Постанова

від 15.06.2020 по справі 912/1176/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2020 року м.Дніпро Справа № 912/1176/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" та Фермерського господарства "Росток МВ", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 (прийняте суддею Кабаковою В.Г., повне судове рішення складено 17.12.2019) у справі № 912/1176/19

за позовом Фермерського господарства "Росток МВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

про стягнення 330 825,97 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та підстав позову.

Фермерське господарство "Росток МВ" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" на свою користь 330 825,97 грн, з яких: 66 227,55 грн - матеріальної шкоди та 264 598,42 грн - збитків у вигляді упущеної вигоди, з покладенням на відповідача судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має в обробітку загальну площу землі сільськогосподарського призначення в розмірі 30,0594 га. З метою здійснення своєї економічної діяльності позивачем було укладено договори оренди землі:

Договір оренди № 1 від 01.04.2018, відповідно до якого позивачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 4,3 га (ріллі) строком на 10 років з дня державної реєстрації договору;

Договір оренди землі № 2 від 01.04.2018, відповідно до якого позивачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 4,3 га (ріллі) строком на 10 років з дня державної реєстрації договору.

Після укладення вищезазначених договорів оренди землі та фактичного отримання її за актами прийому-передачі, позивачем проведені на орендованих земельних ділянках агротехнічні роботи по підготовці до посіву та проведено посів їх насінням соняшнику.

Позивач посилається на обставини того, що в ході проведення агротехнічних робіт при виконанні посіву соняшника представники ТОВ "Карат" чинили фізичну перешкоду, на що був складений акт виклику міліції. В ході особистої розмови голови Фермерського господарства "Росток М.В." з керівником ТОВ "Карат" було наголошено про намір пересіву культури соняшника позивача кукурудзою. 30 травня 2018 року посіви соняшнику на земельних ділянках 4,3 га (ріллі) кадастровий номер 3523110100:02:003:0407, 4, 3 га (ріллі) кадастровий номер 3523110100:02:003:0408 були пошкоджені. Позивач з метою фіксації факту пошкодження звернувся до комісії при Маловисківській міській раді.

За результатами обстеження земельних ділянок комісією був складений та підписаний акт від 30.05.2018.

В ході обстеження комісією було визначено, що на орендованих позивачем земельних ділянках пошкоджено посіви соняшнику; представник відповідача ТОВ "Карат", який також був присутній при обстеженні зазначив, що дійсно ТОВ "Карат" засіяло кукурудзу на цих земельних ділянках, оскільки ці земельні ділянки перебувають в оренді ТОВ "Карат".

За доводами позивача, відповідач протиправними діями наніс позивачу майнову (матеріальну) шкоду та збитки у вигляді упущеної вигоди.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 06.09.2019, зокрема, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 в позові відмовлено повністю; стягнуто з Фермерського господарства "Росток МВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" витрати на правничу допомогу в розмірі 23 500,00 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, враховуючи клопотання позивача від 09.08.2019 про визнання договорів оренди землі від 01.10.2007 з додатками та додатковими угодами від 10.08.2010, укладених ТОВ "Карат" з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також довідки № 681/115-18 та № 682/115-18 від 04.05.2018, надані Відділом в Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області неналежними, недопустимими та недостовірними доказами, дійшов висновку, що право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,3 га, що розташована на території Маловисківської міської ради виникло у 2002 році, а саме: на підставі розпорядження від 15.04.2002 № 110-р Маловисківської райдержадміністрації. 29.05.2002 було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії РІ № 349150, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7993; право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 4,3 га, що розташована на території Маловисківської міської ради виникло у 2002 році, а саме: на підставі розпорядження від 15.04.2002 р. № 110-р Маловисківської райдержадміністрації. 29.05.2002 року було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії РІ № 349149, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7992. Саме посилання на ці державні акти міститься в розділах "Прикінцеві положення" договорів оренди землі, укладених ТОВ "Карат" з третіми особами. Крім того, факт укладання договорів оренди землі від 01.10.2007 між відповідачем та орендодавцями саме щодо спірних земельних ділянок, підтверджується сукупністю доказів, зокрема, наданими позивачем листами Відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі № 52/145-19 та № 53/145-19 від 28.05.2019 (т. 2 а.с. 134, 139); актами обстеження посівів; поясненнями позивача, наведеними у заявах по суті спору, зокрема у відповіді на відзив; судовими рішеннями Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 05.06.2013 (справа № 392/978/13-ц та №392/977/13-ц) (т. 2 а.с. 61 - 71); листами Відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 07.10.2019 № 1050/115-19 (т 3 а.с. 173, 174) та від 17.10.2019 № 1066/115-19 (т. 3 а.с. 223, 224).

Місцевий господарський суд зазначив, що договори оренди землі були укладені між орендодавцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і орендарем ТОВ "Карат" 01.10.2007, та зареєстровані в порядку, передбаченому нормами законодавства, яке діяло на час їх укладання та державної реєстрації, а саме у Маловисківському районному відділі КРФ "ЦДЗК При Держкомземі України " 19.03.2008, про Державну реєстрацію вказаних договорів оренди вчинено відповідні записи в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, про що в Книзі зроблено записи № 86 та № 85 від 19.03.2008. Додаткові угоди до договорів оренди землі, укладених між орендодавцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і орендарем ТОВ "Карат", були укладені 10.08.2010 та на них міститься запис, що вони зареєстровані в Новомиргородському відділі ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено записи від 11.10.2010 за відповідними номерами. До матеріалів справи долучено відповіді Відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, надані на запити позивача у справі, до яких долучено записи реєстрації договорів оренди з книги реєстрацї договорів оренди за порядковими №№ 1328 та 1359 зареєстровано номери 04.10.374.00232 та 04.10.374.00248 від 11.10.2010 (т. 2 а.с. 133 - 142).

Посилаючись на пункти 10, 11 Постанови КМ України від 09.09.2009 № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" в редакції чинній станом на 11.10.2010, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено неправомірність дій державного реєстратора Ніколаєва при здійсненні ним 11.10.2010 реєстрації додаткових угод до договорів оренди землі, укладених між ТОВ "Карат" та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , дії по реєстрації договорів і додаткових угод не оскаржено, як і не оскаржено дійсність договорів та додаткових угод, укладених ТОВ "Карат" із третіми особами.

Суд першої інстанції також зазначив, що згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 18.10.2019 (т. 3 а.с. 201), за порядковими номерами 1328,1359 Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, зареєстровано додаткові угоди про зміни до договорів оренди земельної ділянки від 19.03.2008 за № 04.10.374.00232 та № 04.10.374.00248 від 11.10.2010, орендодавці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , орендар ТОВ "Карат" земельних ділянок з кадастровими номерами 3523100000:02:001:0407 та 3523100000:02:001:0408, тобто тих земельних ділянок, які належать на праві власності третім особам. Матеріали справи не містять доказів про існування на праві власності, зокрема, у ОСОБА_2 іншої земельної ділянки або інших договірних відносин із ТОВ "Карат".

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про визнання доказів неналежними, недопустимими та недостовірними.

Також, враховуючи те, що 01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про Державний земельний кадастр", місцевий господарський суд зазначив, що будь-яких вимог, щодо обов`язковості чи необхідності звернення власників чи орендарів земельних ділянок та перереєстрації права власності та права оренди земельних ділянок, ні вказаний закон, ні Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" не містить.

Суд першої інстанції зазначив, що Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та "Про Державний земельний кадастр" прямо встановлено, що державою визнаються та захищаються права власників та орендарів земельних ділянок, права на які виникли та були зареєстровані до 1 січня 2013 року, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, обов`язку будь-якої перереєстрації таких прав законодавством не визначено.

Враховуючи те, що договори оренди землі, укладені між орендодавцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і орендарем ТОВ "Карат" та додаткові угоди до цих договорів були укладені та зареєстровані до 01.01.2013 та пройшли належну державну реєстрацію відповідно до законодавства, що діяло на момент їх укладення, та інформація про них містилася в Державному реєстрі земель, як складовій частині державного земельного кадастру, за висновком суду першої інстанції, право оренди ТОВ "Карат", яке виникло на підставі вказаних договорів та додаткових угод до них, визнається та захищається державою та в ТОВ "Карат" відсутній обов`язок проводити перереєстрацію права оренди у зв`язку із змінами у законодавстві.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку датою державної реєстрації земельних ділянок, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є - 16.09.2017. Будь-яких обмежень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у їх використанні, до земельного кадастру не внесено (т. 1 а.с. 37, 38, 51, 52).

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.04.2018 року індексний №120908955, на підставі заяви від 12.04.2018 року, поданої ОСОБА_3 , державним реєстратором Маловисківської районної державної адміністрації Драним Володимиром Павловичем 17.04.2018 року було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40666342 та зареєстровано за ФГ "Росток МВ" право оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі № 2 від 01.04.2018 року.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.04.2018 року індексний №120904161, на підставі заяви від 12.04.2018 року, поданої ОСОБА_3 , державним реєстратором Маловисківської районної державної адміністрації Драним Володимиром Павловичем 17.04.2018 року було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40665593 та зареєстровано за ФГ "Росток МВ" право оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі № 1 від 01.04.2018 року.

Крім того, посилаючись на статті 10, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", місцевий господарський суд зазначає, що державний реєстратор перед проведенням реєстрації має встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, а в разі потреби має вимагати подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Для встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, які виникли до 01.01.2013, державний реєстратор зобов 'язаний запитувати від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації.

Місцевий господарький суд послався на обставини того, що Державна реєстраційна служба України у своєму листі № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами", вказала, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Оскільки інформація про договори оренди землі, укладені між: орендодавцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і орендарем ТОВ "Карат", та про додаткові угоди до цих договорів, містилася в Державному реєстрі земель, як складовій частині державного земельного кадастру, тому, як зазначив місцевий господарський суд, при належному виконанні своїх обов`язків, передбачених п. 4 ч. 3 ст. 10 закону, та перевірки відомостей Державного земельного кадастру, державним реєстратором було б виявлено раніше зареєстроване право оренди спірних земельних ділянок ТОВ "Карат", що унеможливило б повторну реєстрацію права оренди на ті ж самі земельні ділянки ФГ "Росток МВ".

Місцевий господарсьий суд послався також на п. 2 статті 22 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень", яким передбачено, що відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. Тому, за тведженням суду, саме орендар перед укладанням договорів оренди має з`ясувати правовий статус земельних ділянок, які він має намір взяти в оренду. Однак, відповідні запити керівником ФГ "Росток МВ" було зроблено у травні 2019 року (т. 2 а.с. 133, 138).

Встановивши обставини того, що між відповідачем ТОВ "Карат" та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір оренди землі від 01.10.2007, зареєстрований у Маловискіському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" 19.03.2008 за № 86, відповідно до умов якого орендодавець ОСОБА_1 передав орендарю ТОВ "Карат" в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 4, 3 га, яка знаходиться на території Маловисківської міської ради, та відповідно до п. 8 якого договір укладено на 5 років, а також встановивши, що додатковою угодою від 10.08.2010 внесено зміни до цього договору, в тому числі п. 8 договору викладено в новій редакції: "Цей договір укладається на строк 10 років. Початок строку його дії обчислюється після підписання стронами цієї угоди та з дня державної реєстрації"; вказана додаткова угода зареєстрована у Новомиргородському відділі ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.10.2010 за № 04.10.374.00248 реєстратором Ніколаєвим.

Встановивши обставини того, що між відповідачем ТОВ "Карат" та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір оренди землі від 01жовтня 2007, зареєстрований у Маловискіському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" 19 березня 2008 року за № 85, відповідно до умов якого орендодавець ОСОБА_2 передала орендарю ТОВ "Карат" в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 4, 3 га, яка знаходиться на території Маловисківської міської ради, та відповідно до п. 8 якого договір укладено на 5 років, а також те, що додатковою угодою від 10.08.2010 року внесено зміни до цього договору, в тому числі п. 8 договору викладено в новій редакції: "Цей договір укладається на строк 10 років. Початок строку його дії обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації", яка зареєстрована у Новомиргородському відділі ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11 жовтня 2010 за № 04.10.374.00232 реєстратром Ніколаєвим, враховуючи, що відповідач зазначав, що строк дії договорів оренди землі від 01.10.2007, укладених між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Карат" закінчується 11.10.2020 року, місцевий господарський суд зазначив наступне.

В пункті 2 додаткових угод, укладених ТОВ "Карат" з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказано: "Змінити п. 8 Договору від 19.03.2008 і викласти в наступній редакції: "Цей договір укладається на строк 10 років. Початок строку дії обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації".

Спеціальним законом, яким регулюються відносини пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі", за змістом статей 18, 20 якого (у редакції, яка була чинною на момент укладення договорів ТОВ "Карат" з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (01.10.2007) та на день укладення додаткових угод (01.10.2007), договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації.

Суд першої інстанції зазначив, що в п. 2 додаткових угод, укладених ТОВ "Карат" з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказано: "Змінити п. 8 Договору від 19.03.2008 і викласти в наступній редакції: "Цей договір укладається на строк 10 років. Початок строку дії обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації". Згідно п. 3 додаткової угоди, всі інші умови договору від 19.03.2008 не змінені даною угодою і сторони підтверджують по них свої обов`язки. Строк 10 років, що визначений у додатковій угоді від 10.08.2010, ніяким чином не змінює час з якого починається відлік дії договору, тобто з 19.03.2008.

Обчислення початку строку дії договорів оренди є момент державної реєстрації - 19.03.2008. Отже, за висновком місцевого господарського суду, враховуючи строк дії договорів, який становить 10 років, а також дату їх державної реєстрації 19.03.2008, додатковими угодами від 10.08.2010 визначений строк дії договору, тобто оренди землі, а початок відліку є незмінним - дата державної реєстрації договору.

Надаючи оцінку доводам та доказам позивача щодо заявленої до стягнення ним суми майнової шкоди та збитків судом першої інстанції зазначено, що ТОВ "Карат" та третіми особами не дотримано вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI, який набрав чинності з 12.03.2011, зокрема щодо направлення орендарем листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди в силу того, що ТОВ "Карат" вважало, що термін дії договору закінчується 11.10.2020; так і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не направили в місячний термін після 18.03.2018 листи-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди як і не витребували орендовану земельну ділянку з незаконного володіння та користування ТОВ "Карат". В свою чергу, ТОВ "Карат", продовжило користуватись земельною ділянкою, що вбачається зі змісту актів обстежень, складених уповноваженими особами Маловискіської міської ради та Маловисківської районної державної адміністрації, та доказами перерахування орендної плати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Місцевий господарський суд зазначив, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків і причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Суб`єктом права вимоги (потерпілим) у зазначеному зобов`язанні може бути будь-яка особа, якій заподіяно шкоду. Носієм обов`язку відшкодувати шкоду, в свою чергу, можуть виступати: безпосередній заподіювач шкоди та інші особи (незавдавачі шкоди), на яких законом покладено обов`язок із відшкодування шкоди.

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач у розрахунку завданої шкоди від 28.09.2018 (т. 1 а.с. 221, 222) навів складові, з яких складаються суми збитків, які він просить стягнути з відповідача, відповідно до якого розмір завданої майнової (матеріальної) шкоди становить 66 227,55 грн, які обраховано пропорційно від понесених витрат по обробітку і посіву загальної площі землі, якою користується позивач.

Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про оренду землі", об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 43 договорів, укладених позивачем з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Своє право оренди позивач зареєстрував 12.04.2018, у зв`язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку, що проведення робіт по культивації під посів соняшника 04.04.2018 є безпідставним. Проведення робіт по культивації 30.04.2018 здійснювалось позивачем вже після того, як йому стало відомо, що на право користування цими ж земельними ділянками претендує відповідач у справі.

Місцевий господарський суд також зазначив, що позивач не обґрунтував розрахунками або іншими доказами необхідність внесення на спірні земельні ділянки саме такої кількості насіння соняшника, яка ним придбана згідно видаткової накладної від 25.04.2018, як і не обґрунтовано певними доказами необхідність внесення саме таких видів і кількості гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів, стимулятору росту, яка заявлена до стягнення.

До того ж всі ці речовини були придбані в червні місяці, після того, як відповідними актами було встановлено, що на спірних земельних ділянках містяться ростки і інших культур. Тобто позивач не доводить необхідність внесення зазначених вище речовин на спірні земельні ділянки.

Суд критично поставився до актів списання, які датовані 21.05.2018 (а.с. 199, 200 т.2) та складені комісією у складі голови ФГ "Росток МВ" та агронома ТОВ "Агросвіт" (де придбані зазначені речовини), так як списано в травні 2018 року речовини, які придбані у червні 2018 року.

Враховуючи все вищезазначене та з огляду на те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 при реєстрації належних їм на праві власності земельних ділянок 16.09.2017 не внесли до Державного земельного кадастру інформацію про обмеження у використанні земельних ділянок; не повідомили в порядку ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" ТОВ "Карат" про заперечення щодо поновлення договорів оренди землі; не витребували земельну ділянку у ТОВ "Карат" та з огляду на інформацію, надану Відділом в Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, відображену у довідках щодо дії договорів оренди землі, укладених відповідачем із третіми особами; відсутність перевірки державним реєстратором при реєстрації договорів оренди землі, укладених позивачем з орендарями повної інформації щодо зареєстрованих прав на спірні земельні ділянки; зазначених вище обставин щодо проведення агротехнічних робіт по посіву соняшника; здійснення позивачем робіт по посіву соняшника на власний ризик; господарський суд дійшов до висновку, що позивачем не обґрунтовано та не доведено наявності у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, в тому числі вини як необхідної умови для стягнення збитків.

З огляду на відсутність доказів на підтвердження повного складу цивільного правопорушення в діях відповідача, суд зазначив, що відсутні підстави для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 264598,42 грн.

Враховуючи, що до відзиву на позовну заяву від 12.06.2019 відповідачем додано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23 500,00 грн, які останній просив стягнути з позивача, судом зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що з матеріалів справи вбачається та відповідачем підтверджено понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 23 500,00 грн згідно угоди про захист (представництво) та надання правової допомоги від 20.03.2019, додаткової угоди від 20.05.2019, платіжного доручення №60 від 22.05.2019 з урахуванням листа №59 від 27.05.2019 (а.с. 56-59 т.2), довідки від 09.12.2019 з додатком. Вказані докази суд вважав достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг у справі № 912/1176/19.

Враховуючи обсяг наданих послуг (адвокат був присутній в судових засіданнях та здійснював представництво відповідача, складання заяв по суті та інших клопотань та інші витрати) та ціну позову, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 23 500,00 грн є співрозмірним наданому об`єму адвокатських послуг. При цьому клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від позивача до суду не надходило. Тому, на підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, витрати відповідача в сумі 23 500,00 грн на професійну правничу допомогу суд вважав такими, що підлягають стягненню з позивача.

3. Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

Відповідно до поданої апеляційної скарги на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карат" просить змінити оскаржуване рішення в частині викладених висновків в мотивувальній частині рішення, а саме, виключивши з мотивувальної частини абзаци наступного змісту:

"Строк 10 років, що визначений у додатковій угоді від 10.08.2010, ніяким чином не змінює час з якого починається відлік дії договору, тобто з 19.03.2008.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Обчислення початку строку дії договорів оренди є момент державної реєстрації -19.03.2008.

Отже, враховуючи, строк дії договорів, який становить 10 років, а також дату їх державної реєстрації 19.03.2008, додатковими угодами від 10.08.2010 визначений строк дії договору, тобто оренди землі, а початок відліку є незмінним - дата державної реєстрації договору."

В решті рішення Господарького суду Кіровоградської області від 10.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальнстю "Карат" просить залишити без змін та стягнути з позивача Фермерського господарства "Росток М.В." на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 7 443, 60 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 295, 00 грн

Апеляційну скаргу на рішення Господарького суду Кіровоградської області від 10 грудня 2019 року у справі № 912/1176/19 подали також Фермерське господарство "Росток МВ" та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , просять оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

1. Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.

3.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Карат" (апелянт-1) обгрунтовує подану апеляційну скаргу наступним.

Апелянт-1 зазначає, що повністю погоджується з резолютивною частиною оскаржуваного рішення та не оскаржує її. Проте зазначає, що не погоджується з рішенням суду щодо окремих висновків викладених в мотивувальній частині рішення суду через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та як результат неправильну оцінку та дослідження доказів, а також через неповноту встановлених обставин, які є такими, що впливають на права на інтереси відповідача ТОВ "Карат" у договірних правовідносинах з орендодавцями - третіми особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За доводами апелянта-1 при ухваленні оскаржуваного рішення, суд не звернув увагу на те, що як в додатковій угоді 1, так і в додатковій угоді 2, змінена редакція пункту 8 умов Договорів оренди землі від 17.03.2008, яка складається з двох речень: в першому реченні вказано, що "Цей договір укладається на строк 10 років", а в другому реченні вказано, що "Початок строку його дії обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації", в цій частині додаткова угоди 1 та 2 є чинною та сторонами угоди повністю визнається. Проте апелянт-1 посилається на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що початок перебігу десятирічного строку дії договорів оренди землі 1 та 2 починається саме після підписання "Цієї угоди", тобто додаткової угоди 1 та 2 та з дня їх державної реєстрації. Відповідно, в зміненій редакції першого речення пункту 8 договорів оренди землі 1 та 2 йдеться про строк на який укладається договір.

Крім того, апелянт-1 вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд не взяв до уваги те, що додатковими угодами 1 та 2 вносяться зміни в пункт 8 розділу "Строк дії договору", але даними змінами вже визначається не лише строк на який укладається цей договір, а й початок обчислення цього строку та умови за яких цей строк починає свій відлік, а саме за умови підписання сторонами додаткової угоди 1 та 2 та їх державної реєстрації. У зв`язку з чим, апелянт вважає, що з моменту підписання сторонами додаткової угоди 1 та 2, строк дії договорів оренди землі 1 та 2 було подовжено на 10 років з моменту державної реєстрації вище вказаних додаткових угод, тобто з 11.10.2010 до 11.10.2020, що не було враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.

Щодо пункту 43 договорів оренди землі 1 та 2, апелянт зазначає, що даний пункт є частиною розділу "Прикінцеві положення", та визначає лише час набрання чинності вище зазначених договорів та не регулює питання строку дії договорів та строку оренди земельних ділянок, у зв`язку з чим невнесення змін до пункту 43 договорів оренди землі 1 та 2, не впливає на правовідносини сторін визначених в додаткових угодах 1 та 2, якими внесено зміни до пункту 8 вказаних договорів. Посилаючись на Закон України "Про оренду землі" та ст. 654 ЦК України, апелянт зазначає, що сторони можуть змінити строк дії договору, інші умови договору, в додатковій угоді, яка підписується сторонами та підлягає державній реєстрації. Таку додаткову угоду сторони мають право укласти в період дії договору оренди землі, а підписами сторін підтверджено, що при укладенні додаткових угод 1 та 2 погоджено істотні умови, зокрема, щодо продовжуваного строку дії договорів оренди землі 1 та 2 з визначенням початку відліку цього строку. Апелянт-1 вважає, що зміна в договорах оренди землі 1 та 2 означає, шо зобов`язання сторін діють відповідно до змінених умов. Шляхом внесення змін у пункт 8 розділу "Строк дії договору", сторони погодили, що продовжуваний строк дії договорів оренди землі 1 та 2, починається з дати державної реєстрації додаткових угод 1 та 2, тобто з 11.10.2010, у зв`язку з чим вказані зміни в п. 8 договорів оренди землі 1 та 2 свідчать про те, що сторони збільшили строк дії договору, змінивши кінцевий строк його дії.

Апелянт-1 посилається і на те, що строк дії договорів оренди землі 1 та 2, визначений сторонами в додатковій угоді 1 та 2, не перевищує строк, встановлений cт. 19 Закону "Про оренду землі".

Враховуючи вищенаведене, апелянт-1 вважає, що змінений строк дії договору оренди землі від 01.10.2007, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Карат", який було подовжено згідно додаткової угоди від 10.08.2010, почав свій відлік з 11.10.2010 та закінчується 11.10.2020; а змінений строк дії договору оренди землі від 01.10.2007, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Карат", який було подовжено згідно додаткової угоди від 10 08.2010, почав cвій відлік з 11 жовтня 2010 та закінчується 11 жовтня 2020.

Вищенаведені доводи та висновки ТОВ "Карат", як зазначає апелянт-1, повністю підтверджуються, в тому числі, листами Відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі № 52/145-15 та № 53/145-19 від 28.05.2019 (т. 2 а.с. 134, 139); актами обстеження посівів; листами Відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 07.10.2019 № 1050/115-19 (т. 3 а.с. 173, 174) та від 17.10.2019 № 1066/115-19 (т. 3 а.с. 223, 224), які досліджувались судом, але їм було надано неповну та неправильну оцінку, наслідком чого стали неправильні висновки суду викладені в мотивувальній частині.

За доводами апелянта-1 судом першої інстанції було встановлено, але невірно надано оцінку обставинам того, що спору ТОВ "Карат" з орендодавцями - третіми особами щодо строку дії договорів оренди немає.

Крім того, апелянт-1 вважає, що судом першої інстанції вірно було встановлено, що орендодавці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодного разу не заявляли про незаконність використання ТОВ "Карат" належної їм на правах власності земельної ділянки та не звертались з цього приводу до інших органів, в тому числі і до судових, треті особи не вимагали від ТОВ "Карат" повернути належну їм земельну ділянку, але при викладенні висновків в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, судом першої інстанції ці фактичні обставини враховані не були.

Також, апелянт-1 посилається на те, що судом було встановлено, але не надано належну оцінку тому, що ТОВ "Карат" належним чином до даного часу виконує свої обов`язки за договорами оренди землі сплачуючи орендну плату ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Щодо відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання ТОВ "Карат" про зупинення провадження у справі № 912/1176/19 до набрання законної сили судовими рішеннями по справах № 392/820/19 та №392/821/19, апелянт-1 зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення судом було зроблено висновки, які безпосередньо впливають на права та інтереси ТОВ "Карат" у справах №392/820/19 та №392/821/19, що розглядаються Маловисківським районним судом Кіровоградської області, оскільки предметом дослідження даних справ є договори оренди землі та додаткові угоди, щодо яких зроблені висновки в оскаржуваному рішенні суду.

3.2. Фермерське господарство "Росток МВ", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (апелянти-2) обгрунтовують вимоги своєї апеляційної скарги наступним.

Апелянти-2 вважають оскаржуване рішення суду незаконним та не обґрунтованим у зв`язку з тим, що воно не відповідає нормам матеріального і процесуального права, судовій практиці, принципам права.

Щодо поновлення договорів оренди землі, укладених з відповідачем, апелянти-2 зазначають, що судова практика на даний час є одностайною, зокрема, у тому, що орендар з метою реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі зобов`язаний в установлений законом строк подати орендодавцеві додаткову угоду про це, а останній розглянути її і у разі наявності заперечень в установлений строк письмово повідомити про них. За доводами апелянтів-2 поновлення договору оренди землі з цих підстав щонайменше чітко пов`язане або з фактом укладення додаткової угоди про поновлення договору з орендодавцем, або з фактом визнання її поновленою у судовому порядку. При цьому послідовність визначена такою, що первинним є надання проекту додаткової угоди про поновлення договору орендарем, тобто факт оферти на її укладення з боку орендаря, а вторинним є хоч і не завжди у формі активних дій, але свідомий акцепт орендодавця щодо її укладення (прояв згоди у пасивній формі шляхом незаявлення заперечень у поєднанні з обізнаністю орендодавця про наміри орендаря поновити договір та укласти додаткову угоду).

Між тим, апелянти-2 посилаються на те, що судом першої інстанції у даному конкретному випадку з усіх перелічених вище юридичних фактів встановлено лише два: фактичне користування земельною ділянкою орендарем та нібито відсутність заперечень орендодавців, решта фактів судом не перевірялись взагалі.

Однак, за доводами апелянтів, встановлені судом першої інстанції юридичні факти є помилковими, а саме, щодо того, що орендодавці не подали листи-повідомлення про заперечення у поновленні договорів оренди землі. Між тим, апелянти-2 зазначають, що оскільки про укладення договорів оренди землі відповідача на новий строк або їх поновлення на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не заявлене жодною із сторін, воно не охоплюється ні позовними вимогами, ні заявленими доводами і запереченнями учасників справи, а тому обставини, пов`язані з цим не входили до предмету доказування, у зв`язку з чим, апелянти-2 вважають, що з боку позивача його доказуванню не приділено тієї уваги, як належало б під час встановлення судом відповідних правовідносин.

Апелянти-2 вважають, що у зв`язку з тим, що суд, встановлюючи підстави правозастосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі", з власної ініціативи вийшов за межі заявлених позовних вимог, а тому не з вини позивача, поза увагою суду залишились листи-повідомлення орендодавців про заперечення щодо поновлення договорів оренди землі, які не були подані до суду у зв`язку з тим, що не стосувались предмету і підстав заявлених позовних вимог щодо стягнення збитків.

Апелянти-2 посилаються на те, що не знали та не могли знати, що суд першої інстанції забажає за власною ініціативою з`ясовувати наявність підстав правозастосування ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що не було заявлено у позовній заяві, як і не знали та не могли знати про те, що докази направлення останніми листів-повідомлень із запереченнями щодо поновлення договору з відповідачем матимуть значення для вирішення зовсім інших позовних вимог про стягнення збитків, оскільки вони прямо не стосуються підстав стягнення матеріальної шкоди, у зв`язку з чим, причини їх неподання до суду першої інстанції можуть вважатись поважними. За доводами позивача, з тих же поважних причин ним до суду не було надано лист начальника Маловисківського відділу поліції № 1702/125-18 від 03.05.2018, який підтверджує, що станом на 30.04.2018 позивач скаржився на дії відповідача, а ТОВ "Карат" як наслідок було обізнаним про претензії та заявлене право оренди на спірні земельні ділянки з боку ФГ "Росток МВ", що свідчить про недобросовісність здійснення відповідачем подальших посівів кукурудзи, які, як він стверджує, ним здійснені у травні 2018 року нібито, не знаючи про права та користування спірною землею позивача.

Враховуючи зазначене, апелянти-2 до апеляційної скарги додають копії листів-повідомлень орендодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ТОВ "Карат" від 05.04.2018 про заперечення у поновленні договору оренди землі та повернення з оренди спірних земельних ділянок, а також докази їх своєчасного направлення відповідачу упродовж календарного місяця після закінчення строку договорів оренди землі, що підтверджують належне виконання орендодавцями своїх обов`язків, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Таким чином встановлений судом апеляційної інстанції за власною ініціативою факт їх ненаправлення не відповідає дійсності та є помилковим, а встановлена судом "мовчазна згода" орендодавців не є мовчазною та не є згодою.

Разом з тим апелянти-2 посилаються на те, що до справи долучено листи-повідомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 02.06.2017 про відсутність наміру у продовженні договірних відносин з ТОВ "Карат", адресовані останньому, на які від нього жодної відповіді не надійшло, а тільки після повідомлення орендодавців від 05.04.2018 про виділення спірних земельних ділянок у натурі, відповідач надіслав взяті судом до уваги листи-попередження ТОВ "Карат" від 10.04.2018 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . У цих наданих відповідачем листах міститься посилання на листи-повідомлення орендодавців від 02.06.2017 та 05.04.2018 про вищезгадані заперечення у поновленні договорів оренди землі з ТОВ "Карат" та повернення з оренди спірних земельних ділянок, що доводить визнання відповідачем факту їх існування. Апелянти-2 посилаються на те, що своїми листами відповідач підтверджує факт своєї обізнаності в тому, що орендодавці не виявили волі на продовження чи поновлення з ним договорів оренди землі та вважають строк цих договорів закінченим 19.03.2018.

Щодо встановлення судом першої інстанції факту того, що орендар ТОВ "Карат" продовжив користуватись спірними земельними ділянками після закінчення строку договорів оренди землі, апелянти-2 зазначають, що дійсно позивач і відповідач у судовому засіданні неодноразово визнали те, що після закінчення договорів оренди землі з орендарем ТОВ "Карат" вони обоє здійснювали користування спірними земельними ділянками упродовж 2018 року, здійснюючи кожен окремо різні сільськогосподарські операції у різний час, а відповідні дії позивач ставить у вину відповідача як діяння, що спричинило матеріальні збитки, які заявлено у позовних вимогах. Проте право оренди ТОВ "Карат" на спірні земельні ділянки не було поновлено, а тому втратило чинність через закінчення строку, тому земельні ділянки вибули з його користування. Водночас договори оренди з ФГ "Росток MB" на спірну землю зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим набули чинності. Крім того, спірні земельні ділянки передані орендодавцями новому орендареві згідно з актами приймання-передачі від 01.04.2018, що є додатками договорів оренди землі, укладених з ФГ "Росток MB". Таким чином, позивач остаточно набув право користування земельною ділянкою та правомірно приступив до його реалізації, а відповідач його втратив. Крім того, апелянти-2 посилаються і на те, що відповідач продовжив виконувати сільськогосподарські роботи за відсутності на те правових підстав.

Посилаючись на ст. 34 Закону України "Про оренду землі" апелянти-2 зазначають, що обов`язок з повернення земельної ділянки з оренди після припинення договору оренди покладається на орендаря, а не на орендодавця. В аспекті ч. 6 ст. 33 того ж закону ухилення орендаря від виконання цього обов`язку та продовження на спірних земельних ділянках сільськогосподарських операцій за відсутності на те правових підстав свідчить про недобросовісність орендаря, а не про підстави поновлення договорів оренди спірних земельних ділянок, що фактично не відбулось.

За доводами апелянтів-2, поведінка орендодавців щодо надсилання письмових повідомлень орендареві про свої наміри припинити договірні відносини як до, так і своєчасне упродовж місяця після закінчення строку договорів оренди землі, укладених з відповідачем, а також заявлене у цих листах повернення з оренди земельних ділянок і подальше винесення орендодавцями меж земельних ділянок у натурі є спрямованими на витребування земельної ділянки з користування відповідача та такими, що відповідають вимогам ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а тому є правомірними.

Апелянти-2 посилаються і на те, що, той факт, що, на думку відповідача, він не повернув спірні земельні ділянки з оренди, не є вирішальною правовою підставою виникнення чи продовження у нього права оренди, оскільки правомірність фактичного користування є похідною від факту наявності у тієї чи іншої особи первинного права, яким є право оренди, а не від факту користування земельною ділянкою. При одночасному фактичному користуванні земельною ділянкою двома особами доказуванню підлягає не факт чи повертала одна особа та чи витребовувала інша особа спірну земельну ділянку, а те фактичне користування кого з них ґрунтується на чинному праві оренди. Правовідносини сторін припиняються не фактом передачі земельної ділянки, а припиненням чинності договору оренди, яке у даному випадку відбулось внаслідок закінчення його строку.

Апелянти-2 посилаються і на те, що договори оренди землі з ТОВ "Карат" не містять обов`язку складати акт приймання-передачі земельних ділянок з оренди, оскільки у разі якщо останній у силу своїх правомочностей власника вчиняє розпорядження майном чи інші юридично значимі дії, які не пов`язані з укладенням, продовженням або поновленням договору оренди, що має місце у даному випадку, наявність згоди орендодавця не може вважатись встановленою, оскільки відсутність заперечення має виражатись у першу чергу у суті волевиявлення, а не у його формі.

Посилаючись на постанову ВС від 17.10.2018 у справі № 379/338/16-ц апелянти-2 зазначають, що фактом припинення договору є закінчення його строку, а не приймання-передача земельної ділянки з оренди. У разі правомірного заперечення орендодавця щодо продовження договірних відносин, а також його звернення про повернення земельної ділянки з оренди, ухилення орендаря від формалізації повернення земельної ділянки не створює для нього законного права на неї. Оскільки подальше фактичне користування земельною ділянкою попереднім орендарем не може обґрунтовуватись зловживанням правом з боку останнього, воно не ґрунтується на вимогах закону.

За доводами апелянтів-2, суд, визнаючи договори оренди землі, укладені з відповідачем, поновленими на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", вийшов за межі позовних вимог, оскільки позовні вимоги заявлені виключно щодо стягнення збитків, підтримані позивачем та третіми особами, а відповідач аргументував свої заперечення тим, що він вважає чинним його право оренди на спірні земельні ділянки на підставі договорів оренди землі, що були укладені з ним раніше, ніж ті, на які посилається позивач. Проте ні позивач, ні відповідач, ні треті особи жодним чином не заявляли ні матеріально-правових вимог, ні доводів, ні заперечень щодо порушення, невизнання чи оспорювання переважного права орендаря на поновлення договору оренди чи поновлення договорів оренди землі ТОВ "Карат" на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Таким чином, апелянти-2 вважають, що господарський суд за власною ініціативою встановив та надав юридичну оцінку фактам, встановлення яких жодна із сторін не ініціювала, на які жодна із сторін не посилалась, самостійно та упереджено в інтересах відповідача використав правову підставу поновлення його права оренди, про застосування якої ніхто не заявляв, відповідно суд вдався до вирішення спору, який відсутній, оскільки обставини порушення, невизнання чи оспорювання переважного права відповідача на поновлення договорів оренди землі не заявлялись та не доводились жодною із сторін взагалі, а тому це також суперечить й завданням судочинства.

Щодо того, що договори оренди землі між ТОВ "Карат" та орендодавцями ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не можуть вважатись поновленими через відсутність ініціативи орендаря та згоди орендодавців на їх поновлення, апелянти-2 зазначають, що згода орендаря і орендодавця має виражатись у направленні орендарем орендодавцеві листа про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди разом з проектом додаткової угоди про поновлення, відсутності на це заперечень орендодавця, укладенням між орендарем та орендодавцем додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. У даній ситуації орендар ТОВ "Карат" не подало жодних повідомлень про намір скористатись переважним правом на поновлення договорів оренди землі з орендодавцями, не надало орендодавцям проекту додаткових угод до вказаних договорів оренди та взагалі жодним чином не ініціювало поновлення свого права оренди ні у досудовому, ні в судовому порядку.

З іншого боку, незгода орендодавців щодо поновлення договорів виражена у: відмові орендодавців від одержання орендної плати; листах-повідомленнях орендодавців про непродовження договорів оренди землі як до, так і протягом місяця після закінчення їх строку; викладеною у цих листах вимогою повернути спірні земельні ділянки з оренди; діями з винесення (відновлення, встановлення) меж спірних земельних ділянок в натурі на місцевості; укладенням на спірні земельні ділянки нових договорів оренди із ФГ "Росток МВ"; відсутності заперечень щодо стягнення з відповідача матеріальних збитків за пошкодження посівів позивача. За таких обставин, апелянти-2 вважають, що згода ТОВ "Карат" та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо поновлення договорів оренди землі не може вважатись досягнутою, а тому переважне право орендаря не є ним використаним.

Апелянти-2 зазначають і про те, що на момент ухвалення рішення суду про визнання попередніх договорів оренди землі, укладених раніше з відповідачем, не визнано недійсними нові чинні договори оренди землі, що укладені з позивачем, а тому згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України ці договори є чинними.

За таких обставин апелянти-2 вважають, що здійснене судом першої інстанції поновлення права оренди відповідача без спростування аналогічного права у позивача не є ефективним способом захисту його прав, оскільки призведе до одночасної дійсності двох різних договорів оренди на одну й ту саму земельну ділянку та, відповідно, права кожного з двох орендарів на один об`єкт власності, що не вирішить спору, а тому суперечить завданням судочинства. Таким чином, на думку апелянтів-2, для поновлення договору оренди землі спочатку підлягають визнанню недійсними всі інші чинні договори оренди землі на ту ж земельну ділянку і лише потім позовні вимоги про визнання його поновленим становитимуть ефективний і як наслідок законний спосіб захисту прав попереднього орендаря.

Апелянти-2 посилаються і на те, що суд поновив договори оренди відповідача на спірні земельні ділянки не досліджуючи та не враховуючи порушення ним умов цих договорів, тоді як відповідач несвоєчасно виплатив орендодавцям орендну плату за 2017 рік.

Щодо питання добросовісності сторін під час виконання своїх цивільних прав та обов`язків апелянти-2 зазначають, що орендар ТОВ "Карат" жодних дій щодо поновлення договору оренди землі не вчинив, ініціативи не проявив, про свій намір скористатись переважним правом не заявив, проект додаткової угоди не надав, у суді не оскаржив ні дій орендодавців, ні позивача, ні дійсності нових договорів, державної реєстрації свого поновленого права не здійснив, а тому переважним правом не скористався, внаслідок чого воно припинилось. За доводами апелянтів-2, відповідач продовжив користування, будучи обізнаним про заявлене право оренди іншої особи, не спростовуючи його, після закінчення строку дії свого права оренди, не будучи впевненим у законності своїх дій, будучи обізнаним про посіви й правомірне користування спірними земельними ділянками позивачем. Позивач вважає недобросовісним здійснення цього користування саме відповідачем через те, що воно продовжене з усвідомленням відсутності законних підстав, а саме про те, що його право припинилось у зв`язку із закінченням строку його дії, а ризик неправильного обрахування строку договору орендарем орендодавець за законом не несе.

Щодо складу ознак, які є підставою для стягненя збитків апелянти-2 зазначають, що суд першої інстанції у тексті оскаржуваного рішення погодився з тим, що строк договорів оренди землі, якими відповідач обгрунтовує наявність на спірні земельні ділянки права оренди, закінчився 19.03.2018, оскільки їх було укладено строком на 10 років, а початок відліку дії цих договорів не змінювався, тому відраховується з моменту їх державної реєстрації - 19.03.2008 року. Водночас, за наявності листів -повідомлень орендодавців із запереченням щодо поновлення з відповідачем договорів оренди землі у поєднанні з низкою інших активих дій, що демонструють відсутність волі орендодавців на продовження з попереднім орендарем договорів оренди землі, договори оренди землі відповідача не є поновленими через відсутність підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та вихід судом першої інстанції за межі позовних вимог під час встановлення цього факту.

Разом з тим, апелянти-2 зазначають, що суд мотивував своє рішення недоведеністю наявності підстав для стягнення з відповідача заявлених збитків, у зв`язку з чим позивач навів ознаки цивільно-правового правопорушення в обгрунтування наявності підстав стягнення збитків, а саме:

1. Діяння: низка агротехнічних заходів упродовж 2018 року, вчинених відповідачем з посіву та вирощування кукурудзи.

2. Протиправність діяння: наявність чинних договорів оренди спірних земельних ділянок у позивача з одночасною відсутністю чинного права оренди на ці земельні ділянки у відповідача. Ризик відшкодування наслідків фактичного користування земельною ділянкою за відсутності права оренди у відповідача та його наявність у позивача несе відповідач. Умисна чи необережна помилка в обрахуванні строків договору, допущена відповідачем, також є ризиком останнього.

3. Наслідки: знищення посіву соняшнику, здійсненого ФГ "Росток М.В.". Прямі втрати на його вирощування у вигляді придбання посівного матеріалу, мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин, оплати здійснення сільськогосподарьких операцій з обробітку грунту, посіву та його обприскування з використанням вище перелічених товарно-матеріальних цінностей. Дані товарно-матеріальні цінності є специфічними для вирощування саме соняшнику (як мінімум за своїми особливостями і призначенням спрямовані сприяти, а не шкодити технології його вирощування). Прямі втрати обраховані фактичною ринковою вартістю зазначених товарно-матеріальних цінностей та робіт, яку ФГ "Росток М.В." довелось оплатити з розрахунку на площу спірних земельних ділянок, яка становить відповідну частину від загальної площі землі, що перебуває у користуванні позивача. Оскільки вся загальна площа земель у користуванні ФГ "Росток М.В . у розмірі 30, 0594 га упродовж 2018 року була повністю засіяна соняшником, вартість прямих витрат обрахована у чіткій пропорції від всіх витрат понесених на посів всієї землі у користуванні позивача у 2018 році відносно до площі спірних земельних ділянок. Втрачена вигода обрахована на підставі середньостатистичних даних з врожаю соняшнику на місцевості, що підтверджена довідками, але навіть у меншому розмірі у зв`язку з тим, що середня врожайність на землях позивача виявилась нижчою, то її й покладено в основу позовних вимог. Тобто взята середня врожайність по ФГ "Росток М.В.", а не по місцевості, яка є хоч нижчою, але точнішою, що справедливіше.

Щодо вини, яка виражається в усвідомленні та волі, апелянти-2 зазначають, що позивачем в судовому засіданні було наголошено на слова директора ТОВ "Карат" ОСОБА_10 під час складання акту обстеження пошкодження посівів: "пересію кукурудзую", останній не заперечив. Він визнав, що посіяв кукурудзу, проявив обізнаність у тому що де й коли у його господарстві посіяно. Апелянти-2 вважають, що тим самим підтверджується те, що представик відповідача усвідомлював характер дій з вирощування кукурудзи, який передбачає знищення при цьому конкуруючого посіву соняшнику, передбачав їх наслідки та бажав чи щонайменше свідомо допускав настання цих наслідків, що становиь вину у її умисній формі.

Щодо усвідомлення, то суд констатував, що відповідач вважав, що термін дії його договорів оренди землі закінчувався пізніше, однак, як вважають апелянти-2, це не звільняє особу від ризиків цивільно-правової відповідальності за свої помилки в обрахуванні строків договорів.

За наведеного апелянти-2 вважають, що всі елементи цивільного правопорушення є доведеними, явними і очевидними, логічними та частково визнаними відповідачем. Жодного з наведених позивачем доводів відповідач у своїх поясненнях не спростував, а лише апелював до припущень, сумнівів, особистостей позивача і третіх осіб.

Апелянти-2 посилаються і на те, що все, що стосується позовних вимог та відображено у бухгалтерській документації про фінансово-господарські операції ФГ "Росток М.В." надано до суду. Необхідність внесення тієї чи іншої кількості товарно- матеріальних цінностей обгрунтовується бажанням позивача виростити якомога більший врожай, що відповідає законним цілям його підприємницької діяльності та не суперечить іншим вимогам законодавства. При цьому доведені витрати є далеко не максимально можливими. Апелянти-2 вважають, що законність обгрунтування позовних вимог рішенням суду першої інстанції не спростована, а саме рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Карат" та пояснень представника Фермерського господарства "Росток МВ" та третіх осіб у судовому засіданні Фермерське господарство "Росток МВ" та треті особи вважають, що суд першої інстанції зробив правильні висновки щодо того, що початок перебігу строку первинних договорів оренди землі, укладених з ТОВ "Карат", додатковими угодами не змінювався, а відповідач упереджено тлумачить нову редакцію п.8 договорів оренди землі, вириваючи з контексту оскаржувані твердження суду.

Позивач та треті особи погоджуються з висновком суду першої інстанції стосовно того, що початок строку дії обчислюється після підписання сторонами додаткової угоди та з дня державної реєстрації, та не визначають нового моменту початку перебігу чинності договорів оренди землі, оскільки під угодою розуміє не додаткову угоду, а сам договір оренди.

Так, за доводами позивача та третіх осіб, відредагована редакція умови договору не містить конкретних даних про будь-які інші "угоди", а тому підстав вважати, що вона посилається на іншу угоду, ніж на сам договір, немає. Під "цією угодою" нова редакція пункту договору має на увазі ніщо інше, як сам договір.

Згідно з існуючими звичаями ділового обороту під новою редакцією розуміється заміна існуючого тексту документу на інший. Під угодою у цивільному праві розуміється двосторонній правочин.

Позивач та треті особи зазначають, що загальне поняття двостороннього правочину охоплює поняття договору як домовленості двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, як форми двостороннього правочину (ст.626 ЦК України), відповідно зміст слів "Договір" та "Угода" тотожній, вони є синонімами, а посилання у тексті договору на "цю угоду"; без зазначення конкретних даних будь-якої іншої угоди дає підстави стверджувати, що мова йде, саме про ту "угоду", текст якої становить дана умова, оскільки правових підстав вважати інакше немає.

Позивач та треті особи зазначають і про те, що визначений додатковими угодами момент "та з дня державної реєстрації" взагалі не містить конкретизованого посилання на об`єкт, про державну реєстрацію якого йде мова, словосполучення "додаткова угода" у новій редакції п.8 Договорів не зустрічається, у зв`язку з чим обґрунтованих підстав вважати, що початок строку дії договорів оренди землі обраховується з дня державної реєстрації саме додаткових угод, немає. Структурно зміст другого речення п.8. договорів оренди також логічно об`єднаний з першим, є його послідовним продовженням і за контекстом договору стосується виключно цього договору, а не інших конкретних джерел права, тому факт зміни початку перебігу чинності договорів не доведений, окрім як з упередженого тлумачення даної умови відповідачем.

Позивач та треті особи вважають, що зміна початку перебігу чинності договорів оренди землі неможлива, оскільки факт; початку їх чинності відбувся, та не погоджуюються з твердження відповідача про зміну початку перебігу договорів оренди майбутніми додатковими угодами. Додаткова угода є похідною та наступною у часі від основного правочину, який сам по собі вже є джерелом права та створює юридичні наслідки у вигляді своєї чинності з моменту державної реєстрації, який відбувся. Оскільки факт початку перебігу чинності основного договору вже відбувся з моменту його державної реєстрації, переміщення цього моменту ретроспективне "заднім числом" у часі подальшою (майбутньою) додатковою угодою неможливе з тієї причини, що не можна змінити минуле, яке вже відбулось. Додаткова угода не може спростувати факт початку чинності основного договору, який мав місце до її появи як доконаний факт. Додатковою угодою міг бути уточнений не момент початку перебігу чинності основного договору, який вже відбувся та залишається незмінним, а новий порядок обрахування його строку, однак цього зроблено не було, а тому підстав обраховувати строк інакше, ніж з моменту державної реєстрації основних договорів оренди землі, немає.

Крім того, позивач та треті особи зазначають, що правова визначеність та законність є елементами принципу верховенства права, правовий порядок ґрунтується на тому, що особа має необмежену свободу поза колом врегульованих державою правовідносин, а у межах врегульованих правовідносин ця свобода обмежується лише наявними та чітко передбаченими у джерелах права правами, тому у договірних відносинах не діє принцип дозволено все, що не заборонено договором, а навпаки - дозволено тільки те, що передбачено договором. Непередбачення норми у договорі або її неповнота чи неконкретність не створює юридичних наслідків і не може тлумачитись як наявність певної норми, що не зазначена, але малась на увазі. У даному випадку неконкретність опису "цієї угоди" у тексті п.8 договору не дає підстав для розширеного тлумачення з припущенням про те, що дана умова стосується змісту іншого документу, який конкретно у ньому не зазначений, відсутність посилання на інші незазначені у тексті договору конкретні угоди не дає підстав вважати, що у ньому є відповідне відсилання до іншого джерела права, окрім як до самого договору.

Також, позивач та треті особи зазначають, що нова редакція п.8 Договорів оренди землі, укладених з ТОВ "Карат" не містить конкретизованого посилання саме на майбутню відносно договору додаткову угоду про внесення до нього змін, тобто під "цією угодою" буквально розуміється посилання на зміст не інакше, як самого договору, тим більше, що згідно з п.43 тих же Договорів уточнений момент початку їх чинності, який жодними додатковими угодами конкретизовано не змінювався. Отже, позивач та треті особи вважають, що моментом початку чинності цих Договорів залишився момент їх державної реєстрації, а не момент державної реєстрації майбутніх відносно Договорів оренди землі додаткових угод про внесення до них змін. Відповідно, початок строку чинності договорів жодним чином не змінений. Додатковими угодами внесені зміни лише до тривалості строку дії основних договорів не на, а до 10 років.

Щодо доведеності цієї обставини, позивач та треті особи зазначають, що суд, роблячи даний висновок, послався на аналіз змісту безпосередньо Договорів оренди землі та додаткових угод, що відповідає вимогам ч. 1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, чим правомірно віддав перевагу безпосередньому дослідженню та юридичній оцінці власне спірній умові тексту договорів і додаткових угод, яка є предметом спору, а не довідкам, актам обстеження та іншим документам, які містять не фактичні дані про строк договорів, а тлумачення (припущення) щодо цього строку, яке і є предметом спору.

Таким чином, позивач та треті особи важають, що суд прийшов до правильного висновку про те, що строк дії договорів оренди землі, укладених з ТОВ "Карат" не змінювався, оскільки конкретних юридичних підстав вважати інакше немає.

Позивач та треті особи посилаються на правову позицію Апеляційного суду Кіровоградської області у справі № 392/1383/17, викладену у постанові від 14.05.2018, та у справі № 392/1384/17, викладену у постанові від 31.05.2018 (аналогічні справи відносно ТОВ "Карат" стосовно визначення моменту початку перебігу строку дії договору оренди землі, зміни до якого внесені такими ж додатковими угодами з такими ж умовами. У даній справі аналогічно додатковими угодами також укладеними з ТОВ "Карат" час, з якого починається відлік дії договору, ніяким чином не змінювався, питання пролонгації договору на новий строк не вирішувалось, додатковою угодою визначений строк дії договору, а не додаткової угоди, у зв`язку з чим початок його відліку залишився незмінним. Таким чином, в аналогічних справах відносно того ж орендаря щодо встановлення тієї ж самої обставини (моменту початку обрахування строку договору після внесення до нього змін тотожною додатковою угодою) вже прийняті вмотивовані рішення судів, що набрали законної сили, а тому, як стверджують апелянти-2, підстави вважати початком строку договору оренди землі момент державної реєстрації додаткової угоди до нього відсутні.

Апелянти-2 просять у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19 відмовити повністю.

ТОВ "Карат" подало пояснення щодо відзиву Фермерського господарства "Росток МВ" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ТОВ "Карат".

Щодо висновків позивача та третіх осіб, викладених у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Карат", відповідач зазначає наступне.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов 'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Системний аналіз Розділу II "Договір оренди землі" Закону дає підстави для висновків, що законодавець жодного разу при розумінні слова "Договір" не вжив слово "Угода", як і жодного разу в спеціалізованому законі, який регулює правові відносини щодо земельних ділянок, законодавець не замінив слово "Договір" словом "Угода".

Також, відповідач зазначає, що при аналізі Закону на предмет вживання в ньому слова "Угода" вбачається, що в ч. 3 cт. 15 Закону, слово "Угода" вживається в наступному контексті та словосполученні: "У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи", в cт. 33 Закону слово "Угода" зустрічається декілька разів, але виключно лише як словосполучення "додаткова угода". Виходячи з вище викладеного, відповідач вважає, що слово "угода" в Законі України "Про оренду землі" вживається з розуміння того, що угода - це є додатковий документ до договору, тобто згідно даного Закону, слово "угода" не є тотожним слову "договір".

Окрім того, як зазначає відповідач, аналіз cт. 202 Цивільного кодексу України, на яку посилається представник відповідача та аналіз загалом Розділу II "Загальні положення про договір" Цивільного кодексу України, дають підстави стверджувати, що і положення Цивільного кодексу України не підтверджують міркування представника відповідача, що слово "угода" тотожне або є синонімом слову "договір". Додатково відповідач зазначає, що аналіз Глави 33 "Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб" Цивільного кодексу України, також доводить, що слово "договір" не є тотожнім та синонімом слову "угода".

ТОВ "Карат" заперечує те, що під словосполученням "...цією угодою... " мається на увазі сам договір оренди земельної ділянки.

ТОВ "Карат" зазначає, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області у цій справі було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не направляли листів повідомлень на адресу ТОВ "Карат" про заперечення у поновленні договору оренди, як і не витребували орендовану земельну ділянку у ТОВ "Карат". Даний встановлений факт доводить, що відповідач ОСОБА_2 повністю погоджувалась та визнавала факт дії договору оренди землі строком 10 років з дати державної реєстрації додаткової угоди до основного договору оренди землі. Роблячи в оскаржуваному рішенні висновок щодо додаткової угоди 1 та 2, поза увагою суду залишився той факт, що згідно довідок уповноваженого державного органу, договори оренди земельної ділянки 1 та 2, згідно додаткових угод 1 та 2, є діючими і на даний час.

Також, за доводами відповідача, поза увагою суду залишились наступні факти:

- як позивач, так і треті особи, не ініціюють в судовому порядку, чи в інший передбачений законом спосіб, скасування реєстрації договорів оренди землі, що укладені між ТОВ "Карат" та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- орендовані земельні ділянки, згідно договорів оренди землі 1 та 2, до даного часу знаходяться в користуванні ТОВ "Карат" і жоден з учасників справи не заявляв про повернення даних земельних ділянок з користування ТОВ "Карат";

- ТОВ "Карат" до даного часу, згідно договорів оренди землі 1 та 2, зобов`язане, та відповідно і виконує своє зобов`язання щодо сплати податків та орендної плати за даними договорами.

Крім того, відовідач зазначає, що з боку ТОВ "Карат" жодного разу не висловлювалась позиція, що згідно зміненого пункту 8 умов Договору оренди земельної ділянки, строк даного Договору починає свій новий відлік з моменту реєстрації додаткової Угоди, такі твердження представника відповідача є помилковими, а висновки навколо цього питання є неправильними.

Позиція ТОВ "Карат" полягає в тому, що початок відліку строку дії основного Договору є незмінний, а внесенням змін до основного Договору шляхом укладання додаткової угоди, сторонами було погоджено продовження строку дії основного договору, а саме на 10 років з моменту, в тому числі, державної реєстрації цієї додаткової угоди. Додатковою угодою між ТОВ "Карат" та ОСОБА_2 не змінювалось минуле, не уточнювався початок відліку основного договору, не встановлювався новий порядок обчислення початку строку дії договору.

Відповідач вважає початком відліку дії договору оренди земельної ділянки дату його державної реєстрації, тобто 19.03.2008, а початком відліку десятирічного строку оренди земельної ділянки, про який йдеться в додаткові угоді, є дата державної реєстрації цієї додаткової угоди, тобто 11.10.2010.

Враховуючи зазначене, за доводами відповідача, загальний строк дії договору оренди земельної ділянки має обраховуватись виходячи з дати державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та по дату спливу десятирічного строку оренди землі, який узгоджений між сторонами в додатковій угоді.

ТОВ "Карат" подало відзив на апеляційну скаргу Фермерського господарства "Росток МВ" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

ТОВ "Карат" вважає, що дана скарга не підлягає задоволенню, а всі доводи, викладені ФГ "Росток М.В" в розділі 1, розділі 2 та розділі 3 апеляційної скарги, направлені лише на спростування висновків суду першої інстанції викладених в оскаржуваному рішенні, які стосуються наступного (дослівно):

"Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" передбачені випадки припинення дії договору оренди землі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Одночасно нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України від 17.02.2011 № 3038 -VI, який набрав чинності з 12.03.2011, регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми) , так і у випадку , коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі (частина 6 наведеної норми).

Правова позиція щодо розрізнення наведених підстав поновлення договору оренди землі неодноразово формулювалась як Верховним судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219 цс 14, так і Верховним Судом, зокрема у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та в інших справах

ТОВ "Карат" та третіми особами не дотримано вимог цієї статті, зокрема щодо направлення орендарем листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди в силу того, що ТОВ "Карат" вважало, що термін дії договору закінчується 11.10.2020 так і ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не направили в місячний термін після 18.03.2018 листи -повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди як і не витребували орендовану земельну ділянку з незаконного володіння та користування ТОВ "Карат". "

Зважаючи на наведені доводи ФГ "Росток МВ", ТОВ "Карат" вважає, що ці доводи по своїй суті не стосуються доведення та обгрунтування позовних вимог ФГ "Росток МВ" до ТОВ "Карат", а направлені лише на спростування вищезазначеного висновку суду, викладеного в оскаржуваному рішенні.

ТОВ "Карат" вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зробив правильні висновки щодо наступних встановлених фактів:

1. Судом встановлено, що треті особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після 18.03.2018 не витребували земельну ділянку з володіння та користування "ТОВ "Карат".

2. ТОВ "Карат" продовжує користуватися земельними ділянками (належними ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ), що вбачається зі змісту актів обстеження, складених уповноваженими особами Маловисківської міської ради та Маловисківської районної державної адміністрації та підтверджується доказами перерахування орендної плати ОСОБА_2 та ОСОБА_1

3. Проведення ФГ "Росток МВ" робіт по культивації під посів соняшника 04.04.2018 є безпідставним, так як право оренди у позивача було зареєстровано 12.04.2018.

4. Проведення робіт по культивації 30.04.2018 здійснювалось позивачем вже після того як йому стало відомо, що на право користування цими ж земельними ділянками претендує відповідач у справі.

5. Позивач не обгрунтував розрахунками або іншими доказами необхідність внесення на спірні земельні ділянки саме такої кількості насіння соняшника, яка ним придбана згідно видаткової накладної від 25.04.2018.

6. Позивачем не обгрунтовано певними доказами необхідність внесення саме тих видів і кількості гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів, стимулятору росту, яка заявлена до стягнення.

7. Всі речовини були придбані в червні місяці, після того, як відповідними актами було встановлено, що на спірних земельних ділянках містяться рослини і інших культур. Тобто позивач не доводить необхідність внесення зазначених вище речовин на спірні земельні ділянки.

8. Суд правильно поставився критично до актів списання, які датовані 21.05.2018 та які складені комісією у складі голови ФГ "Росток МВ" та агронома ТОВ "Агросвіт" (де придбані зазначені речовини), так як списано в травні 2018 року речовини, які придбані у червні 2018 року.

Крім того, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 74 та ст.ст. 76, 77 ГПК України, ТОВ "Карат" вважає, що позивачем як при зверненні до суду з позовною заявою, так і при зверненні з апеляційною скаргою не доведено упущеної вигоди (неодержаного доходу) відповідно так, як це визначено в ч. 1 ст. 142 ГК України. Будь-яких інших доводів, доказів та висновків в обґрунтування апеляційної скарги не викладено та не надано до суду апеляційної інстанції. Враховуючи те, що позивач безпідставно стверджує, що оскаржуване рішення не ґрунтується на вимогах матеріального і процесуального права, ТОВ "Карат" вважає, що на доведення такого ствердження та на спростування висновків суду першої інстанції ФГ "Росток МВ" не надано до суду апеляційної інстанції жодного доказу.

ТОВ "Карат" просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 в частині що стосується поданої апеляційної скарги ФГ "Росток МВ" залишити без змін, а апеляційну скаргу ФГ "Росток МВ" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 без задоволення.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карат" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19, просило змінити оскаржуване рішення в частині викладених висновків в мотивувальній частині рішення, а саме, виключивши з мотивувальної частини абзаци наступного змісту:

"Строк 10 років, що визначений у додатковій угоді від 10.08.2010, ніяким чином не змінює час з якого починається відлік дії договору, тобто з 19.03.2008.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Обчислення початку строку дії договорів оренди є момент державної реєстрації -19.03.2008.

Отже, враховуючи, строк дії договорів, який становить 10 років, а також дату їх державної реєстрації 19.03.2008, додатковими угодами від 10.08.2010 визначений строк дії договору, тобто оренди землі, а початок відліку є незмінним - дата державної реєстрації договору."

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А., судді: Кузнецов В.О., Мороз В.Ф.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 20.02.2020 о 11:00 год.

Фермерське господарство "Росток МВ" та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19, просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Росток МВ" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19 залишено без руху та надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір у встановленому порядку, розмірі (у сумі 7 443,59 грн) та на належні реквізити, надати до суду докази його сплати; надати належні докази направлення копії апеляційної скарги з додатками на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" (з описом вкладення).

31.01.2020 від Фермерського господарства "Росток МВ" надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами їх усунення.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 170/20 від 05.02.2020 у зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Мороза В.Ф. (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження), призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 912/1176/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2020 для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі № 912/1176/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2020 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А., судді: Кузнецов В.О., Чередко А.Є.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Росток МВ" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 20.02.2020 о 11:00 год. Об`єднано для спільного розгляду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Росток МВ" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з раніше поданою апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19.

Судове засідання, призначене на 20.02.2020 о 11:00 год. не відбулося у зв`язку з незапланованою відпусткою головуючого судді (доповідача) Коваль Л.А. у справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020, враховуючи усунення обставини, у зв`язку з якою судове засідання, призначене на 20.02.2020 о 11:00 год. не відбулося, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 12.03.2020 о 11:30 год.

В судовому засіданні 12.03.2020 оголошено перерву в судове засідання до 26.03.2020 о 15:30 год.

Судове засідання, призначене на 26.03.2020 о 15:30 год. не відбулося у зв`язку із встановленням тимчасово на період з 18 березня по 03 квітня 2020 року особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" зі змінами, враховуючи Рекомендації Ради суддів України викладені у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 1, оформленого протоколом зборів суддів від 17.03.2020 року.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 401/20 від 28.04.2020 у зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Кузнецова В.О., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 912/1176/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2020 для розгляду справи № 912/1176/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2020 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" та Фермерського господарства "Росток МВ", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19 прийнято до провадження новим складом суду; розгляд призначено в судове засідання на 25.05.2020 о 14:00 год.

У судовому засіданні 25.05.2020 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини ухвали, постановленої у нарадчій кімнаті, про відкладення розгляду справи до 15.06.2020 о 16:00, повний текст якої складено 26.05.2020.

У судовому засіданні 15.06.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

01.10.2007 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "Карат" (орендар) укладено договір оренди землі (а.с. 12-15 т.2), який зареєстрований у Маловисківському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" 19.03.2008 за №86.

Відповідно до п. 1 договору оренди землі від 01.10.2007 оредодавець ОСОБА_1 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Маловисківської міської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,30 га (п. 2 договору оренди землі від 01.10.2007).

Відповідно до п.8 договору оренди землі від 01.10.2007 договір укладено на 5 років.

10.08.2010 додатковою угодою про зміну до договору № б/н оренди земельної ділянки від 19.03.2008 внесено зміни до вищевказаного договору, в тому числі п. 8 Договору викладено в новій редакції: "Цей договір укладається на строк 10 років. Початок строку його дії обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації". Вказана додаткова угода зареєстрована у Новомиргородському відділі ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.10.2010 року за № 04.10.374.00248 реєстратором Ніколаєвим (а.с.20 т.2.).

01.10.2007 між ОСОБА_2 (орендодавцем) та ТОВ "Карат" (орендарем) укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Маловисківському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" 19.03.2008 №85 (а.с. 216-219 т.2).

Відповідно до п. 1 договору оренди землі від 01.10.2007 орендодавець ОСОБА_2 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Маловисківської міської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,30 га (п. 2 договору оренди землі від 01.10.2007).

Відповідно до п.8 договору оренди землі від 01.10.2007 договір укладено на 5 років.

Додатковою угодою від 10.08.2010 року внесено зміни до вищевказаного Договору, в тому числі п. 8 Договору викладено в новій редакції: "Цей договір укладається на строк 10 років. Початок строку його дії обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації". Вказана додаткова угода зареєстрована у Новомиргородському відділі ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 жовтня 2010 року за № 04.10.374.00232 реєстратором Ніколаєвим. (а.с. 29 т.2).

Матеріали справи містять листи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 02.06.2017 (а.с. 97-98 т.2), адресовані ТОВ "Карат", відповідно до яких ОСОБА_1 (орендодавець земельної ділянки з кадастровим номером 3523100000:02:001:0408) та ОСОБА_2 (орендодавець земельної ділянки з кадастровим номером 3523100000:02:001:0407) повідомили товариство про те, що не мають наміру на укладення договорів оренди землі від 19.03.2008 на новий строк, готові провести перемовини щодо дня та місця передачі земельної ділянки.

В судовому засіданні 15.06.2020 ТОВ "Карат" зауважив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили про відсутність наміру на укладення договорів на новий строк, однак не навели заперечень щодо поновлення договорів на новий строк.

На зазначені листи ТОВ "Карат" направило на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попередження (а.с. 99-100 т.2).

Так, в попередженні (вих. № б/н від 10.04.2018), адресованому ОСОБА_1, товариство зазначило, що на повідомлення ОСОБА_1 від 02.06.2017 та від 05.04.2018 повідомляє, що строк оренди належних йому ( ОСОБА_1 ) земельних ділянок кадастровий номер 3523100000:02:001:0408 площею 4,3 га закінчується 06.12.2020 та посилаючись на ст. 27 Закону України "Про оренду землі" повідомило, що зазначена земельна ділянка обтяжена правами оренди з боку ТОВ "Карат" і до закінчення належно укладеного діючого договору оренди землі використовуватись ОСОБА_1 не може. ТОВ "Карат" також зазначило, що на даний час на орендованій земельній ділянці проведено сільськогосподарські роботи та здійснено посів сільськогосподарських культур. При цьому, посилаючись на ст. 95 Земельного кодексу України, товариство повідомило про те, що оскільки обробіток землі, підвищення її корисних властивостей та посів сільськогосподарських культур було здійснено ТОВ "Карат" в період чинності договору оренди землі, зважаючи на вищевказані правові норми та строк дії договору оренди землі, власником посівів та врожаю є ТОВ "Карат". Враховуючи зазначене, для попередження порушення з боку ОСОБА_1 прав власності на майно ТОВ "Карат", недопущення можливого стягнення завданих збитків та упущеної вигоди на користь ТОВ "Карат", порушення кримінальних справ щодо ОСОБА_1 з приводу самозахвату земельної ділянки, ТОВ "Карат" попередило ОСОБА_1 про наявність посівів на належній ОСОБА_1 земельній ділянці та просило утриматися від пошкодження та нанесення будь-якої шкоди вказаним посівам, проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на орендованій ТОВ "Карат" земельній ділянці кадастровий номер 3523100000:02:001:0408, площею 4,3 га до закінчення строку дії договору оренди землі, а саме до 06.12.2020.

В попередженні (вих. № б/н від 10.04.2018), адресованому Коваль К.Я., товариство зазначило, що на повідомлення ОСОБА_2 від 02.06.2017 та від 05.04.2018 повідомляє, що строк оренди належних ОСОБА_2 земельних ділянок кадастровий номер 3523100000:02:001:0407 площею 4,75 га закінчується 11.10.2020 та посилаючись на ст. 27 Закону України "Про оренду землі" повідомило, що зазначена земельна ділянка обтяжена правами оренди з боку ТОВ "Карат" і до закінчення належно укладеного діючого договору оренди землі використовуватись ОСОБА_2 не може. ТОВ "Карат" також зазначило, що на даний час на орендованій земельній ділянці проведено сільськогосподарські роботи та здійснено посів сільськогосподарських культур. При цьому, посилаючись на ст. 95 Земельного кодексу України, товариство зазначило, що оскільки обробіток землі, підвищення її корисних властивостей та посів сільськогосподарських культур було здійснено ТОВ "Карат" в період чинності договору оренди землі, зважаючи на вищевказані правові норми та строк дії договору оренди землі, власником посівів та врожаю є ТОВ "Карат". Враховуючи зазначене, для попередження порушення з боку ОСОБА_2 прав власності на майно ТОВ "Карат", недопущення можливого стягнення завданих збитків та упущеної вигоди на користь ТОВ "Карат", порушення кримінальних справ щодо ОСОБА_2 з приводу самозахвату земельної ділянки, ТОВ "Карат" попередило ОСОБА_2 про наявність посівів на належній ОСОБА_2 земельній ділянці та просило утриматися від пошкодження та нанесення будь-якої шкоди вказаним посівам, проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на орендованій ТОВ "Карат" земельній ділянці кадастровий номер 3523100000:02:001:0407 площею 4,75 га до закінчення строку дії договору оренди землі, а саме до 11.10.2020.

15.01.2018 ТОВ "Карат" направило на адресу ОСОБА_2 повідомлення про те, що на виконання умов договору оренди землі, укладеного з ТОВ "Карат" у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не зверталась до ТОВ "Карат" з питань особистого отримання належної орендної плати за договором, ОСОБА_2 поштовим переказом від 21.12.2017 було направлено належну для отримання орендну плату у розмірі, визначеному договором оренди землі, але на день направлення даного повідомлення, з невідомих для ТОВ "Карат" причин, направлена орендна плата ОСОБА_2 не отримана, поштовий переказ повернуто до ТОВ "Карат". Враховуючи зазначене, ТОВ "Карат" пропонувало ОСОБА_2 для отримання орендної плати звернутися безпосередньо до ТОВ "Карат".

23.03.2018 між ОСОБА_1 (замовник) та Центром ДЗК Кіровоградська регіональна філія (виконавець) укладено договір № 1812010100107 на проведення топографо-геодезичних робіт (а.с. 110-111 т.2), відповідно до п.1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується своїми засобами за рахунок замовника виконати геодезичні роботи, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи. Роботи виконуються на земельній ділянці, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, Маловисківська міська рада.

Результатом робіт, визначених в п. 1.1. договору, є технічна документація із землеустрою (п.1.3. договору № 1812010100107 на проведення топографо-геодезичних робіт від 23.03.2018).

Додатком 1 до договору № 1812010100107 на проведення топографо-геодезичних робіт від 23.03.2018 є завдання на виконання робіт (а.с. 112 т.2), відповідно до якого виконувана робота: Геодезичні роботи; характеристика об`єкта: місце розташування ділянок - Кіровоградська область, Маловисківський район, Маловисківська міська рада, цільове призначення ділянок - 01.01 -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строк виконання робіт - 180 дні, вартість виконання робіт - 2 400,68 грн, підстава для виконання робіт - замовлення на виконання робіт, вихідні дані та документи, що надаються замовником для виконання робіт за договором - правовстановлюючі документи замовника, замовлення на виконання робіт. Документи і матеріали, що повинні бути представлені за результатами виконаних робіт: технічна документація із землеустрою.

Додатком 2 до договору № 1812010100107 на проведення топографо-геодезичних робіт від 23.03.2018 є протокол погодження договірної ціни на виконання робіт, відповідно до якого зазначено, що сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни у сумі 2 400,68 грн, цей протокол є підставою для взаємних розрахунків між виконавцем та замовником (а.с. 113 т. 2).

Додатком 3 до договору № 1812010100107 на проведення топографо-геодезичних робіт від 23.03.2018 є кошторис (а.с. 114 т.2), в якому міститься, зокрема, перелік видів робіт та розрахунок їх вартості:

- визначення координат точок автономними супутниковими методами - вартість 1 285,74 грн;

- опрацювання матеріалів супутникових спостережень - вартість 283,60 грн;

- установлення (відновлення) меж землекористування - вартість 431,23 грн.

Геодезичні роботи виконані на загальну суму 2 000,57 грн, що підтверджується актом виконаних робіт № 1812010100107 по договору № 1812010100107 на проведення топографо-геодезичних робіт від 23.03.2018 (а.с. 115 т.2) та виставленим Центром ДЗК Кіровоградська регіональна філія рахунком № 1812010100107 від 23.03.2018 (а.с. 116 т.2).

Доказів підписання ОСОБА_1 договору № 1812010100107 на проведення топографо-геодезичних робіт від 23.03.2018 матеріали справи не містять.

01.04.2018 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ФГ "Росток МВ" в особі голови ОСОБА_3 (орендар) укладено типовий договір оренди землі № 1 (а.с. 30-33 т.1), відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Маловисківської міської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,3 га, у тому числі ріллі 4,3 га, кадастровий № 3523110100:02:003:0407. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 46 455 гривень (пункти 2.1., 2. типового договору оренди землі № 1 від 01.04.2018).

Відповідно до пунктів 15-17 типового договору оренди землі № 1 від 01.04.2018 земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення. Умови збереження стану об`єкта оренди - дотримуватись вимог протиерозійної організації території.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів державну реєстрацію Маловисківському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при держкомземі України" (п. 43 типового договору оренди землі № 1 від 01.04.2018).

Договір укладено на 10 років з дати його державної реєстрації (п. 8. типового договору оренди землі № 1 від 01.04.2018).

01.04.2018 ОСОБА_2 (державний акт на право власності на землю № P1 № 349149 від 29.05.2002) (орендодавець) та ФГ "РостокМВ " (орендар) підписали акт прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 01 квітня № 1 (а.с. 34 т.1), відповідно до якого на підставі договору оренди № 1 від 01.04.2018 між орендодавцем і орендарем, орендодавець передає земельну ділянку площею 4,3, розташовану на території Маловисківської міської ради, а орендар приймає вищевказану земельну ділянку в оренду в задовільному стані.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 35-36 т.1) станом на 17.04.2018, земельна ділянка площею 4,2991 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1532477135231, кадастровий номер 3523110100:02:003:0407, розташована за адресою - Кіровоградська область, Маловисківській район, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орендодавцем та власником зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_2 (підстава виникнення права власності - державний акт на право приватної власності на землю, серія Р1№349149, виданий 29.05.2002 Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області), орендарем є Фермерське господарство "Росток МВ".

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-3505473672018 (а.с. 37-38 т.1), дата формування - 19.03.2018, наданого на заяву (запит) ОСОБА_2 , 19.03.2018, ЗВ-3506123412018 щодо земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 3523110100:02:003:0407, Місце розташування земельної ділянки (адміністративно-територіальна одиниця) - Кіроворгадська область, Маловисківський район, Маловисківська міська рада. Цільове призначення: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Вид використання земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Форма власності - Приватна власність. Площа земельної ділянки, гектарів - 4. 2991.

У розділі Витягу "Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки" зазначено наступне.

Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки: Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 18.08.2017; Кіровоградська регіональна філія ДП "Центр ДЗК", ОСОБА_6 .

Орган, який зареєстрував земельну ділянку: Відділ у Маловиськівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Дата державної реєстрації земельної ділянки: 16.09.2017

У розділі Витягу "Відомості про право власності/право постійного користування Право власності" зазначено, власником земельної ділянки є ОСОБА_2 ; документ, який є підставою для виникнення права: Рішення органу виконавчої влади розпорядження Маловискіської районної державної адміністрації 15.04.2002 110-р.; документ, що посвідчує право: Державний акт від 29.05.2002 Р1 349149.

У розділі Витягу "Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки" зазначено про те що Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, не зареєстровані.

28.12.2018 відповідно до видаткового касового ордеру № 8 ФГ "Росток МВ" сплатило ОСОБА_2 6 279,15 грн. - за оренду землі за 2018 рік (пай) (а.с 43 т.1).

01.04.2018 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ "Росток МВ" в особі голови ОСОБА_3 (орендар) укладено типовий договір оренди землі № 2 (а.с. 44 -47 т.1), відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Маловисківської міської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,3 га, у тому числі ріллі 4,3 га, кадастровий № 3523110100:02:003:0408. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 46 455 гривень (пункти 2.1., 2. типового договору оренди землі № 2 від 01.04.2018).

Договір укладено на 10 років з дати його державної реєстрації (п. 8. типового договору оренди землі № 2 від 01.04.2018).

Відповідно до пунктів 15-17 типового договору оренди землі № 2 від 01.04.2018 земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення. Умови збереження стану об`єкта оренди - дотримуватись вимог протиерозійної організації території.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів державну реєстрацію Маловисківському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при держкомземі України" (п. 43 типового договору оренди землі № 2 від 01.04.2018).

01.04.2018 ОСОБА_1 (державний акт на право власності на землю № P1 № 349150 від 29.05.2002) (орендодавець) та ФГ "Росток МВ" (орендар) підписали акт прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 01 квітня № 1 (а.с. 48 т.1), відповідно до якого на підставі договору оренди № 2 від 01.04.2018 між орендодавцем і орендарем, орендодавець передає земельну ділянку площею 4,3, розташовану на території Маловисківської міської ради, а орендар приймає вищевказану земельну ділянку в оренду в задовільному стані.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 49-52 т.1) станом на 17.04.2018, земельна ділянка площею 4,2991 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1532510235231, кадастровий номер 3523110100:02:003:0408, розташована за адресою - Кіровоградська область, Маловисківській район, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до розділу Витягу "Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права":

Номер запису про інше речове право: 25752120

Дата, час державної реєстрації: 12.04.2018 16:20:35

Державний реєстратор: Драний Володимир Павлович, Маловисківська районна державна адміністрація Кіровоградської області.

Підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер: 2, виданий 01.04.2018, видавник: ФГ "Росток МВ" - ОСОБА_1

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40666342 від 17.04.2018 13:45:21, ОСОБА_7 , Маловисківська районна державна адміністрація Кіровоградської області

Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки.

Зміст, характеристика іншого речового права: зокрема: Строк дії: 10 років з моменту державної реєстрації.

Відомості про суб`єкта іншого речового права: Орендар: Фермерське Господарство "Росток МВ"

Орендодавець: ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-3505473862018 (а.с. 51-52 т.1), дата формування - 19.03.2018, наданого на заяву (запит) ОСОБА_1 , 19.03.2018, ЗВ-3506123602018 щодо земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 3523110100:02:003:0408; місце розташування земельної ділянки (адміністративно-територіальна одиниця) - Кіровоградська область, Маловисківський район, Маловисківська міська рада; цільове призначення: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; форма власності - Приватна власність; площа земельної ділянки, гектарів - 4.2991.

У розділі Витягу "Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки" зазначено наступне.

Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки: Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 18.08.2017; Кіровоградська регіональна філія ДП "Центр ДЗК", ОСОБА_6 .

Орган, який зареєстрував земельну ділянку: Відділ у Маловиськівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Дата державної реєстрації земельної ділянки: 16.09.2017

У розділі Витягу "Відомості про право власності/право постійного користування Право власності" зазначено, власником земельної ділянки є ОСОБА_1 . Документ, який є підставою для виникнення права: Рішення органу виконавчої влади розпорядження Маловискіської районної державної адміністрації 15.04.2002 110-р. Документ, що посвідчує право: Державний акт від 29.05.2002 Р1 349150.

У розділі Витягу "Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки" зазначено про те що Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, не зареєстровані.

28.12.2018 відповідно до видаткового касового ордеру № 7 ФГ "Росток МВ" сплатило ОСОБА_1 12 558,30 грн. - за оренду землі за 2018 рік (пай) (а.с 57 т.1).

04.04.2018 між ФГ "Росток МВ" (замовник) та фізичною особою ОСОБА_8 (виконавець) укладено договір про надання послуг № 1 (а.с. 101-102 т.1), відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого за завданням замовника виконавець надає замовнику послуги - культивація грунту під посів соняшника в обсязі та на умовах, визначених цим договором. За цим договором виконавець надає замовнику такі послуги: культивація грунту під посів соняшника 30,0594 га.

Вартість послуг визначається сторонами за фактом їх надання за наслідками кожного календарного місяця і фіксується в актах про надані послуги. Вартість договору становить 9 000,00 грн (п. 4.1. договору про надання послуг № 1 від 04.04.2018).

На виконання умов зазначеного договору сторони склали та підписали акт № 1 приймання-передачі надання послуг з обробітку грунту від 04.04.2018, відповідно до якого загальна площа обробітку 30,0594 га, культура/послуга - культивація грунту під посів соняшника, роботи виконано в період з 04.04.2018 по 05.04.2018 (а.с. 103 т.1).

Оплата наданої фізичною особою ОСОБА_8 послуги ФГ "Росток МВ" підтверджується видатковим касовим ордером № 1 від 05.04.2018 (а.с. 104 т.1) на суму 9000,00 грн.

30.04.2018 між ФГ "Росток МВ" (замовник) та фізичною особою ОСОБА_8 (виконавець) укладено договір про надання послуг № 2 (а.с. 105-106 т.1), відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого за завданням замовника виконавець надає замовнику послуги - культивація грунту під посів соняшника в обсязі та на умовах, визначених цим договором. За цим договором виконавець надає замовнику такі послуги: культивація грунту під посів соняшника 30,0594 га.

Вартість послуг визначається сторонами за фактом їх надання за наслідками кожного календарного місяця і фіксується в актах про надані послуги. Вартість договору становить 9 000,00 грн (п. 4.1. договору про надання послуг № 2 від 30.04.2018).

На виконання умов зазначеного договору сторони склали та підписали акт № 2 приймання-передачі надання послуг з обробітку грунту від 30.04.2018, відповідно до якого загальна площа обробітку 30,0594 га, культура/послуга - культивація грунту під посів сояншника, роботи виконано в період з 30.04.2018 по 01.05.2018 (а.с. 107 т.1).

Оплата наданої фізичною особою ОСОБА_8 послуги ФГ "Росток МВ" підтверджується видатковим касовим ордером № 2 від 01.05.2018 (а.с. 108 т.1) на суму 9000,00 грн.

20.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою"Агросвіт" (продавець) та Фермерським господарством "Росток МВ" (покупець) укладено договір № 20/04-1БО поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції (а.с. 64-69 т.1), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язується здійснити постачання товарів безпосередньо пов`язаних з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції, покупцю/виробникові такої сільськогосподарської продукції, а саме: насіння, засоби захисту рослин, добрива (товар), який покупець зобов`язується прийняти та оплатити, відповідно до п. 1.2. цього договору на умовах, що вказуються сторонами у доповненнях.

23.04.2018 між ТОВ НВФ "Агросвіт" (продавець) та ФГ "Росток МВ" (покупець) укладено доповнення про поставку товарів на умовах товарного кредиту № 1/тк до договору № 20/04-1БО поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції (а.с.с 70-71 т.1), відповідно до п.1.1. якого продавець передає, а покупець приймає товар, що вказаний нижче, на умовах товарного кредиту з процентною ставкою 0,01 % від суми переданого товару, що передається за цим доповненням на весь строк кредитування, який вказаний в п. 2.1. доповнення:

- гербіцид Каптора Плюс РК (20 л) у кількості 40,00 л на загальну суму без ПДВ 32 766,80 грн;

- нас. Соняшника Метеор у кількості 13,00 міш. На загальну суму без ПДВ 35 750,00 грн;

- інсектицид Данадим Мікс (5 л) у кількості 30,00 л на загальну суму без ПДВ 8 100,00 грн;

- фунгіцид Імпакт К (5 л) у кількості 30,00 л на загальну суму без ПДВ 14 649,90 грн;

- стимулятор росту Оптімус (5 кг) у кількості 3,00 шт на загальну суму без ПДВ 2 340,00 грн;

- добриво Стармакс Бор 150 (уп. 10 л) у кількості 60,00 л на загальну суму 5 599,80 грн.

Всього на загальну суму з ПДВ 119 047,80 грн (ПДВ 20 % 19 841,30 грн).

Зазначене доповнення підписано повноважними представниками сторін та скірплено печатками підприємств.

Відповідно до видаткової накладної № А/04-0000687 від 25.04.2018 ТОВ НВФ "Агросвіт" здійснило поставку ФГ "Росток МВ" товару - соняшника Метеор у кількості 13 міш. на загальну суму з ПДВ 42 900,00 грн (ПДВ 20 % 7 150,00 грн) (а.с. 72 т.1), у зв`язку з чим 25.04.2018 ФГ "Росток МВ" сплачено податок на додану вартість у сумі 7 150,00 грн, що підтверджується податковою накладною № 1443 (а.с. 73 т.1).

07.06.2018 між ТОВ НВФ "Агросвіт"(продавець) та ФГ "Росток МВ" (покупець) укладено доповнення про поставку товарів на умовах товарного кредиту № 2/тк до договору № 20/04-1БО поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції (а.с. 74 т.1), відповідно до п.1.1. якого продавець передає, а покупець приймає товар, що вказаний нижче, на умовах товарного кредиту з процентною ставкою 0,01 % від суми переданого товару, що передається за цим доповненням на весь строк кредитування, який вказаний в п. 2.1. доповнення:

- гербіцид Каптора 48 SL, РК (20 л) у кількості 40,00 л на загальну суму з ПДВ 39 312,00 грн (ПДВ 20% 6 552,00 грн).

Зазначене доповнення підписано повноважними представниками сторін та скірплено їх печатками.

Відповідно до видаткової накладної № А/06-0000060 від 07.06.2018 ТОВ НВФ "Агросвіт" здійснило поставку ФГ "Росток МВ" товару - гербіцид Каптора у кількості 40 л на загальну суму з ПДВ 39 312,00 грн (ПДВ 20 % 6 552,00 грн) (а.с. 75 т.1) та виставлено рахунок на оплату № А/06-000047 від 07.06.2018 на загальну суму з ПДВ 39 312,00 грн, у зв`язку з чим 07.06.2018 ФГ "Росток МВ" сплачено податок на додану вартість у сумі 6 552,00 грн, що підтверджується податковою накладною № 211 (а.с. 76 т.1).

Відповідно до видаткової накладної № А/06-0000105 від 11.06.2018 ТОВ НВФ "Агросвіт" здійснило поставку ФГ "Росток МВ" товару - фунгіцид Кустодія 5 л у кількості 30 л на загальну суму з ПДВ 29 040,12 грн (ПДВ 20 % 4 840,02 грн) (а.с. 77 т.1), у зв`язку з чим 11.06.2018 ФГ "Росток МВ" сплачено податок на додану вартість у сумі 4 840,00 грн, що підтверджується податковою накладною № 353 (а.с. 78 т.1).

08.06.2018 між ТОВ НВФ "Агросвіт" (продавець) та ФГ "Росток МВ" (покупець) укладено доповнення про поставку товарів на умовах товарного кредиту № 3/тк до договору № 20/04-1БО поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції (а.с. 79 т.1), відповідно до п.1.1. якого продавець передає, а покупець приймає товар, що вказаний нижче, на умовах товарного кредиту з процентною ставкою 0,01 % від суми переданого товару, що передається за цим доповненням на весь строк кредитування, який вказаний в п. 2.1. доповнення:

- добриво Стармакс Голд ультра (уп. 10л) у кількості 60,00 л на загальну суму без ПДВ 5100,00 грн;

- інсектицид Данадим Мікс (5 л) у кількості 30,00 л на загальну суму без ПДВ 8 070,00 грн;

- стимулятор росту Оптімус (5 кг) у кількості 3,00 шт на загальну суму без ПДВ 2 310,00 грн.

Всього на загальну суму 18 576,00 грн з ПДВ (ПДВ 20% 3 096,00 грн).

Зазначене доповнення підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Відповідно до видаткової накладної № А/06-000070 від 08.06.2018 (а.с. 80 т.1)ТОВ НВФ "Агросвіт" здійснило поставку ФГ "Росток МВ" товару - Стармакс Голд ультра (10 л) у кількості 60 л на загальну суму без ПДВ 5100,00 грн, інсектицид Данадим Мікс 5 л у кількості 30 л на загальну суму без ПДВ 8 070,00 грн, регулятор росту Оптімус (5 кг) у кількості 3 шт на загальну суму без ПДВ 2 310,00 грн. Всього на загальну суму з ПДВ 18 576,00 грн (ПДВ 20 % 3 096,00 грн).

Відповідно до видаткової накладної № А/06-0000080 від 08.06.2018 (а.с. 80 т.1)ТОВ НВФ "Агросвіт" здійснило поставку ФГ "Росток МВ" товару - Стармакс Голд ультра (10 л) у кількості 60 л на загальну суму без ПДВ 5100,00 грн, інсектицид Данадим Мікс 5 л у кількості 30 л на загальну суму без ПДВ 8 070,00 грн, регулятор росту Оптімус (5 кг) у кількості 3 шт на загальну суму без ПДВ 2 310,00 грн. Всього на загальну суму з ПДВ 18 576,00 грн (ПДВ 20 % 3 096,00 грн).

08.06.2018 ФГ "Росток МВ" сплачено податок на додану вартість у загальній сумі 3 096, 00 грн. що підтверджується податковою накладною № 259 (а.с. 81 т.1).

03.05.2018 між Фермерским господарством "Маруценко" (виконавець) та Фермерським господарством "Росток МВ" (замовник) укладено договір підряду щодо виконання робіт з обробки землі № 1 (а.с. 82-84 т.1), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язаний надати послуги з виконання сільськогосподарських робіт по посіву соняшнику на площі 30,0594 га (послуги) технікою виконавця на полях замовника, а замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи і сплатити вартість послуг виконавця відповідно до умов цього договору.

Загальна сума цього договору на момент його підписання вказується у додатку до цього договору, і остаточно визначається по фактично виконаним виконавцем об`ємам послуг згідно з актами приймання-здачі виконаних робіт. Ціна послуг на прибирання врожаю визначається угодою сторін, оформленою письмово, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 4.1. договору підряду щодо виконання робіт з обробки землі № 1 від 03.05.2018).

На виконання умов договору підряду щодо виконання робіт з обробки землі № 1 від 03.05.2018 ФГ "Маруценко" та ФГ "Росток МВ" склали та підписали акт приймання-передачі наданих послуг від 04.05.2018 (а.с. 85 т.1), відповідно до якого ФГ "Маруценко" надав ФГ "Росток МВ" послугу - посів соняшнику у кількості 30,0594 га на загальну суму з ПДВ 9 017,82 грн (ПДВ 20% 1 502,97 грн). Датою початку надання послуги значиться 04.05.2018, датою закінчення надання послуги - 04.05.2018.

04.05.2018 ФГ "Маруценко" виставило ФГ "Росток МВ" рахунок-фактуру № 1 від 04.05.2018 на оплату наданої послуги (посів соняшнику) на загальну суму з ПДВ 9 017,81 грн (ПДВ 20 % 1 502,97 грн) (а.с. 87 т.1), оплата якої ФГ "Росток МВ" підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 3 від 04.05.2018 (а.с.87 т.1) та податковою накладною № 1 від 04.05.2018 про сплату ФГ "Росток МВ"податку на додану вартість у сумі 1 502,97 грн (а.с. 88 т.1).

06.06.2018 між Фермерским господарством "Маруценко" (виконавець) та Фермерським господарством "Росток МВ" (замовник) укладено договір підряду щодо виконання робіт з обробки землі № 2 (а.с. 89-91 т.1), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язаний надати послуги з виконання сільськогосподарських робіт по посіву соняшнику на площі 30,0594 га (послуги) технікою виконавця на полях замовника, а замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи і сплатити вартість послуг виконавця відповідно до умов цього договору.

Загальна сума договору на момент його підписання вказується у додатку до цього договору, і остаточно визначається по фактично виконаним виконавцем об`ємам послуг згідно з актами приймання-здачі виконаних робіт. Ціна послуг на прибирання врожаю визначається угодою сторін, оформленою письмово, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 4.1. договору підряду щодо виконання робіт з обробки землі № 2 від 06.06.2018).

На виконання умов договору підряду щодо виконання робіт з обробки землі № 2 від 06.06.2018 ФГ "Маруценко" та ФГ "Росток МВ" склали та підписали акт приймання-передачі наданих послуг від 06.06.2018 (а.с. 92 т.1), відповідно до якого ФГ "Маруценко" надав ФГ "Росток МВ" послугу - внесення гербіцидів соняшнику у кількості 30,0594 га на загальну суму з ПДВ 6 011,64 грн (ПДВ 20% 1 001,94 грн). Датою початку надання послуги значиться 06.06.2018, датою закінчення надання послуги - 06.06.2018.

11.06.2018 між Фермерским господарством "Маруценко" (виконавець) та Фермерським господарством "Росток МВ" (замовник) укладено договір підряду щодо виконання робіт з обробки землі № 3 (а.с. 94-96 т.1), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язаний надати послуги з виконання сільськогосподарських робіт по посіву соняшнику на площі 30,0594 га (послуги) технікою виконавця на полях замовника, а замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи і сплатити вартість послуг виконавця відповідно до умов цього договору.

Загальна сума цього договору на момент його підписання вказується у додатку до цього договору, і остаточно визначається по фактично виконаним виконавцем об`ємам послуг згідно з актами приймання-здачі виконаних робіт. Ціна послуг на прибирання врожаю визначається угодою сторін, оформленою письмово, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 4.1. договору підряду щодо виконання робіт з обробки землі № 3 від 11.06.2018).

На виконання умов договору підряду щодо виконання робіт з обробки землі № 3 від 11.06.2018 ФГ "Маруценко" та ФГ "Росток МВ" склали та підписали акт № 02 приймання-передачі наданих послуг від 11.06.2018 (а.с. 97 т.1), відповідно до якого ФГ "Маруценко" надало ФГ "Росток МВ" послугу - внесення добрив соняшнику у кількості 30,0594 га на загальну суму з ПДВ 6 011,64 грн (ПДВ 20% 1 001,94 грн). Датою початку надання послуги значиться 11.06.2018, датою закінчення надання послуги - 11.06.2018.

Оплата зазначених вище послуг, наданих ФГ "Маруценко" відповідно до договорів підряду щодо виконання робіт з обробки землі № 2 від 06.06.2018 (внесення гербіцидів соняшнику) та № 3 від 11.06.2018 (внесення добрив соняшнику) підтверджується платіжним дорученням № 80 від 16.07.2018 на суму 12 023,28 грн (а.с. 99 т.1), відповідно до якого платником значиться ФГ "Росток МВ", отримувачем - ФГ "Маруценко", у призначенні платежу значиться: "За послуги згідно рахунку № 2 від 06.06.2018 в т.ч. ПДВ 1001,94 та рах. № 3 від 11.06.2018 в т.ч. ПДВ 1 001,94" та податковими накладними № 2 від 06.06.2018 та № 3 від 11.06.2018, відповідно до яких ФГ "Росток МВ" сплачено податок на додану вартість у сумі 1 001,94 грн по кожній (а.с. 93, 98 т.1).

Матеріали справи містять лист начальника Маловисківського відділу поліції ГУНП підполковника поліції Д.В. Бриндзюка (вих. № 1702/125-18 від 03.05.2018) (а.с. 183 т.2) адресований гр. ОСОБА_3 , в якому зазначено, що на повідомлення ОСОБА_3 про те, що представники ТОВ "Карат" перешкоджають обробітку земельної ділянки біля с. Вишневе Маловисківського району, зареєстровано в журналі обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 1907 від 30.04.2018. Проведеною перевіркою встановлено, що за вказаним фактом відсутня подія кримінального чи адміністративного правопорушення, а наявні цивільно-правові відносини, у зв`язку з чим рекомендовано звернутися з позовною заявою до Маловисківського районного суду для вирішння питання в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до довідок Відділу в Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 682/115-18 від 04.05.2018 та № 681/115-18 від 04.05.2018 (а.с. 44-45 т.2) власником земельної ділянки за кадастровим номером 3523110100:02:000:0418 площею 4,2991 га (дата державної реєстрації земельної ділянки - 16.09.2017) є ОСОБА_1 , договір оренди земельної ділянки зареєстрований від 11.10.2010 на 10 років, орендар - ТОВ "Карат"; власником земельної ділянки за кадастровим номером 3523110100:02:000:1407 площею 4,2996 га (дата державної реєстрації земельної ділянки - 04.10.2017) є ОСОБА_2 , договір оренди земельної ділянки зареєстрований від 11.10.2010 на 10 років, орендар - ТОВ "Карат".

Відповідно до довідки про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, виданої Відділом в Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 847/115-18 від 22.06.2018 (а.с. 134 т. 1) землекористувачем земельної ділянки загальною площею 30,0594 га є ФГ "Росток МВ", кількість земельних ділянок - 10, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, документ, що посвідчує право користування - договори оренди, термін користування (початок-закінчення) - 2015-2028.

07.05.2018 на підставі заяви директора ТОВ "Карат" ОСОБА_10 щодо незаконного знищення сільськогосподарських посівів, , а саме відповідно до письмової заяви та зі слів директора ТОВ "Карат" - посіву ярого ячменю на загальну суму 35 415, 57 грн, комісією у складі працівників Маловисківської міської ради та Маловисківської районної державної адміністрації, присутніх осіб - директора ТОВ "Карат" ОСОБА_10, представників власників земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - ОСОБА_9 (довіреність за вимогою не пред`явлена), представника Фермерського господарства "Росток МВ" в особі ОСОБА_3 складено Акт обстеження пошкоджень посівів ТОВ "Карат" (а.с. 30-32 т.2), згідно якого комісією проведено обстеження землі, розташованої на території Маловисківської об`єднаної територіальної громади, а саме: с. Вишневе. Загальна площа земельної ділянки - 8, 5987 га (дві земельні ділянки по 4, 2996 та 4, 2991га).

В акті обстеження посівів ТОВ "Карат" також зазначено, що комісія здійснила огляд земельної ділянки (поля) та посівів зернових на цьому полі. Комісією визначено, що на орендованих ТОВ "Карат" земельних ділянках у гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пошкоджено посіви ярого ячменю, загальною площею 8, 60 га, про що й стверджує директор ТОВ "Карат" - ОСОБА_10 .

Під час огляду пошкоджених посівів ярого ячменю, директор ТОВ "Карат" пояснив, що він орендує у громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 землю сільськогосподарського призначення на договірних умовах, здійснив посіви на цих земельних ділянках, відповідно на умовах договорів оренди та додаткових угод до них. Представник орендодаців - ОСОБА_9 пояснила, що строк договору оренди земельних ділянок закінчився, про намір не продовжувати договірні відносини, орендодавці завчасно повідомляли ТОВ "Карат" в засобах масової інформації та особисто у письмовому вигляді, ТОВ "Карат" самовільно здійснив посіви без згоди власників, наразі укладено договір оренди земельних ділянок з ФГ "Росток МВ". При огляді поля комісія візуально встановила, що на перекультивованій земельній ділянці було посіяно ячмінь, про що свідчать його ростки, що підтверджується фото таблицею, яка додається до акта. Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - ОСОБА_9 в присутності членів комісії та представника Фермерського господарства "Росток МВ" - ОСОБА_3 не заперечила, визнала та пояснила, що саме вони знищили посіви ярого ячменю ТОВ "Карат" шляхом перекультивації земельної ділянки. Комісія прийшла до висновку, що посіви ярого ячменю, загальною загальною площею 8,60 га на орендованій ТОВ "Карат" земельній ділянці у громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були пошкоджені шляхом перекультивації засіяної земельної ділянки.

Для вирішення спору по суті комісія рекомендувала директору ТОВ "Карат" ОСОБА_10 звернутися до суду для можливості вирішення договірного спору по суті.

21.05.2018 голова ФГ "Росток МВ" ОСОБА_3 звернувся до Маловисківського міського голови Гульдасу Ю.Л. про створення комісії та засвідчення факту знищення посівів соняшнику, оскільки при огляді посівів соняшнику на ділянках з кадастровими номерами 3523110100:02:003:0407 та номер 3523110100:02:003:0408, які орендує ФГ "Росток МВ", було виявлено знищення посівів соняшнику та засіяно кукурудзою ТОВ "Карат". Зазначений лист отримано Маловисківською міською радою 21.05.2018 вх. № 18/464-П. (а.с. 166 т.2).

30.05.2018, на підставі заяви голови ФГ "Росток МВ" ОСОБА_3 щодо незаконного знищення його сільськогосподарських посівів соняшника, комісією у складі працівників Маловисківської міської ради та Маловисківської районної державної адміністрації, а також присутніх осіб - Головного агронома ТОВ "Карат" Носанчука Юрія Олександровича, голови Фермерського господарства "Росток МВ" в особі ОСОБА_3 (заявника) складено Акт обстеження пошкоджень посівів (а.с. 58-62 т.1), відповідно до якого проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 8,5987 га (дві земельні ділянки по 4,2996 та 4,2991 га), розташованої на території Маловисківської об`єднаної територіальної громади, а саме - с. Вишневе. Комісією здійснено огляд земельної ділянки (поля) та посівів зернових на цьому полі, визначено, що на орендованих ФГ "Росток МВ" земельних ділянках у гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , пошкоджено посіви соняшника, загальною площею 8,60 га. Голова ФГ "Росток МВ" ОСОБА_3 пояснив, що дану земельну ділянку він орендує в гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на договірних засадах. На момент обстеження поля, візуально встановлено, що дана земельна ділянка засіяна ячменем, соняшником та кукурудзою. Представник ТОВ "Карат" - головний агроном ОСОБА_14 пояснив, що на даній земельній ділянці, ТОВ "Карат" засіяло ячмінь. Підстава - договір оренди землі від 01.10.2007 б/н з ОСОБА_2 на 5 років, додаткова угода б/н від 10.08.2010 щодо продовження строку договору на 10 років; договір оренди землі від 01.10.2007 б/н з ОСОБА_1 на 5 років, додаткова угода б/н від 10.08.2010 щодо продовження строку договору на 10 років. Пояснив, що коли засівали поле кукурудзою, не знали, що воно засіяне соняшником, ростків не було видно, про це їх ніхто не повідомляв, оскільки раніше їх посіви ячменю було пошкоджено, вони пересіяли поле кукурудзою. При огляді поля 30.05.2018 комісія візуально встановила, що спірну земельну ділянку було засіяно як ячменем, так і соняшником, так і кукурудзою, про що свідчать їх ростки, що підтверджується фототаблицею, яка додається до акта.

09.07.2018 на підставі заяви ТОВ "Карат" щодо незаконного знищення його сільськогосподарських посівів кукурудзи комісією у складі працівників Маловисківської міської ради та Маловисківської районної державної адміністрації, а також присутніх осіб - головного агронома ТОВ "Карат" Носанчука Юрія ОСОБА_13 складено Акт № 3 обстеження пошкоджень посівів ТОВ "Карат" (а.с. 37-43 т.2), відповідно до якого проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 8,5987 га (дві земельні ділянки по 4,2996 та 4,2991 га), розташованої на території Маловисківської об`єднаної територіальної громади, а саме - с. Вишневе. Комісією здійснено огляд земельної ділянки (поля) та посівів зернових на цьому полі, визначено, що на орендованих ТОВ "Карат" земельних ділянках у гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , пошкоджено посіви кукурудзи, загальною площею близько 8,60 га. Представник ТОВ "Карат" - головний агроном Носанчук Ю.О. пояснив, що на даній земельній ділянці ТОВ "Карат" засіяло ячмінь. Підстава - договір оренди землі від 01.10.2007 б/н з ОСОБА_2 на 5 років, додаткова угода б/н від 10.08.2010 щодо продовження строку договору на 10 років; договір оренди землі від 01.10.2007 б/н з ОСОБА_1 на 5 років, додаткова угода б/н від 10.08.2010 щодо продовження строку договору на 10 років. Пояснив, що коли засівали поле кукурудзою, не знали, що воно засіяне соняшником, ростків не було видно, про це їх ніхто не повідомляв, оскільки раніше їх посіви ячменю було пошкоджено, вони пересіяли поле кукурудзою. Близько 10 днів назад при огляді поля ним було встановлено потраву посівів, соняшник, який росте на цій ділянці можливо падалишній з минулого року, тепер їх посіви кукурудзи потравлені, стверджує, що потраву було здійснено концентратом суцільної дії, так як окрім кукурудзи, випалено (частково зачепило) ячмінь, посіяний на сусідніх прилеглих до цієї ділянках. Хто це міг зробити представник ТОВ "Карат" не знає, припускає, що можливо власники цієї земельної ділянки. Комісія встановила потраву посівів кукурудзи на орендованих ТОВ "Карат" земельних ділянках у гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 загальною площею близько 8,6 га, рекомендовано звернутися до поліції для встановлення осіб, що вчинили потраву та в подальшому до суду для відшкодування заподіяних збитків з винних осіб.

Також, матеріали справи містять заяви голови ФГ "Росток МВ" - ОСОБА_3 адресовані Маловисківському міському голові Гульдасу Ю.Л. (а.с. 166-167 т.2).

Так, відповідно до заяви (вх. № 18/464-П від 21.05.2018), ОСОБА_3 зазначив, що при огляді посівів соняшнику на ділянках з кадастровими номерами 3523110100:02:003:0407 та 3523110100:02:003:0408, які орендує його господарство, було виявлено знищення посівів соняшнику та засіяно кукурудзою ТОВ "Карат"; просив створити комісію та засвідчити факт знищення посівів соняшнику.

Відповідно до заяви (вх. № 19/3П/530-П від 23.04.19) ОСОБА_3 просив створити комісію для обстеження земельних ділянок кадастровий номер 3523110100:02:003:0408 та кадастровий номер 3523110100:02:003:0407, загальною площею 4.2991, які було засіяно ТОВ "Карат", що підтверджено актом обстеження посівів від 30.05.2018, виданого Маловисківською ОТГ, в якому визнано факт пошкодження ними посівів соняшника шляхом пересіву його кукурудзою. ОСОБА_3 також у заяві просив зафіксувати факт того, що врожай кукурудзи не зібрано станом на 23.04.2019, що склало перешкоду для проведення підготовчих та посівних польових робіт на 2019 рік.

03.05.2019 на підставі заяви голови ФГ "Росток МВ" - ОСОБА_3 щодо встановлення факту не зібрання врожаю кукурудзи ТОВ "Карат" комісією у складі працівників Маловисківської міської ради та Маловисківської районної державної адміністрації, а також присутніх осіб - голови Фермерського господарства "Росток МВ" - ОСОБА_3 складено Акт обстеження земельних ділянок кадастровий номер 3523110100:02:003:1407 та кадастровий номер 3523110100:02:003:0408 щодо залишення врожаю кукурудзи на полі (а.с. 146-159 т.2), відповідно до якого проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 8,5987 га (дві земельні ділянки по 4,2996 та 4,2991 га), розташованої на території Маловисківської об`єднаної територіальної громади, а саме - с. Вишневе, голова ФГ "Росток МВ" - ОСОБА_3 пояснив, що дану земельну ділянку він орендує у гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на договірних засадах, в 2018 році він, як голова ФГ "Росток МВ" звертався до Маловисківської міської ради щодо встановлення факту пошкодження його посівів соняшника внаслідок переорювання та пересівання цих земельних ділянок ТОВ "Карат" кукурудзою. Комісією здійснено огляд земельних ділянок кадастровий номер 3523110100:02:003:1407 та кадастровий номер 3523110100:02:003:0408 та станом на 03.05.2019 визначено, що на орендованих ФГ "Росток МВ" земельних ділянках у гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кадастровий номер 3523110100:02:003:1407 та кадастровий номер 3523110100:02:003:0408, станом на 03.05.2019 врожай кукурудзи не зібраний, залишений на полі. Додаток - фото таблиця події.

27.06.2019 ОСОБА_3 було подано заяви (а.с. 133, 138 т.2) на ім`я В.о. начальника відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в якій ОСОБА_3 просив надати витяг з книги реєстрації договорів оренди земельних ділянок щодо реєстрації додаткової угоди б/н від 10 серпня 2010, "Про зміну до договору оренди земельної ділянки № б/н від 19.03.2008 року", кадастровий номер ділянки 3523110100:02:003:0407 та кадастровий номер ділянки 3523110100:02:003:0408, що належать громадянину ОСОБА_1 та громадянці ОСОБА_2 та знаходиться на території Маловисківської міської ради. Додаткова угода зареєстрована у Новомиргородському відділі ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 11 жовтня 2010 року за № 04.10.374.00232 та за № 04.10.374.00248, реєстратор Ніколаєв. ОСОБА_3 просив надати дослівний текст запису з книги реєстрації договорів оренди земельних ділянок або інформацію шляхом викопіювання.

На зазначені заяви, Відділ у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надав відповіді та копії записів реєстрації договорів оренди з Книги реєстрації договорів оренди, які наявні в матеріалах справи (а.с. 134-137, 139-142 т.2), відповідно до яких:

- за порядковим № 1328 зареєстровано номер 04.10.374.00248 від 11.10.2010 року орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ "Карат", земельна ділянка розташована на території Маловисківської міської ради площею 4, 30 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, термін договору оренди 10 років

- за порядковим № 1359 зареєстровано номер 04.10.374.00232 від 11.10.2010 року орендодавець ОСОБА_2 , орендар ТОВ "Карат", земельна ділянка розташована на території Маловисківської міської ради площею 4,30 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, термін договору оренди 10 років.

Також, матеріали справи містять адвокатський запит представника ФГ "Росток МВ" - адвоката Шевченко М.Л. (а.с. 168-173 т.2), адресований голові Маловисківської районної державної адміністрації - Сорокі Павлу Володимировичу, відповідно до якого адвокат просив:

- відповідно до вимог п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 визначити та надати інформацію про розмір збитків та розмір недоотриманого доходу (упущеної вигоди), який заподіяний Фермерському господарству "Росток МВ" в результаті пошкодження посівів соняшнику на земельних ділянках площею 4,3 га (ріллі) кадастровий номер 3523110100:02:003:0407 та площею 4,3 га (ріллі) кадастровий номер 3523110100:02:003:0408, які господарство використовує на підставі договорів оренди;

- визначення розміру збитків та розміру недоотриманого доходу (упущеної вигоди) здійснити з урахуванням наданих копій фінансово-господарських документів Фермерському господарстві "Росток МВ";

- визначення розміру збитків та розміру недоотриманого доходу (упущеної вигоди) здійснити з залученням до складу комісії уповноваженого представника землекористувача (орендаря) та уповноваженого представника юридичної особи, що заподіяло матерільну шкоду.

Зазначений адвокатський запит прийнято з додатками головним спеціалістом загального відділу Маловисківської районної державної адміністрації Плахутою Т.В. - 20.11.2018, про що міститься відмітка.

04.02.2019 Маловисківська районна державна адміністрація Кіровоградської області направила на адресу ФГ "Росток МВ" лист-відповідь (вих. № 5/01-26/5/2) (а.с. 180 т.2) на зазначений вище адвокатський запит, відповідно до якого повідомила про те, що земельні ділянки площею 4,3 га (ріллі) кадастровий номер 3523110100:02:003:0407 та площею 4,3 га (ріллі) кадастровий номер 3523110100:02:003:0408, які господарство використовує на підставі договорів оренди, знаходяться на території Маловисківської міської ради. Згідно поставови КМУ від 19.04.1993 № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" райдержадміністрація звернулася до Маловисківської міської ради щодо надання представника до складу комісії , на що отримано відповідь про створення комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Маловисківської ОТГ (розпорядження Маловисківського міського голови від 03.05.2018 №20/б). Враховуючи зазначене, Маловисківська районна державна адміністрація Кіровоградської області рекомендувала ФГ "Росток МВ" для вирішення порушеного питання звернутися до Маловисківської міської ради.

Представник ФГ "Росток МВ" - адвокат Шевченко М.Л. (а.с. 174-179 т.2) направив міському голові Маловисківської об`єднаної територіальної громади - Гульдасу Ю.Л., адвокатський запит, відповідно до якого просив:

- відповідно до вимог п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 визначити та надати інформацію про розмір збитків та розмір недоотриманого доходу (упущеної вигоди), який заподіяний Фермерському господарству "Росток МВ" в результаті пошкодження посівів соняшнику на земельних ділянках площею 4,3 га (ріллі) кадастровий номер 3523110100:02:003:0407 та площею 4,3 га (ріллі) кадастровий номер 3523110100:02:003:0408, які господаство використовує на підставі договорів оренди

- визначення розміру збитків та розміру недоотриманого доходу (упущеної вигоди) здійснити з урахуванням наданих копій фінансово-господарських документів Фермерському господарстві "Росток МВ";

- визначення розміру збитків та розміру недоотриманого доходу (упущеної вигоди) здійснити з залученням до складу комісії уповноваженого представника землекористувача (орендаря) та уповноваженого представника юридичної особи, що заподіяло матеріальну шкоду.

Зазначений адвокатський запит зареєстровано у Маловисківській об`єднаній територіальній громаді - 05.03.2019 за вх. № 01-12/327, про що міститься відмітка.

28.03.2019 (вих. № 01-12/792) Маловисківська міська рада Маловисківського району Кіровоградської області направила на адресу адвоката Шевченко М.Л. відповідь на адвокатський запит (а.с. 181-182 т. 2), відповідно до якого повідомила, що на засіданні комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Маловисківської ОТГ, були присутні представник ТОВ "Карат" та представник ФГ "Росток МВ", було досліджено надані ФГ "Росток МВ" документи щодо розміру збитків та розміру недоотриманого доходу (упущеної вигоди) ФГ "Росток МВ" та з огляду на них встановлено, що ФГ "Росток МВ " фактично понесено затрати на посів соняшника на загальну площу земельних ділянок площею 30,0594 га, орієнтовно становить 231 699,31 грн, розмір земельної ділянки, з якої не отримано врожай становить 8,592 га, що в сумарному вигляді фактичні витрати на дану площу становитимуть: 231 699,31 : 30,0594 га х 8,592 га = 66 227,55 грн.

У відповіді також зазначено, що недоотримана вигода від незібраного врожаю на земельних ділянках площею 8,592 га становила 264 598,42 грн, а саме: загальний обсяг соняшника, зібраного з земельної ділянки, площею 21,4674 га становив 64,040 т на суму 650 725,04 грн (вартість однієї тони - 10 161,23 грн - за даними ФГ "Росток МВ", згідно довідки головного управління статистики, середня ціна реалізації соняшнику по Кіровоградській області за 2018 рік склала 10 679,40 грн); середня врожайність за 1 га за даними ФГ "Росток МВ" становила у 2018 році 3,031 т/1 га, отже недоотримано 26,04 т з 8,592 га, що в сумарному виразі становило б 264 598,42 грн, загальна сума недоотриманої вигоди становить близько 330 825,97 грн. Крім того, у відповіді зазначено, що на засіданні комісії представником ТОВ "Карат" заперечно факт того, що саме ТОВ "Карат" заподіяло збитки ФГ "Росток МВ" та поставлено під сумнів право оренди ФГ "Росток МВ". Враховуючи те, що з відносин, вищевказаних суб`єктів господарювання вбачається спір про право оренди земельними ділянками площею 4,3 га (кадастровий номер 3523110100:02:003:0407) та площею 4,3 га (кадастровий номер 3523110100:02:003:0408, та відносно правосуб`єктності, комісія рекомендувала ФГ "Росток МВ" в подальшому звернутися до суду щодо вирішення спірних питань.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

При вирішенні спору у даній справі, суд апеляційної інстанції застосовує законодавство, що було чинним на дату виникнення спірних правовідносин (травень 2018 року).

Відповідно до пункту д частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність складу цивільного правопорушення, зокрема, об`єктивної та суб`єктивної сторони (шкоди, протиправного діяння її заподіювача, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вини останнього). За відсутності хоча б одного з елементів цього складу цивільно-правова відповідальність не настає. Зокрема, особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють, у тому числі, юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

За змістом вказаних приписів Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Як вже зазначалось, відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Системний аналіз наведених норм цивільного та земельного законодавства свідчить, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою кредитора, вина заподіювача.

Позивач також має довести , що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток

Порушення цивільного права, яке потягло за собою завдання особі матеріальних збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, в даній категорії справ, в першу чергу необхідно встановити факт наявності самовільного зайняття земельної ділянки, яке в причинно-наслідковому зв`язку потягло за собою втрату упущеної вигоди.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Враховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про оренду землі" передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю земельну ділянку.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Новий договір з іншим орендарем може бути укладено лише після припинення дії попереднього договору.

Згідно зі ст. 13 Цивільного кодексу України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Доктриною venire contra factum proprium закріплено принцип добросовісності. У статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Згідно ст. 769 Цивільного кодексу України при укладенні договору найму наймодавець зобов`язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків.

У відповідності до приписів ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець зобов`язаний при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки.

Оскільки у спірний період (з травня 2018 року по теперішній час) строк дії договорів оренди землі від 01.10.2007 (з урахуванням додаткових угод до них від 10.08.2010), які укладені між ОСОБА_1 та ТОВ "Карат", а також між ОСОБА_2 та ТОВ "Карат" не закінчився, правові підстави для припинення цих договорів не зазначені та не доведені, а сторони не дійшли згоди про їх розірвання, в судовому порядку договори недійсними не визнавалися, орендодавці не мали законних підстав укласти договори оренди цього ж предмета з іншою особою - орендарем упродовж часового проміжку, протягом якого були чинними договори оренди від 01.10.2007 (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 193/11/17).

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Декілька договорів найму однієї і тієї речі можуть існувати тільки якщо річ по ним передається виключно у користування наймачу (наприклад, користування музичним інструментом, приміщенням або обладнанням, але в різний час). Якщо договори найму передбачають передачу речі наймачу у користування та володіння, перевага віддається договору, який був укладений раніше.

Статтею 10 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю земельну ділянку.

Тобто, оскільки відсутнє рішення суду про встановлення факту недійснсті договору оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ "Карат" та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідач має переважне право оренди вказаної земельної ділянки, а дії позивача по відношенню до цієї земельної ділянки є незаконними (протиправними).

Між тим, колегія суддів звертає увагу, що строк дії типових договорів оренди землі № 1 та № 2 від 01.04.2018, укладені між ОСОБА_1 та ФГ "Росток МВ", а також між ОСОБА_2 та ФГ "Росток МВ" також не закінчився, правові підстави для припинення цих договорів не зазначені та не доведені, а в судовому порядку ці договори недійсними також не визнавалися.

Зазначені договори та відповідні додаткові угоди до них пройшли в установленому законом порядку державну реєстрацію .

Отже, на даний час всі зазначені договори оренди землі є чинними.

При цьому одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення в даному випадку прав як позивача, так і відповідача як законних орендарів (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц).

За змістом абзацу 16 статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи положення статті 204 ЦК України, статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статей 12, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що у спірний період (з травня 2018 по теперішній час) у ТОВ "Карат" не було та не могло бути ознак протиправної поведінки, спрямованої на самовільне зайняття і використання спірної земельної ділянки з метою завдання збитків ФГ "Росток МВ", оскільки ТОВ "Карат" володіє спірними земельними ділянками на підставі договорів оренди землі від 01.10.2007 (з урахуванням додаткових угод до них від 10.08.2010).

Крім того, відповідно до абзацу першого ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, зокрема, належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Між тим, матеріали справи не містять доказів проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - спірними земельними ділянками, якою могло б бути підтверджено факт самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок.

Отже, право користування ТОВ "Карат" спірними земельними ділянками правомірно виникло у товариства на підставі договорів оренди від 01.10.2007, які є чинним та не визнані недійсними в судовому порядку, тоді як матеріали справи не містять доказів встановлення факту самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок, тобто відсутня протиправна поведінка ТОВ "Карат", а з доводів позивача не вбачається, коли, на його думку, використання ТОВ "Карат" спірної земельної ділянки стало неправомірним.

Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків і причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Суб`єктом права вимоги (потерпілим) у зазначеному зобов`язанні може бути будь-яка особа, якій заподіяно шкоду. Носієм обов`язку відшкодувати шкоду, в свою чергу, можуть виступати: безпосередній заподіювач шкоди та інші особи (незавдавачі шкоди), на яких законом покладено обов`язок із відшкодування шкоди.

Позивач у розрахунку завданої шкоди від 28.09.2018 (а.с. 125-126, 221-222 т.1) навів складові, з яких складаються суми збитків, які він просить стягнути з відповідача.

Так, за розрахунком позивача, розмір завданої майнової (матеріальної) шкоди становить 66 227,55 грн, які обраховано пропорційно від понесених витрат по обробітку і посіву загальної площі землі, якою користується позивач та складається з витрат на придбання та витрат на надання послуг:

1. Насіння соняшника "Метеор" - сума витрат 12 262,28 грн.

2. Гербіцид "Каптора 48 SL РК" (20 л.) - сума витрат 11 236,71 грн.

3. Інсектицид "Динидим Мікс" - сума витрат 2 768,02 грн.

4. Фунгіцид "Кустодія" (5 л.) - сума витрат 8 300,66 грн.

5. Стимулятор росту "Оптімус" (5 кг.) - сума витрат 792,33 грн.

6. Добриво "Стармакс Голод ультра" (уп. 10 л.) - сума витрат 1 749,30 грн.

7. Послуги по посіву соняшнику - сума витрат 2 577,59 грн.

8. Послуги по внесенню гербіцидів під соняшник - сума витрат 1 718,33 грн.

9. Послуги по внесенню добрив під соняшник - сума витрат 1 718,33 грн.

10. Послуги по культивації під посів соняшника на земельній ділянці 4,3 га кадастровий номер 3523110100:02:003:0407-сума витрат 2 572,51 грн.

11. Послуги по культивації під посів соняшника на земельній ділянці 4,3 га кадастровий номер 3523110100:02:003:0408-сума витрат2 572,51 грн.

12. Послуги по доставці насіння соняшника "Метеор" -128,91 грн.

13. Зобов`язання по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) - сума витрат 2 448,87 грн.

14. Єдиний податок 4 група - 2 492,42 грн.

15. Орендна плата за оренду землі за 2018 рік -12 888,78 грн.

Щодо позовних вимог про відшкодування збитків у виді 264 598,42 грн упущеної вигоди (недоотриманого врожаю) колегія суддів зазначає таке.

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (наведену правову позицію викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц і постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18 зі спору про відшкодування збитків, що виник з подібних правовідносин).

Отже, саме ФГ "Росток МВ" як позивач та особа, яка стверджує обставину завдання йому неправомірними діями відповідача збитків у виді упущеної вигоди, мало довести належними та допустимими доказами як реальність отримання вигоди у вигляді доходу від збору врожаю соняшника, так і розмір цього доходу.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій.

Таким чином, передумовою для відшкодування збитків є комісійний акт визначення розміру збитків, затверджений відповідним органом державної влади чи місцевого самоврядування.

Як вже зазначалось, в матеріалах справи наявний лист Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області (відповідь на адвокатський запит) від 28.03.2019 (вих. № 01-12/792) (а.с. 181-182 т. 2), яким встановлено фактично понесені затрати на посів соняшника на загальну площу земельних ділянок площею 30,0594 га, які орієнтовно становлять 231 699,31 грн та загальну суму недоотриманої вигоди ФГ "Росток МВ", яка становить близько 330 825,97 грн.

Між тим, зазначений лист не є тим комісійним актом в розумінні пунктів 1, 2, 5 Порядку № 284.

Окрім того, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що лист Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області (відповідь на адвокатський запит) від 28.03.2019 (вих. № 01-12/792) містить орієнтовну (не точну) суму вартості фактично понесених затрат на посів соняшника та приблизну суму недоотриманої вигоди ФГ "Росток МВ", а не остаточно визначену суму, у зв`язку з чим не може бути належним доказом в підтвердження реальної суми безпосередньо завданих збитків, якщо такі мали місце.

Відповідно до частини 4 статті 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч.1 ст. 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У виді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Враховуючи наведене колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено належними і достатніми доказами про наявність неправомірих дій з боку відповідача, які б призвели до того, що він був позбавлений можливості отримати прибуток у заявленому розмірі.

Так, зокрема, відповідно до наявних в матеріалах справи актів обстежень пошкоджень посівів ТОВ "Карат" встановлено та сторонами не заперечуються обставини фактичного використання у 2018-2019 роках спірних земельних ділянок як позивачем - ФГ "Росток МВ", так і відповідачем - ТОВ "Карат" на законних підставах.

Тобто ФГ "Росток МВ" з травня 2018 року було обізнано з фактом перебування цих спірних земельних ділянок у користуванні не тільки у нього, а й у ТОВ "Карат" як первісного орендаря на умовах договорів оренди від 01.10.2007 (з урахуванням додаткових угод від 10.08.2010), що підтверджується Актами обстежень пошкоджень посівів ТОВ "Карат", при перевірці яких, починаючи з 07.05.2018 був присутній представник ФГ "Росток МВ" - Пилипенко А .В.

Враховуючи, що для встановлення повного складу цивільного правопорушення потрібно встановити наявність усіх складових елементів такого правопорушення, відповідно, враховуючи те, що ТОВ "Карат" користується спірними земельними ділянками на законних підставах, а у спірних правовідносинах вперше було проведено перевірку пошкоджень посівів ТОВ "Карат" на спірних земельних ділянках саме за ініціативою товариства, при перевірці якої був присутній представник ФГ "Росток МВ"- ОСОБА_3, та відповідно до якої встановлено факт знищення посівів ярого ячменю ТОВ "Карат" шляхом перекультивації, що підтвердив представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно неправомірні дії та протиправна поведінка з боку ТОВ "Карат" відсутні.

Доказів того, що ТОВ "Карат", після проведення перевірки 07.05.2018, було обізнано про наміри ФГ "Росток МВ" засіяти поле соняшником, матеріали справи не містять.

Відповідно, встановлення Актом обстежень пошкоджень посівів ТОВ "Карат" від 30.05.2018 факту того, що спірні земельні ділянки засіяні ячменем, соняшником та кукурудзою, не є свідченням протиправної поведніки відповідача, оскільки і в поясненнях ТОВ "Карат", які містяться в зазначеному акті зазначено про те, що йому не було відомо, що на момент того, коли він засівав поле кукурудзою, воно було засіяно соняшником, тобто відсутній умисел з боку ТОВ "Карат", а з доданих до Актів обстежень пошкоджень посівів фотокопій спірних земельних ділянок, які наявні в матеріалах справи, неможливо встановити, ростки якої саме культури були на земельній ділянці на момент проведення перевірок, починаючи з травня 2018 року.

Також, як зазначено в самому Акті обстежень пошкоджень посівів ТОВ "Карат" від 30.05.2018, комісія встановила, що спірні земельні ділянки засіяні не тільки кукурудзою (яку засіяло ТОВ "Карат" і соняшником (яку засіяло ФГ "Росток МВ"), а й засіяно ячменем (яке сіяв ТОВ "Карат" та що було встановлено в першому Акті обстежень пошкоджень посівів ТОВ "Карат", обстеження якого було проведено саме за ініціативою ТОВ "Карат").

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що, як вбачається з зазначеного Акту обстежень пошкоджень посівів ТОВ "Карат" від 30.05.2018, яким встановлено факт того, що спірні земельні ділянки засіяні ячменем, соняшником та кукурудзою та те, що відповідно до першого Акту обстежень пошкоджень посівів ТОВ "Карат" від 07.05.2018 комісією встановлено факт пошкодження посівів ярого ячменю, тобто з зазначених актів вбачається неправомірна поведінка, не дотримання вимог ст. 13 Цивільного кодексу України ФГ "Росток МВ", оскільки спочатку поле було засіяно ячменем ТОВ "Карат", а враховуючи про обізнаність ФГ Росток МВ про наявність договорів оренди ТОВ "Карат" з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ФГ "Росток МВ" мало б пересвідчитись перед тим як засівало поле соняшником у відсутності на ньому інших посівів.

Щодо встановленням судом першої інстанції обставин строку дії договорів оренди землі від 01.10.2007, укладених ТОВ Карат" з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

У статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.

На час підписання договорів оренди 01.10.2007 ТОВ "Карат" з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , частина 2 статті 124 ЗК України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У ч. 2 ст. 125 ЗК України вказано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена у ч. 2 статті 126 ЗК України.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон № 161-XIV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

У ст. 13 Закону № 161-XIV надано визначення договору оренди землі. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 цього Закону № 161-XIV).

Згідно зі статтею 18 зазначеного Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону № 161-XIV передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 ЦК України. Вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним.

Із системного аналізу Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.

Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону № 161-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Поняття "момент укладення договору" та "момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки" різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено і у мотивувальних частинах постанов Верховного Суду України від 19.02.2014 у справі № 0426/14068/2012 та від 13.06.2016 у справі № 570/3056/15-ц.

У Цивільному кодексі України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

Статтею 252 ЦК України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 ЦК України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (ч. 1 ст. 254 ЦК України).

Переважна більшість правовідносин, які урегульовані нормами цивільного законодавства, є відносинами, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.

Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплено у статті 631 Цивільного кодексу України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Разом з тим у ч. 3 ст. 631 ЦК України обумовлено, що сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Момент укладення договору передбачений у статті 640 Цивільного кодексу України і пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.

У спеціальному Законі № 161-XIV вказано, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18).

Отже, можна зробити висновок, що сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.

Разом з тим якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом № 161-XIV, який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постановах Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 570/3056/15-ц та у постанові від 19.02.2014 у справі № 0426/14068/2012.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17.

Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків. Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, є фіктивним.

Разом з тим реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України, у редакції, яка була чинною як на час укладення договорів оренди земельних ділянок між ТОВ "Карат" та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , так і на момент укладення додаткових угод до них та їх державної реєстрації, визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (частина друга статті 631 ЦК України), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини третьої статті 640 ЦК України є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України.

Так, у постановах від 07.06.2017 у справі № 634/769/15-ц, від 18.01.2017 у справі № 532/129/16-ц та від 13.12.2013 у справі № 1106/2791/2012 Верховний Суд України звернув увагу на ситуацію, коли у договорах оренди сторони не вказали календарного терміну початку перебігу строку договору оренди, однак зауважили, що договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації. У цих постановах Верховний Суд України зробив висновок, що моментом початку строку дії договору є саме набрання ним чинності.

У постанові від 19.02.2014 у справі № 0426/14068/2012 Верховний Суд України зробив висновок, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є момент, коли сторони, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, однак вказав, що цивільні права та обов`язки, тобто чинність, договір набуває після його державної реєстрації.

У даній справі встановлено, що власники земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як орендодавці та ТОВ "Карат" як орендар підписали договори оренди земельних ділянок від 01.10.2007.

При цьому сторонами в подальшому було підписано додаткові угоди до зазначених договорів оренди земельних ділянок від 01.10.2007, якими сторони змінили п. 8 договорів щодо строку їх дії, а саме:

"Договір укладається на строк 10 років. Початок строку його дії обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації".

Отже, момент укладення додаткових угод, а відтак і початок перебігу строків їх дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації додаткових угод.

Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору додаткові угоди не містять.

З додаткових угодах вбачається, що вони зареєстровані 11.10.2010 Новомиргородським відділом ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено записи № 04.10.374.00248 та № 04.10.374.00232.

Отже, враховуючи вищевикладене, строк дії договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ "Карат" та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - продовжено до 11.10.2020.

Між тим, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що у даній справі предметом розгляду є стягнення збитків.

З урахуванням викладеного колегія суддів доходить до висновку про виключення (з підстав викладених в мотивувальній частині цієї постанови ) з мотивувальної частини оскаржуваного рішення абзаців наступного змісту:

"Строк 10 років, що визначений у додатковій угоді від 10.08.2010, ніяким чином не змінює час з якого починається відлік дії договору, тобто з 19.03.2008.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Обчислення початку строку дії договорів оренди є момент державної реєстрації -19.03.2008.

Отже, враховуючи, строк дії договорів, який становить 10 років, а також дату їх державної реєстрації 19.03.2008, додатковими угодами від 10.08.2010 визначений строк дії договору, тобто оренди землі, а початок відліку є незмінним - дата державної реєстрації договору."

Оскільки доводи апеляційної скарги ТОВ "Карат" зводяться до встановлення строків дії договорів оренди землі, укладених між ним та ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 від 01.10.2007, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ "Карат".

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що ТОВ "Карат" та третіми особами не дотримано вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України від 17.02.2011, зокрема, щодо направлення орендарем листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що встановлення факту наявності/відсутності дотримання ТОВ "Карат", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не є предметом розгляду у даній справі.

Враховуючи встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з апелянтом-1 про те, що спір ТОВ "Карат" з орендодавцями - третіми особами щодо строку дії договорів оренди відсутній.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Також, колегія суддів погоджується з доводами апелянтів-2 ФГ "Росток МВ", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції встановлюючи підстави правозастосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі", з власної ініціативи вийшов за межі заявлених позовних вимог.

Щодо посилань ТОВ "Карат" на відмову судом першої інстанції у задоволенні клопотання ТОВ "Карат" про зупинення провадження у справі № 912/1176/19 до набрання законної сили судовими рішеннями по справах № 392/820/19 та №392/821/19, проте в мотивувальній частині оскаржуваного рішення судом було зроблено висновки, які безпосередньо впливають на права та інтереси ТОВ "Карат" у справах №392/820/19 та №392/821/19, що розглядаються Маловисківським районним судом Кіровоградської області, оскільки предметом дослідження даних справ є договори оренди землі та додаткові угоди, щодо яких зроблені висновки в оскаржуваному рішенні суду, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачаєтья з поданого ТОВ "Карат" клопотання про зупинення провадження у справі, яке надійшло на адресу Господарського суду Кіровоградської області 02.10.2019, в обгрунтування підстав для зупинення провадження у даній справі ТОВ "Карат" зазначив про те, що справи № 392/820/19 та № 392/821/19, що розглядаються Маловисківським районним судом Кіровоградської області, безпосередньо пов`язані зі справою № 912/1176/19, оскільки обґрунтування правомірності використання позивачем ТОВ "Росток MB" спірних земельних ділянок та стягнення збитків з відповідача, а отже і позовні вимоги в даній справі ґрунтуються саме на умовах Типового договору оренди землі № 1 від 01.04.2018 та Типового договору оренди землі № 2 від 01.04.2018, а обставини, що встановлюються судом по справах № 392/820/19 та № 392/821/19 безпосередньо впливають на подання і оцінку доказів у даній справі. Таким чином, ТОВ "Карат" зазначило про те, що судові рішення по справах № 392/820/19 та № 392/821/19 можуть мати преюдиціальне значення для даної господарської справи та просив врахувати, як нові доводи та докази необхідності зупинення провадження в даній справі документи, так і ті, які були подані до суду після винесення по даній справі ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 06.09.2019.

Як вірно зазаначено місцевим господарським судом, враховуючи предмет та підставу позовів у справах №392/820/19 та №392/821/19, ТОВ "Карат" просить суд визнати недійсними Типові договори оренди землі №1 від 01.04.2018 та № 2 від 01.04.2018, укладені між ФГ "Росток МВ" та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , з підстав наявності діючих договорів оренди землі від 01.10.2007, укладених між ТОВ "Карат" та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . У позовах у справах №392/820/19 та №392/821/19 ТОВ "Карат" зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неправомірно передано в оренду земельні ділянки за кадастровими номерами 3523110100:02:000:1407 та 3523110100:02:003:0408 при наявності відомостей про зареєстровані 11.10.2010 договори оренди зі строком дії 10 років - до 11.10.2020 (довідка №682/115-18 від 04.05.2019 відділу в Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що з наявних в матеріалах справи документів не вбачається обставин, що не можуть бути встановлені самостійно при вирішенні даної справи, а також не встановлено підстав яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі.

Відповідачем не наведено належних мотивів та доводів щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справ №392/820/19 та №392/821/19 та стосовно того, що зібрані у справі докази не дозволяють встановити й оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в даній справі.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки, незалежно від результату розгляду справ №392/820/19 та №392/821/19, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №912/1176/19.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, зазначені справи №392/820/19 та №392/821/19 не розглянуті, а припущення апелянта про те, що у зазначених справах встановлюються обставини, які безпосередньо впливають на подання і оцінку доказів у даній справі, не можуть бути підставою для зупинення провадження у даній справі.

Враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України викладена у постановах Верховного Суду від 30.08.2019 № 905/436/18, від 29.07.2019 № 910/15271/17, від 20.06.2019 № 910/11481/18.

Колегія суддів враховує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні клопотання ТОВ "Карат" про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішень у справах № 392/820/19 та № 392/821/19.

Щодо посилань апелянтів-2 на лист начальника Маловисківського відділу поліції № 1702/125-18 від 03.05.2018, який за доводами апелянтів-2 підтверджує, що станом на 30.04.2018 позивач скаржився на дії відповідача, а ТОВ "Карат" як наслідок було обізнаним про претензії та заявлене право оренди на спірні земельні ділянки з боку ФГ "Росток МВ", що свідчить про недобросовісність здійснення відповідачем подальших посівів кукурудзи, колегія суддів зазначає, наступне.

Зазначеним листом встановлено, що повідомлення ОСОБА_3 про те, що представники ТОВ "Карат" перешкоджають обробітку земельної ділянки біля с. Вишневе Маловисківського району, зареєстровано в журналі обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 1907 від 30.04.2018. Проведеною перевіркою встановлено, що за вказаним фактом відсутня подія кримінального чи адміністративного правопорушення, а наявні цивільно-правові відносини, у зв`язку з чим рекомендовано звернутися з позовною заявою до Маловисківського районного суду для вирішння питання в порядку цивільного судочинства.

Отже, з зазначеного листа не вбачається встановлення обставин, якими б підтверджувалися посилання апелянтів-2 про обізнаність ТОВ "Карат" про претензії та заявлене право оренди на спірні земельні ділянки з боку ФГ "Росток МВ.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

За викладеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги Фермерського господарства "Росток МВ", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Між тим, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для зміни оскаржуваного судового рішення, а саме його мотивувальної частини шляхом її викладення у редакції цієї постанови, та в іншій частині щодо залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про зміну мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення, в тому числі шляхом виключення з нього абзаців, які були були зазначені в прохальній частині апеляційної скарги ТОВ "Карат", шляхом її викладення в редакції цієї постанови, та в іншій частині щодо залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно наявні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат".

Також з огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи Фермерського господарства "Росток МВ", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наведені в обгрунтування вимог апеляційної скарги.

10. Судові витрати.

Пунктом 2.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, вступають або залучаються до участі у справі без сплати судового збору. Проте у разі вчинення ними окремих дій, що мають юридичне значення, наприклад, подання заяви про перегляд судового рішення, повторну видачу копії судового рішення, на них покладається обов`язок сплатити судовий збір на загальних підставах.

Пунктом 2.1. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи, що апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19 подано від позивача - Фермерського господарства "Росток МВ" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яку підписано їх представником, відповідно судовий збір за подання даної апеляційної скарги повинен був бути сплачений кожною стороною окремо (як позивачем, так і третіми особами).

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, судовий збір за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Росток МВ" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачено тільки ФГ "Росток МВ" згідно платіжного доручення № 165 від 28.01.2020 у сумі 7 443,60 грн.

Отже, враховуючи, що апелянти Фермерське господарство "Росток МВ", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили скасувати рішення повністю, відповідно розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становить 7 443,59 грн. (330 825,97 грн (сума заявлених позовних вимог) х 1,5 % = 4 962,39 грн; 4 962,39 х 150 % = 7 443,59 грн), який повинен бути сплачений кожним апелянтом окремо у зазначеній сумі.

При дослідженні судом апеляційної інстанції матеріалів справи встановлено, що матеріали справи містять відповідь Фермерського господарства "Росток МВ" на відзив ТОВ "Карат", в якій позивач зазначає, зокрема, про те, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи довічно і має повне фізичне обмеження щодо пересування.

Між тим, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів в підтвердження зазначеної обставини.

В судовому засіданні 25.05.2020 представник Фермерського господарства "Росток МВ", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Прилуцький М.М. підтвердив те, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи.

Враховуючи зазначене та з метою необхідності дотримання принципу рівності та змагальності сторін в судовому процесі, повного з`ясування обставин справи, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2020, зокрема, зобов`язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 надати докази в підтвердження обставин наявності у неї підстав для звільнення від сплати судового збору.

29.05.2020 від голови Фермерського господарства "Росток МВ" ОСОБА_3 надійшов супровідний лист з доказами в підтвердження обставин наявності у ОСОБА_2 підстав для звільнення від сплати судового збору, до якого додано:

- копію довідки серія 10ААВ № 623569;

- супровідний лист;

- копію квитанції про направлення.

Так, відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серія 10ААВ № 623569 від 26.08.2015, виданої Кіровоградським обласним бюро медико-соціальної експертизи, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має ІІ групу інвалідності з 16.01.2015, причина інвалідності - загальне захворювання з ураженням ОРА, інвалідність встановлена - безтерміново, дата огляду - 26.01.2015, огляд інваліда - первинний. В розділі 12 - "Висновок про умови та характер праці" зазначено - потребує періодичної сторонньої допомоги.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Враховуючи зазначене та те, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, відповідно наявні підстави для звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19.

Між тим, враховуючи, що ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19 сплачено не було, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 7 443,59 грн.

Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Враховуючи, що за результатом розгляду апеляційної скарги ТОВ "Карат" у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про її задоволення, відповідно, враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги ТОВ "Карат" підлягає стягненню з ФГ "Росток МВ" та ОСОБА_1 (з урахуванням звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору) у рівних частинах від загальної суми судового збору, сплаченого ТОВ "Карат" при зверненні до суду апеляційної інстанції.

Щодо заявлених ТОВ "Карат" витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги ТОВ Карат просило, зокрема, стягнути з ФГ "Росток МВ" на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 295,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Карат" до апеляційної скарги додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи (а.с. 55-56 т.4), в якому ТОВ "Карат" зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи становить:

- витрати на професійну правову допомогу попередньо (орієнтовно) можуть становити - 20 296,00 грн;

- судовий збір - 7 443,60 грн.

На підтвердження своїх витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідачем було надано лише платіжне доручення № 108 від 03.01.2020, відповідно до якого ТОВ "Карат" сплатило на користь АО "АФ "Волосян Пільгуй і партнери" 20 295,00 грн, в призначенні платежу значиться: "Оплата зг. угоди від 20.03.2019 за надання правничої допомоги по справі № 912/1176/19 в суді апеляційної інстанції без ПДВ".

Як вбачається з наявної в матеріалах справи угоди про захист (представництво) та надання правової допомоги від 20.03.2019 (а.с. 13 т. 4), Адвокатське об`єднання "Адвокатська фірма "Волосян Пільгуй і партнери" (виконавець) та ТОВ "Карат" (клієнт) уклали зазначену угоду про те, що в порядку та на умовах визначених цією угодою, клієнт доручає, а виконавець зобов`язується здійснювати: представництво прав та інтересів ТОВ "Карат" в місцевих судах, апеляційних судах та в Верховному Суді, в тому числі спеціалізованих судах при розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ; вивчення матеріалів справи, підготовка правових висновків, складання процесуальних документів, надання правової (правничої) допомоги, та вчинення інших процесуальних дій, передбачених процесуальним законодавством України, права якими надані учасникам справи (судового процесу) (п. 1 угоди).

Відповідно до п. 3 угоди виконавець ведення справи доручає адвокату Галушко Сергію Івановичу, який є членом об`єднання та видає йому ордер.

Вартість правової допомоги, інші витрати та порядок їх оплати, в тому числі за вивчення справи, за тривалість, за результат, погодинна оплата роботи адвоката, витрати по відрядженню, витрати по оплаті роботи спеціаліста, тощо, та підстави для розірвання цієї угоди, регулюються окремою додатковою угодою (п. 5 угоди).

На виконання умов зазначеної угоди 20.05.2019 сторони уклали Додаткову угоду до угоди про захист (представництво) та надання правової допомоги від 20.03.2019 (а.с. 14 т.4), відповідно до пунктів 1, 2 якої, виконавець за домовленістю з Клієнтом надає правову (правничу) допомогу по господарській справі № 912/1176/19, а саме: вивчення матеріалів (документів) клієнта; підготовка процесуальних документів, передбачених ГПК України; представництво прав та інтересів клієнта в господарському суді Кіровоградської області з усіма правами наданими учаснику справи згідно норм ГПК України, вчинення інших дій, пов`язаних з наданням правничої допомоги. Вартість правової (правничої) допомоги вказаної в пунткі 1 даної Додаткової угоди становить - 23 500,00 грн.

Отже, зазначеною додатковою угодою сторони передбачили витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та визначили конкретну суму таких витрат.

Між тим, матеріали справи не містять додаткової угоди про надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції з зазначенням суми таких витрат, як це передбачено умовами угоди про захист (представництво) та надання правової допомоги від 20.03.2019.

Отже враховуючи зазначені приписи законодавства на наявні в матеріалах справи докази на підтвердження понесених ТОВ "Карат" витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку про неможливість встановлення реально понесених ТОВ "Карат" витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у визначеній відповідачем сумі 20 295,00 грн, оскільки відсутня додаткова угода про надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції з зазначенням суми таких витрат, як це передбачено угодою про захист (представництво) та надання правової допомоги від 20.03.2019, а також відсутній детальний опис робіт (акт виконаних робіт), у з`язку з чим неможливо встановити з чого складається заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, оцінивши подані докази на підтвердження понесених витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, понесені ТОВ "Карат" у зв`язку з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19 не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Фермерського господарства "Росток МВ", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині - рішення залишити без змін.

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства "Росток МВ" (26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Шевченка, 7А, кв. 16, ідентифікаційний код 39206223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" (26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Велігіна, 155, ідентифікаційний код 30862736) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3 721,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" (26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Велігіна, 155, ідентифікаційний код 30862736) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3 721,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України 7 443,59 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.06.2020

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко