Постанова

від 08.04.2021 по справі 759/18586/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 759/18586/19

провадження № 61-10942св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариства Автомобіліст. ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Каченюка Олега Ігоровича на постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Автомобіліст. , третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 2 000 000 грн моральної шкоди та 17 500 грн витрат на проведення психологічного обстеження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02 листопада 2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки МАЗ 543205 державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 із напівпричепом МАЗ975800 , д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем марки ЗАЗ Sens д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .

Внаслідок ДТП йому та пасажирам автомобіля марки ЗАЗ Sens було завдано моральної шкоди.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років з іспитовим строком - 3 роки без позбавлення права керування транспортним засобом.

На час скоєння ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством Автомобіліст. (далі - ПрАТ Автомобіліст. ).

Вказав про те, що страхова компанія виплатила йому матеріальну шкоду, завдану в результаті ДТП, проте крім матеріальної шкоди йому також завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із протиправною поведінкою ОСОБА_2 щодо нього та близьких родичах, з втратою працездатності та необхідності лікування, що підтверджує факт втрати соціальних зв`язків.

До часу отримання травми він постійно займався спортом та вів активний спосіб життя. Після отриманої травми був змушений змінити сталий уклад життя, що вплинуло на його моральний стан.

На підтвердження завдання моральної шкоди надав висновок спеціаліста-психолога, згідно з яким йому внаслідок ДТП завдано моральної шкоди в розмірі 1 500 000 - 2 000 000 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2020 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 13 липня 2020 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ Автомобіліст. на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. В решті позовних відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що розмір моральної шкоди, визначений висновком спеціаліста-психолога та заявлений позивачем є необґрунтованим та надмірно завищеним, оскільки такий розмір не підтверджений жодними доказами: позивачу не встановлена інвалідність, відсутні протипоказання лікаря займатися спортом після одужання, втрата пам`яті та підвищення артеріального тиску не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з тілесними ушкодженнями, які позивач отримав внаслідок ДТП.

Виходячи із принципу розумності, виваженості і справедливості місцевий суд дійшов висновку про те, що розмір моральної шкоди має складати 30 000 грн, що буде відповідати обставинам справи, а саме: встановленої вироком суду вини водія ОСОБА_2 та наявністю тілесних ушкоджень у позивача, отриманих внаслідок ДТП, тимчасового розладу його здоров`я та пов`язаних із цим моральних страждань.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2020 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Каченюк О. І. подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і прийняти нову постанову про стягнення з відповідача на користь позивача 2 000 000 грн моральної шкоди та 17 500 грн витрат на проведення психологічного обстеження.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що сам факт завдання моральної шкоди не спростовується відповідачем та визнається. Проте, ним і не було спростовано, що розмір саме заявленої позивачем суми є неналежною сатисфакцією або є завищеним для потерпілого в ДТП.

Судом першої інстанції взагалі не надано оцінки заявленій позовній вимозі щодо стягнення 17 500 грн витрат на проведення психологічного обстеження.

Посилання апеляційного суду на те, що місцевий суд не взяв до уваги висновок спеціаліста-психолога не відповідає дійсності, оскільки суд першої інстанції оцінив цей доказ.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

19 жовтня 2020 року ПрАТ Автомобіліст. та ОСОБА_2 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій були прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга ґрунтується на особистих міркуваннях позивача, без її належного обґрунтування.

У касаційній скарзі позивач здійснює обґрунтування розміру моральної шкоди висновком спеціаліста-психолога, який ні є судовим експертом у даній спеціалізації, тому зазначений висновок не підтверджує завдання позивачу моральної шкоди.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Святошинського районного суду міста Києва.

03 грудня 2020 року справа № 759/18586/19 надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України, пункту 3.3 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С., Грушицького А. І.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

02 листопада 2017 року на автодорозі Київ-Чоп зі сторони вулиці Бударіна в напрямку вулиці Зв`язківців у місті Києві сталася ДТП за участю автомобілів марки МАЗ 543205 д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом МАЗ975800 , д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем марки ЗАЗ Sens д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої було завдано шкоду здоров`ю позивача та іншим пасажирам автомобіля марки ЗАЗ Sens .

Вироком Святошинського районного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років з іспитовим строком - 3 роки без позбавлення права керування транспортним засобом.

На час скоєння ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПрАТ Автомобіліст. .

Згідно із випискою із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 , останній з 02 до 20 листопада 2017 року знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом: забій грудної клітини; відкритий перелом медіального виростку правої стегнової кістки зі зміщенням; відкритий багатоуламковий перелом лівого наколінника зі зміщенням.

Згідно з висновоком спеціаліста психолога від 10 серпня 2019 року, складеним спеціалістом-психологом Волочаєм С. П. , ОСОБА_1 внаслідок ДТП, яка сталася 02 листопада 2017 року, дійсно завдано моральні страждання (моральна шкода), грошовий еквівалент яких можна визначити в розмірі від 1 500 000 грн до 2 000 000 грн. обсяг моральних страждань (моральної шкоди) не є кінцевим і встановлений на момент психологічного обстеження. Відповідно, грошовий еквівалент виявлених моральних страждань (моральної шкоди) також не є остаточним і встановлений на момент обстеження.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав.

Частина друга вказаної статті передбачає, що моральна шкода, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зокрема моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з частиною шостою статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди врахував глибину фізичних та душевних страждань, завданих ОСОБА_1 , наявність перешкод у реалізації своїх життєвих планів, а також вимоги розумності та справедливості, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Висновок місцевого суду, з яким погодився апеляційний суд, щодо визначеного судом розміру моральної шкоди є правильним законним та обґрунтованим. Суди правильно керувалися засадами розумності, виваженості та справедливості.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19).

Також у зазначеній постанові зроблено висновок про те, що […] визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення .

Доводи касаційної скарги є аналогічними аргументам апеляційної скарги, які суд апеляційної інстанції належним чином перевірив та, ухвалюючи рішення, спростував з наведенням відповідних обґрунтованих мотивів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

Аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Російської Федерації , Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Каченюка Олега Ігоровича залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року, якою залишено без змін рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2020 року, залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

А. І. Грушицький