Постанова

від 18.06.2020 по справі 2-4281/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/210/2020

справа № 2-4281/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 20 20року Київський апеляційний суд в складі:

Судді - доповідача: Андрієнко А.М.

Суддів: Соколової В.В.

Поліщук Н.В.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва, постановлену суддею Ільєвою Т.Г. 03 жовтня 2019 року про відмову в задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк (замінено стягувачем ПАТ Дельта Банк ) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И Л А:

У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк (замінено стягувачем ПАТ Дельта Банк ) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування заяви вказував, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2011 було задоволено позов ПАТ Кредитпромбанк про стягнення заборгованості за кредитним договором № 49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 року та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 50 414 028 грн 71 коп, суми сплаченого судового збору у розмірі 1 700,00 грн та 120,00 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

На виконання вищевказаного рішення, Печерським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист № 2-4281/11 від 17.07.2012.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семком Б.О. від 12.04.2013 було відкрито виконавче провадження № 37558897 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Кредитпромбанк суми заборгованості.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2014 року було замінено сторону виконавчого провадження - стягувача з ПАТ Кредитпромбанк на ПАТ Дельта Банк у справі №2-4281/11 за позовом ПАТ Кредитпромбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

20.10.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Артемчуком Т . В. було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, при примусовому виконанні.

26.09.2018 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

Станом на 26.09.2018 державним виконавцем перераховано на користь стягувача кошти в сумі 28 783,68 грн, виконавчий збір на користь держави в розмірі 3 198,17 грн, та витрати виконавчого провадження у розмірі 321,38 грн. Таким чином, з боржника утримано кошти в сумі 32 303,23 грн.

У липні 2013 ПАТ Кредитпромбанк звернувся до Києво - Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_5 , за участі третьої особи ОСОБА_2 , що полягав у зверненні стягнення на предмет іпотеки, з метою виконання зобов?язань ОСОБА_2 за кредитним договором, щодо повернення заборгованості за кредитним договором № 49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 року.

В якості забезпечення виконання умов кредитного договору, укладеного між ПАТ Кредитпромбанк та ОСОБА_2 , був укладений договір іпотеки земельних ділянок: площею 1,7502 га (кадастровий номер 3222480601:01:042:0024), площею 2,0002 га (кадастровий номер 3222480601:01:042:0029), площею 1,7501 га (кадастровий номер 3222480601:01:001:0014), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

При розгляді даної справи за заявами ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк на підставі, укладеного договору купівлі - продажу прав вимоги було замінено сторону виконавчого провадження на правонаступника ПАТ Дельта Банк .

Заочним рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 29.05.2014, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 02.07.2015 позов ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_5 , за участі третьої особи ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 року в розмірі 55 160 133,81 грн звернуто стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ Кредитпромбанк на підставі іпотечного договору № 49.12/169/1739/07 від 27 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіновою О.І., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №3297, яке належить ОСОБА_5 , а саме: земельну ділянку площею 1,7502 га, кадастровий номер 3222480601:01:042:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 2,0002 га, кадастровий номер 3222480601:01:042:0029, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 1,7501 га, кадастровий номер 3222480601:01:001:0014, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом набуття зазначеного нерухомого майна у власність ПАТ Дельта Банк за ціною, визначеною на підставі висновків про експертну грошову оцінку земельних ділянок від 18 липня 2013 року, що становить у загальному розмірі 55 097 238,15 грн.

20.07.2016 за ПАТ Дельта Банк було зареєстровано право власності на предмет іпотеки, на підставі заочного рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 29.05.2014.

Зазначав, що зверненням стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття предмета іпотеки у власність іпотекодержателя була погашена вся заборгованість за кредитним договором № 49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 року ОСОБА_2 перед ПАТ Дельта Банк , що існувала на момент прийняття рішення Печерським районним судом міста Києва від 22.12.2011.

Отже, заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ Дельта Банк в розмірі, визначеному в рішенні Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2011 року, на виконання якого видано виконавчий лист від 17.07.2012, фактично погашена шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору № 49.12/169/1739/07 від 27 грудня 2007 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №2-4281/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Кредит промбанк (замінено стягувачем ПАТ Дельта Банк ) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не враховано, що обов?язок боржника ОСОБА_2 перед ПАТ Дельта Банк по Кредитному договору № 49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 на сьогоднішній день відсутній повністю у зв?язку з його припиненням відповідно до Закону України Про іпотеку .

ПАТ Дельта Банк повністю задовольнило свої вимоги до ОСОБА_2 згідно Кредитного договору № 49.4/169/07-Сз шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Згідно ст. 37 ЗУ Про іпотеку , Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Набуття іпотечного майна у власність іпотекодержателя (ст.Зб, 37 ЗУ Про іпотеку ) хоч і є позасудовим врегулюванням спору, на той час існувала судова практика відповідно до якої такі питання вирішувались судовими рішенням.

Оскільки рішення Києво - Святошинського районного суду м. Києва від 29.05.2014 по справі № 369/7036/13-ц вступило в законну силу, воно є обов?язковим для виконання та було виконане в повному обсязі, ПАТ Дельта Банк задовольнив свої вимоги по Кредитному договору № 49.4/169/07-Сз шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Представник ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб , що не з`явились.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 ,суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано доказів того, що рішення суду в повній мірі виконано. До суду не надходив ні виконавчий лист з відміткою про його виконання, ні постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Заявником не доведено наявності правових підстав для визнання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва № 2-4281/11 від 17 липня 2012 року таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом установлено, що 22.12.2011 рішенням Печерського районного суду м. Києва, позов Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк заборгованість за кредитним договором №49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 року в розмірі 50 414 028 грн 71 коп, витрати з оплати судового збору у розмірі 1 700 грн 00 коп, 120 грн 00 коп на відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

У зв?язку з набранням рішенням законної сили, було видано виконавчий лист 17.07.2012, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №37558897.

10.11.2014 ухвалою Печерського районного суду м. Києва було замінено сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача з ПАТ Кредитпромбанк на ПАТ Дельта Банк .

Як убачається з матеріалів справи, поставною від 12.04.2012 було відкрито виконавче провадження №37558897.

20.10.2015 постановою державного виконавця було замінено сторону виконавчого провадження.

26.09.2018 постановою державного виконавця було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , яка передбачає, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов?язковість рішень суду.

Виконання рішення суду будь - якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину судового провадження відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

За положеннями статей 1 та 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об?єктивності.

Згідно з частиною другою статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов?язок боржника відсутній повністю чи частково у зв?язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

На суд покладено обов?язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально - правові, зокрема, зобов?язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов?язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов?язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально - правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь - яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред?явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред?явлення цього листа до виконання тощо.

Обґрунтовуючи свої вимоги, боржник вказував, що заочним рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 29.05.2014 позов ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_5 , за участю третьої особи ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, тому виконавчий лист Печерського районного суду м. Києва № 2-4281/11 від 17 липня 2012 року є таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов?язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.05.2014 року звернуто стягнення на предмети іпотеки саме на виконання кредитного договору №49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 року, за яким було видано судом виконавчий лист на стягнення заборгованості в розмірі 50 414 028 грн 71 коп. Предмети іпотеки , на які було звернуто стягнення, оцінені у розмірі 55 160 133 гривні 84 коп. Тобто та заборгованість ОСОБА_2 , яка визначена у виконавчому листі, який він просить визнати таким, що не підлягає виконанню, повністю погашена за рахунок іпотечного майна, яке перейшло у власність банку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що виконавчий лист № 2-4281/11 від 17.07.2012, виданий Печерським районним судом м.Києва , повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість у розмірі 50 414 028 гривень 71 коп, визначена у цьому листі, повністю погашена за рахунок іпотечного майна, на яке було звернуто стягнення і яке було оцінено у 55 160 133 гривні 84 коп.

Частиною першою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, боржником наведено обґрунтовані підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у зв`язку із повним погашенням боргу за виконавчим листом № 2-4281/11 від 17.07.2012, виданий Печерським районним судом м.Києва.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановляючи рішення , прийшов до висновку, який не відповідає обставинам справи, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення про задоволення вимог ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року скасувати та постановити нове рішення,яким заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати виконавчий лист № 4281/11 від 17.02.2012 року, виданий Печерським районним судом м.Києва, на виконання рішення Печерського районного суду м.Києва від 22.11.2012 року по справі за позовом ПАТ Кредитпромбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 року в розмірі 50 414 028 гривень 71 коп, суми судового збору у розмірі 1700 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи таким, що не підлягає виконанню.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 23 червня 2020 року.

Суддя - доповідач:

Судді: