Постанова

від 16.06.2020 по справі 400/2603/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2603/18 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Скрипченка В.О., Шевчук О.А.,

при секретарі Ішханяні Р.А.,

за участю представника позивача-адвоката Шепеляк С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (м. Миколаїв, дата складання повного тексту рішення - 18.12.2019р.) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Явкинський елеватор до Баштанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Миколаївській області (правонаступник - ГУ ДФС у Миколаївській області ) про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

23.06.2011 року ПАТ Явкинський елеватор (правонаступник - ТОВ Явкинський елеватор ) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Баштанської ОДПІ ГУ ДФС в Миколаївській області (правонаступник ГУ ДФС у Миколаївській області) , в якому просило суд:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у визнанні у акті перевірки від 20.05.2011р. №115/23/00955070 правочинів, укладених ним з ТОВ Промспецтор у січні 2010 року, з ТОВ Де-Лонга у вересні 2010 року, з ТОВ Холдінгова компанія Агротехтрейд у вересні 2010 року, з ТОВ Ковальзернотрейд у вересні та жовтні 2010 року, з ТОВ Шер К у жовтні 2010 року, з ТОВ Контрол-Ком у листопаді 2010 року нікчемними та такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах;

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у встановленні в акті перевірки від 20.05.2011р. №115/23/00955070 відсутності поставок товарів йому від ТОВ Промспецтор у січні 2010 року, від ТОВ Де-Лонга у вересні 2010 року, від ТОВ Холдінгова компанія Агротехтрейд у вересні 2010 року, від ТОВ Ковальзернотрейд у вересні та жовтні 2010 року, від ТОВ Шер К у жовтні 2010 року, від ТОВ Контрол-Ком у листопаді 2010 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011 року №0000122301, яким здійснено донарахування грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 824 561 грн. (з яких: 659 649 грн. - за основним платежем та 164 912 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями );

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011 року №0000112301, яким здійснено донарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 291 611 грн. (з яких: 233 289 грн. - за основним платежем та 58 322 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що викладені в акті перевірки висновки не відповідають дійсності, а спірні рішення податкового органу є неправомірними, оскільки вони ґрунтуються на необґрунтованих та помилкових висновках проведеної перевірки.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року адміністративний позов ПАТ Явкинський елеватор - задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.05.2011 року №0000112301 та №0000122301. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року вказану вище постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року - скасовано та прийнято нову, якою скасовано податкові повідомлення-рішення форми Р від 20.05.2011р. №0000112301, яким збільшено ПАТ Явкинський елеватор суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 291 611 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення форми Р від 20.05.2011р. №0000122301 в частині збільшення ПАТ Явкинський елеватор суму грошового зобов`язання з ПДВ за основним платежем на суму 576 110 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 144 027 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2014 року вказані вище постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення форми Р від 20.05.2011 року №0000122301 в частині збільшення ПАТ Явкинський елеватор суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 576 110 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 144 027 грн. - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року - залишено без змін.

Таким чином, в подальшому, при повторному розгляді даної справи, предметом розгляду залишилося надання оцінки правомірності податкового повідомлення-рішення від 20.05.2011р. №0000122301 про збільшення ТОВ Явкинський елеватор суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 576 110 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 144 027 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 року- задоволено позов та скасовано податкове повідомлення-рішення форми Р від 20.05.2011р. №0000122301 в частині збільшення ПАТ Явкінський елеватор суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 576 110 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями ) на суму 144 027 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року зазначену вище постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 року - скасовано, та прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ПАТ Явкинський елеватор в частинні скасування податкового повідомлення-рішення форми Р від 20.05.2011р. №0000122301 в частині збільшення ПАТ Явкінський елеватор суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 576 110 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями ) на суму 144 027 грн.

Постановою Верховного Суду від 18.09.2018 року вказані вище постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 року - скасовано, а справу в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2011 року №0000122301 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 576 110 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями ) на суму 144 027 грн., направлено до Миколаївського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року - позові вимоги задоволено та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011р. №0000122301 про збільшення ТОВ Явкинський елеватор суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 576 110 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями ) на суму 144 027 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник ГУ ДФС у Миколаївській області 27.01.2020 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду 18.12.2019 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції представник відповідача (апелянта) двічі (т.б. 08.04.2020р. і 16.06.2020р .) не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений.

Представник позивача в судовому засіданні суду 2-ї інстанції категорично заперечував проти задоволення апеляційної скарги та мотивовано наполягав на відмові у її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи.

20.05.2011 року за результатами планової виїзної перевірки, яка була проведена відповідачем з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, складено акт №115/23/00955070.

20.05.2011 року на підставі вказаного вище акту перевірки, уповноваженою особою відповідач, серед іншого, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122302, яким здійснено донарахування підприємству позивача грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 824 561 грн., з яких 659 649 грн. - за основним платежем та 164 912 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, яке, в свою чергу, як і інші рішення податкового органу, прийняті за результатами цієї ж перевірки, було оскаржено позивачем до окружного суду.

В подальшому, при первинному розгляді справи, вказане вище податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011р. №0000122301 в частині взаємовідносин позивача з ТОВ Промспецкор фактично було залишено в силі, а саме в частині основного зобов`язання з ПДВ за січень 2010 року на суму 83 539 грн. та в частині штрафної санкції на суму 20 885 грн., а отже предметом розгляду у даній адміністративній справі є надання оцінки правомірності іншої частини цього податкового повідомлення-рішення від 20.05.2011 року №0000122301 про збільшення ТОВ Явкинський елеватор суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 576 110 грн. та за штрафними (фінансовими ) санкціями на суму 144 027 грн.

Втретє вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанов від 18.09.2018р., виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій та спірних рішення відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази та враховуючи висновки суду касаційної інстанції, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як слідує зі змісту вимог п.1.7 ст.1 Закону України Про податок на додану вартість (діючого на час виникнення спірних правовідносин ), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 зазначеного вище Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8 цього ж Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як визначено пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 зазначеного вище Закону передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, з наведених вище законодавчих положень випливає, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Як слідує зі змісту приписів ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

А ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Так, як встановлено з матеріалів справи та спірного акту перевірки №115/23/00955070, висновки про порушення позивачем податкового законодавства в цілому ґрунтуються на доводах про безтоварність господарських операцій, здійснених між підприємством позивача та його контрагентами ТОВ Де-Лонга , ТОВ Холдінговая компанія Агротехтрейд , ТОВ Ковальзернотрейд , ТОВ Шер К , ТОВ Контрол-Ком . Усі ці правочини відповідач вважає такими, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків-нікчемними.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, представником позивача, на виконання висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 18.09.2018р., та на підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій зі своїми безпосередніми контрагентами ТОВ Де-Лонга , ТОВ Холдінговая компанія Агротехтрейд , ТОВ Ковальзернотрейд , ТОВ Шер К , ТОВ Контрол-Ком , були повторно надані до суду 1-ї інстанції належним чином оформлені первині документи, а саме: договори складського зберігання, договори поставки, складські квитанції, накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності, платіжні документи.

Так, згідно матеріалів справи, між Позивачем (ВАТ Явкінський елеватор ) та ТОВ Ковальзернотрейд , 01.09.2010 року було укладено договір складського зберігання №64, предметом договору була пшениця 3,5,6 класу, ячмінь і соняшник.

На підтвердження реальності здійснення та виконання вказаного вище договору, позивач, окрім копії цього договору, надав до суду 1-ї інстанції картку контрагента з усіма даними ТОВ Ковальзернотрейд , зразком підписів і печатки та витяг з сайту ДПА України станом на 29.09.2010р., що підтверджує наявність у ТОВ Ковальзернотрейд свідоцтва платника ПДВ станом на 09.07.2009р.; копію довіреності на ОСОБА_1 від 29.09.2010р., що надавала право останньому представляти інтереси, укладати угоди та інші дії від імені Товариства, копію свідоцтва платника ПДВ, копію свідоцтва про державну реєстрацію та копію довідки з ЄДРПОУ, копію довідки про взяття на облік платника податків, копію паспорта ОСОБА_1 , копії реєстрів накладних на прийняте зерно, копії ТТН та копії складських квитанцій на зерно.

Усі ці первинні документи, на думку суду 1-ї та 2-ї інстанції, складені належним чином без порушень, співвідносяться між собою по руху товару, товаро-транспортні накладні містять відомості про фактичну вагу соняшника, його показники якості після лабораторного дослідження, номер автомобіля та причіпа, назву підприємства-перевізника та П.І.Б. водія. Одна з ТТН не містить відомостей про назву підприємства перевізника та П.І. водія, однак містить інші відомості, що дозволяють зробити висновок про фактичний рух соняшника, оскільки зліва містить напис мовою оригіналу: кл.ІІ, б-2, с/сух, сорное подр., н/об 28.09.10 та засвідчено дані написи печаткою ОСОБА_2 . Зазначені відомості свідчать про фактичний аналіз зерна соняшника, необхідність його доопрацювання та доведення до належної якості з метою зберігання, та фактичне відвантаження вантажу на 11 склад.

Крім того, всі вищезазначені письмові докази є належними і допустимими, а надані копії документів, які є в оригіналі у позивача, завірені його печаткою та підписом директора.

Що ж стосується господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Де-Лонга , то матеріали справи містять договір складського зберігання №85 від 22.09.2010р., додаток №1 до цього договору, предметом якого була пшениця, ячмінь, ріпак, соняшник.

Також, а підтвердження реальності виконання даного договору, представник позивача також надав до суду 1-ї інстанції картку свого контрагента з усіма даними ТОВ Де-Лонга , зразком підписів та печатки, копію свідоцтва платника ПДВ станом на 26.08.2009р., витяг з сайту ДПА України станом на 26.08.2009р., що підтверджує наявність у ТОВ Де-Лонга свідоцтва платника ПДВ, копію свідоцтва про державну реєстрацію та копію довідки з ЄДРПОУ, копію довідки про взяття на облік платника податків, копію паспорта гр. ОСОБА_3 , копії реєстрів накладних на прийняте зерно, копії накладних на товар, копії складських квитанцій.

Усі ці первинні документи складені належним чином, співвідносяться між собою по руху товару, а накладні містять усі необхідні відомості про фактичну вагу соняшника, його показники якості після лабораторного дослідження, номер автомобіля та причіпа, що дозволяють зробити висновок про фактичний рух соняшника, оскільки зліва містяться написи щодо якісних показників, засвідчені печаткою відповідальної за аналіз особи ОСОБА_2 Зазначені відомості свідчать про фактичний аналіз зерна соняшника, необхідність його доопрацювання та доведення до належної якості з метою зберігання, та фактичне вивантаження вантажу на 13, 15 склад.

Крім того, всі вищезазначені письмові докази є належними і допустимими, копії документів, які є в оригіналі у Позивача завірені його печаткою та підписом директора, інші документи надані в копіях, однак Відповідач фактично не заперечує їх зміст.

Далі, стосовно спірних взаємовідносин позивача із ТОВ ХК Агротехтрейд , матеріали справи містять договір складського зберігання №31 від 09.07.2010р., додаток №1 до цього договору, предметом якого була пшениця, ячмінь, ріпак, соняшник.

Також позивач надав о суду 1-ї інстанції і картку контрагента з усіма даними ТОВ ХК Агротехтрейд , зразком підписів і печатки, витяг з сайту ДПА України станом на 10.07.2009р., що підтверджує наявність у товариства свідоцтва платника ПДВ, копію свідоцтва платника ПДВ станом на 10.07.2009р., копію свідоцтва про державну реєстрацію та копію довідки з ЄДРПОУ, копію довідки про взяття на облік платника податків, копію довіреності виданої гр. ОСОБА_6 , представляти інтереси ТОВ Холдингова компанія Агротехтрейд , копію паспорта гр. ОСОБА_6 , копію наказу №1/К про вступ на посаду директора ТОВ ХК Агротехтрейд ОСОБА_10, копії реєстрів накладних на прийняте зерно, копії ТТН, копії складських квитанцій.

Усі ці первинні документи складені належним чином, співвідносяться між собою по руху товару, накладні містять відомості про фактичну вагу соняшника, його показники якості після лабораторного дослідження, номер автомобіля та причіпа, що дозволяють зробити висновок про фактичний рух соняшника, оскільки зліва містяться написи щодо якісних показників, засвідчені печаткою відповідальної за аналіз відповідальної особи. Зазначені відомості свідчать про фактичний аналіз зерна соняшника, необхідність його доопрацювання (сушіння і т.п.) та доведення до належної якості з метою зберігання, та фактичне вивантаження вантажу на 13, 17 та інші склади.

Крім того, всі вищезазначені письмові докази є належними і допустимими, копії документів, які є в оригіналі у Позивача завірені його печаткою та підписом директора, інші документи надані в копіях, однак Відповідач не заперечує їх зміст.

Надаючи оцінку наданим позивачем письмовим доказам щодо спірних взаємовідносин підприємства позивача із ТОВ Шер К , судова колегія зазначає, що матеріали справи містять договір складського зберігання №101 від 19.10.2010р., додаток №1 до нього, предметом якого було відповідальне зберігання насіння соняшнику у кількості 500 тон. Також, позивач надав до суду 1-ї інстанції картку контрагента та інформаційний лист з усіма даними ТОВ Шер К , зразком підписів і печатки, витяг з сайту ДПА України станом на 09.07.2009р., що підтверджує наявність у ТОВ Шер К свідоцтва платника ПДВ, копію свідоцтва платника ПДВ станом на 09.07.2009р., копію свідоцтва про державну реєстрацію та копію довідки з ЄДРПОУ, статут ТОВ Шер К , копію довідки про взяття на облік платника податків, копії реєстрів накладних на прийняте зерно, копії ТТН, копії складських квитанцій.

Усі ці первинні документи складені належним чином, співвідносяться між собою по руху товару, накладні містять відомості про фактичну вагу соняшника, його показники якості після лабораторного дослідження, номер автомобіля та причіпа, що дозволяють зробити висновок про фактичний рух соняшника, оскільки зліва містяться написи щодо якісних показників, засвідчені печаткою відповідальної за аналіз особи ОСОБА_7 Зазначені відомості свідчать про фактичний аналіз зерна соняшника, необхідність його доопрацювання (сушіння і т.п.) та доведення до належної якості з метою зберігання, та фактичне вивантаження вантажу на склади.

Також всі вищезазначені письмові докази є належними і допустимими, копії документів, які є в оригіналі у позивача завірені його печаткою та підписом директора, інші документи надані в копіях, однак відповідач не заперечує їх зміст.

Що ж стосується спірних взаємовідносин підприємством позивача та ТОВ Контрол-КОМ , то судова колегія зазначає, що матеріали справи містять договір складського зберігання №87 від 27.09.2010р., додаток №1 до цього договору, предметом якого було відповідальне зберігання насіння соняшнику у кількості 500 тон. Також позивач надав до суду 1-ї інстанції картку контрагента та інформаційний лист з усіма даними ТОВ Контрол-КОМ , зразком підписів і печатки, витяг з сайту ДПА України станом на 16.06.2010р., що підтверджує наявність у ТОВ Контрол-КОМ свідоцтва платника ПДВ, копію свідоцтва платника ПДВ станом на 16.06.2010р., копію свідоцтва про державну реєстрацію та копію довідки з ЄДРПОУ, рішення засновника ТОВ Контрол-КОМ , копію довідки про взяття на облік платника податків, копію довіреності на ім`я гр. ОСОБА_8 , щодо представництва інтересів ТОВ Контрол-КОМ , копію паспорту гр. ОСОБА_8 , копію паспорта засновника ТОВ ОСОБА_11, копії реєстрів накладних на прийняте зерно, копії ТТН, копії складських квитанцій.

Усі ці первинні документи складені належним чином, співвідносяться між собою по руху товару, накладні містять відомості про фактичну вагу соняшника, його показники якості після лабораторного дослідження, номер автомобіля та причіпа, що дозволяють зробити висновок про фактичний рух соняшника, оскільки зліва містяться написи щодо якісних показників, засвідчені печаткою відповідальної за аналіз особи. Зазначені відомості свідчать про фактичний аналіз зерна соняшника, необхідність його доопрацювання (сушіння і т.п.) та доведення до належної якості з метою зберігання, та фактичне вивантаження вантажу на склади.

Також всі вищезазначені письмові докази є належними і допустимими, копії документів, які є в оригіналі у позивача завірені його печаткою та підписом директора, інші документи надані в копіях, однак відповідач не заперечує їх зміст.

Окрім того, представником позивача також було надано до суду 1-ї інстанції і докази руху товару та його оплати, а саме оборотно-сальдові відомості, копії наказів на переоформлення соняшнику, копії довіреностей, копії заяв щодо зняття з зберігання соняшнику та переоформлення на ВАТ Явкинський елеватор , копії складських квитанцій, договори купівлі-продажу, копії накладних, податкових накладних, платіжні документи, що засвідчують факт оплати товару. Зазначені докази повністю підтверджують виконання договірних зобов`язань між позивачем та ТОВ Де-Лонга , ТОВ ХК Агротехтрейд , ТОВ Ковальзернотрейд , ТОВ Шер К та ТОВ Контрол-Ком .

До того ж, представником позивача в подальшому, було додатково надано ще й копії журналів реєстрації середньодобових проб за 2010 рік; копії витягу з журналу обліку вантажів та матеріалів, що підтверджують факт прийняття вантажів та їх лабороторний аналіз зразків від ТОВ Де-Лонга , ТОВ ХК Агротехтрейд , ТОВ Ковальзернотрейд , ТОВ Шер К та ТОВ Контрол-Ком .

Одночасно позивач також надав і докази подальшого продажу насіння соняшника, узагальнив та склав схему руху товару, надав копії запитів та копії відповідей контрагентів, які були покупцями насіння соняшнику, реєстр направлених запитів та отриманих відповідей в зв`язку з перевіркою 20.05.2011р., надав завірені належним чином копії складських квитанцій на зерно, що підтверджують подальший рух насіння соняшника ТОВ Трайгон-Експорт .

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, представником позивача, окрім іншого, також було надано до окружного суду і копію постанови від 07.08.2014р. про закриття кримінального провадження №3201216000000006 у зв`язку з відсутністю в діях ТОВ Людмилівський елеватор і ТОВ Контрол-Ком складу кримінального правопорушення. При цьому, аналіз змісту вказаної постанови дозволяє зробити висновок про помилковість висновків спірного акту перевірки від 20.05.2011р. щодо одного з контрагентів позивача - ТОВ Контрол-Ком .

Також, як свідчать матеріали справи, представником позивача надано до суду і листи щодо його переписки із ТОВ Трайгон-Експорт з приводу руху насіння соняшника, копії відповідних складських квитанцій, витяги з держреєстру складських документів на зерно, копію договору комісії №3-К від 01.07.2010р., що, в свою чергу, підтверджує факт укладення договору комісії між Позивачем та ТОВ Трайгон-Експорт , предметом якого було придбання позивачем за рахунок комітента (ТОВ Трайгон-Експорт ) сільгосподарської продукції, копії рахунків фактур, акти виконаних робіт, податкових накладних, звіти комісіонера, видаткових накладних, банківських виписок по рахунках.

Таким чином, факт наявності договірних правовідносин між підприємством позивача та ТОВ Трайгон-Експорт , ТОВ Рамбурс-Трайгон та здійснення ним господарських операцій з ТОВ Де-Лонга , ТОВ ХК Агротехтрейд , ТОВ Ковальзернотрейд , ТОВ Шер К та ТОВ Контрол-Ком щодо виконання договірних зобов`язань по угодах комісії, судова колегія вважає обґрунтованим, а ці спірні господарські правовідносини такими, що мали реальний товарний характер.

Так, по справі встановлено, що позивачем для ТОВ Трайгон- Експорт було придбано - 14 413,9 тон сільськогосподарської продукції, а для ТОВ Рамбурс-Трайгон - 617,188 тон (в т.ч. у перелічених вище постачальників ), що підтверджується відповідними звітами Позивача та підписаними з комітентами Актами виконаних робіт.

Також, позивачем, зокрема, було надано до суду і завірені належним чином копії письмових доказів, якими підтверджується подальший рух товару від моменту поставки (переоформлення) від постачальників до моменту відвантаження товару з місця зберігання (т.б. листи на відвантаження, накази на відвантаження, складські квитанції, акти зачистки, подорожні листи, ТТН, квитанції зважування продукції тощо ).

Надаючи оцінку наданим відповідачем документів, які, на думку останнього, нібито свідчать про безтоварність спірних господарських операцій, що мали місце між позивачем та його контрагентами (ТОВ Де-Лонга у вересні 2010 року, ТОВ Холдінгова компанія Агротехтрейд у вересні 2010 року, ТОВ Ковальзернотрейд у вересні та жовтні 2010 року, ТОВ Шер К у жовтні 2010 року, ТОВ Контрол-Ком у листопаді 2010 року ), а саме копії акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаїв від 29.01.2011р. №574/23- 300/35639294, копії акту ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 11.04.2011р. №1231/23-100/36536675, копії акту Южноукраїнської ОДПІ від 17.03.2011р. №825/23-100/33436701, копії акту ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 16.03.2011р. №825/23-100/33436701, копії акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 09.02.2010р. №137/23-300/37104044, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції зазначає наступне.

Так, вказані вище Акти перевірок, які нібито не підтверджують факт безтоварності господарських операцій Позивача із зазначеними вище Контрагентами, на думку судів обох інстанцій не є належними і допустимими доказами. Самі по собі судження інших контролюючих органів, викладені в цих актах невиїзних перевірок, не можуть слугувати належним доказом нереальності спірних правовідносин між позивачем і названими контрагентами та спростовувати факти, засвідчені наданими позивачем первинними документами.

До того ж, зі змісту цих актів вбачається, що господарські операції з поставки цими господарюючими суб`єктами товарів саме позивачеві в ході цих перевірок фактично взагалі не досліджувалися.

При цьому, слід зазначити, що дані висновки узгоджуються і з практикою Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2018р. у справі №816/338/14, від 21.03.2018р. у справі №813/59/13- а.

Що ж стосується копії ухвали ВАСУ від 16.10.2013р. №К/800/44495/13, яку було надано представником відповідача, насправді стосується іншої справи за позовом ТОВ АТ Каргіл до СДПІ у м.Києві про скасування податкових повідомлень рішень по ПДВ. В даній адміністративній справі оспорювались саме взаємовідносини ТОВ АТ Каргіл з його безпосередніми контрагентами, до яких позивач фактично жодного відношення не мав, як і не мав з ними будь-яких господарських взаємовідносин. Відтак, дана ухвала не містить інформації про предмет доказування, а отже, не є належним доказом у справі, а тому не повинна братись до уваги при винесенні рішення у даній справі.

Крім того, слід звернути увагу й на те, що усі доводи відповідача щодо нереальності спірних господарських операцій по ланцюгу постачання фактично зводяться до переоцінки обставин у справі, що є безпідставним, оскільки не можуть бути доказами невиконання спірних договірних зобов`язань саме контрагентами (у 2-3 ланцюгу) контрагентів позивача. Така позиція узгоджується і з практикою Верховного Суду, про що свідчить постанова ВС від 21.03.2018р. у справі №5813/59/13-а.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ Контрол-Ком за листопад 2010 року, то в матеріалах справи є Акт перевірки від 17.03.2011р. №30/23-01/37075176 Про результати проведеної документальної невиїзної перевірки правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов`язань ТОВ Контрол-Ком в частині дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.08.2010р. по 31.12.2010р. , в якому висвітлені факти, які, на думку представника відповідача, нібито свідчать про безтоварність цих господарських операцій із позивачем.

Однак, разом з тим, вказаний вище акт перевірки фактично безпосередньо стосується інших господарських взаємовідносин ТОВ Контрол-Ком та ТОВ АКСА і ТОВ Трайнс Гарант Сервіс , з якими, в свою чергу, позивач взагалі не мав будь-яких взаємовідносин, а також стосується іншого податкового періоду - серпень-жовтень 2010 року, в той час як позивач мав взаємовідносини із ТОВ Контрол-Ком - в листопаді 2010 року.

Це ж стосується і наданої Відповідачем копії постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.10.2012р. №23-4425/12/1470, яка, в свою чергу, не є належним доказом у даній справі, оскільки предмету позову не стосується, так як не містить жодної інформації щодо господарських взаємовідносин між Позивачем і даним контрагентом.

Крім того, як вже зазначалося вище, кримінальне провадження №32012160000000014 було закрито у зв`язку з відсутністю в діях контрагента позивача складу кримінального провадження.

Далі, щодо взаємовідносин позивача із ТОВ Шер К за жовтень 2010 року, то відповідач в цьому випадку фактично посилається лише тільки на те, що контрагент постачальника - ПП Агропрайд допустив порушення, що підтверджуються Актом перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 16.03.2011р. та копією постанови Суворовського районного суду м. Херсона від 19.06.2012р. №2120/2003/12 про закриття кримінальної справи стосовно директора ПП Агропрайд в силу амністії .

При цьому, суд знову звертає увагу на той факт, що у позивача, в даному випадку жодних взаємовідносин з ПП Агропрайд не було, а при перевірці правомірності формування податкового кредиту необхідно аналізувати лише реальність тих господарських операцій і між тими суб`єктами господарювання, між якими безпосередньо мали місце такі г/операції, а саме взаємовідносини між Позивачем і ТОВ Шер К .

Факт же визнання ТОВ Шер К банкрутом та його ліквідація (ухвала Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2011р. ) також не може бути належним доказом безтоварності господарських операцій між Позивачем і цим контрагентом, оскільки ліквідація підприємства мала місце значно пізніше вчинення спірних господарських операцій між Позивачем і ТОВ Шер К .

Стосовно ж постанови Суворовського районного суду м. Херсона від 19.06.2012р. по справі №2120/2003/12, судова колегія зазначає, що даним рішенням не було встановлено вину жодної особи, а також взагалі не встановлювалися обставини будь-якого кримінального правопорушення, а лише тільки були встановлені підстави для закриття цього кримінального провадження. Тому, відомості і факти, що містяться в даній постанові суду жодним чином не стосуються предмету доказування та не є належним доказом у даній справі.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ Ковальзернотрейд за вересень-жовтень 2010 року, суд зазначає, що відібрані працівниками податкової міліції у директора ТОВ Ковальзернотрейд ОСОБА_9 пояснення теж не є допустимими доказами, так як такі фактично були отриманні незаконним шляхом, та з перевищенням повноважень, оскільки були відібрані не в рамках кримінальної чи оперативно-розшукової справи по відношенню як до контрагента, так і до Позивача. Також, дані пояснення були відібрані працівниками податкової міліції без попередження ОСОБА_9 про кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень, що означає те, що такі свідчення могли бути отримані під тиском, і в ході розгляду потенційної кримінальної справи можуть змінюватись.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що зі змісту цих пояснень вбачається, що директор Веселов фактично підтверджує факт спірних господарських операцій з позивачем, але при цьому, він не пам`ятає, на які саме суми укладалися угоди, які, в свою чергу, укладали безпосередньо на елеваторі його менеджери, у яких були разові довіреності.

Таким чином, наявні в матеріалах справи пояснення, на які посилається відповідач, свідчать про те, що керівник контрагента позивача Веселов фактично підтвердив наявність господарських відносин між Позивачем та ТОВ Ковальзернотрейд , однак внаслідок порушення процедури відібрання цих пояснень, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, не бере до уваги дані докази, так як вони є недопустимими, а їх зміст взагалі не підтверджує позицію відповідача.

Не може суд 2-ї інстанції врахувати й постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012р. по справі №2а-9792/12/2670, на яке раніше посилався представник відповідача в обгрунтування своєї позиції по контрагенту ТОВ Ковальзернотрейд , оскільки дане рішення було скасовано ухвалою ВАС України від 10.02.2014р., а в подальшому Київський апеляційний адміністративний суд за результатами повторного розгляду вказаної вище справи №2а-9792/12/2670 ухвалив прямопротилежну постанову від 15.07.2014р., яка, в свою чергу, була залишена в силі ухвалою ВАС України від 17.11.2015р.

Далі, що ж стосується наданої представником відповідача на спростування спірних взаємовідносин позивача із ТОВ Холдингова компанія Агротехтрейд за вересень 2010 року копії постанови Крюківського районного суду м. Кременчук від 05.08.2011р. по справі №4-233/2011, з якої вбачається, що в ході проведення обшуку директор ТОВ ХК Агротехтрейд ОСОБА_10 нібито повідомив працівникам п/міліції, що фінансово-господарською діяльністю даного підприємства не займався, то судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вказане вище процесуальне судове рішення теж не може прийняти до уваги.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи містять докази того, що позивачем перш ніж укласти цю угоду, цей контрагент ретельно перевірявся, що вже неодноразово досліджувалось судом 1-ї інстанції, а саме: витребовувались реєстраційні документи, з яких вбачається дата реєстрації юридичної особи, її місцезнаходження, відомості щодо керівника, наказ про вступ на посаду ОСОБА_10 Наявність таких реєстраційних документів, які видаються уповноваженими на те державними органами, не давало позивачу підстав ставити під сумнів дії директора ТОВ Холдингова Компанія Агротехтрейд щодо підписання таких договорів, а напроти, давало підстави вважати, що така реєстрація даних щодо підприємства, в тому числі, щодо директора, у реєстрах державних органах, власне підтверджує правосуб`єктність господарюючої юридичної особи та правомочності її керівника на підписання відповідних господарських договорів і інших первинних документів.

Виявлені ж контролюючим органом в наступному факти незаконного ведення господарської діяльності ТОВ ХК Агротехтрейд не можуть ставити під сумнів усі г/операції, які були вчинені таким суб`єктом господарювання з його постачальниками, в тому числі із Позивачем. Порушення, допущенні одним суб`єктом господарювання при здійсненні господарської діяльності не можуть впливати на податковий облік інших суб`єктів господарювання (в даному випадку Позивача), так як останнім вжито всіх можливих заходів щодо перевірки свого контрагента, хоча чинним законодавством не покладено на окремих платників податків перевіряти правомірність чи то реєстрації суб`єкта господарювання-контрагента, чи то ведення ним такої діяльності.

Відповідно до ч. 4 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, проте, відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, такого доказу, як вирок суду надано не було.

Крім того, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, який підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами.

Також, відповідачем до цього часу так і не була надана будь-яка актуальна інформація про рух або наявність кримінальних справ, чи тим більше наявність вироків, за фактом фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб`єктів, ані щодо позивача, ані щодо його контрагента.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Де-Лонга за вересень 2010 року, представник відповідача, окрім іншого також посилається й на зафіксовані актом перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 09.02.2010р. №137/23-300/37104044 порушення, які були допущені виключно постачальниками ТОВ Де-Лонга , які в подальшому були визнані банкрутами.

При цьому, також слід звернути увагу на те, що відповідач у вказаному вище акті перевірки дослідив не спірні господарські правовідносини між позивачем та ТОВ Де-Лонга , а господарські операції останнього з іншими контрагентами по другому чи третьому ланцюгах постачання.

Факт підписання податкової декларації за вересень 2010 року та уточнюючих розрахунків за вересень 2010 року не керівником ТОВ Де-Лонга , а також факт надання пояснень гр. ОСОБА_3 про те, що він фінансово-господарську діяльність даного товариства не вів, не свідчить про відсутність взагалі господарських взаємовідносин між позивачем та цим ТОВ. Факт підробки документів, так само як зайняття фіктивним підприємництвом свідчить про наявність порушень, відповідальність за яких передбачена кримінальним законодавством в індивідуальному порядку для тих осіб, які безпосередньо здійснили ці порушення і які мають нести відповідальність.

Разом з тим, до матеріалів справи відповідачем не надано жодного обвинувального вироку, який би набрав законної сили по відношенню до посадових осіб ТОВ Де-Лонга .

В цей же час, у відповідності до ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто, доказом в адміністративній справі, який би свідчив про те чи мало місце діяння і чи вчинено воно певної особою, може бути виключно вирок у відповідній кримінальній справі, що набрав законної сили.

Окрім іншого, представником відповідача також було надано до суду 1-ї інстанції копію витягу з висновку експерта №6465, в якому зазначено перелік первинних документів (договорів, податкових/видаткових накладних), щодо підписів на яких проводилась почеркознавча експертиза на предмет їх вчинення гр. ОСОБА_3 - директором ТОВ Де-Лонга .

Так, з приводу вказаного вище висновку експерта судова колегія вважає за необхідне наголосити на тому, що даний висновок теж не є належним доказом, оскільки податкові (від 27.09.2010р. №59, від 19.09.2010р. №46 ) та видаткові накладні (від 27.09.2010р. №27/09-10, від 19.09.2010р. №19/09-10 ) по ТОВ Де-Лонга , що були виписані позивачеві, у цьому висновку не містяться і навіть не згадуються. Почеркознавча ж експертиза первинних документів, виписаних ТОВ Де-Лонга на адресу підприємства позивача взагалі не проводилась.

Таким чином, з огляду на правовий аналіз спірних правовідносин, суд зазначає, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідачем же, як вже зазначалося вище, в даному випадку, не було надано до суду 1-ї та 2-ї інстанцій достатніх документальних підтверджень відсутності фактичного виконання спірних господарських операцій за вказаними договорами, як і не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси чи матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов цих договорів поставки, укладених з позивачем, як не було надано і доказів наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Отже, враховуючи вказані вище конкретні обставини, судова колегія, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, вважає, що суд 1-ї інстанції, розглядаючи втретє цю справу, виконав вимоги постанови Верховного суду від 18.09.2018 року та дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідач, даному випадку, не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення від 20.05.2011р. №0000122301 в частині збільшення ТОВу Явкинський елеватор суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 576110 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 144027 грн., а тому, відповідно, останнє підлягає скасуванню, як протиправне, а адміністративний позов в цій частині - задоволенню.

Також, судова колегія приймає до уваги та, в свою чергу, вважає за необхідне вказати, що суб`єкту владних повноважень не слід забувати й про те, що згідно з вимогами цивільного та податкового законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст.204 ЦК України ), презумпція правомірності рішень платника податку (пп.4.1.4 п.4.1.ст.4 ПКУ ), презумпція невинуватості (ст.62 Конституції України ) та індивідуальність юридичної відповідальності особи (ст.61 Конституції України ).

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 22.06.2020р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: В.О. Скрипченко

О.А. Шевчук