Постанова

від 22.06.2020 по справі 489/1270/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22.06.20

22-ц/812/1048/20

Єдиний унікальний номер судової справи: 489/1270/20

Провадження №22-ц/812/1048/20 Доповідач в апеляційній інстанції Самчишина Н.В.

Постанова

іменем України

22 червня 2020 року м. Миколаїв Справа № 489/1270/20

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого - Самчишиної Н.В.,

суддів: Лисенка П.П., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

без участі учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Стекла на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2020 року, постановлену у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О. в приміщенні того ж суду, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста до Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Стекла , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Євростеклопакет , про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановила:

13 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста (далі - ТОВ ФК Інвестохіллс Веста ) звернулося до суду з вищезазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Стекла (далі - ТОВ Мастер Стекла ), ОСОБА_1 , в якому просило:

- в рахунок погашення заборгованості ТОВ Евростеклопакет за кредитним договором №05/07/02/-KLMV від 16 березня 2007 року, звернути стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення: Адміністративно-виробнича будівля літ. А-2 - Адміністративно виробнича будівля; 1Б - 1 - Навіс;1В-1-Навіс; Тmp - Трансформаторна підстанція; №5,6,7,8 Огорожа; 1 Споруда, загальною площею 1 224,4 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ТОВ Мастер Стекла , шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову предмета іпотеки для подальшої його реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- в рахунок погашення заборгованості ТОВ Евростеклопакет за кредитним договором №05/07/02/-KLMV від 16 березня 2007 року, звернути стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку, площею 3 356 кв.м., кадастровий № 4810136900:05:075:0003, цільове призначення: обслуговування виробничого цеху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову предмета іпотеки для подальшої його реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- в рахунок погашення заборгованості ТОВ Евростеклопакет за кредитним договором №05/07/02/-KLMV від 16 березня 2007 року, звернути стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно: прохідна, цегляна Літ. Е-1, загальною площею 12,1 кв.м., що знаходиться за за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову предмета іпотеки для подальшої його реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

- за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки задовольнити вимоги ТОВ ФК Інвестохіллс Веста у розмірі 18 364 013 грн. 42 коп.

Одночасно ТОВ ФК Інвестохіллс Веста подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитловий об`єкт: Адміністративно-виробнича будівля Літ. А2 Адміністративно-виробнича будівля; 1Б-1-навіс; 1В-1 - Навіс; Ттр- Трансформаторна підстанція; №5,6,7,8 Огорожа; І Споруда, загальною площею 1224,4 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві власності ТОВ Мастер Стекла .

Заяву обґрунтовано тим, що на теперішній час існує реальна загроза того, що до моменту закінчення розгляду справи відповідач - ТОВ Мастер Стекла здійснить відчуження безпідставно отриманого у власність майна - предмету іпотеки іншій особі, що у подальшому унеможливить виконання рішення суду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2020 року заяву ТОВ ФК Інвестохіллс Веста про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на нежитловий об`єкт: Адміністративно виробнича будівля літ. А-2; 1Б-1 - навіс; 1В1 - навіс; Ттр - трансформаторна підстанція; №5,6,7,8 - огорожа; І - споруда загальною площею1224,4 кв. м., що розташована за адресою : АДРЕСА_1 та належить на ТОВ Мастер Стекла на підставі рішення № 2 від 01 березня 2019 року про формування статутного капіталу та Акту № 1 оцінки вартості та приймання - передачі майна.

В апеляційній скарзі ТОВ Мастер Стекла , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просило ухвалу районного суду скасувати і постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Також просило розглянути апеляційну скаргу за відсутності апелянта та його представника.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач є іпотекодержателем нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 не по АДРЕСА_1 , а тому право звернення стягнення в силу положень Закону України Про іпотеку у нього виникає лише щодо цього майна, якому кореспондується можливість арешту саме цього майна. Крім того, з порівняння переліку майна, що зазначено в іпотечному договорі від 16 березня 2007 року та в ухвалі суду вбачається, що ці переліки не збігаються за складом зазначеного в них майна. Зокрема ухвалою суду арештовані 1Б-1 - навіс, 1В1 - навіс, огорожа 8, які відсутні в опису предмета іпотеки за іпотечним договором, та навпаки не арештовані: прохідна, літ.Е-1, загальною площею 12,1 кв.м., замощення №1, з яких складається іпотечне майно згідно іпотечного договору від 16 березня 2007 року. До того ж і знаходиться арештоване судом майно за іншою адресою, ніж майно, що було предметом іпотеки за іпотечним договором від 16 березня 2007 року. Отже, судом арештоване майно, що відсутнє в договорі іпотеки, а тому застосовані заходи забезпечення позову не відповідають суті спірних правовідносин, предметом яких може бути лише іпотечне майно зазначене в іпотечному договорі від 16 березня 2007 року.

У відзиві на апеляційну скаргуТОВ ФК Інвестохіллс Веста просила ухвалити постанову, якою в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на необґрунтованість її доводів.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Так, згідно частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Необхідність вирішення цих питань випливає і з положень статей 11, 12 ЦПК, за змістом яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та рівноправності сторін, а суд зобов`язаний створити умови, за яких дотримувався б необхідний баланс їхніх процесуальних прав та обов`язків, та сприяти учасникам процесу в реалізації ними їх прав.

Отже, забезпечення позову є сукупністю процесуальних дій, які гарантують позивачу виконання рішення суду в разі задоволення його позову та обмежують, насамперед, права відповідача на розпорядження спірним майном на час розгляду та виконання такого рішення.

Способи забезпечення позову, які передбачені частиною 1 статті 150 ЦПК, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення, насамперед, виконання судового рішення.

Одним з способів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК).

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 2 грудня 2006 року).

При встановленні такої відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність, та брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ ФК Інвестохіллс Веста звернулося до суду з позовом до ТОВ Мастер Стекла , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна.

В обґрунтування позову позивачі посилались на те, предметом іпотеки згідно п. 1.2 та 1.2.1 іпотечного договору від 16 березня 2007 року та п. 1.2.2. Договору від 27 грудня 2007 року про внесення змін та доповнень до іпотечного договору є: нерухоме майно: нежитловий об`єкт, який розташовано в АДРЕСА_2 та включає в себе адміністративно-виробничу будівлю, цегляну, літера А-2, загальною площею 1224,4 кв.м., прохідної, цегляну, літера Е-1, загальною площею 12,1 кв.м., трансформаторна, цегляна, літера Тmр, горожі №5,6,7, замощення №1; земельна ділянка, площею 3356 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому позивач в позові просив звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема нежитлові приміщення: Адміністративно-виробнича будівля літ. А-2 - Адміністративно виробнича будівля; 1Б - 1 - Навіс;1В-1-Навіс; Тmp - Трансформаторна підстанція; № 5,6,7,8 Огорожа; 1 Споруда, загальною площею 1 224,4 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ТОВ Мастер Стекла ,

З матеріалів справи вбачається, що 18 листопада 2015 року рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва, яке ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року залишено без змін, за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано право власності по Ѕ частки не нежитловий об`єкт, який складається з двох основних будівель за літ. А-2 загальною площею 1224,4 кв.м., літ. Е-1 загальною площею 12.1 кв.м. службових будівель і споруд та земельної ділянки площею 3356 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №876 від 26 жовтня 2016 року нежитловому об`єкту із службовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 (літ. А-2 загальної площею 1224,4 кв.м.) надано нову адресу: АДРЕСА_3 , а майно літ. Е-1, загальною площею, 12, 1 кв.м. залишено за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2017 року, описку в якій виплавлено ухвалою цього ж суду від 04 серпня 2017 року, затверджено мирову угоду та визначено, що ОСОБА_1 передає (належне йому на праві власності) у власність ОСОБА_2 наступне нерухоме майно: нежитловий об`єкт (літ. А-2 - Адміністративно-виробнича будівля; 1Б-1-навіс; 1В-1 - Навіс; Ттр- Трансформаторна підстанція; №5,6,7,8 Огорожа; І Споруда), загальною площею 1224,4 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_3

14 вересня 2017 року державним реєстратором Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області внесено запис №22434185 про право власності ОСОБА_2 на нежитловий об`єкт Адміністративно-виробнича будівля Літ. А2 Адміністративно-виробнича будівля; 1Б-1-навіс; 1В-1 - Навіс; Ттр- Трансформаторна підстанція; №5,6,7,8 Огорожа; І Споруда, загальною площею 1224,4 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_3

01 березня 2019 року на підставі рішення №2 від цієї ж дати про формування статутного капіталу та акту №1 оцінки вартості та приймання-передачі майна, яке внесено ОСОБА_3 до статутного капіталу ТОВ Мастер Стекла , державним реєстратором виконавчого комітету Новодеської міської ради Миколаївської області Гузь Т.А. здійснено державну реєстрацію права власності на вказані нежитлові приміщення за ТОВ Мастер Стекла .

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначене у заяві про забезпечення позову нерухоме майно, заявник зазначав, що зазначені вище дії відповідачів підтверджують факт існування ризику того, що до моменту ухвалення рішення по даній справі ними можуть вчинятися дії спрямовані на унеможливлення його виконання.

На думку колегії суддів, такі обставини є достатньою підставою для забезпечення позову у спосіб, передбачений пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК, а обраний судом вид забезпечення позову - арешт нерухомого майна до вирішення справи, є співмірним із заявленими вимогами.

При цьому колегія суддів зауважує, що визначати перелік спірного нерухомого майна, на яке просить накласти арешт особа, яка ініціює вжиття заходу забезпечення позову, належить саме цій особі, а тому посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не було накладене арешт на інше іпотечне майно, яке позивачем не зазначено у заяві, є необґрунтованим.

У зв`язку з тим, що рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №876 від 26 жовтня 2016 року було змінено адресу частини іпотечного майна, по АДРЕСА_4 , то доводи апеляційної скарги про те, щоу позивача виникає право просити вжити заходи забезпечення позову лише щодо майна за адресою зазначеною в іпотечному договорі, суд не може вважати переконливими.

Отже, апеляційний суд не вбачає порушень судом першої інстанції вимог статей 149,150 ЦПК та погоджується з висновками суду щодо арешту нерухомого майна, оскільки такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що переліки нерухомого майна зазначеного в ухвалі суду не збігаються за складом згідно змісту іпотечного договору колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення чи поновлення прав боржника у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм процесуального права, підстав для скасування судового рішення не встановлено.

Керуючись статями 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Стекла залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: П.П. Лисенко

Т.В. Серебрякова

Повний текст постанови складено 22 червня 2020 року.