Ухвала

від 18.06.2020 по справі 911/4369/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/4369/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Березівського МРВДВС Південного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №45932917 та №45932820 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 24.11.2014 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»

2 . Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Степана Олійника»

про стягнення 4492,56 гривень

за участю представників:

позивача - не з'явилися;

відповідачів - не з'явилися;

ДВС - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Степана Олійника» про стягнення солідарно з відповідачів 376,14 грн. штрафу, стягнення з відповідача-2 пені у розмірі 2 845,84 грн., 545,16 грн. 3% річних, 725,42 грн. інфляційної складової боргу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.11.2014 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» до товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Степана Олійника» про солідарне стягнення 4 492,56 грн. задоволено частково, а саме: вирішено стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 376,14 грн. штрафу, 166,94 грн. судового збору та 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, а також стягнути з відповідача 2 на користь позивача 2 845,84 грн. пені, 545,16 грн. 3% річних та 1 660,06 грн. судового збору. Провадження у справі в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 725,42 грн. припинено.

24.11.2014 на виконання вказаного рішення Господарським судом Київської області видано три накази зі строком пред`явлення до виконання до 21.11.2015.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2017 року заяву позивача про видачу дублікатів наказів від 24.11.2014 р. у справі № 911/4369/14 задоволено та видано дублікати наказів Господарського суду Київської області від 24.11.2014 у справі №911/4369/14.

02.06.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Березівського МРВДВС Південного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №45932917 та №45932820 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 24.11.2014.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2020 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Березівського МРВДВС у Одеській області у виконавчому провадженні №45932917 та №45932820 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 24.11.2014 року призначено на 18.06.2020.

16.06.2020 на електронну адресу Господарського суду Київської області від начальника управління Березівського МРВДВС Південного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява (№ 7791/28-34 від 16.06.2020) про розгляд скарги без участі уповноваженого представника органу ДВС.

17.06.2020 на електронну адресу Господарського суду Київської області від ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» надійшло клопотання про розгляд скарги без участі представника скаржника.

В судове засідання 18.06.2020 представники скаржника, боржників та органу державної виконавчої служби не з`явились.

Відповідно до частини першої, другої статті 342 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на те, що сторони та орган державної виконавчої служби завчасно повідомлялись про розгляд скарги, а також подані скаржником та органом ДВС клопотання про розгляд скарги без участі повноважених представників, зважаючи на строки, встановлені частиною першою статті 342 ГПК України, та керуючись статтею 42 ГПК України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами.

Крім того, в заяві (№ 7791/28-34 від 16.06.2020) начальника управління Березівського МРВДВС Південного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заявлено клопотання про залишення скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» без розгляду, оскільки станом на 16.06.2020 до органу ДВС не надходила вищезазначена скарга з додатками, що не дає змоги належним чином здійснити захист своїх прав та законних інтересів.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 170 ГПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Скаржником до суду були надані поштові накладні з описами-вкладення в цінний лист від 01.06.2020, з яких вбачається, що ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» виконало вимоги передбачені ч.2 ст. 170 ГПК України.

Таким чином, у суду відсутні підстави для залишення скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» без розгляду.

Дослідивши скаргу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Березівського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області, суд встановив наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

У ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Згідно з п. п. 11, 12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою. У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

Відповідно до ч. ч. 2, 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Таким чином, виходячи з наявних матеріалів справи, господарським судом встановлено, що у встановлений ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» 10-денний строк державним виконавцем не проведено перевірку майнового стану боржника, та в подальшому державним виконавцем порушений обов`язок перевірки щодо виявлення рахунків боржника не рідше одного разу на два тижні та щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника не рідше одного разу на три місяці.

При цьому, скаржником неодноразово надсилались клопотання про здійснення відповідних виконавчих дій з чітким переліком таких дій. Проте, в порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» , клопотання скаржника не розглянуті державним виконавцем у встановлений законом строк, що по суті не спростовано та не заперечено органом державної виконавчої служби.

З огляду на встановлені під час розгляду скарги обставини, враховуючи, що органом державної виконавчої служби не надано доказів вжиття заходів щодо примусового виконання рішення у виконавчих провадженнях №№ 45932917 та 45932820 в період з 09.07.2019 по 01.06.2020, суд прийшов до висновку, що державним виконавцем Березівського МРВДВС у Одеській області не вживалися всі передбачені законом заходи, спрямовані на вчасне і повне виконання рішення суду у даній справі, тобто державний виконавець не організовував виконання судового рішення у порядку, встановленому законом.

Відповідно до змісту ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Бездіяльність - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, тобто не вчинення дій, які особа повинна була і могла вчинити, в даному випадку на виконання Закону України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, а також те, що державним виконавцем у період з 09.07.2019 по 01.06.2020 не здійснено належних заходів щодо виконання наказів господарського суду Київської області від 24.11.2014 по справі № 911/4369/14, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 342-345 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження» , суд

постановив:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Березівського МРВДВС у Одеській області у виконавчому провадженні №45932917 та №45932820 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 24.11.2014 року по справі № 911/4369/14 задовольнити.

2. Визнати за період із 09.07.2019 по 01.06.2020 неправомірною бездіяльність державного виконавця Березівського МРВДВС ГТУЮ у Одеській області у виконавчому провадженні №45932917 та №45932820 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 24 листопада 2014 року по справі №911/4369/14, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №45932917 та №45932820 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 24 листопада 2014 року по справі №911/4369/14 із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження» , та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та його примусове виконання.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвалу підписано: 22.06.2020.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Суддя Т.Д. Лилак