Рішення

від 16.06.2020 по справі 260/1882/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2020 року м. Ужгород№ 260/1882/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Поп Н.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - представник Орбан Н.Л.

відповідача: 9 державна пожежно-рятувальна частина Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області -представник Дору Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 9 державна пожежно-рятувальна частина Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу та відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 9 - тої державної пожежно-рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області , яким просить:

1.Відкрити провадження по справі та надсилати одночасно кореспонденцію Позивачу та його представнику.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ 9 державної пожежно-рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області № 51 від 15.10.2019 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності .

3. Стягнути з 9 державної пожежно-рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (Код СДРПОУ 37917037, місцезнаходження: 89300, Закарпатська обл., м. Свалява, вул. Старолюбовнянська,буд. 16А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , Адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривні 00 коп.).

4. Стягнути з 9 державної пожежно-рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (Код СДРПОУ 37917037, місцезнаходження: 89300, Закарпатська обл., м. Свалява, вул. Старолюбовнянська,буд. 16А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , Адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.) та витрати на правничу (правову допомогу) в розмірі 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.).

Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.10.2019 року начальником 9 державної пожежно-рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області винесено наказ № 51 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності , згідно якого визначено, що за порушення службової дисципліни (порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту) відповідно до Закону України Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту п. 59, накласти дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження на молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1

З винесеним наказом № 51 від 15.10.2019 Позивачка не погоджується. В оскаржуваному наказі підставою його винесення вказано рапорти ОСОБА_3 , однак до відповіді на адвокатський запит, позивачу надано рапорти за підписом ОСОБА_4 .

При цьому на рапорті значиться резолюція про проведення службового розслідування, однак службове розслідування проведено не було, однак розгляд питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ,на думку позивача , мало проводитися згідно Інструкції про порядок проведення службових розслідувань №515 від 05.05.2015 року. Позивачу не надавалися матеріали, які лягли в основу винесення оскаржуваного наказу. Зазначає, що нею не було допущено проступку, позивачем належним чином виконано покладені на неї обовязки і саме відповідачем допущено порушення норм законодавства України щодо позивача. Більше того, зазначає, що подія щодо зняття кішки з даху балкону не являє собою подій надзвичайної ситуації чи пожежі.

Крім того, зазначає, що протиправними діями Відповідача завдано моральної ( майнової) шкоди, а також завдано збитків честі, гідності та діловій репутації. позивача . Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної (немайнової) шкоди за порушення цивільних і трудових прав позивача.

12 лютого 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на даний адміністративний позов . Зазначає що ОСОБА_1 неодноразово допускала вчинення аналогічних дисциплінарних проступків, що підтверджує безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків та вказівок і наказів щодо організації несення служби, а тому вважають, що неналежне виконання позивачкою ОСОБА_1 вимог нормативно-правових актів у сфері організації діяльності та функціонування диспетчерської служби у системі ДСНС України могло призвести до неналежної організації, негайного реагування на надзвичайні ситуації та події, ліквідацію їх наслідків. Вимоги Позивача щодо відшкодування завданої їй моральної шкоди вважає безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. На підставі вищевикладеного просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

18 березня 2020 року, на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що стороною Відповідача не надано керівний документ МВС або ДСНС, згідно якого чітко визначено дії щодо інформування надзвичайних подій та пожеж начальників районних відділів, окрім внутрішньої вказівки заступника начальника Управління ДСНС України у Закарпатській області №05/25/321 від 04.04.2018. Не надано жодного розпорядчого документу, яким начальник райвідділу під час чергування закріплений за відповідною вартою в частині. Не надано підтверджуючих документів Відповідачем- на підставі якого документу складаються місячні графіки чергування начальницького складу на будні дні та святкові, згідно чого начальнику райвідділу необхідно телефонувати не залежно від того чи. він чергує, чи ні, а також й іншому начальницькому складу лише в день чергування. Зазначає, що стороною Відповідача, ні в наказі про притягнення до відповідальності № 51 від 15.10.2019, ні у відзиві не наведено, який саме проступок вчинено Позивачем . Не наведено Відповідачем жодного доказу того, що до якого типу надзвичайної події належить під`їзд чергового караулу до п`ятиповерхового житлового будинку, щоб зняти з даху кішку, і повернення його за лічені хвилини після того як кішка сама зіскочила з даху.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов,

Заслухавши сторін по справі , встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, констатує наступне.

Обставини встановлені судом.

Згідно погодженого подання в.о.начальника СДПЧ-9 м. Свалява Русин С.О. від 01.04.2012 року ОСОБА_1 працює на посаді диспетчера 9 державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України в Закарпатській області.

11.02.2019 року ОСОБА_1 уклала контракт з ДСНС в особі начальника Управління ДСНС України в Закарпатській області строком на три роки відповідно до Кодексу цивільного захисту та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту.

Судом встановлено, що в трудовій книжці БТ-ІІ № 6112406 відсутні записи, починаючи з 2003 року, які підтверджують роботу позивачки у відповідача.

15.10.2019 року начальником 9 державної пожежно-рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області винесено наказ № 51 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності наступного змісту:

" 14 жовтня 2019 року о 15-25 хв. на пункт звязку ДПРЧ-9 поступило повідомлення про те, що на даху балкона 5-го поверху по вулиці Головна , 62 /34 два дні знаходиться кішка, яка не може звідти злізти і потрібно її зняти. Згідно наказу МВС України від 07.10.2014 року ; 1032 "Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульних служб в органах управління і підрозділах ОРС ЦЗ Державної служби України в надзвичайних ситуаціях" повинно бути забезпечене негайне інформування диспетчерським складом підрозділу керівництва РВ,ДПРЧ про виникнення на території відповідальності пожеж, подій(НС). Про те, молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 диспетчер 9 державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС у Закарпатській області не довела до відома начальника Свалявського РВ, полковника служби цивільного захисту ОСОБА_4 про виникнення даної події, чим порушила порядок організації внутрішньої, гарнізонної та караульних служб.

Відповідно до рапортів начальника караулу майора ОСОБА_3 причини скоєння такого вчинку невідомі. Письмові пояснення ОСОБА_1 надавати відмовилась, про що складено Акт від 15.10.2019 року.

Виходячи з вищевикладеного

1За порушення службової дисципліни (порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту) відповідно до Закону України Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту п. 59, накласти дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження на молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1.(а.с.14).

Листом від 05.12.2019 №02/1256 року відповідач надіслав на адресу представника позивача відповідь на адвокатський запит, в тому числі, і копію оскаржуваного наказу(а.с.19).

У відповіді на адвокатській запит від 05.12.2019 року №02/1256, відповідач додав копію рапорту від 15.10.2019 року ОСОБА_4 , начальника Свалявського РВ УДСНС України у Закарпатській області, полковника служби УЗ, згідно якого він зазначив про порушення Позивачем 14.10.2019 року вимог Наказу МВС України №1032 від 07.10.2014 року " Про затвердження Порядку організації внутрішньої гарнізонної та караульних служб в органах управління і підрозділах ОРС ЦЗ Державної служби України в надзвичайних ситуаціях , про те, що ОСОБА_1 не повідомила його, як начальника про виїзд пожежної машини на місце надзвичайної події, чим порушила порядок організації внутрішньої гарнізонної і караульної служби. При цьому на рапорті від15.10.2019 року, який не містить вхідного номеру, значиться резолюція " провести службове розслідування ".

У відповіді на адвокатській запит від 05.12.2019 року №02/1256, відповідач вказує, що службове розслідування, по незначним порушенням в письмовому виді не проводиться.

В оскаржуваному наказі від 15.10.2019 року №51 підставою його винесення вказано рапорти ОСОБА_3 , однак до відповіді на адвокатській запит від 05.12.2019 року №02/1256, надано рапорт ОСОБА_4

15.10.2019 року ОСОБА_3 надав письмові пояснення начальнику Свалявського РВ УДСНС Токарського наступного змісту:

"Я, начальник караулу, перебуваючи на чергуванні 14.10.2019 року пояснюю наступне: 14.10.19 о 15-25 на пункт звязку поступило повідомлення про те, що на даху балкона 5-го поверху по вулиці Головна,62/34 два дні знаходиться кішка, яка не може звідти злізти та потрібно її зняти. Я виїхав на місце виклику, а при повернені до частини я забув повідомити про виїзд начальника Свалявського РВ ОСОБА_4

15.10.2019 року ОСОБА_3 та працівниками ДПРЧ-9 були складені Акти фіксації відмови ОСОБА_1 від ознайомлення з оскаржуваним наказом та від надання письмових пояснень.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодекс цивільного захисту України ( далі КЦЗУ) регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ст. 2 КЦЗУ:

19) катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків;

п.22) ліквідація наслідків надзвичайної ситуації - проведення комплексу заходів, що включає аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення надзвичайної ситуації і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров`я людей, а також на локалізацію зони надзвичайної ситуації;

п. 24) надзвичайна ситуація (НС)- обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності;

п. 25) небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

32) пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища;

п. 37) реагування на надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків - скоординовані дії суб`єктів забезпечення цивільного захисту, що здійснюються відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації, і полягають в організації робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, припинення дії або впливу небезпечних факторів, викликаних нею, рятування населення і майна, локалізації зони надзвичайної ситуації, а також ліквідації або мінімізації її наслідків, які становлять загрозу життю або здоров`ю населення, заподіяння шкоди території, навколишньому природному середовищу або майну;

п.38 ) сили цивільного захисту - аварійно-рятувальні формування, спеціалізовані служби та інші формування цивільного захисту, призначені для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій;

Наказом МВС України від 06.08.2018 № 658 затверджено Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ст.101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

З аналізу вищевказаних законодавчих норм факт перебування тварини, в даному випадку кішки на будинку , яка зі свідчень громадян не може звідти злісти - в розумінні визначених КЦЗУ- не є ні надзвичайною ситуацією ,ні небезпечною подією, ні пожежою, ні катастрофою.

Поняття "подія" Кодекс цивільного захисту України не містить, а містить тільки поняття "надзвичайна подія", на яку і зобовязані реагувати сили цивільного захисту.

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України 07.10.2014 № 1032 Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій ,( далі-Порядок 1032) цей Порядок визначає організацію несення внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління, аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формуваннях спеціального призначення, спеціальних авіаційних, морських та інших формуваннях, державних пожежно-рятувальних підрозділах (загонах, частинах, постах), навчальних закладах, формуваннях і підрозділах забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - органи управління та підрозділи), права, обов`язки та взаємовідносини осіб рядового і начальницького складу та працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - особовий склад).

Відповідно до п. 2 Розділу І Порядку 1032 загальні обов`язки посадових осіб апарату ДСНС України, територіальних органів ДСНС України визначаються відповідними положеннями та функціональними обов`язками (посадовими інструкціями).

Абзацом 4 пункту 8 Порядку № 1032 : караульна служба - вид служби, що організовується в чергових змінах (караулах) і оперативних групах органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ з метою забезпечення їх постійної готовності до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій), гасіння пожеж.

Відповідно до Положення про Свалявський районний відділ УДСНС України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області ( затв. Наказом УДСНС України у Закарпатській області 02.07.2018 року № 224) основним завданням відділу є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб на території відповідної адміністративної одиниці.

Положенням про 9 державну пожежно-рятувальну частину УДСНС у Закарпатській області ( затв. Наказом ДСНСУ від24.05.2013 року) встановлені її основні завдання:

-проведення робіт та вжиття заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям;

-гасіння пожеж, ліквідація наслідків НС, локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час пожеж, аварій і катастроф, пошук та рятування постраждалих;

-проведення під час виникнення НС на обєктах і територіях пожежно-рятувальних . пошуково-рятувальних, спеціальних та відновлювальних робіт, участь у здійсненні заходів щодо життєзабезпеченні постраждалого населення під час виникнення НС

Відтак, подія щодо зняття з даху балкону кішку, не являла собою подій надзвичайної ситуації, надзвичайної подїї чи пожежі та не відноситься до завдань відділу та пожежно-рятувальної частини.

Відповідно до положень ч.1 ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено ст. 149 КЗпП України: до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен запросити від порушника трудової дисципліни надати письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні ду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Принцип презумпції невинуватості в трудовому праві випливає із змісту статті 138 КЗпП України, яка передбачає обов`язок роботодавця доводити наявність умов, серед них і вини працівника, для притягнення такого працівника до матеріальної відповідальності.

Дисциплінарним проступком визнається невиконання саме трудових обов`язків. Працівника не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, якщо він не порушив своїх трудових обов`язків.

Відповідно до пункту 1 Розділу І. Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердж. Законом України від 05.03.2009 № 1068-У1 , службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту . Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням. Порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема, на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

За приписами пункту 57 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Так, п. 59 Дисциплінарного статуту до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, відносить: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.

Згідно з пунктом 68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2)догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

На осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи (п. 75 Статуту ). Відповідальність особи має індивідуальний характер (п. 76 Статуту). Відповідно до п. 81 Статуту накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.

Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту (п. 85 Статуту).

Відповідно до п. 1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань , затвердженої Наказом МВС України № 515 від 05.05.2015, ця Інструкція визначає порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни , у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення.

Частиною 2 Розділу І Інструкції визначено , що метою проведення службового розслідування є встановлення:

-обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни;

-осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення;

- наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками;

- причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли;

- вимог чинного законодавства, які було порушено;

- ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.

В Розділі І Інструкції визначені підстави проведення службового розслідування. зокрема, :

- невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань;

- невиконання або неналежного виконання своїх службових обов`язків, порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров`ю особового складу органу чи підрозділу цивільного захисту або інших осіб.

Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об`єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з`ясування обставин, за яких вони сталися.

Службове розслідування не проводиться в разі отримання інформації про повідомлення особі рядового або начальницького складу про підозру в учиненні кримінального правопорушення, якщо його було проведено на підставі підпункту 11 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, а до особи (осіб), винної(их) у його скоєнні, ужито заходів дисциплінарного впливу. Службове розслідування не призначається за анонімними повідомленнями, заявами чи скаргами(п. З та 4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань № 515 від 05.05.2015).

Рішення про проведення службового розслідування приймається начальником, який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарні стягнення.

2. У наказі про призначення службового розслідування зазначаються підстави для призначення службового розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, та особа (особи), якій(им) доручено його проведення. Проведення службового розслідування доручається посадовій особі, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду, ніж особа, щодо якої призначається службове розслідування.

У разі необхідності залучення фахівців органів і підрозділів цивільного захисту для проведення службового розслідування начальником може призначатися комісія на чолі з головою. Головою комісії призначається особа, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду порівняно з її членами та особою, щодо якої призначається службове розслідування.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Таким чином, розгляд питання притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 диспетчер 9 державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України у Закарпатській області мало проводитися згідно Інструкції про порядок проведення службових розслідувань № 515 від 05.05.2015.

Судом встановлено , службового розслідування по факту не проводилося .

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України 07.10.2014 № 1032 Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій , цей Порядок визначає організацію несення внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління, аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формуваннях спеціального призначення, спеціальних авіаційних, морських та інших формуваннях, державних пожежно-рятувальних підрозділах (загонах, частинах, постах), навчальних закладах, формуваннях і підрозділах забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - органи управління та підрозділи), права, обов`язки та взаємовідносини осіб рядового і начальницького складу та працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - особовий склад).

Абзацом 4 пункту 8 наказу Міністерства внутрішніх справ України 07.10.2014 № 1032 дано і визначення: караульна служба - вид служби, що організовується в чергових змінах (караулах) і оперативних групах органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ з метою забезпечення їх постійної готовності до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій), гасіння пожеж.

Відтак, подія щодо зняття з даху балкону кішку, не являла собою подій надзвичайної ситуації, чи пожежі .

Згідно п.п. 2 та 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України 07.10.2014 № 1032, загальні обов`язки посадових осіб апарату ДСНС України, територіальних органів ДСНС України визначаються відповідними положеннями та функціональними обов`язками (посадовими інструкціями). Обов`язки для особового складу, що не регламентуються цим Порядком, визначають їхні безпосередні керівники.

Згідно п. 27 наказу Міністерства внутрішніх справ України 07.10.2014 № 1032, диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв`язку підпорядковується начальнику чергового караулу, в оперативній діяльності - черговій зміні ОКЦ та відповідає за чіткий прийом, передачу і реєстрацію повідомлень, що надходять на пункт зв`язку, своєчасне направлення караулу на ліквідацію надзвичайних ситуацій (подій), пожеж згідно з розкладом виїзду (планом залучення сил та засобів), своєчасне занесення інформації до Журналу пункту зв`язку частини.

Відповідно до п. 28 наказу Міністерства внутрішніх справ України 07.10.2014 № 1032, диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв`язку повинен серед іншого , зокрема: у разі отримання повідомлень про закриття проїздів, вихід з ладу джерел протипожежного водопостачання, зв`язку й інші зміни оперативної обстановки негайно доповідати начальнику караулу та ОКЦ; про виїзд караулу на надзвичайну ситуацію (подію) або пожежу, навчання повідомляти ОКЦ в установленому порядку; про направлення додаткових сил та засобів, відомості, що надійшли з місця роботи караулу, про повернення караулу інформувати ОКЦ та посадових осіб у встановленому порядку,

Відповідно до посадової інструкції Позивачки, зокрема в розділі 2 передбачено наступні завдання та обов`язки:

2.1.Здійснює оперативне регулювання роботи взаємопов`язаних аварійно-рятувальних (пожежно-рятувальних) та інших формувань.

2.2.Приймає, реєструє, обробляє та аналізує повідомлення громадян про надзвичайні ситуації, пожежі, аварії, катастрофи та інші небезпечні події.

2.3.Контролює своєчасний виїзд аварійно-рятувальних (пожежно- рятувальних) та інших формувань на об`єкти.

2.4.Передає дані щодо використання пожежної, аварійно-рятувальної та іншої спеціальної техніки та її виїзду до місць викликів, спеціальних заходів для захисту населення (територій) у надзвичайній ситуації.

2.5.Збирає, обробляє та накопичує оперативну інформацію про обстановку, її зміни та ускладнення .

2.6.Веде облік особового складу, техніки, що виїжджає на ліквідування надзвичайної ситуації (пожежі) або залишається у резерві.

2.7.Проводить обмін інформацією з пунктами зв`язку інших аварійно- рятувальних (пожежно-рятувальних) підрозділів.

2.8.Координує дії аварійно-рятувальних (пожежно-рятувальних) та інших формувань, ЩО знаходяться у зоні надзвичайної ситуації відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації.

2.9.Забезпечує дотримання правил експлуатації технічних засобів оперативного зв`язку та інформування, підтримання у справному стані безпосередній зв`язок з іншими підрозділами, службами взаємодії тощо.

Вживає заходів, у разі необхідності, щодо введення в дію резервного диспетчерського обладнання та каналів зв`язку.

Відповідно до п. 1.3. посадової інструкції ОСОБА_1 , диспетчер 9 державної пожежно- рятувальної частини Управління ДСНС України у Закарпатській області, диспетчер пункту зв`язку 9 ДПРЧ Управління ДСНС України у Закарпатській області підпорядковується начальнику чергового караулу, в оперативній діяльності - черговій зміні ОКЦ та відповідає за чіткий прийом, передачу і реєстрацію повідомлень, що надходять на пункт зв`язку, своєчасне направлення караулу на ліквідацію надзвичайних ситуацій (подій), пожеж згідно з розкладом виїзду (планом залучення сил та засобів), своєчасне занесення інформації до Журналу пункту зв`язку.

Вказівкою заступника начальника Управління ДСН.С України у Закарпатській області №05/25/321 від 04.04.2018 р, визначено Забезпечити негайне інформування диспетчерським складом підрозділів керівництва МРВ, РВ (PC), ДГІРЗ, ДГІРЧ, ДПРП про виникнення на території відповідальності пожеж, подій (надзвичайних ситуацій) . Відповідальність за інформування керівного складу покладено на диспетчерський склад. Із змістом даної вказівки позивачка ознайомлена особисто під розпис.

Однак, дана вказівка як зазначено в ній видана на вимогу Наказу МВС України №1032 від 07.10.2014 р. Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій у п. 28 передбачено, що диспетчер (радіо телефоніст) пункту зв`язку отримавши повідомлення про надзвичайну ситуацію (подію) або пожежу повинен. діяти згідно з керівними документами .

Відповідно до п. 1.3, Посадової Інструкції диспетчера 9 ДПРЧ Управління ДСНС України у Зкарпатської області, яка затверджена Начальником 9 ДПРЧ Управління ДСНС України у Закарпатській області С.О, Русином 05 квітня 2019 року диспетчер пункту зв`язку 9 ДПРЧ Управління ДСНС України у Закарпатській області відповідає за чіткий прийом, передачу і реєстрацію повідомлень, що надходять на пункт зв`язку, своєчасне направлення караулу на ліквідацію надзвичайних ситуацій (подій), пожеж згідно з розкладом виїзду (планом залучення сил та засобів) , У розділі II п.2.2. зазначено, що завданням та обов`язком диспетчера є прийняття, реєстрація, обробка та аналіз повідомлення громадян про надзвичайні ситуації, пожежі, аварії, катастрофи та інші небезпечні події. Згідно п.2,5 диспетчер збирає, обробляє та накопичує оперативну інформацію про обстановку. її зміни та ускладнення.

На підставі вищенаведених підзаконних актів, судом встановлено, що позивачка виконуючи обовязки дистпетчера не зобовязана була повідомляти про випадок знаходження кішки будинку, оскільки це еє надзвичайною ситуацією або надзвичайною подією.

Крім того , в обовязки диспетчера не входить примати тактичні рішення, в тому числі приймати рішення щодо виїзду спецтехніки , а тільки контроль за вчасним виїздом техніки.

Виходячи з аналізу пояснень начальника караулу ОСОБА_3 та його посадових обовязків, впливає , що за виїзд спецтехніки міг нести відповідальність саме він, однак у звязку з непроведенням службового розслідування висновки щодо цього не констатовано та не досліджувалося при виникненні описаної ситуації.

Крім того, в Наказі зазначено Рапорт ОСОБА_3 . , який в матеріалах справи відсутній.

Відтак, ОСОБА_1 , диспетчер 9 державної пожежно- рятувальної частини Управління ДСНС України у Закарпатській області діяла у відповідності до своїх посадових обов`язків, а винесений наказ № 51 від 15.10.2019 щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності є незаконним, оскільки Відповідачем не дотримані приписи законодавства про порядок застосування до позивача дисциплінарної відповідальності, а саме, серед іншого, не проведено службове розслідування як того вимагає згідно Інструкція про порядок проведення службових розслідувань № 515 від 05.05.2015 .

Щодо стягнення з 9-ої Державної пожежно-рятувальної частини моральної шкоди у розмірі 2000,00 грнгрн суд зазначає наступне .

Право фізичних осіб на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів, має конституційно-правову природу. Зокрема, ст. 56 Конституції України встановлює право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Засади та сутність інституту моральної шкоди розкриваються в Цивільному кодексі України, ст. 23 якого передбачено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

Згідно з п. 4, 5 вищезазначеної постанови у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Також, загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 (справа №464/3789/17). Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункту 13 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 4 , роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або вповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Ураховуючи, те що Кодекс законів про працю України не містить будь-яких обмежень чи заключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а ст. 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.04.2012 року по справі № 6-23цс12.

Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя (постанова ВСУ від 14 грудня 2016 року № 428/7002/14-ц, пункт 13 пост. Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди).

Пунктом 16 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 01.11.1996р. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя передбачено, що суди мають суворо додержувати передбаченого ст.56 Конституції права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У Рішенні ЄСПЛ Справа Графов проти України (Заява № 4809/10)СТРАСБУРГ 18 грудня 2018 року п. 46 . Суд нагадує, що рішення, яким він встановлює порушення, покладає на державу-відповідача юридичний обов`язок припинити порушення та відшкодувати його наслідки таким чином, щоб, наскільки це можливо, відновити ситуацію, яка існувала до порушення (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції [ВП] (справедлива сатисфакція) (Iatridis v. Greece) [GC], заява № 31107/96, пункт 32, ЄСПЛ 2000-XI).

Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій суб`єкта владних повноважень. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції.

Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, а має самостійне юридичне значення.

Аналогічні критерії до даного питання застосовані Верховним Судом справі № 813/2869/17 від 12 лютого 2020 року .

Незаконні дії Відповідача призвели до позбавлення у Позивачки відчуття життєвої захищеності, зміни життєвого укладу, відчуття приниження, пригнічення, зневаги, образи в колективі через притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи принципи законності, розумності, справедливості в рахунок відшкодування моральної шкоди за завдані моральної втрати, що призвели до порушення нормальних життєвих зв`язків позивача, необхідно призначити 2000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України , завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено скоєння позивачем дисциплінарного проступку, відсутній сам склад проступку, порушена процедура притягнення до відповідальності у звязку з непроведенням службового розслідування, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні адміністративного позову надано квитанцію від 24.12.2019 року № 0401320159 АТ "Комінвестбанк" про сплату судового збору у розмірі 1536,80 грн., тому вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до 9 державна пожежно-рятувальна частина Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Старолюбовнянська, буд. 16А,м. Свалява,Свалявський район, Закарпатська область,89300, код ЄДРПОУ 37917037) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати Наказ 9-ої Державної пожежно-рятувальної частини № 51 від 15.10.2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

3.Стягнути з 9-ої Державної пожежно-рятувальної частини ( код ЄДРПОУ 37917037 м. Свалява, вул. Стаолюбовлянська,16А на користь ОСОБА_1 реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ( АДРЕСА_7 ):

- 2000( дві тисячі гривень) грн. моральної шкоди ;

- 1536 ( тисячу пятсот тридцять шість) грн. 80 копійок судового збору згідно квитанції від 24.12.2019 року № 0401320159 АТ "Комінвестбанк" .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення через Закарпатський окружний адмінсуд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 червня 2020 року.