Ухвала від 19.06.2020 по справі 916/341/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

"19" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/341/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.,

при секретарі судового засідання Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Стоянова Н.І. (самопредставництво), довіреність № 28/10 від 28.10.2019р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Нетафім Україна" вх. ГСОО № 2-26944/20 про розподіл судових витрат по справі №916/341/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Нетафім Україна" (адреса місцезнаходження: 74800, Херсонська обл., м. Каховка, Чаплинське шосе, буд. 7; поштова адреса: 74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Дружби, 2)

до відповідача: Фермерського господарства „Стоянова І.С." (68454, Одеська обл., Арцизький р-н, с. Надеждівка, вул. Центральна, буд. 77);

про стягнення 50000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 11.02.2020 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Нетафім Україна" вх. ГСОО №360/20 до відповідача - Фермерського господарства „Стоянова І.С.", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу №31 05 2017 від 31.05.2017р. у сумі 50000,00 грн., а також фактично понесені та документально підтверджені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу № 31 05 17 від 31.05.2017 року, в частині проведення розрахунків за отриманий товар.

Разом з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-167/20), в порядку ст.ст. 136-138 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до змісту заяви про забезпечення позову, заявник просить суд до вирішення спору у справі за позовом ТОВ „Нетафім Україна" до ФГ „Стоянова І.С." про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу по суті та набрання рішенням законної сили вжити заходи до забезпечення позову шляхом: накладення арешту на грошові кошти відповідача, що обліковуються на будь-яких розрахункових рахунках ФГ „Стоянова І.С.", виявлених державним або приватним виконавцем, в межах ціни позову в сумі 50000,00 грн.

Ухвалою суду від 13.02.2020 року відкрито провадження у справі №916/341/20 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання для розгляду справи по суті.

Водночас, ухвалою суду від 13.05.2020 року, в порядку ст. 140 Господарського процесуального кодексу України у задоволенні заяви ТОВ „Нетафім Україна" про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-167/20 від 11.02.2020р.) було відмовлено.

28.02.2020 року до суду від ФГ „Стоянова І.С." надійшов відзив на позовну заяву (вх. ГСОО №5315/20), відповідно до якого, зокрема, відповідач повідомив про повне погашення заборгованості за договором купівлі-продажу №310517 від 31.05.2017 року у сумі 50000,00 грн., згідно платіжного доручення №27 від 28.02.2020 року на суму 50000,00 грн.

02.03.2020 року до суду від ТОВ „Нетафім Україна" надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (вх. ГСОО №5360/20), згідно якого останній просив суд забезпечити його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої просив доручити Новокаховському міському суду Херсонської області.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року клопотання представника ТОВ „Нетафім Україна" від 02.03.2020 року за вх. ГСОО №5360/20 про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено та доручено Новокаховському міському суду Херсонської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника ТОВ „Нетафім Україна" у судовому засіданні.

04.03.2020 року до суду від відповідача надійшла заява (вх. ГСОО №5753/20) про розгляд справи №916/341/20 у судовому засіданні, призначеному на 04.03.2020 року без його участі.

У судовому засіданні від 04.03.2020 року судом було оголошено перерву до 20.03.2020 року о 15:30 год. При цьому, ухвалою суду від 04.03.2020р. було задоволено клопотання ТОВ „Нетафім Україна" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено її проведення Новокаховському міському суду Херсонської області.

19.03.2020 року від ТОВ „Нетафім Україна" надійшла заява про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.202 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин через спалах у світі коронавірусу.

19.03.2020 року від ФГ „Стоянова І.С. " надійшла заява, в якій представник відповідача просив суд розглянути справу, призначену до розгляду у судовому засіданні на 20.03.2020 року за його відсутності.

У судовому засіданні від 20.03.2020 року, приймаючи до уваги клопотання позивача, у зв`язку з оголошенням на державному рівні карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, судом було оголошено перерву у судовому засіданні по справі №916/341/20 до 13.04.2020р. та ухвалою суду від 20.03.2020р. судом було доручено проведення відеоконференції Новокаховському міському суду Херсонської області, з метою забезпечення участі представника ТОВ „Нетафім Україна" у судовому засіданні при розгляді справи №916/341/20.

10.04.2020 року до суду від ТОВ „Нетафім Україна" електронною поштою надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням в Україні надзвичайного стану строком до 24.04.2020 року, в результаті чого на даний час на території країни діють обмеження, в тому числі обмежено міжміське сполучення, проведення між судами відеоконференцзв`язку у якому позивач також просив доручити Новокаховському міському суду Херсонської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника ТОВ „Нетафім Україна".

Ухвалою суду від 13.04.2020 року, приймаючи до уваги наявне клопотання позивача, у зв`язку з оголошенням на державному рівні карантину та введенням на території України режиму надзвичайної ситуації, з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, розгляд справи було відкладено 13.05.2020 року та доручено Новокаховському міському суду Херсонської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника ТОВ „Нетафім Україна" у судовому засіданні при розгляді справи №916/341/20.

Ухвалою суду від 13.05.2020 року, в зв`язку виникнення технічних проблем, що унеможливлює участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції, було відкладено розгляд справи №916/341/20 по суті на 02.06.2020 року та доручено Новокаховському міському суду Херсонської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника ТОВ „Нетафім Україна" у судовому засіданні при розгляді справи №916/341/20.

У судовому засіданні від 02.06.2020 року представник позивача здійсненну відповідачем проплату у сумі 50000,00 грн. підтвердив, в зв`язку з чим просив суд провадження у справі №916/341/20 закрити у зв`язку із відсутністю предмета спору. Разом з тим, представник позивача заявив усне клопотання про стягнення з ФГ „Стоянова І.С." на користь ТОВ „Нетафім Україна", зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, докази якої будуть подані до суду після ухвалення кінцевого процесуального документу.

Ухвалою суду від 02.06.2020 року провадження у справі №916/341/20, в порядку ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, було закрито у зв`язку з відсутністю предмету спору.

04.06.2020 року позивачем було надіслано до суду заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, яка надійшла до суду 09.06.2020р. та була зареєстрована за №2-2644/20, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Ухвалою суду від 09.06.2020р. вищевказану заяву судом було призначено до розгляду в засіданні суду на 19.06.2020 року.

18.06.2020 року до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат, пов`язаних із розглядом справи вх. ГСОО № 15749/20, згідно якої ФГ „Стоянова І.С." заперечує щодо відшкодування таких витрат вважаючи їх необґрунтованими з огляду на таке:

- договір №03/2020 про надання правової допомоги від 27.01.2020р. не містить умов (пунктів) щодо порядку обчислення та розрахунку, формули, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом і на які адвокат посилається у своїй заяві від 04.06.2020р.

- квитанція до прибуткового касового ордеру не відповідає вимогам первинного документа та не містить обов`язкові реквізити, такі як: назви підприємств, коди підприємств, зміст операції щодо якої такий документ був складений.

- розмір витрат не підтверджено: відсутні акти приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг;

- розмір витрат на послуги адвоката є неспівмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною та предметом позову. Так, вартість послуг розраховано погодинно (1 година послуги коштує 2102,00 грн.), що не передбачено умовами договору №03/2020 від 27.01.2020р. Водночас, відповідач зазначає, що за умовами договору №03/2020 від 27.01.2020р. адвокат зобов`язався надати правничу допомогу ще й по іншому позову, тобто по двом різним справам;

- витрати позивача не були неминучими, адже він не застосовував заходів досудового врегулювання суперечок;

- ФОП Ярова Світлана Вікторівна не мала взагалі законних підстав надавати послуги ТОВ „Нетафім Україна", а договір про надання правової допомоги №03/2020 від 27.01.2020р. між ТОВ „Нетафім Україна" та ФОП Ярова Світлана Вікторівна можна вважати фіктивним та недійсним, оскільки перебуваючи на 2 групі єдиного податку, не може надавати послуги неплатникам єдиного податку;

- позовна заява ТОВ „Нетафім Україна" має ознаки штучного характеру, оскільки позивач подає позовну заяву усвідомлюючи: відсутність спірних питань між сторонами, а також того, що відповідач не має інформації про дійсні для сплати банківські рахунки позивача.

У судове засідання 19.06.2020р. представник позивача не з`явився, однак про розгляд справи був обізнаний.

У судовому засіданні 19.06.2020 року представник відповідача проти задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу заперечував, з підстав зазначених у відповідній заяві та просив суд відмовити у її задоволенні.

У судовому засіданні 19.06.2020 року судом було проголошено вступну та резолютивну частину додаткової ухвали та зазначено, що повний текст додаткової ухвали буде складено 22.06.2020 року.

Розглянувши заяву ТОВ „Нетафім Україна" про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке:

Відповідно до ст.15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Положеннями ст. 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

За договором про надання послуг виконавець зобов`язаний надати послугу, а замовник - оплатити її. За змістом статей 632, 903 ЦК України ціна договору (плата за договором) - форма грошового визначення вартості наданих послуг. Оплата виконавцю послуги здійснюється за виконання ним договірного обов`язку з її надання.

Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 "Послуги. Загальні положення" цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

З огляду на предмет договору про надання юридичної допомоги об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката Ярової С.В. заявник надав суду такі документи:

- копію договору про надання правової допомоги № 03/2020 від 27.01.2020р.;

- копію квитанції до прибуткового касового ордеру №03/2020 від 27.01.2020р.;

Так згідно укладеного між адвокатом Яровою С.В. та клієнтом ТОВ „Нетафім Україна" договору №03/2020 від 27.01.2020р., з урахуванням складності справ, кваліфікації та досвіду адвоката, винагорода адвоката (гонорар) за здійснення правничої допомоги, передбаченої п. 1.1 вказаного договору у фіксованому розмірі становить 30000,00 грн.

За умовами п. 5.2 договору №03/2020, гонорар адвокату сплачується клієнтом у відповідності до вимог ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в безготівковій формі на розрахунковий рахунок адвоката в момент підписання даного договору.

Так, відповідно до детального розрахунку роботи (участі) адвоката в справі та їх вартість: адвокатом Яровою С.В. було надано наступну правову допомогу: вивчення та ознайомлення з матеріалами позовної заяви (1 год., вартість 2102,00 грн.); складання позовної заяви (3 год. 20 хв., вартість 7006,66 грн.); складання заяви про забезпечення позову (1 год. вартість 2102,00 грн.); ознайомлення з відзивом та додатками до нього (30 хв., вартість 1051,00 грн.); участь у двох засіданнях суду (1 год. 30 хв. з урахуванням часу витраченого адвокатом на явку до суду, 3153,10 грн.); подання до суду інших заяв процесуального характеру 1000,00 грн., що загалом складає 16414,66 грн. при цьому заявлено до стягнення 15000,00 грн., які сплачені 27.01.2020 року.

Таким чином, оцінюючи правомірність вимог щодо покладання на відповідача обов`язку відшкодування усієї суми понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд, керуючись принципами справедливості та верховенства права, а також враховуючи заявлену суму позову у розмірі 50000,00 грн., дійшов висновку про завищення суми, витраченої на послуги адвоката, а також невідповідність наданих адвокатських послуг критерію реальності та неминучості, у зв`язку з чим, взявши до увагу реальний обсяг правової допомоги, вважає обґрунтованим віднести за рахунок відповідача витрати на правову допомогу позивача у розмірі 11159,66 грн.

При цьому суд зазначає, що участь у судових засіданнях адвоката позивача в режимі відеоконференції, з урахуванням того, що позивач на час проведення таких засідань вже був обізнаний про сплату відповідачем боргу (проплата була здійснення відповідачем 28.02.2020 року), була необов`язковою, оскільки адвокат не був позбавлений права перевірити такі відомості та надіслати до суду свою позицію з зазначеного питання у письмовому вигляді.

Отже, з урахуванням наведених обставин, суд доходить висновку, що витрати щодо участі адвоката у 2-х судових засіданнях (04.03.2020р. та 02.06.2020р.) в режимі відеоконференції не є необхідними та неминучими, а тому не мають бути покладені на відповідача у справі.

Крім того, суд також відмовляє у покладенні на відповідача витрат пов`язаних із поданням заяви про забезпечення позову, оскільки рішення про подання такої заяви було прийнято на власний розсуд позивача, при цьому належних обгрунтувань необхідності вжиття таких заходів наведено не було, та саме з підстав необгрунтованості у задоволенні такої заяви судом було відмовлено ухвалою від 13.02.2020 року.

При цьому суд зауважує, що не приймаються до уваги твердження відповідача викладені у заяві вх. ГСОО № 15749/20 від 18.06.2020 року, адже наявні в матеріалах справи документи свідчать про фактичне виконання адвокатом відповідної роботи, тоді як визначені відповідачем недоліки у оформленні первинних документів, пов`язаних з наданням адвокатом таких послуг, а також введення податкової звітності, ніяким чином не спростовують понесення стороною заявлених витрат.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Нетафім Україна" вх. ГСОО № 2-26944/20 про розподіл судових витрат по справі №916/341/20 задовольнити частково.

2.Стягнути з Фермерського господарства „Стоянова І.С." (68454, Одеська обл., Арцизький р-н, с. Надеждівка, вул. Центральна, буд. 77, код ЄДРПОУ 22494020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нетафім Україна" (74800, Херсонська обл., м. Каховка, Чаплинське шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 36631390) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 11159/одинадцять тисяч сто п`ятдесят дев`ять /грн. 66 коп.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку, в порядку ст. 256 ГПК України.

Повна додаткова ухвала складена 22.06.2020р.

Суддя Ю.М. Невінгловська