Постанова

від 17.06.2020 по справі 5015/2687/11(21/35)

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 5015/2687/11(21/35)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

за участю представника ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" - Карпенко А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020

у справі № 5015/2687/11(21/35)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект"

до Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.03.2009 порушено провадження у справі №21/35 про банкрутство ВАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" за заявою ТОВ "Будкомплект" в порядку, передбаченому ст. ст. 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.12.2009 (з урахуванням ухвали від 13.01.2010 про виправлення описки) затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 у справі №5015/2687/11(21/35) розпорядником майна ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" призначено арбітражного керуючого Зубачика В.Р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 у справі №5015/2687/11(21/35) (суддя Морозюк А.Я.):

-затверджено звіт розпорядника майна арбітражного керуючого Зубачика В.Р. про нарахування та виплату грошової винагороди за підсумками процедури розпорядження майном у сумі 77 364 грн.;

-заяву розпорядника майна ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" - арбітражного керуючого Зубачика В.Р про затвердження мирової угоди - задоволено;

-затверджено мирову угоду від 09.09.2019, укладену між ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" та конкурсними кредиторами боржника в особі голови комітету кредиторів, представника АТ НДІ С.А. Пещук Едвкерда Леха , за участі третьої особи-1 - ТОВ "Альфа" та третьої особи-2 - ТОВ "Торговий дім "ВО "ЛЗА" в редакції, викладеній в ухвалі суду;

- припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.03.2009

-закрито провадження у справі №5015/2687/11(21/35) про банкрутство ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ".

Постановою Західного апеляційного господарський суду від 27.02.2020 (колегія суддів: Матущак О.І., Бойко С.М., Якімець Г.Г.) ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 у справі №5015/2687/11(21/35) скасовано в частині затвердження мирової угоди, припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та закриття провадження у справі. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання комітету кредиторів про затвердження мирової угоди від 09.09.2019, укладеної між ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" та конкурсними кредиторами боржника в особі голови комітету кредиторів, за участі третьої особи1- інвестора ТОВ "Альфа" та третьої особи2 - ТОВ "Торговий дім "ВО "ЛЗА". Справу повернуто до суду першої інстанції для подальшого провадження на стадію розпорядження майном.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі № 5015/2687/11(21/35) та залишити в силі ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 в частині затвердження мирової угоди, припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та закриття провадження у справі №5015/2687/11(21/35).

Підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, при цьому вважає оскаржувану постанову такою, що не відповідає принципам законності та верховенства права, засадам справедливості, доброчесності та розумності

.

Так, ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" у касаційній скарзі звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про невідповідність умов мирової угоди вимогам ч. 4 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не взяв до уваги, що мирова угода від 09.09.2019 не передбачає ані прощення зобов`язань, ані їх списання, а передбачає повне погашення усіх без винятку зобов`язань на умовах відстрочення виконання та виконання на однакових умовах для кредиторів усіх черг; на умовах раніше укладених мирових угод боржник погасив усі вимоги першої та другої черг, поточні вимоги з податків та зборів, усі зобов`язання із виплати заробітної плати та приступив до погашення вимог четвертої черги.

Крім того, у касаційній скарзі боржник вказує на помилковість висновку апеляційного суду про наявність у мировій угоді протиріч щодо способів задоволення вимог кредиторів.

В обґрунтування своєї позиції заявник касаційної скарги наголошує, що судом апеляційної інстанції не було взято до уваги тих обставин, що із долученої до матеріалів справи незалежної оцінки вартості активів вбачається можливість боржника самостійно без залучення інвесторів виконати усі зобов`язання перед кредиторами, що є предметом мирової угоди; третя особа 1 - інвестор є покупцем непрофільних активів боржника, перелік та вартість яких погоджена у відповідних розділах мирової угоди, і яка бере на себе відповідальність перед кредиторами за виконання мирової угоди солідарно з боржником; сторони мирової угоди погодили, що третя особа 2 не бере на себе відповідальності перед кредиторами за виконання мирової угоди, оскільки її роль суто технічна - направити кредиторам кошти, отримані від третьої особи 1- інвестора.

ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" у касаційній скарзі доводить, що умови мирової угоди відповідають вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013, а також засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ліквідатора ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" у справі № 5015/2687/11(21/35) визначено склад колегії суддів: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), судді: Банасько О.О., Огороднік К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.04.2020.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 5015/2687/11(21/35) витребувано з Господарського суду Львівської області/ Західного апеляційного господарського суду справу №5015/2687/11(21/35) у повному обсязі.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 5015/2687/11(21/35) касаційна скарга ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі № 5015/2687/11(21/35) була залишена без руху.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 5015/2687/11(21/35) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі № 5015/2687/11(21/35); призначено розгляд справи за касаційною скаргою ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" на 17.06.2020 на 10 год. 30 хв.

У відзиві ПАТ "Оргхім" просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі № 5015/2687/11(21/35) залишити без змін, а касаційну скаргу боржника - без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята у повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Розпорядника майна ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" арбітражний керуючий Зубачик В.Р. звернувся до касаційного суду із клопотанням у якому просить розглядати справу за його відсутності, врахувавши позицію розпорядника майна боржника, якою він підтримує касаційну скаргу ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" та просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі № 5015/2687/11(21/35) та залишити в силі ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 про затвердження мирової угоди.

У відзиві АТ "НДІ СОПОТ" просить розглядати справу за відсутності його представника та зазначає , що підтримує касаційну скаргу ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" та просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі № 5015/2687/11(21/35) як незаконну, посилаючись на те, що виконання мирової угоди у редакції, схваленій ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2019, дійсно є можливим, відповідає інтересам усіх без винятку кредиторів боржника.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзивів на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провадження у даній справі про банкрутство ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013.

Згідно ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку , передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст.4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013. , щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Згідно з ч.1 ст.37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство.

Матеріалами справи підтверджується, що 12.08.2019 відбулося засідання комітету кредиторів ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" за участю голови комітету кредиторів представника НДІ С.А., члена комітету кредиторів - представника ТзОВ Торговий дім ТДК , а також Голови правління ПрАТ ВНК та з участю із правом дорадчого голосу арбітражного керуючого Зубачика В.Р., на якому було прийнято, зокрема, рішення погодити пропозицію Правління боржника укласти мирову угоду; зобов`язати Правління боржника надати усю необхідну інформацію для оцінки до 30.08.2019 та здійснити оплату видатків із оцінки; розпоряднику майна спільно із правлінням підготувати проект мирової угоди, направити її членам комітету кредиторів для ознайомлення, призначити наступні збори комітету кредиторів по мірі готовності оцінки та проекту, але не пізніше 20.09.2019 (що відображено в ухвалі суду від 13.08.2019).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.09.2019 відбулося засідання комітету кредиторів ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" за участю голови комітету кредиторів представника НДІ С.А. (із 10452 голосів) , члена комітету кредиторів - представника ТОВ "Торговий дім ТДК" (із 235 голосів, з яких не погашено 198 голосів), та з участю арбітражного керуючого Зубачика В.Р. із правом дорадчого голосу, на якому було прийнято рішення, зокрема, про затвердження проекту тексту мирової угоди в редакції від 09.09.2019, укладення мирової угоди в редакції від 09.09.201, звернення з клопотанням до Господарського суду Львівської області про затвердження мирової угоди у справі № 5015/2687/11(21/35) в редакції від 09.09.2019 у відповідності норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як також встановлено судом першої інстанції, за підписання мирової угоди в редакції від 09.09.2019 та укладених до неї додатків проголосував комітет кредиторів із сумарною кількістю голосів - 10687, що становить 99,9% голосів членів комітету кредиторів та 56% голосів конкурсних кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ".

Надавши оцінку обставинам справи та умовам мирової угоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що мирова угода в редакції від 09.09.2019 укладена в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 та її умови не суперечать законодавству, тому така мирова угода підлягає затвердженню.

Водночас, апеляційний господарський суд, погодившись з висновком суду першої інстанції про дотримання в даному випадку вимог, що передбачають повноваження органу на прийняття рішення про укладання мирової угоди, щодо порядку скликання комітету кредиторів, оформлення мирової угоди, дотримання змісту та окремих її умов, встановив недотримання вимог ч. 4 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачена можливість укладання мирової угоди на умовах виконання зобов`язань боржника третіми особами та обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права.

За висновком суду апеляційної інстанції, такі умови повинні бути детально та зрозуміло регламентовані (виписані); не повинні суперечити одна одній, або виключати одна одну; у таких повинна бути передбачена відповідальність сторони мирової угоди, за невиконання чи неналежне виконання її умов; не повинні бути приховані інші умови майбутніх договорів відчуження активів боржника в замін на кошти, необхідні для погашення вимог кредиторів.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду в частині затвердження мирової угоди, припинення дії мораторію та закриття провадження у даній справі про банкрутство, та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні клопотання комітету кредиторів про затвердження мирової угоди від 09.09.2019, апеляційний суд виходив з того, що умови мирової угоди (п.п. 3.1 - 3.4, п.п. 4.1, 4.2, 5.1, додаток № 2) не відповідають вимогам ч.4 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та містять взаємовиключні положення.

Але з такими висновками суду апеляційної інстанції , суд касаційної інстанції не погоджується, оскільки вони суперечать встановленим у справі обставинам і вимогам законодавства.

Мирова угода в процедурі банкротства - це механізм фінансового оздоровлення не платоспроможного підприємства, яка створює баланс інтересів, воно є підсумком всієї процедури банкротства та результатом всіх проведених спеціальних заходів по фінансовому оздоровленню боржника, передбачених процедурою банкротства.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство (ст. 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Статтею 36 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону.

Згідно з ч.4 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода має містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов`язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов`язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

За ч. 3 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд при розгляді мирової угоди перевіряє встановлений цим Законом порядок укладення мирової угоди та дослідити умови мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству.

Дослідивши умови мирової угоди, судом першої інстанції встановлено, що вона ґрунтується на відстроченні виконання зобов`язань на строк 12 місяців з дня набрання чинності мировою угодою, коштами наданими (залученими) третіми особами взамін за передачу третім особам непрофільних активів боржника (п. 1.1).

З матеріалів справи вбачається, що до мирової угоди, яке є предметом даного судового розгляду, додано письмову згоду конкурсного забезпеченого кредитора - АТ НДІ С.А. на укладення мирової угоди у справі №5015/2687/11 на запропонованих боржником та третіми особами умовах, а також письмове зобов`язання боржника погасити зобов`язання першої черги не забезпечені заставою (витрати у процедурі розпорядження майном) протягом 30 календарних днів із дати вступу чинність ухвали про затвердження мирової угоди, розмір яких буде у майбутньому погоджений комітетом кредиторів.

Крім того, судом встановлено, що до матеріалів справи головою правління ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" додано звіт ПП "Каштан-ЛВ" про незалежну оцінку майна - активів, що належать боржнику станом на 01.08.2019, за висновками якого ринкова вартість об`єкта оцінки без врахування ПДВ складає 21 939 500,00 грн., серед яких об`єкти нерухомості (в т.ч. земельна ділянка пл. 12812 кв.м., 4 будівлі пл. 816,9 кв.м., незавершене будівництво автомобільної дороги Львів-Броди, довготривалі інвестиції в облігації консорціуму Трансмагістраль 58/30%), частки в статутних фондах (акції) (в т.ч. ТзОВ "Львівські заводи автомобілебудування" - 80%, ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" - 25,30%, ТзОВ "Львівський завод ГМПТ", ТзОВ "Торговий дім ТДК" - 64,30%, ПАТ "Мурованська автобаза" - 80,60%, ЗАТ "Автонавантажувач" - 10,40%, ПрАТ "Ремонтно інструментальний завод" - 2%), дебіторські вимоги (в т.ч. ТзОВ "Управляюча компанія Львівський автонавантажувач", ТзОВ ТВП "Львівський автонавантажувач", ЗАПТ "Автонавантажувач", ПАТ "Мурованська автобаза").

Станом на дату укладання мирової угоди, вимоги включені до реєстру вимог другої та третьої черги погашення , оплачені Боржником у повному обсязі (п. 3.2 мирової угоди).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, мирова угода в редакції від 09.09.2019 укладена щодо вимог забезпеченого кредитора та вимог конкурсних кредиторів, включених до четвертої та шостої черг реєстру вимог кредиторів у даній справі та не погашених на момент укладання мирової угоди.

За умовами п.3.1 мирової угоди боржник зобов`язується протягом 12 місяців з дня набрання чинності мирової угоди сплатити НДІ С .А. , м. Сопот Польща, (або особі вказаній НДІ С.А. або правонаступнику НДІ С.А . ) 10 452 278,96 гри., що становить повне погашення усіх вимог включених до реєстру першої черги погашення, забезпечених заставою.

У п. 3.3 мирової угоди визначено, що станом на дату укладання мирової угоди конкурсні вимоги четвертої черги погашені Боржником частково у розмірі 1 387 436,80 грн. Сумарно залишок боргу перед конкурсними кредиторами четвертої черги, що підлягають врегулюванню на умовах цієї мирової угоди становить 7 284 043,91 грн.

Згідно з п. 3.4. мирової угоди боржник зобов`язується після повного погашення вимог попередніх черг приступити до погашення вимог четвертої черги погашення та погасити їх повністю не пізніше 12 місяців із дня набрання чинності мирової угоди, сплачуючи вимоги кредиторам четвертої черги (їх правонаступникам) пропорційною до їх частки боргу.

Відповідно до п. 3.5 мирової угоди боржник зобов`язується на умовах, визначених п.3.4 повністю сплатити: 2 861 460,96 грн. - ПрАТ "Оргхім"; 1 038 775,10 грн. - ПрАТ Інвестиційна компанія "ІТТ-Інвест"; 3 108 000,00 грн. - ТОВ "Будкомплект"; 6 474,94 грн. - Господарському об`єднанню по розвитку транспортної та прикордонної інфраструктури "Компанії "Західтранскордон"; 25 200,00 грн. - ПП "Сандрик"; 198 001,44 грн. - ТОВ "Торговий дім Троси дистанційного керування"; 32 760 грн. - ТОВ "Торговий дім виробниче об`єднання "ЛЗА" яке є правонаступником ТОВ спільного виробничо-комерційного підприємства "Агата СП"; 5 842,27 грн. - кредитору ОСОБА_4 ; 3 970,87 грн. - кредитору ОСОБА_5 ; 2 236,94 грн. - кредитору ОСОБА_6 ; 978,09 грн. - кредитору ОСОБА_7 ; 343,30 грн. - кредитору ОСОБА_8 .

Боржник зобов`язується протягом 12 місяців з дня набрання чинності мирової угоди сплатити вимоги шостої черги на загальну суму 616,20 грн. кредитору - ГУ Пенсійного фонду України у Львівської області або його правонаступнику у повному обсязі після погашення вимог першої та другої черг погашення (п. 3.6 мирової угоди).

Згідно з п. 3.8 мирової угоди погашення вимог НДІ С.А. буде здійснюватися на розрахунковий рахунок НДІ С.А. (або іншої вказаної особи) в євро по курсу встановленому НБУ на дату проведення розрахунків, у тому числі, може проводитись безпосередньо з розрахункового рахунку третьої особи 1 - інвестора.

Пунктом 3.9 мирової угоди передбачено, що погашення грошових зобов`язань четвертої та шостої черг погашення, що є предметом мирової угоди буде здійснюватися у гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки, вказані кредиторами, із рахунку Боржника або безпосередньо із розрахункового рахунку третьої особи 2 за рахунок коштів наданих третьою особою 1 - інвестором.

Отже, погашення вимог кредиторів за умовами мирової угоди в редакції від 09.09.2019 здійснюється з відстрочкою платежу та з дотриманням черговості, встановленої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розділом 4 мирової угоди в редакції від 09.09.2019 визначено джерела коштів на погашення вимог та порядок розрахунків з інвестором.

Матеріалами справи підтверджується, що додатком 3 до мирової угоди в редакції від 09.09.2019 оформлено Гарантійне зобов`язання третіх осіб, за умовами якого третя особа 1 - інвестор ТзОВ Альфа, та третя особа 2 - ТзОВ "Торговий дім ВО "ЛЗА" на виконання мирової угоди беруть на себе зобов`язання надати боржнику - ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" грошові кошти у сумі 23 178 650,00 грн., з яких: 17 736 939,07 грн. направити на повне погашення вимог конкурсних кредиторів, перелік яких відображений в таблиці 1 (додаток 1 до Мирової угоди), решта коштів залишається у боржника на поповнення обігових коштів.

Судом першої інстанції з`ясовано, що у п.4.1 мирової угоди сторони погодили, що погашення заборгованості, яка є предметом даної мирової угоди, буде здійснена за рахунок коштів наданих (залучених) третьою особою 1 - інвестором взамін за частину непрофільних активів боржника згідно Таблиці 2 "Перелік активів та ціна" (Додаток №2 до мирової угоди).

З матеріалів справи вбачається, що Додатком 2 до мирової угоди визначено перелік активів для розрахунків із третіми особами, серед яких: майновий комплекс бази відпочинку Беркут, ціною 5 000 000 грн. (корпоративні права новоствореного підприємства), сертифікати консорціуму Трансмагістраль, ціною 5 830 000 грн. (583 сертифікатів по 10 тис.грн. кожен), частка в статуті ТзОВ "Львівські заводи автомобілебудування", ціною 12 348 650 грн. (сформований згідно до рішення Загальних зборів акціонерів).

Згідно з п. 4.2 мирової угоди перехід права власності на активи буде здійснюватися відповідно до правочинів укладених між Боржником та Третіми сторонами згідно до вимог законодавства України.

Боржник та третя особа-інвестор несуть солідарну відповідальність перед кредиторами за належне виконання мирової угоди (п. 5.1 морової угоди).

За таких обставин, врахувавши приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які регулюють порядок укладення та затвердження мирової угоди, дослідивши умови мирової угоди в редакції від 09.09.2019, здійснивши повну та всебічну оцінку наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що мирова угода в зазначеній редакції укладена в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", її умови не суперечать законодавству, а відтак, мирова угода підлягає затвердженню.

Апеляційний господарський суд наведеного не врахував та в оскаржуваній постанові не спростував встановлених судом першої інстанції обставин та здійснених висновків про наявність підстав для затвердження мирової угоди в редакції від 09.09.2019 у даній справі.

Висновки апеляційного господарського суду про те, що умови мирової угоди (п.п. 3.1 - 3.4, п.п. 4.1, 4.2, 5.1, додаток № 2) суперечать вимогам ч.4 ст. 37 Закону про банкрутство та містять взаємовиключні положення, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Як вбачається зі змісту ч. 4 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013) мирова угода як договір містить як істотні (необхідні), так і додаткові умови.

До необхідних умов, без яких угода вважається недійсною, вказана норма відносить відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 37 цього Закону додатковими умовами мирової угоди є умови про виконання зобов`язань боржника третіми особами, обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права, задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

При цьому, як вбачається, додаткові умови мирової угоди можуть бути різними, однак вони не повинні суперечити нормам цивільного або господарського права.

Як правильно встановлено місцевим судом, умови мирової угоди в редакції від 09.09.2019 передбачають додаткові умови, а саме участь третіх осіб: третя особа 1 - інвестор ТзОВ Альфа, та третя особа 2 - ТзОВ "Торговий дім ВО "ЛЗА", гарантійні зобов`язання яких оформлені додатком 3 до мирової угоди, що відповідає ч. 4 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Водночас, апеляційний суд, встановивши, що у мировій угоді не передбачено відповідальності третьої особи 2 за неналежне виконання мирової угоди, не вказав якій нормі чинного законодавства така умова мирової угоди не відповідає, і, відповідно, не мотивував, яким чином зазначена обставина впливає на чинність мирової угоди, особливо з огляду зміст зобов`язань, які ТзОВ "Торговий дім ВО "ЛЗА" виконує за даною мировою угодою.

При цьому, матеріалами справи та встановленими судом першої інстанції обставинами спростовується також висновок апеляційного суду про те, що: виконання вимог мирової угоди самим боржником та наявність можливостей на виконання такої, виключає взагалі участь у виконанні мирової угоди третіми особами та їх участь у справі як учасників провадження у справі про банкрутство; якщо умовами мирової угоди передбачено виконання зобов`язань третіми особами, то відповідно щодо кожної із них повинні зазначатися обставини можливості такого виконання та передбачатися конкретна відповідальність за її невиконання щодо кожної із третіх осіб; у разі виконання повністю або частини умов мирової угоди третіми особами, повинні бути передбачені конкретні дії чи заходи її сторонами щодо розрахунків боржника із такими третіми особами з метою запобігання новим зобов`язанням боржника, які він не в стані виконати (виключення заміни однієї процедури банкрутства, іншою).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що зазначений висновок суду апеляційної інстанції зроблений з неправильним застосуванням норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які регулюють порядок укладення мирової угоди у справі про банкрутство, ґрунтується на доводах заявників апеляційних скарг щодо взаємо виключності положень мирової угоди, водночас, умови мирової угоди, які були належним чином досліджені місцевим судом, свідчать про помилковість такого висновку.

Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає, оскільки не ґрунтується на обставинах справи та нормах Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Разом з цим, виходячи з аналізу наведених вище норм, встановлених місцевим господарським судом обставин справи та з огляду на встановлені ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції за змістом прийнятої ухвали від 17.10.2019 про затвердження мирової угоди, припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та закриття провадження у справі №5015/2687/11(21/35), та вважає їх такими, що відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд при вирішенні спору, дотримуючись приписів ст. 86 ГПК України, всебічно, повно та об`єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив наявні у справі докази, доводи та заперечення сторін, належним чином проаналізував умови мирової угоди в редакції від 09.09.2019, повно встановив фактичні обставини справи, а відтак, прийняв законне і обґрунтоване рішення, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.

Доводи заявника касаційної скарги про невідповідність постанови апеляційного господарського суду положенням чинного законодавства та законність ухвали суду першої інстанції знайшли своє підтвердження і колегія суддів погоджується з ними.

В свою чергу аргументи, викладені ПАТ "Оргхім" у відзиві на касаційну скаргу щодо законності оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, не відповідають нормам матеріального права та спростовуються встановленими обставинами справи.

Враховуючи викладене, відповідно до ч.1 ст. 312 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі №5015/2687/11(21/35) підлягає скасуванню, а ухвала Ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 в частині затвердження мирової угоди, припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та закриття провадження у справі №5015/2687/11(21/35) - залишенню в силі як така, що прийнята судом у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" задовольнити.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі №5015/2687/11(21/35) скасувати.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 у справі №5015/2687/11(21/35) в частині затвердження мирової угоди, припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та закриття провадження у справі - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя- Ткаченко Н.Г.

Судді- Банасько О.О.

Огороднік К.М