Постанова

від 23.06.2020 по справі 1.380.2019.000591

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.000591

адміністративне провадження № К/9901/4575/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 1.380.2019.000591

за позовом Приватного підприємства Озерна Алея (далі - ПП Озерна Алея ) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (далі - Департамент ДАБІ), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі -ДАБІ України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - виконавчий комітет Львівської міської ради, про визнання протиправним і скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ПП Озерна Алея на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Попка Я.С., суддів: Сеника Р.П., Кухтея Р.В.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ПП Озерна Алея (далі також - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту ДАБІ, ДАБІ України, у якому позивач просив визнати протиправним і скасувати рішення Департаменту ДАБІ від 7 серпня 2018 року № 64-мб про скасування містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкту будівництва на будівництво спортивно-рекреаційного комплексу з житловими одиницями, підземним паркінгом та об`єктами громадського призначення на вул. Володимира Великого, 2-А, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2018 № 721.

11.03.2019 у підготовчому засіданні, Львівський окружний адміністративний суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Львівської міської ради.

Позовні вимоги ПП Озерна Алея обґрунтовані тим, що рішення Департаменту ДАБІ № 64 - мб "Про скасування містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкту будівництва на будівництво спортивно - рекреаційного комплексу з житловими одиницями, підземним паркінгом та об`єктами громадського призначення на вул. Володимира Великого, 2-А", які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2018 № 721 є протиправним.

Детальний план території, що затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.07.2017 № 611 "Про затвердження детального плану території у межах вул. В.Янева, вул. Стрийської, вул. Володимира Великого, залізничної колії", фактично змінює зонування вчастині віднесення досліджуваної земельної ділянки із функціональної зони Г - 2 до функціональної зони категорії Ж - 4.

Посилаючись на наведене, зазначив, що жодних підстав для скасування містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкту будівництва на будівництво спортивно-рекреаційного комплексу з житловими одиницями, підземним паркінгом та об`єктами громадського призначення на вул. Володимира Великого, 2-А, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2018 № 721 немає.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 27 травня 2019 року позов ПП Озерна Алея задовольнив.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва на будівництво спортивно - рекреаційного комплексу з житловими одиницями, підземним паркінгом та об`єктами громадського призначення на вул. Володимира Великого, 2-А", які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2018 № 721 відповідають існуючій містобудівній документації на місцевому рівні. Крім того, суд наголосив, що відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 січня 2020 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням виконавчого комітету міської ради затверджено детальний план території та змінено її функціональне призначення, згідно з яким земельна ділянка, на якій заплановано будівництво, віднесена до зони Ж-4 (зона змішаної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови), що суперечить зонінгу, згідно якого зазначена територія віднесена до Г-2 (торговельно-ділові зони районного рівня - зони центрів обслуговування і комерційної діяльності районного і місцевого значення).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

В лютому 2020 року ПП Озерна Алея подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року залишити без змін.

У скарзі посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Оскаржує рішення суду першої інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Так, зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови апеляційним судом були, на його думку, грубо порушені вимоги частин другої, п`ятої статті 44, статей 121, 295 КАС (у редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії) щодо наслідків пропуску учасником справи строку на подання апеляційної скарги без поважних причин та не застосовані положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС. На підтвердження цього зазначає постанови Верховного Суду від 24.05.2019 у справі № П/811/2048/16, від 15.05.2019 у справі № 0870/8014/12, від 09.08.2019 у справі № 804/2795/18, від 31.10.2019 у справі № 352/1531/18, висновок викладений у яких щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах не був врахований в оскаржуваному рішенні.

Крім того, ПП Озерна Алея посилається на постанови Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 803/815/17 та від 11.02.2020 у справі № 803/1596/17.

Заявник 17.03.2020 подав доповнення до касаційної скарги, в яких посилається на підставу оскарження рішення, передбачені пунктом 3 статті 328 КАС України. Зазначив, що у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 803/815/17 та від 11.02.2020 у справі № 803/1596/17 хоча і містяться висновки щодо застосування норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у подібних правовідносинах, такі правовідносини не є повністю ідентичними тим, які є предметом розгляду у цій справі, зокрема в частині підстав та умов за яких відбулось скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, тобто відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у повністю подібних правовідносинах.

Відповідачі та третя особа не надіслали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 10 березня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПП Озерна Алея .

Ухвалою від 22.06.2020 справу призначено до розгляду в судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами на 23.06.2020.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 червня 2020 року у зв`язку з перебуванням судді Мороз Л.Л. у відпустці, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ПП "Озерна Алея" відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 30.03.2018 № 350 "Про затвердження інформаційних і технологічних карток адміністративних послуг з питань архітектури, які надає виконавчий комітет" звернувся із заявою про отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

До заяви позивач подав: договір оренди землі від 28.04.2017, витяг з Державного земельного кадастру про надання земельної ділянки від 10.08.2017 №НВ-4605503452017, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права - земельної ділянки, кадастровий номер 4610136900:07:005:0028, витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності - автостоянки № 6, загальною площею 14,9 м 2 , містобудівний розрахунок.

На підставі вказаного звернення та за результатом опрацювання усіх наданих документів, виконавчий комітет Львівської міської ради видав містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва ПП "Озерна Алея" спортивно - рекреаційного комплексу з житловими одиницями, підземним паркінгом та об`єктами громадського призначення по вул. В. Великого, 2-А. Вказані містобудівні умови затверджено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2018 № 721 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ПП "Озерна Алея" спортивно-рекреаційного комплексу з житловими одиницями, підземним паркінгом та об`єктами громадського призначення по вул. В. Великого, 2-А".

03.08.2018 головними інспекторами будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту ДАБІ Хар М.І. та Гончар Т.А. на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27.07.2018 № 954 та довідки про результати документальної перевірки від 23.07.2018 і направлення на проведення позапланової перевірки від 27.07.2018 № 64-мб/пз, проведено позапланову перевірку Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради.

Результати перевірки оформлені актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 64-мб від 03.08.2018.

В акті перевірки відображений висновок про те, що Управлінням архітектури та урбаністіки Департаменту містобудування Львівської міської ради видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво спортивно-рекреаційного комплексу з житловими одиницями, підземним паркінгом та об`єктами громадського призначення на вул. Володимира Великого, 2-А, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2018 № 721, не відповідають функціональному призначенню та вимогам до забудови встановленої у Зонінгу для зони Г - 2, отже не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено вимоги частини 1 статті 25, частини 4 статті 26, пункту 3 частини 4 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято рішення № 64-мб від 07.08.2018 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво спортивно-рекреаційного комплексу з житловими одиницями, підземним паркінгом та об`єктами громадського призначення на вул. Володимира Великого, 2-А, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2018 № 721.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга по справі №1.380.2019.000591 подана 18.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв після набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній з 08.02.2020).

Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з положенням частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 328 КАС України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

В касаційній скарзі заявник покликався на підстави касаційного оскарження на пункти 1 та 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо підстав оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року, які заявник касаційної скарги обгрунтовує неправильним застосуванням цим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частиною четвертою статті 328 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень цієї норми касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови апеляційним судом були, на його думку, грубо порушені вимоги частин другої, п`ятої статті 44, статей 121, 295 КАС (у редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії) щодо наслідків пропуску учасником справи строку на подання апеляційної скарги без поважних причин та не застосовані положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС.

На підтвердження цього зазначає постанови Верховного Суду від 24.05.2019 у справі № П/811/2048/16, від 15.05.2019 у справі № 0870/8014/12, від 09.08.2019 у справі № 804/2795/18, від 31.10.2019 у справі № 352/1531/18, висновок викладений у яких щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах не був врахований в оскаржуваному рішенні.

Крім того, ПП Озерна Алея посилається на постанови Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 803/815/17 та від 11.02.2020 у справі № 803/1596/17, у яких, на думку скаржника, викладено висновок про застосування статей 16, 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у подібних правовідносинах, який не застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні.

В оскаржуваній постанові апеляційний суд виходив із того, що рішенням виконавчого комітету міської ради затверджено детальний план території та змінено функціональне її призначення, згідно з яким земельна ділянка, на якій заплановано будівництво, віднесена до зони Ж-4 (зона змішаної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови), що суперечить зонінгу, згідно якого зазначена територія віднесена до Г-2 (торговельно-ділові зони районного рівня - зони центрів обслуговування і комерційної діяльності районного і місцевого значення). А, у разі встановлення під час проведення перевірки невідповідності виданих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки раніше прийнятому та затвердженому генеральному плану та/або плану зонування території, такі містобудівні умови підлягають безумовному скасуванню. Тому, встановивши, що план зонування Франківського району м. Львова був затверджений у вересні 2014 року із визначеними видами забудови зони Г-2 (торговельно-ділові зони районного рівня - зони центрів обслуговування і комерційної діяльності районного і місцевого значення), дійшов висновку про те, що в період з грудня 2016 року по квітень 2017 року Львівська міська рада не мала права передавати позивачу в оренду земельну ділянку із встановленим детальним планом території - видом забудови зони Ж-4 (зона змішаної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови) без внесення відповідних змін у план зонування територій, як вищестоящу містобудівну документацію.

Тоді як у постанові Верховного Суду від 24.04.2019, на яку посилається ПП Озерна Алея , висновок касаційного суду ґрунтується на тому, що проведення реконструкції будівлі котельні Л-2 під багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями здійснюється відповідно до затвердженого рішенням виконкому Луцької міської ради детального плану забудови території на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні позивача і передбачає саме житлову забудову зі зведенням багатоквартирних будинків, в тому числі з врахуванням реконструкції розташованої на ній належної позивачу будівлі котельні. Функціональне призначення земельної ділянки також відповідає намірам позивача здійснити на ній житлову забудову.

Отже, оскільки правовідносини у справі, в якій оскаржено рішення суду апеляційної інстанції, та правовідносини у справі, в яких ухвалено постанову Верховного Суду від 24.04.2019, не є подібними, що виключає наслідки касаційного перегляду для оскаржуваної постанови апеляційного суду.

Слід також зазначити, що постанови Верховного Суду від 24.05.2019 у справі № П/811/2048/16, від 15.05.2019 у справі № 0870/8014/12, від 09.08.2019 у справі № 804/2795/18, від 31.10.2019 у справі № 352/1531/18, які зазначені скаржником на підтвердження незастосування апеляційним судом норм права щодо наслідків пропуску учасником справи строку на подання апеляційної скарги без поважних причин (статей 44, 121, 295, 299 КАС), також не є тими рішеннями, у яких викладено висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Оскільки оскаржуване рішення є рішенням прийнятим по суті справи і в ньому не вирішувалося питання про прийняття апеляційної скарги до провадження, через що і не застосовувалися відповідні норми.

З приводу доводів ПП Озерна Алея про неврахування Восьмим апеляційним адмністративним судом висновку про застосування статей 16, 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , викладеного у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 803/1596/17, Суд зазначає наступне.

Висновок касаційного суду у справі № 803/1596/17 ґрунтується на тому, що детальний план територій у межах м. Луцька щодо забудови земельної ділянки під будівництво Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями , розроблений та затверджений рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради, згідно з яким вказана територія є територією багатоквартирної житлової забудови. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, при цьому, рішенням Луцької міської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими та офісними приміщеннями; змінено цільове призначення земельної ділянки з будівництва та обслуговування торгового закладу на будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими та офісними приміщеннями. Отже, наміри позивача щодо забудови земельної ділянки відповідали положенням містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема детальному плану населеного пункту, згідно якого територія в межах вулиць Єршова та Гущанської є територією багатоквартирної житлової забудови.

Подібність правовідносин у справі № 803/1596/17 та у цій справі полягають у тому, що спір у обох справах заявлений до органів ДАБІ та стосується оскарження рішення про скасування рішення ДАБІ, яким скасовані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва. Спірні правовідносини у справах, у яких ухвалені рішення Верховним Судом та у цій справі врегульовані Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Тобто, мають місце тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, підстав виникнення відповідних правовідносин), а отже висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 803/1596/17 у подібних правовідносинах.

Оцінюючи доводи касаційної скарги про застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні положень ст. 16, 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 03/1596/17, колегія суддів виходить з такого.

Частинами першою, другою ст.41 -1 Закону України №3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду упорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 4 ст.41 -1 Закону України №3038-VI з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - нагляд) визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі - Порядок № 698).

Пунктом 2 Порядку № 698 передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Згідно із підпунктами 1, 2 пункту 3 Порядку № 698 основними завданнями нагляду є: виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність , органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно достатті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Підпунктом 6 пункту 5 Порядку № 698 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначенихЗаконом України Про регулювання містобудівної діяльності повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Частиною 8 ст.29 Закону України №3038-VI визначено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівній документації на місцевому рівні.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, що спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлює Закон України від 17.02.2011 року №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон України №3038-VI).

Згідно з п.п.7, 8 ст.1 цього Закону містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Судами першої та апеляційної інстанції у межах розгляду цієї справи за позовом ПП Озерна Алея встановлено, що ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 № 1341 Про затвердження ПП Озерна Алея проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Володимира Великого, 2-а затверджено ПП Озерна Алея проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,3869 га (у тому числі площею 0,0136 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва) на вул. Володимира Великого, 2-а (кадастровий номер 4610136900:07:005:0028) в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування спортивно-рекреаційного комплексу з офісно-торговими приміщеннями, житлом, підземним паркінгом та об`єктами громадського харчування, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, перевівши їх до земель житлової та громадської забудови.

На підставі вищезазначеної ухвали укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстрований у Львівській міській раді 28.04.2017 за № Ф-3003.

Згідно з пунктом 1 договору оренди землі від 28.04.2017 Львівська міська рада, як орендодавець, надала ПП Озерна Алея як орендарю в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові по вул. Володимира Великого, 2-А площею 0,3869 га (кадастровий номер 4610136900:07:005:0028) для будівництва та обслуговування спортивно-рекреаційного комплексу з офісно-торговими приміщеннями, житлом, підземним паркінгом та об`єктами громадського харчування.

У пункті 15 договору оренди землі від 28.04.2017 зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування спортивно-рекреаційного комплексу з офісно-торговими приміщеннями, житлом, підземним паркінгом та об`єктами громадського харчування.

Функціональне призначення земельної ділянки - зона Ж-4 (зона змішаної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови) відповідно до плану зонування територій (зонінгу) Франківського району, затвердженого ухвалами міської ради від 18.09.2014 № 3840 і від 25.01.2018 № 2914, та детального плану території, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 14.07.2017 № 611 Про затвердження детального плану території у межах вул. В. Янева, вул. Стрийської, вул. Володимира Великого, залізничної колії .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради Про затвердження інформаційних і технологічних карток адміністративних послуг з питань архітектури, які надає виконавчий комітет №350 від 30.03.2018, ПП Озерна Алея подало документи для отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

До заяви позивач долучив: договір оренди землі від 28.04.2017, витяг з Державного земельного кадастру про надану земельну ділянку від 10.08.2017 № НВ-4605503452017, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права - земельної ділянки, кадастровий номер 4610136900:07:005:0028, витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності - автостоянки № 6, загальною площею 14,9 м 2 , містобудівний розрахунок.

На підставі вказаного звернення та за результатом опрацювання усіх наданих документів, Управлінням архітектури та урбаністіки Департаменту містобудування Львівської міської ради видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва ПП Озерна Алея спортивно-рекреаційного комплексу з житловими одиницями, підземним паркінгом та об`єктами громадського призначення по вул. В. Великого, 2-А.

Вказані містобудівні умови затверджено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2018 № 721 Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ПП Озерна Алея спортивно-рекреаційного комплексу з житловими одиницями, підземним паркінгом та об`єктами громадського призначення на вул. В. Великого, 2-А .

Відповідно до вказаних містобудівних умов та обмежень, видом будівництва є нове будівництво по вул. Володимира Великого , 2-А на земельній ділянці площею 0,3869 га з кадастровим номером 4610136900:07:005:0028 з категорією земель: землі житлової та громадської забудови з видом використання для будівництва та обслуговування спортивно-рекреаційного комплексу з офісно-торговими приміщеннями, житлом, підземним паркінгом та об`єктами громадського харчування відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 10.08.2017 № НВ - 4605503452017.

03.08.2018 головними інспекторами будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Хар М.І. та Гончар Т.А. проведена позапланова перевірка Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради.

В акті перевірки № 64-мб від 03.08.2018 викладено висновок про те, що містобудівні умови та обмеження, наміри забудови земельної ділянки не відповідають функціональному призначенню та вимогам до забудови, встановленої у зонінгу для зони Г-2 (торговельно-ділові зони районного рівня - зони центрів обслуговування і комерційної діяльності районного і місцевого значення), а отже не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято рішення № 64-мб від 07.08.2018, яке є предметом оскарження у цій праві.

Згідно оскаржуваного рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Про скасування містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкту будівництва на будівництво спортивно-рекреаційного комплексу з житловими одиницями, підземним паркінгом та об`єктами громадського призначення на вул. Володимира Великого, 2-А містобудівні умови та обмеження та наміри забудови не відповідають функціональному призначенню та вимогам до забудови, встановлених у генеральному плані та у зонінгу для зони Г-2 (торговельно-ділові зони районного рівня - зони центрів обслуговування і комерційної діяльності районного і місцевого значення), а тому не відповідають положенням відповідної містобудівної документації.

Встановлено, що запланований об`єкт будівництва розташований на території Франківського району м. Львова і чинною містобудівною документацією відносно території Франківської району м. Львова є генеральний план м. Львова, який затверджений ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 №3924, та план зонування Франківського району м.Львова, затверджений ухвалою міської ради від 18.09.2014 № 3840, зі змінами, внесеними ухвалою Львівської міської ради від 25.01.2018 № 2914.

Відповідно до зонінгу запланований об`єкт знаходиться в зоні Г -2 (торговельно- ділові зони районного рівня - зони центрів обслуговування і комерційної діяльності районного і місцевого значення), виділені для забезпечення правових умов формування місцевих (локальних) центрів з широким спектром комерційних і обслуговуючих функцій, орієнтованих на задоволення повсякденних і періодичних потреб населення.

Згідно розробленого ТОВ Шеремета архітект груп містобудівного розрахунку заплановано будівництво багатоповерхового і трьохсекційного житлового будинкузмішаної поверховості з вбудованими комерційно-побутовими приміщеннями в рівні 1-го поверху та підземним паркінгом.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та погоджуючись із мотивами відповідача, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення Департаментом ДАБІ, висновувався фактично із того, що детальний план не відповідає зонінгу території та генеральному плану.

Колегія суддів зазначає, що згідно частини першої статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Статтею 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, детальний план територій у межах м. Львова щодо забудови земельної ділянки по вулиці Володимира Великого, 2а, кадастровий номер 4610136900:07:005:002 розроблений та затверджений рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.07.2017 № 611 Про затвердження детального плану території у межах вул. В.Янева, вул. Стрийської, вул. Володимира Великого, залізничної колії .

Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва на будівництво спортивно-рекреаційного комплексу з житловими одиницями, підземним паркінгом та об`єктами громадського призначення на вул. Володимира Великого, 2-А затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2018 № 721.

Тобто, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.07.2017 № 611 Про затвердження детального плану території у межах вул. В.Янева, вул. Стрийської, вул. Володимира Великого, залізничної колії прийнято до моменту видачі позивачу спірних містобудівних умови та обмежень забудови земельної ділянки, тому наміри позивача у повній мірі відповідали містобудівній документації на місцевому рівні.

Наведене в повній мірі відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 11.02.2020 у справі № 803/1596/17.

Частиною 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд враховує, що правова позиція у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постанові від 11.02.2020, тоді як рішення судом апеляційної інстанції по цій справі ухвалено 28.01.2020, але невідповідність висновків щодо застосування норм права, висновкам викладеним у постанові Верховного Суду, виходячи з положень ч. 3 ст. 341 КАС України, має бути врахуваний при розгляді цієї справи Верховним Судом.

Крім того, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що відповідно до частини другої статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, з огляду на наступне.

Частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Водночас, згідно з частиною 4 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно фактичних обставин справи, ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 № 1341 "Про затвердження ПП "Озерна Алея" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Володимира Великого, 2-а" затверджено ПП "Озерна Алея" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,3869 га (у тому числі площею 0,0136 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва) на вул. Володимира Великого, 2-а (кадастровий номер 4610136900:07:005:0028) в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування спортивно-рекреаційного комплексу з офісно-торговими приміщеннями, житлом, підземним паркінгом та об`єктами громадського харчування, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, перевівши їх до земель житлової та громадської забудови.

На підставі вищезазначеної ухвали укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Львівській міській раді 28.04.2017 за № Ф-3003.

Тобто, у користуванні ПП "Озерна Алея" на підставі договору оренди землі від 28.04.2017 перебуває земельна ділянка площею 0,3869 га (у тому числі площею 0,0136 га в межах червоних ліній без права капітального будівництва) на вул. Володимира Великого, 2-А (кадастровий номер 4610136900:07:005:0028).

Строк дії договору становить 10 (десять) років - до 01.12.2026 року (п. 8).

Функціональне призначення земельної ділянки - зона Ж - 4 - зона змішаної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови відповідно до плану зонування територій (зонінгу) Франківського району, затвердженого ухвалами міської ради від 18.09.2014 № 3840 і від 25.01.2018 № 2914, та детального плану території, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 14.07.2017 № 611 "Про затвердження детального плану території у межах вул. В. Янева, вул. Стрийської, вул. Володимира Великого, залізничної колії".

Отже, земельна ділянка, що перебуває в користуванні (оренді) позивача, площею 0,3869 га (кадастровий номер 4610136900:07:005:0028), у м. Львові по вул. Володимира Великого, 2-А, за своїм цільовим та функціональним призначенням відповідає містобудівній документації на місцевому рівні для забезпечення можливості будівництва та обслуговування спортивно-рекреаційного комплексу з офісно-торговими приміщеннями, житлом, підземним паркінгом та об`єктами громадського харчування.

Окрім того, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.08.2017 № НВ-4605503452017 цільовим призначенням земельної ділянки є будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

За наведених обставин, Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 64 - мб від 07.08.2018 "Про скасування містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкту будівництва на будівництво спортивно-рекреаційного комплексу з житловими одиницями, підземним паркінгом та об`єктами громадського призначення на вул. Володимира Великого, 2-А", які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2018 № 721 ґрунтується на мотивах, які не відповідають вимогам чинного законодавства та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

З приводу доводів ПП Озерна Алея , викладених у доповненнях до касаційної скарги від 17.03.2020 про те, що у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 803/815/17 та від 11.02.2020 у справі № 803/1596/17 хоча і містяться висновки щодо застосування норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у подібних правовідносинах, такі правовідносини не є повністю ідентичними тим, що є предметом розгляду у цій справі, зокрема в частині підстав та умов, за яких відбулось скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, тобто відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у повністю подібних правовідносинах, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Тобто, касаційний суд при перегляді судових рішень обмежений доводами касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження.

Як слідує з ухвали Верховного Суду від 10.03.2020, касаційне провадження відкрито за доводами касаційної скарги про наявність підстав для касаційного перегляду судового рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України.

В межах касаційного розгляду справи Судом надана оцінка доводам заявника.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку у цій справі, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми права, тому постанову апеляційного суду слід скасувати, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року залишити в силі.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Озерна Алея - задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року по справі № 1.380.2019.000591- скасувати.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року по справі № 1.380.2019.000591- залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді Т.Г. Стрелець

С.Г. Стеценко