Ухвала

від 17.06.2020 по справі 531/2063/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 531/2063/19

провадження № 61-8892ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 03 лютого 2020 року

та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Карлівської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Карлівська районна державна адміністрація, про стягнення невиплаченої частини заробітної плати, компенсації й моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до відділу освіти Карлівської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Карлівська районна державна адміністрація, в якому просив стягнути з відповідача

20 627, 01 грн заборгованості за невиплаченою частиною заробітної плати й компенсації та 100 тис. грн моральної шкоди.

В обґрунтування свого позову вказав, що з 21 листопада 1983 року

по 26 січня 2012 року він працював на посаді водія групи централізованого господарського обслуговування відділу освіти Карлівської районної державної адміністрації. При звільненні, йому не було виплачено заробітну плату за понаднормову роботу, через що його сім`я опинилась у скрутному матеріальному становищі.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 03 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

11 червня 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 03 лютого 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2020 року і ухвалити нове рішення

про задоволення його позову у повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460- IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,

що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень, лише у тих випадках, коли таке оскарження

є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної

правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах

про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,

яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у цій справі становить 120 627, 01 грн, тобто суму, яка станом

на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб (2 102, 00 грн х 100 = 210 200, 00 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, в силу вимог процесуального закону відноситься до категорії малозначних.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі

не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу

на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 03 лютого 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Карлівської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Карлівська районна державна адміністрація, про стягнення невиплаченої частини заробітної плати, компенсації й моральної шкоди - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович