11.07.2019, № 79/11/07/2019 від 12.07.2019, підписані представниками ТОВ Кривоозерський олійний завод та ТОВ Кривоозерський комбікормовий завод , але не підписані представником ФГ НВ ;

- заяви свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Водночас матеріали справи не містять доказів дотримання позивачем за зустрічним позовом порядку дій при виявленні неналежної якості товару, встановленого п.п. 3.4, 3.5 укладеного сторонами договору поставки № 08/07/2019-740 від 08.07.2019.

Суд зазначає, що приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України на кожну із сторін покладений обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Так, положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У порушення наведених приписів процесуального законодавства позивач за зустрічним позовом не надав суду жодного належного, допустимого, достатнього та достовірного доказу на підтвердження того, що відповідач за зустрічним позовом поставив йому товар неналежної якості.

Суд окремо зазначає, що надані ТОВ Кривоозерський олійний завод заяви свідків не беруться судом до уваги з огляду на приписи ст. 77 Господарського процесуального кодексу.

За таких обставин суд не вбачає підстав для покладення на відповідача за зустрічним позовом такої міри відповідальності як штраф за поставку товару неналежної якості. Отже, вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом штрафу в розмірі 404 000,00 грн за відповідне порушення зобов`язання задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач за первісним позовом просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 404 000,00 грн та пеню у розмірі 262 267,95 грн за порушення строку доставки товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5 специфікації товар повинен бути поставлений покупцю в період з 08.07.2019 по 19.07.2019. Товар повинен поставлятись автомобільними партіями. Автотранспорт покупця повинен відповідати вимогам складу постачальника.

Пунктом навантаження визначено Житомирську обл., Луганський район, село Радогоща (п. 3 специфікації).

Відповідно до п. 4 специфікації поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця на умовах FCA (франко-перевізник) на склад постачальника, згідно Інкотермс в редакції 2010 року, з пункту навантаження на складі постачальника - Житомирська обл., Луганський район, село Радогоща, на зерновий склад покупця - Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве Озеро, вул. Кобзаря, 1 (далі - пункт поставки). Норма завантаження товару в автотранспорт регулюється покупцем.

Судом встановлено, що між позивачем за зустрічним позовом та ТОВ Кодима Логістик був укладений договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 4/18 від 30.11.2018.

З метою вивезення товару зі складу ФГ НВ , між позивачем за зустрічним позовом та ТОВ Кодима Логістик була складена заявка № 2641 від 09.07.2019, в якій сторони серед іншого погодили час подачі автомобільного транспорту - 11.07.2019, а також вказали державний номерний знак автомобіля - НОМЕР_2 та причіпу - АА НОМЕР_3 .

11.07.2019 вищевказаний вантажний автомобільний транспорт марки МАN, днз НОМЕР_2 , та причіп до нього, днз НОМЕР_4 , були подані під завантаження до складу ФГ НВ , однак завантажені не були у зв`язку з непроведенням поставки, що підтверджується листом обліку роботи вантажного автомобіля від 11.07.2019, складеним ТОВ Кодима Логістик .

Крім того, судом встановлено, що 11.07.2019 до складу ФГ НВ був поданий й інший автомобільний транспорт іншого перевізника ТОВ Автокар-777 , а саме вантажний автомобіль марки МАN, днз НОМЕР_5 , та причіп до нього, днз НОМЕР_6 , у який було завантажено 14,980 т зерна (нетто), що підтверджується товарно-транспортною накладною № 31 від 11.07.2019.

Згідно з поясненнями ТОВ Кривоозерський олійний завод обидва вищевказані вантажні автомобілі прибули під завантаження 11.07.2019 на склад відповідача за зустрічним позовом, проте завантажений був лише один з них, а саме автомобіль перевізника ТОВ Автокар-777 , інший автомобіль перевізника ТОВ Кодима Логістик у зв`язку з відсутністю товару у Фермерського господарства завантажений не був та повернувся порожнім.

Відповідач за зустрічним позовом, в порушення приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, доказів протилежного суду не надав.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач за зустрічним позовом не виконав свої зобов`язання за договором та не поставив позивачу товар у строк та у обсязі, що були обумовлені договором, відтак, відповідач допустив порушення такого зобов`язання.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який вона нараховується, від загальної вартості специфікації за кожен день прострочення; у випадку істотного (на строк понад 3 (три) робочих дні) порушення постачальником строку (терміну) поставки товару (партії товару), визначеного договором, та/або у випадку непоставки товару (партії товару), та/або у випадку відмови від поставки товару (партії товару), та/або у випадку поставки неякісного товару (партії товару), та/або у випадку неповної передачі постачальником документів, постачальник зобов`язується додатково сплатити на користь покупця штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від загальної вартості (ціни) (з ПДВ) цього договору, зазначеної в специфікації до договору, а також, покупець вправі застосувати до постачальника оперативно-господарську санкцію у вигляді притримання оплати товару до моменту усунення постачальником відповідного порушення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивач за зустрічним позовом нараховує пеню протягом періоду з 12.07.2019 по 04.12.2019, що є неправомірним, оскільки за умовами укладеного сторонами договору останнім днем строку виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов`язання поставити товар є 19.07.2019, отже, порушення виконання вказаного зобов`язання почалось з 20.07.2019, відповідно правомірним буде нарахування пені з 20.07.2019 по 04.12.2019.

Здійснивши власний розрахунок пені за період з 20.07.2019 по 04.12.2019, суд встановив, що її розмір становить 250 147,95 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем за зустрічним позовом до стягнення. Таким чином, вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені заявлена правомірно, проте підлягає задоволенню у розмірі, визначеному судом, а саме - 250 147,95 грн.

Крім того, перевіривши розрахунок штрафу, наданий позивачем за зустрічним позовом, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Отже, з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі, визначеному позивачем, а саме - 404 000,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги, заявлені позивачем за первісним позовом, підлягають задоволенню у повному обсязі; вимоги, заявлені позивачем за зустрічним позовом, підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафу за порушення строку поставки товару в розмірі 404 000,00 грн та пені в розмірі 250 147,95 грн. У стягненні з відповідача за зустрічним позовом штрафу за поставку товару неналежної якості суд відмовляє.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом за первісним позовом - на відповідача, за зустрічним позовом - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кривоозерський олійний завод (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 5, ідентифікаційний код 38123796) на користь Фермерського господарства НВ (11343, Житомирська обл., Лугинський район, село Радогоща, вул. Града, буд. 32-А, ідентифікаційний код 39996367) борг у розмірі 168 165,07 грн (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят п`ять грн 07 коп.), судовий збір у розмірі 2 522,48 грн (дві тисячі п`ятсот двадцять дві грн 48 коп.).

3. Зустрічний позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Фермерського господарства НВ (11343, Житомирська обл., Лугинський район, село Радогоща, вул. Града, буд. 32-А, ідентифікаційний код 39996367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кривоозерський олійний завод (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 5, ідентифікаційний код 38123796) штраф у розмірі 404 000,00 грн (чотириста чотири тисячі грн 00 коп.), пеню в розмірі 250 147,95 грн (двісті п`ятдесят тисяч сто сорок сім грн 95 коп.), судовий збір у розмірі 9 812,22 грн (дев`ять тисяч вісімсот дванадцять грн 22 коп.).

5. У задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовити.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 22.06.2020.

Суддя О.Г. Удалова