Постанова

від 22.06.2020 по справі 917/1671/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 917/1671/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020

(Попков Д. О. - головуючий, судді Пушай В. І., Стойка О. В.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії районних електромереж Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області

про стягнення 66 534,71 грн.

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії районних електромереж Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - АТ "Полтаваобленерго") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області (далі - Заворсклянська сільрада) з вимогами про стягнення 66 534,71 грн вартості необлікованої за період із 05.04.2019 по 30.05.2019 електричної енергії згідно з актом про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 30.05.2019 № 00000020 (далі - акт про порушення № 00000020), рішення комісії оформлено протоколом від 19.06.2019 № 32.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.11.2019 у справі № 917/1671/19 позовні вимоги АТ "Полтаваобленерго" задоволено в повному обсязі, стягнуто із Заворсклянської сільради на користь позивача 66 534,71 грн вартості необлікованої електричної енергії.

Рішення суду обґрунтовано доведеністю матеріалами справи факту самовільного підключення електропроводки та струмоприймачів відповідача до електричної мережі позивача поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії із порушенням схеми обліку, з метою безоблікового споживання електричної енергії на об`єкті постачання за адресою: с. Ватажкове, Полтавський район, Полтавська обл., артезіанська свердловина № 1, що зумовлює правомірний розрахунок Позивачем за формулою, наведеною у пункті 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (далі - Методика), вартості недоврахованої електричної енергії за період з 05.04.2019 по 30.05.2019 у сумі 66 534,71 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі № 917/1671/19 рішення Господарського суду Полтавської області від 25.11.2019 скасовано, прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постанову суду аргументовано недоведенням обставин, що мають значення для вирішення справи, які суд першої інстанції визнав установленими. Зокрема судом першої інстанції не взяв до уваги невідповідність акта про порушення № 00000020 вимогам пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) та помилки у розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судами

3.1. Як установили суди попередніх інстанцій та свідчать матеріали справи, 22.03.2016 між АТ "Полтаваобленерго" (постачальник) і Заворсклянською сільською радою (споживач) було укладено договір № 3224р про постачання електричної енергії, відповідно до розділу першого якого постачальник продає електричну енергію споживачеві для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 95,0 кВт, а споживач сплачує постачальникові вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За змістом пункту 3.1.1 договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені у договорі.

У пункті 3.1.5 договору сторони узгодили, що постачальник має право доступу до належних споживачеві засобів (системи) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

На виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та з урахуванням положень статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Заворсклянська сільрада направила АТ "Полтаваобленерго" заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з 01.01.2019 на умовах договору про постачання електричної енергії за особовим рахунком № 23103224 бази даних абонента постачальника за регульованим тарифом.

30.05.2019 під час перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ за адресою с. Ватажкове Полтавського р-ну на об`єкті артезіанська свердловина № 1 працівники Полтавської філії районних електромереж АТ "Полтаваобленерго" Палішко С. В. (старший інспектор), Кучер О. А. (інспектор) і Пустовіт І. Г. (провідний інженер), за участю представника споживача - Сологара В.І. (сільський голова Заворсклянської сільради) виявили факт самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі оператора системи (електропостачальника), що призвело до несанкціонованого відбору електричної енергії на опорі №22 ПЛ-0,4кВ Л-2 від КТП-362, що є порушенням вимог пунктів 1.2.1, 2.3.1, 5.5.5.1, 8.2.4 ПРРЕЕ та пункту 11.9 Кодексу систем розподілу, про що було складено відповідний акт про порушення № 00000020. Водночас паспортних даних усіх струмоприймачів споживач не надав (пункт 5 акта). Відповідно до пункту 9 цього акта, засідання з його розгляду комісією постачальника електроенергії мало відбутися 19.06.2019 за адресою: с. Щербані, вул. Енергетиків, 17 з 9:00 год до 13:00 год.

Зазначений акт і додатки від АТ "Полтаваобленерго" підписали - Палішко С. В., Кучер О . А. та Пустовіт І. Г. , від Заворсклянської сільради - Сологар В. І. від підпису відмовився, а також двоє свідків - ОСОБА_6 та ОСОБА_7

19.06.2019 на засіданні комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ, створеної відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ та на підставі складеного акта № 00000020, прийнято рішення, оформлене протоколом № 32, про нарахування згідно із пунктом 2.5 Заворлсклянській сільраді 66 534,71грн вартості недорахованої, самовільно і безобліково спожитої електричної енергії за формулою наведеною в пункті 2.7 Методики. Сільський голова Заворсклянської сільської ради Сологар В. І., присутній на засіданні цієї комісії, подав заперечення на розгляд комісії, зазначив, що сільська рада не порушувала ПРРЕЕ, є стороною постраждалою, у свою чергу, акт є недійсним і нікчемним (відповідна відмітка на протоколі засідання комісії).

Протокол від 19.06.2019 № 32 і рахунок від 19.06.2019 № 23103224 на суму 66 534,71 грн надіслано відповідачеві разом із відповідною вимогою про сплату, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами направлення.

04.06.2019 сільський голова Заворсклянської сільради подав до Полтавського відділу поліції заяву про злочин від 03.06.2019 № 02-35/467, де, зокрема зазначалося, що об`єкт незавершеного будівництва "Артсвердловина №1", який є власністю сільської ради, було несанкціоновано підключено до електричної мережі.

Рішенням від 12.07.2019 № 6 Заворсклянської сільради артезіанську свердловину № 1, що розташована за адресою с. Ватажкове Полтавський район Полтавської обл., вирішено передати на баланс Комунального підприємства "Креатив".

Враховуючи факт несплати відповідачем 66 534,71 грн вартості недорахованої, самовільно і безобліково спожитої електричної енергії, АТ "Полтаваобленерго" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовними вимогами про стягнення із Заворсклянської сільради зазначеної суми коштів, розрахованої на підставі акта про порушення № 00000020.

4. Узагальнені доводи осіб, яка подали касаційні скарги

4.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі № 917/1671/19, АТ "Полтаваобленерго" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати.

В оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував норми права у подібних правовідносинах щодо достовірності акта про порушення як належного доказу у розумінні положень ПРРЕЕ, без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 911/2057/18. Крім того, відповідач не спростував належним чином факту підписання спірного акта незаінтересованими у розумінні положень пункту 8.2.5 ПРРЕЕ особами, а тому апеляційний господарський суд порушив принцип рівності та верховенства права, адже фактично вийшов за межі доводів, наведених в апеляційній скарзі.

Постанова суду апеляційної інстанції в частині висновків стосовно того, що факт незаконного підключення кабелю до опори позивача не може ототожнюватися із встановленням самовільного підключення саме відповідачем, суперечить правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, від 17.05.2018 у справі № 916/3629/16, від 28.11.2018 у справі № 910/17819/17. Водночас у постанові від 20.02.2019 у справі № 916/1375/18 Верховний Суд зазначив, що оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Крім цього, судове рішення оскаржується з підстав порушення судом норм процесуального права, зокрема статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо дослідження доказів, на які відповідач не посилався у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі, у тому числі без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 917/2034/17. Зокрема, відповідач не зазначив, що у протоколі від 19.06.2019 № 32 не наведено обсягу необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків, а розрахунок, наданий відповідачем як частина рахунка від 19.06.2019 № ПРРЕЕ23103224, не містить підпису уповноваженої особи позивача. Також в апеляційній скарзі відповідач не зазначив про свою незгоду із значенням сили струму - 70А, застосованим для розрахунку обсягу та вартості електричної енергії.

До позовної заяви скаржник долучив фото- та відеоматеріали на підтвердження виявленого порушення, однак суд апеляційної інстанції не дослідив їх, що не відповідає вимогам статті 86 ГПК України і суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 06.11.2018 у справі № 916/2766/17, від 06.03.2018 у справі № 916/1425/17 та від 17.11.2017 у справі № 911/205/18, від 21.01.2019 у справі № 911/1738/17.

У зв`язку із наведеним, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 917/1671/19 відкрито провадження на підставі пунктів 1 та 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу Заворсклянська сільрада наголошує на безпідставності доводів скаржника і просить залишити без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі № 917/1671/19.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

Предметом розгляду у справі № 917/1671/19 є стягнення 66 534,71 грн вартості необлікованої за період із 05.04.2019 по 30.05.2019 електричної енергії згідно з актом про порушення. Відповідне рішення комісії оформлене протоколом від 19.06.2019 №32.

За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

У пункті 4 частини 2 статті 77 цього Закону зазначено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

За змістом пункту 3.1.1 ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачеві здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 3.1.9 ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Згідно з пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

За змістом пункту 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу не облікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Згідно з пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноважені представники оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначають обсяг необлікованої електричної енергії та суму завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати не облікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до пункту 8.2.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

6.3. Як свідчать матеріали справи, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив із такого.

- 30.05.2019 троє представників позивача, а також двоє інших осіб склали акт про порушення № 00000020, оскільки, на думку скаржника, встановлено факт самовільного підключення відповідачем електропроводки та струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку, з метою безоблікового споживання електричної енергії на об`єкті постачання електричної енергії за адресою: с. Ватажкове, Полтавський р-н, Полтавська обл., артезіанська свердловина № 1.

Комісія з розгляду актів про порушення прийняла рішення, оформлене протоколом від 14.06.2019 № 32, відповідно до якого відповідачеві має бути нараховано вартість електричної енергії згідно з пунктом 2.5 за формулою, наведеною у пункті 2.7 Методики та застосовано період нарахування з 05.04.2019 по 30.05.2019, а отже, до сплати за недовраховану електричну енергію належитьє 66 534,71 грн.

- Суд наголосив, що абзац 2 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ містить вимогу стосовно викладу, серед іншого, в акті про порушення змісту виявленого порушення, на той час як в акті № 00000020 допущене порушення співробітники позивача визначили як "самовільне підключення струмоприймачів…" За визначенням термінів у пункті 1.1.2 ПРРЕЕ: струмоприймачем є пристрій, призначений для перетворення електричної енергії в інший вид енергії;- підключення - виконання операцій комутації в місцях контактних з`єднань з метою подачі напруги на електроустановку (електроустановки) окремого користувача системи передачі/розподілу; самовільне підключення - підключення та/або споживання електричної енергії без укладення договорів, передбачених цими Правилами, або підключення після відключення, несанкціоноване (непогоджене) оператором системи.

Із цього суд зробив висновок, що сукупний аналіз наведених визначень дає підстави вважати, що встановлення зазначеного в акті порушення зі сторони відповідача обов`язково передбачає наявність належних йому на праві власності/користування струмоприймачів, які були би приєднані до мережі позивача на відповідній опорі за допомогою дроту, зазначеного в акті про порушення. Проте у пункті 5 акта про порушення немає жодних найменувань струмоприймачів відповідача, які були би самовільно приєднані, враховуючи, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про відсутність доказів того, що підключення та поставка електричної енергії здійснювалися до артезіанської свердловини № 1 за адресою: с. Ватажкове Полтавського р-ну. Водночас у пункті 7 акта про порушення як об`єкти або струмоприймачі, відключені від електропостачання, зазначено артезіанську свердловину № 1, проте така індивідуалізація не може вважатися достатньою для вказівки саме на відповідача. Крім того якщо застосовувати відповідно до частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України аналогію закону, згідно з наведеним у статті 1 Гірничого закону України, свердловина є циліндричною гірничою виробкою, створеною бурами або іншими буровими інструментами, а отже сама по собі не є струмоприймачем.

- В акті про порушення № 00000020 немає жодних застережень про перешкоджання або неможливість з інших причин відповідних представників позивача, у межах реалізації повноважень, передбачених пунктом 5.1.1 ПРРЕЕ, з обстеження електроустановок споживача, навести перелік відповідного електрообладнання/струмоприймачів відповідача, які ймовірно могли перебувати на артезіанській свердловині й бути самовільно підключені до мережі позивача.

- Наявний у матеріалах справи акт про порушення № 00000020 підтверджує лише факт підключення, здійсненого невідомими особами до мережі позивача, яка у розумінні п.2.2.1 ПРРЕЕ перебуває у сфері балансової належності та експлуатаційної відповідальності АТ "Полтаваобленерго" (враховуючи, що у матеріалах справи немає доказів наявності договірних відносин між сторонами відносно забезпечення розподілу/постачання електричної енергії на електроустановки артезіанської свердловини № 1в с. Ватажковому), а не факт самовільного підключення, здійсненого саме відповідачем.

- Згідно з абзацом 5 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, дійсність акта у разі відмови споживача від його підписання, узалежнена від наявності підписів окрім уповноваженого представника оператору системи, ще двох незаінтересованих осіб (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Отже, нормативно визначено одночасно дві умови стосовно таких осіб: незаінтересованість (відповідний статус визначається через наведення незакритого переліку відповідних суб`єктів, чия незаінтересованість презюмована нормами ПРРЕЕ) і посвідчення особи таких свідків.

Акт про порушення №00000020 окрім підписів представників оператора системи містить підписи двох свідків, зазначених як ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , без застереження про наявність у них жодного з статусів, передбачених у переліку, наведеному в абзаці 5 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, що дало би змогу зробити висновок про їх незаінтересованість, та без зазначення назви і реквізитів документів, які посвідчували особу цих свідків і відповідну незаінтересованість.

- Апеляційний суд також зауважив, що оцінюючи протокол від 19.06.2019 № 32 засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ, місцевий суд не звернув уваги на дотримання позивачем вимог абзацу 10 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ, згідно з яким у випадку причетності споживача до порушення цих Правил в протоколі зазначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Необхідність наведення саме у протоколі таких відомостей (чого позивач не зробив) не замінюється обов`язком позивача разом з протоколом надати споживачеві розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на Методику, а також розрахункові документи для оплати. Так, зазначений розрахунок позивача у матеріалах справи викладено лише у самій позовній заяві, аналогічний за змістом розрахунок, наданий відповідачем як частина рахунку від 19.06.2019 № ПРРЕЕ23103224 не містить жодного підпису уповноваженої особи позивача. Аналізуючи сам розрахунок, апеляційний суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів/обґрунтування обраного позивачем періоду нарахування (з 05.04.2019 по 30.05.2019), як застосування значення 70А (І) у розрахунку як параметрів сили струму виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані для підключення, на той час як у пункті 1.3 Правил улаштування електроустановок наведено безліч таблиць з різними значеннями залежно від способу підключення/кількості жил у кабелях/матеріалу провідника та ізоляції тощо, що є недостатньою для належної верифікації обраного позивачем значення.

Згідно з частиною 3 статті 13, частиною 1 статті 76 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

6.4. Звертаючись із касаційною скаргою, АТ "Полтаваобленерго" наголосило, що суд апеляційної інстанції здійснив розгляд справи досліджуючи докази, на які не посилався скаржник, і взяв за основу посилання на доводи, не зазначені у відзиві та апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Водночас за змістом відзиву на позовну заяву та апеляційну скаргу, відповідач вказував на недоліки акта про порушення та його невідповідність вимогам, зазначеним у пункті 8.2.5 ПРРЕЕ, а також не погодився із обсягом недоврахованої електричної енергії, наведеним у протоколі № 32.

Наголошуючи на невідповідності акта про порушення положенням пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, апеляційний господарський суд виклав власне тлумачення вимог цього пункту та порядку його застосування, зважаючи на доводи відповідача в цій частині. Водночас сам факт незгоди скаржника із тлумаченням судом відповідної норми не свідчить про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції. Оскільки відповідач заперечував дійсність акта про порушення, апеляційний господарський суд мав оцінити його доводи у контексті наведених у пункті 8.2.5 ПРРЕЕ вимог щодо для правильного складання такого акта.

За змістом пункту 8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення є дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами за умови посвідчення їх осіб. Суд апеляційної інстанції досліджуючи спірний акт про порушення, наголосив на відсутності одночасно двох ознак (незаінтересованість свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та відповідне посвідчення їх осіб). Тобто під час розгляду справи фактично встановлено відсутність обставин, що підтверджували би дійсність акта про порушення №00000020 відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ.

Отже, як свідчить сукупний аналіз обставин справи № 917/1671/19, установлених судом, і положень ПРРЕЕ, скаржник не довів того, що апеляційний господарський суд неправильно розглянув справу у цій частині.

За таких обставин немає підстав стверджувати, що апеляційний господарський суд вийшов за межі доводів, наведених відповідачем, а відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд фактично здійснив належну оцінку спірних правовідносин, необхідну для повноцінного розгляду справи № 917/1671/19.

Так, за змістом матеріалів справи апеляційний господарський суд здійснив оцінку спірних правовідносин у справі № 917/1671/19, навів мотиви, з яких відповідно до пункту 2 частини 1 статті 277 ГПК України, дійшов висновку про недоведення обставин, що мають значення для вирішення справи, які суд першої інстанції визнав установленими. З урахуванням наведених аргументів та досліджених доказів суд апеляційної інстанції правомірно встановив відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

6.5. У свою чергу, підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020), не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020) суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності у різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16).

При цьому як судові рішення у справах зі спорів, що виникли із подібних правовідносин, належить розуміти рішення у тих справах, де однаковими є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин.

У касаційній скарзі АТ "Полтаваобленерго" посилається на помилковість висновків апеляційного господарського суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки суд не врахував правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду. Однак колегія суддів вважає їх хибними, з огляду на таке.

У постанові від 03.10.2019 у справі № 911/2057/18 (направленій на новий розгляд), на яку посилається скаржник, Верховний Суд, серед іншого, зазначив, що, як установили суди, всупереч вимогам пункту 8.2.5 ПРРЕЕ особи, які підписали спірний акт про порушення є побутовими споживачами електроенергії будинку за відповідною адресою, тому є незаінтересованими особами (іншими споживачами). Водночас у справі яка розглядається, суд апеляційної інстанції установив саме факт відсутності відомостей щодо того, ким є відповідні особи, немає у матеріалах справи і підтвердження їх незаінтересованості.

У свою чергу, у постанові від 23.07.2019 у справі № 917/2034/17, Верховний Суд зазначив про порушення норм процесуального права, що відрізняється від обставин у справі № 917/1671/19. Так, у постанові зазначено, що суд апеляційної інстанції, беручи до уваги докази, зокрема нотаріально посвідчені заяви свідків, фінансові звіти позивача, паспорт розподільчого пункту, долучені до апеляційної скарги, для з`ясування наявності чи відсутності факту порушення, допущеного підприємством, не встановлював та не зазначив об`єктивних обставин, які унеможливлювали своєчасне подання до суду першої інстанції документів. До того ж обставини, за якими суд апеляційної інстанції встановив факт відсутності порушення Правил користування електричною енергією, не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, від 17.05.2018 у справі № 916/3629/16, від 28.11.2018 у справі № 910/17819/17 стосуються обставин, які не є подібними до справи № 917/1671/19, з іншим предметом і підставами (стягнення збитків, понесених у зв`язку із втратою майна; стягнення коштів унаслідок неналежного виконання договору поставки; визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації). Водночас доводи, на які посилається скаржник у зазначених постановах, стосуються доведення сторонами обставин на які вони посилаються, та обов`язку доказування таких обставин. Однак, як уже зазначалося, відповідач у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі навів аргументи для відмови у задоволенні позову, які у свою чергу, суд апеляційної інстанції врахував та проаналізував у контексті діючого законодавства.

Скаржник також акцентує, що у постанові від 20.02.2019 у справі № 916/1375/18 Верховний Суд зазначив, що оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання. Однак Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, дійшла висновку про те, що ані нарахування вартості недоврахованої електричної енергії, ані рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, не є оперативно-господарською санкцією.

6.6. Стосовно підстави касаційного оскарження, передбаченої у пункті 4 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначив, що до позовної заяви були долучені фото- та відеоматеріали на підтвердження виявленого порушення, однак суд апеляційної інстанції не дослідив їх, що суперечить положенням статті 86 ГПК України та не відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 06.11.2018 у справі № 916/2766/17, від 06.03.2018 у справі № 916/1425/17 та від 17.11.2017 у справі № 911/205/18, від 21.01.2019 у справі № 911/1738/17.

Однак, за змістом частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Тобто процесуальний закон пов`язує право суду касаційної інстанції скасувати судове рішення з підстав недослідження зібраних у справі доказів за обов`язкової умови попереднього встановлення обґрунтованості підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Колегія суддів установила, що підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного перегляду справи, у зв`язку з чим недослідження та ненадання оцінки фото- та відеодоказам у справі, не може мати наслідком скасування судового рішення.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що як зазначив скаржник у відзиві на апеляційну скаргу, суд першої інстанції детально проаналізував всі докази, надані сторонами у справі. Однак у рішенні Господарського суду Полтавської області від 25.11.2019 у справі № 917/1671/19 не зазначено про дослідження фото- та відеодоказів.

З урахуванням наведеного, наявність підстав для касаційного оскарження судового рішення, передбачених у пункті 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтверджено.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

7.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.3. Беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права не отримали підтвердження, не спростовують висновків суду, тому підстав для скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі № 917/1671/19 немає.

7.4. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржену у справі постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Оскільки підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження в частині підстав оскарження передбачених у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити, в решті касаційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі № 917/1671/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ