Постанова

від 17.06.2020 по справі 759/18586/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/18586/19

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5880/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року м. Київ

колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г.,

при секретарі Маштаковій Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Автомобіліст , третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року, постановлену під головуванням судді Скрипник О.Г.,-

встановила:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.

Просив: стягнути з ПрАТ Автомобіліст 2 000 000 грн 00 коп. на користь позивача; стягнути з ПрАТ Автомобіліст 17 500 грн 00 коп. витрат на проведення психологічного обстеження на користь позивача.

У грудні 2019 року ОСОБА_1 падав заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 0, 0748 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1181208032116; кадастровий номер: 3223110100:01:020:0044; Адреса: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,0143 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1181137232116; кадастровий номер: 3223110100:01:020:0045; Адреса: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю площею 121,2 кв. м., площею 0,0143 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 16317632231; Номер об 'єкта в РПВН: 33360071; Адреса: АДРЕСА_2.

Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і відповідач може ухилитись від сплати коштів шляхом реалізації майна до прийняття судом рішення по суті.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечив.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлялись належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням принципу справедливості, співмірності та доведеності завдання моральної шкоди. Оскільки на час розгляду заяви про забезпечення позову, розмір моральної шкоди судом не встановлено, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дії відповідача спрямовані на відчуження нерухомого майна, заява задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з 'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв 'язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення моральної шкоди.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельні ділянки та нежитлову будівлю, які належать відповідачу.

Утім нерухоме майно, на яке заявник просить накласти арешт, не є предметом позову.

Предметом позову є стягнення коштів.

Разом з тим, заявник не звернувся до суду із заявою про накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачу, що б відповідало принципу співмірності.

Тому висновок суду про відмову у забезпеченні позову, в тому числі через відсутність доказів дійсної вартості нерухомого майна, на яке заявник просив накласти арешт, є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що обсяг позовних вимог є значним, потенційно відповідач може вжити заходів щодо ухилення від виконання рішення суду, колегія суддів відхиляє з вищенаведених апеляційним судом підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 10 лютого 2020 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 22 червня 2020 року.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: О.Ф. Лапчевська

С.Г. Музичко