Постанова

від 06.10.2020 по справі 260/1882/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1882/19 пров. № А/857/9037/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу 9-ої державної пожежно-рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року в справі №260/1882/20 (суддя Плеханова З.Б. , час ухвалення 13 год. 24 хв., м. Ужгород, повне судове рішення складене 23 червня 2020 року), за позовом ОСОБА_1 до 9-ої державної пожежно-рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до 9-ої державної пожежно-рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, в якому просила: а) визнати протиправним та скасувати наказ 9-ої державної пожежно-рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області № 51 від 15.10.2019 року ,,Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ;

б) стягнути з 9 державної пожежно-рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 2000,00 грн;

в) стягнути з 9 державної пожежно-рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області судові витрати в розмірі 1536,80 грн та витрати на правничу (правову допомогу) в розмірі 8000,00 грн.

Рішенням від 16 червня 2020 року Закарпатський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував наказ 9-ої Державної пожежно-рятувальної частини № 51 від 15.10.2019 року ,,Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» .

Стягнув з 9-ої Державної пожежно-рятувальної частини на користь ОСОБА_1 2000, 00 грн. моральної шкоди та 1536 грн 80 копійок судового збору згідно квитанції від 24.12.2019 року № 0401320159 АТ ,,Комінвестбанк» .

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, 9-та державна пожежно - рятувальна частина Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що підписуючи контракт про проходження служби цивільного захисту від 21.04.2019, позивач взяла на себе зобов`язання додержуватися конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги.

Вказівкою заступника начальника Управління ДСНС України у Закарпатській області від 05/25/321 від 04.04.2018 було передбачено забезпечити негайне інформування диспетчерським складом підрозділів керівництва МРВ, РВ (РС), ДПРЗ, ДПРЧ, ДПРП про виникнення на території відповідальності пожеж, подій (надзвичайних ситуацій). Відповідальність за інформування керівного складу покладено на диспетчерський склад.

Зі змістом вказівки позивач була повідомлена особисто та не виконала її 14.10.2019, коли на пункт зв`язку ДПРЧ-9 поступило повідомлення про те, що на даху балкону 5-го поверху будинку по АДРЕСА_1 два дні знаходиться кішка, яка не може звідти злізти і її потрібно зняти.

Не виконавши вимоги вказівки заступника начальника Управління ДСНС України у Закарпатській області від 05/25/321 від 04.04.2018 та наказу МВС України №1032 від 07.10.2014 ,,Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій» , позивач ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, що призвело до притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, відповідач вказує на те, що позивач вже притягалася до дисциплінарної відповідальності за аналогічний проступок, який вчинила 31.01.2019, що свідчить про безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків та вказівок і наказів щодо організації несення служби.

Проте суд першої інстанції при ухвалення рішення не взяв до уваги вказані обставини.

Відповідач також не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн, та вказує на відсутність підстав для такого відшкодування.

З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник позивача Топій Е.Ю. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому обґрунтовує правомірність оскарженого відповідачем рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін, а вимоги апеляційної скарги - відхилити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити в повному обсязі.

Позивач та її представник в судове засідання апеляційного суду не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що 11.02.2019 між ОСОБА_1 та ДСНС України в особі т.в.о. начальника Управління ДСНС України у Закарпатській області укладено контракт №42/2019 про проходження служби цивільного захисту строком на три роки.

15.10.2019 року начальником 9-ої державної пожежно-рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області винесений наказ № 51 ,,Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» , яким до молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Відповідно до змісту вказаного наказу 14 жовтня 2019 року о 15 год. 25 хв. на пункт зв`язку ДПРЧ-9 поступило повідомлення про те, що на даху балкону 5-го поверху будинку по АДРЕСА_1 два дні знаходиться кішка, яка не може злізти і її потрібно зняти. Всупереч наказу МВС України №1032 від 07.10.2014 ,,Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій» , який передбачає негайне інформування диспетчерським складом підрозділу керівництва РВ, ДПРЧ про виникнення на території відповідальності пожеж, подій (НС), молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , диспетчер 9 державної пожежно-рятувальної частини управління ДСНС України у Закарпатській області, не довела до відома начальника Свалявського РВ, полковника служби цивільного захисту Токарського І.І. про виникнення даної події, чим порушила порядок організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб.

В наказі зазначено, що він винесений відповідно до рапортів майора служби цивільного захисту ОСОБА_2 , начальника караулу 9 державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України у Закарпатській області.

15.10.2019 року ОСОБА_2 та працівниками ДПРЧ-9 були складені Акти фіксації відмови ОСОБА_1 від ознайомлення з оскаржуваним наказом та від надання письмових пояснень.

Не погоджуючись із наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач оскаржила його до суду.

Задовольняючи повністю адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскарженого наказу, оскільки в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, та відповідачем не дотримано приписів законодавства щодо порядку застосування дисциплінарного стягнення. Крім того, за завдані моральні втрати, що призвели до порушення нормальних життєвих зав`язків позивача, суд першої інстанції присудив на її користь 2000 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовий статус осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту визначений Кодексом цивільного захисту України (надалі - Кодекс ЦЗ), Законом України ,,Про затвердження Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту» , Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою КМ України від 11.07.2013 №593 (надалі - Положення №593).

Відповідно до ст. 99 Кодексу ЦЗ до персоналу (кадрів) органів управління та сил цивільного захисту належать особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.

На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом (ч.3 ст.101 Кодексу ЦЗ).

Оскільки 11.02.2019 між ОСОБА_1 та ДСНС України в особі т.в.о. начальника Управління ДСНС України у Закарпатській області укладено контракт №42/2019 про проходження служби цивільного захисту, на неї поширюється спеціальне законодавство у сфері здійснення цивільного захисту, зокрема, і Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 05.03.2009 №1068-УІ.

Так, відповідно до п.1 пункту 1 Розділу І Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.

Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням. Порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема, на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

За приписами пункту 57 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

До діянь, що є порушеннями службової дисципліни, відносить: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом (п.59 Статуту).

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання вимог наказу МВС України №1032 від 07.10.2014 ,,Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій» та вказівки заступника начальника Управління ДСНС України у Закарпатській області від 05/25/321 від 04.04.2018.

Так, Порядок №1032 визначає організацію несення внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління, аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формуваннях спеціального призначення, спеціальних авіаційних, морських та інших формуваннях, державних пожежно-рятувальних підрозділах (загонах, частинах, постах), навчальних закладах, формуваннях і підрозділах забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - органи управління та підрозділи), права, обов`язки та взаємовідносини осіб рядового і начальницького складу та працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - особовий склад).

Згідно з п.п. 2 та 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України 07.10.2014 № 1032, загальні обов'язки посадових осіб апарату ДСНС України, територіальних органів ДСНС України визначаються відповідними положеннями та функціональними обов`язками (посадовими інструкціями). Обов`язки для особового складу, що не регламентуються цим Порядком, визначають їхні безпосередні керівники.

Згідно з п. 27 наказу Міністерства внутрішніх справ України 07.10.2014 № 1032, диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв`язку підпорядковується начальнику чергового караулу, в оперативній діяльності - черговій зміні ОКЦ та відповідає за чіткий прийом, передачу і реєстрацію повідомлень, що надходять на пункт зв`язку, своєчасне направлення караулу на ліквідацію надзвичайних ситуацій (подій), пожеж згідно з розкладом виїзду (планом залучення сил та засобів), своєчасне занесення інформації до Журналу пункту зв`язку частини.

Відповідно до п. 28 наказу Міністерства внутрішніх справ України 07.10.2014 № 1032, диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв`язку повинен серед іншого, зокрема: у разі отримання повідомлень про закриття проїздів, вихід з ладу джерел протипожежного водопостачання, зв`язку й інші зміни оперативної обстановки негайно доповідати начальнику караулу та ОКЦ; про виїзд караулу на надзвичайну ситуацію (подію) або пожежу, навчання повідомляти ОКЦ в установленому порядку; про направлення додаткових сил та засобів, відомості, що надійшли з місця роботи караулу, про повернення караулу інформувати ОКЦ та посадових осіб у встановленому порядку,

Відповідно до п. 1.3. посадової інструкції ОСОБА_1 , диспетчер 9 державної пожежно - рятувальної частини Управління ДСНС України у Закарпатській області підпорядковується начальнику чергового караулу, в оперативній діяльності - черговій зміні ОКЦ та відповідає за чіткий прийом, передачу і реєстрацію повідомлень, що надходять на пункт зв`язку, своєчасне направлення караулу на ліквідацію надзвичайних ситуацій (подій), пожеж згідно з розкладом виїзду (планом залучення сил та засобів), своєчасне занесення інформації до Журналу пункту зв`язку.

Вказівкою заступника начальника Управління ДСН.С України у Закарпатській області №05/25/321 від 04.04.2018 визначено забезпечити негайне інформування диспетчерським складом підрозділів керівництва МРВ, РВ (PC), ДГІРЗ, ДГІРЧ, ДПРП про виникнення на території відповідальності пожеж, подій (надзвичайних ситуацій).Відповідальність за інформування керівного складу покладено на диспетчерський склад. Із змістом даної вказівки позивачка ознайомлена особисто під розпис.

Однак, дана вказівка як зазначено в ній, видана на вимогу Наказу МВС України №1032 від 07.10.2014 ,,Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій» у п. 28 якого передбачено, що диспетчер (радіо телефоніст) пункту зв`язку, отримавши повідомлення про надзвичайну ситуацію (подію) або пожежу, повинен діяти згідно з керівними документами.

Відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, обов`язок щодо повідомлення диспетчерським складом підрозділів керівництва МРВ, РВ (PC), ДГІРЗ, ДГІРЧ, ДПРП виникає у випадку виникнення на території відповідальності пожеж, подій (надзвичайних ситуацій).

Відповідно до ст.2 Кодексу ЦЗ: надзвичайна ситуація (НС) - це обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності; небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища.

Вказані норми, в яких наведені визначення надзвичайної ситуації, небезпечної події, пожежі, були ретельно проаналізовані судом першої інстанції та з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів суд першої інстанції обґрунтовано встановив відсутність у події, що сталася 14.10.2019 (перебування на даху балкону 5-го поверху кішки, яка не може злізти), ознак надзвичайної / небезпечної події, пожежі.

Відтак, у позивача при виконанні завдань диспетчера був відсутній обов`язок повідомити начальника Свалявського РВ про вказану вище подію, а тому таке неповідомлення останнього не становить складу дисциплінарного проступку.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, ОСОБА_1 , диспетчер 9 державної пожежно - рятувальної частини Управління ДСНС України у Закарпатській області, діяла у відповідності до своїх посадових обов`язків, а винесений наказ № 51 від 15.10.2019 щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності є незаконним.

Твердження апелянта про невиконання позивачем вказівки заступника начальника Управління ДСНС України у Закарпатській області №05/25/321 від 04.04.2018 спростовуються наведеними вище та проаналізованими нормами законодавства, обставинами справи та висновками суду.

Крім того, відповідач, на якого в силу приписів ч.2 ст. 77 КАС України покладений тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не надав суду копії рапорту начальника караулу 9-ої державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України у Закарпатській області майора служби цивільного захисту Куруца М.В., який став підставою для винесення оскарженого наказу.

Поряд з цим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

До юридичного складу, що є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. Ці обставини повинні бути належно доведені.

Обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає лише за умови, що моральні страждання працівника, або втрата ним нормальних життєвих зв`язків, або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушення законних прав працівника.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 ,,Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Оскільки позивач не надала належних доказів заподіяння їй діями відповідача моральної шкоди, суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, покликаючись лише на твердження позивача, що незаконні дії відповідача призвели до позбавлення у неї відчуття життєвої захищеності, зміни життєвого укладу, відчуття приниження, пригнічення, зневаги, образи в колективі через притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення адміністративного позову в цій частині.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, неповністю дослідив обставини справи щодо заподіяння позивачу моральної шкоди, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним скасувати судове рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні вказаної позовної вимоги.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу 9-ої державної пожежно - рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області задовольнити частково.

Скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року в справі №260/1882/20 в частині стягнення з 9-ої державної пожежно - рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) гривень моральної шкоди та в зазначеній частині ухвалити постанову, якою відмовити у стягнення моральної шкоди.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 15.10.2020.