Ухвала

від 27.05.2020 по справі 804/15129/15

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 804/15129/15

Провадження № 11-166апп20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Топ-100 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Топ-100 (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, і

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року Товариство звернулося до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просило визнати протиправними дії Інспекції щодо включення до акту опису майна від 26 січня 2015 року № 4-32329052 нежилого приміщення, що знаходися за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, просп. Воронцова, 15 , приміщення в„–1 (на першому поверсі житлового будинку літ. А-4 нежитлове приміщення №І поз. 1-5, загальною площею 110,1 кв. м, приямок літ. а1, ганок літ. а6); зобов`язання виключити з акту опису майна від 26 січня 2015 року № 4-32329052 приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, просп. Воронцова, 15, приміщення № 1 (на першому поверсі житлового будинку літ. А-4 нежитлове приміщення №І поз. 1-5, загальною площею 110,1 кв. м, приямок літ. а1, ганок літ. а6).

Вимоги мотивувало тим, що зазначене нерухоме майно включено до акту опису майна від 26 січня 2015 року, як майно Товариства з обмеженою відповідальністю Мост-плюс (далі - ТОВ Мост-плюс ) - платника податків, що має податкову заборгованість, тоді як господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 29 січня 2015 року право власності на це майно визнав за Товариством. Оскільки ТОВ Мост-плюс вже не є його власником, включення відповідачем приміщення до акту опису було безпідставним.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 30 листопада 2015 року адміністративний позов задовольнив частково.

Зобов`язав Інспекцію виключити з акту опису майна від 26 січня 2015 року №4-32329052 приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, просп. Воронцова, 15, приміщення №1 (на першому поверсі житлового будинку літ. А-4 нежитлове приміщення №І поз. 1-5, загальною площею 110,1 кв. м, приямок літ. а1, ганок літ. а6).

У решті позовних вимог відмовив.

Вважаючи, що під час ухвалення постанови суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, Інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 лютого 2016 року апеляційну скаргу Інспекції задовольнив частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року скасував, провадження в адміністративній справі закрив на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року; далі - КАС України); роз`яснив позивачу його право на звернення з позовом до суду в порядку господарського судочинства.

Апеляційний суд, коли ухвалював таке рішення, виходив з того, що спірні правовідносини між сторонами не мають ознак публічно-правового спору, а фактично стосуються прав на нерухоме майно, щодо якого застосовано податкову заставу, тобто наявний приватноправовий спір. Відповідно до статті 181, частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України право на нерухоме майно виникає лише з моменту державної реєстрації, але у цьому випадку право позивача на зазначене майно не зареєстровано, навпаки, відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчать про те, що право на нерухоме майно, щодо якого застосована податкова застава, належить ТОВ Мост-плюс . Що ж до суб`єктного складу спірних правовідносин як критерію розмежування справ адміністративної юрисдикції, то суд зазначив, що реалізація контролюючим органом таких повноважень як опис майна у податкову заставу безумовно віднесено до владних управлінських функцій відповідача, але у спірному випадку такі повноваження ним реалізовано відносно ТОВ Мост-плюс й будь-яких владних рішень стосовно позивача відповідач не приймав. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а випливає із захисту цивільних прав, які позивач вважає порушеними. З огляду на суб`єктний склад сторін, як бачить суд апеляційної інстанції, спір має вирішуватися у порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неналежність розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства, оскільки дії відповідача із включення спірного нежитлового приміщення до акту опису майна (в податкову заставу) та, відповідно, накладення обтяжень створюють позивачеві перешкоди для реалізації його прав, передбачених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-IV, а саме - прав на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону й виникають з моменту такої реєстрації. Отже, спір у цій справі носить саме публічно-правовий характер.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 березня 2016 року відкрив провадження у справі.

Надалі справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 13 травня 2020 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Випадків, які б унеможливлювали направлення і прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, передбачених частиною шостої статті 346 КАС України, на час винесення цієї ухвали не встановлено.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін, Велика Палата Верховного Суду призначає розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.

Водночас суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи щодо вчинення процесуальних дій стосовно розгляду їх справи в порядку письмового провадження шляхом надіслання копій цієї ухвали.

Керуючись статтями 345 та 346 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Прийняти до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Топ-100 до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Призначити справу до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду на 01 липня 2020 року в порядку письмового провадження без виклику учасників справи у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Гриців

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

Т. О. Анцупова Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук В. В. Пророк

Ю. Л. Власов Л. І. Рогач

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

О. С. Золотніков О. Г. Яновська

О. Р. Кібенко