Ухвала

від 22.06.2020 по справі 916/2442/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2442/19

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Кравець В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Авантаж Інспект" (вх. №2-623/20 від 07.04.2020р.) про розстрочення виконання судового рішення по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Укртранслоджистік" до товариства з обмеженою відповідальністю „Авантаж Інспект" про стягнення 405 619,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.12.2019р. по даній справі позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Укртранслоджистік" (далі по тексту - ТОВ „Укртранслоджистік") до товариства з обмеженою відповідальністю „Авантаж Інспект" були задоволені шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 381 719,16 грн., пені у розмірі 8542,98 грн., трьох відсотків річних у розмірі 746,00 грн., судового збору у розмірі 5865,11 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 35614,40 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020р. рішення суду від 13.12.2019р. було залишено без змін, а також присуджено до стягнення із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 25 589,25 грн.

25.03.2020р. господарським судом було видано накази про примусове виконання рішення та постанови суду апеляційної інстанції.

07.04.2020р. до господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю „Авантаж Інспект" надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду від 13.12.2019р. по даній справі на шість місяців з дня постановлення судом ухвали. В обґрунтування поданої до суду заяви відповідач посилається на неможливість виконання судового рішення у зв`язку із запровадженням на території України карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р.

Ухвалою від 08.04.2020р. судом було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Авантаж Інспект" (далі по тексту - ТОВ „Авантаж Інспект") про розстрочення виконання судового рішення до моменту повернення матеріалів справи №916/2442/19 до господарського суду Одеської області. 04.06.2020р. матеріали даної справи були повернуті до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 10.06.2020р. заява ТОВ „Авантаж Інспект" про розстрочення виконання судового рішення була призначена до розгляду в судовому засіданні на 22.06.2020р. о 11:45 год., явка сторін в судовому засіданні була визнана судом необов`язковою.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судове засідання, призначене на 22.06.2020р. о 11:45 год., ТОВ „Авантаж Інспект" та ТОВ „Укртранслоджистік" не з`явилися, письмових пояснень на подану відповідачем заяву до господарського суду не надходило. Враховуючи вимоги ст. 331 ГПК України, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для розгляду заяви відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов наступних висновків.

Так, ч. 2 ст. 19, ст. 129-1 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 18 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року N 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон України "Про виконавче провадження") встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2020р. господарським судом було видано накази про примусове виконання рішення та постанови суду апеляційної інстанції.

15.04.2020р. до господарського суду від приватного виконавця виконавчого округу Парфьонова Г.В. надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №61784586 від 09.04.2020р., відповідно до якої виконавче провадження з примусового виконання наказу від 25.03.2020р., виданого на виконання рішення господарського суду від 13.12.2019р. по даній справі, було закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ГПК України.

15.04.2020р. до господарського суду від приватного виконавця виконавчого округу Парфьонова Г.В. надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №61785049 від 09.04.2020р., відповідно до якої виконавче провадження з примусового виконання наказу від 25.03.2020р., виданого на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020р. по даній справі, було закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ГПК України.

Крім того, разом із постановами про закінчення виконавчого провадження №61784586 від 09.04.2020р. та виконавчого провадження ВП №61785049 від 09.04.2020р. приватним виконавцем було повернуто до суду оригінали наказів від 25.03.2020р.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з абзацом 2 ч. 1 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Положеннями ч. 3 ст. 39 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що у випадках, передбачених пунктами 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9 розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України „Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Підсумовуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що необхідною передумовою розстрочення виконання рішення суду є факт невиконання боржником рішення суду на момент звернення заявника із даною заявою та вирішення судом питання про наявність підстав для її задоволення. Проте, фактичне виконання в повному обсязі судового рішення свідчить про відсутність правових підстав для надання судом боржнику розстрочки виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи фактичне виконання ТОВ „Авантаж Інспект" в повному обсязі рішення господарського суду від 13.12.2019р. по даній справі, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для надання відповідачеві розстрочки виконання рішення суду, що має наслідком відмову у задоволенні поданої ТОВ „Авантаж Інспект" заяви.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю „Авантаж Інспект" у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2019р. по справі №916/2442/19.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 22.06.2020р.

Суддя С.П. Желєзна