Ухвала

від 22.06.2020 по справі 910/7056/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.06.2020Справа № 910/7056/20

За позовом Селянського (фермерського) господарства "АГРО ЗЕНІТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ТАЙМ ТРЕЙД"

про стягнення 190890,06 грн

Суддя Гумега О.В.

Представники: без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "АГРО ЗЕНІТ" (далі - позивач, СФГ "АГРО ЗЕНІТ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 20.05.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ТАЙМ ТРЕЙД" (далі - відповідач, ТОВ "НЬЮ ТАЙМ ТРЕЙД") про стягнення 190890,06 грн, з яких: 189000,00 грн попередньої оплати та 1890,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки мінеральних добрив № НТ-03171 від 15.04.2020 (далі - Договір) та Специфікації №1 від 15.04.2020 позивач здійснив у повному обсязі попередню оплату товару у розмірі 189000,06 грн, поставка якого мала бути здійснена відповідачем 21.04.2020. Оскільки в обумовлений сторонами строк відповідач не здійснив поставку товару, позивач надіслав відповідачу повідомлення про відмову від Договору та від прийняття товару та вимагав повернути сплачені кошти. Така вимога позивача була залишена відповідачем без задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 заяву СФГ "АГРО ЗЕНІТ" про забезпечення позову № б/н від 20.05.2020 повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 позовну заяву СФГ "АГРО ЗЕНІТ" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

05.06.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано виправлену позовну заяву № б/н від 03.06.2020 з додатками.

З 05.06.2020 по 19.06.2020 суддя Гумега О.В. перебувала у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 позовну заяву СФГ "АГРО ЗЕНІТ" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7056/20, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

До заяви про усунення недоліків, поданої 05.06.2020 через відділ діловодства суду, додано заяву про забезпечення позову № б/н від 03.06.2020 (далі - заява про забезпечення позову), відповідно до якої СФГ "АГРО ЗЕНІТ" просить суд в порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошті, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в AT "Сбербанк", в межах суми грошових коштів в розмірі 190890 (сто дев`яносто тисяч вісімсот дев`яносто) 06 гривень або накласти арешт на грошові кошті, що знаходяться на інших банківських рахунках, відкритих на Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ТАЙМ ТРЕЙД" в межах суми грошових коштів в розмірі 190 890 (сто дев`яносто тисяч вісімсот дев`яносто) 06 гривень, якщо на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в AT "Сбербанк", недостатньо чи не існує коштів, співмірних з сумою 190 890 (сто дев`яносто тисяч вісімсот дев`яносто) 06 гривень.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначив, що предметом поданого ним позову є стягнення грошових коштів, що незаконно утримуються відповідачем, який не виконує взяті на себе зобов`язання за Договором.

У зв`язку з наведеним, позивач вважає, що існує необхідність в накладенні арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача в межах ціни позову, оскільки, якщо це не зробити, то вказані грошові кошти можуть бути перераховані іншим особам та виникнуть складнощі в їх стягненні в порядку виконання судового рішення.

При цьому позивач зазначив, що відомим йому банківським рахунком відповідача є той рахунок, на який здійснювалося перерахування грошових коштів за Договором - № НОМЕР_1 , відкритий в AT "Сбербанк". Разом з цим, зазначив, що є необхідність в накладенні арешту і на інші рахунки, виявлені органами виконання судового рішення, оскільки грошових коштів на вказаному рахунку може бути недостатньо або взагалі не існувати.

Позивач вважає, що захід забезпечення позову, який він просить суд вжити, відповідає заявленим позивачем вимогам, оскільки стосується лише грошових коштів, які утримує відповідач, є співмірним з позовними вимогами, оскільки стосується лише розміру грошових коштів, що утримуються відповідачем, є необхідним та достатнім для забезпечення виконання рішення, оскільки якщо не забезпечити позов, то, дізнавшись про позов, відповідач перерахує грошові кошти іншим особам по удаваним правочинам.

Позивач також зазначив, що представники відповідача взагалі не виходять на зв`язок, навіть правоохоронні органи намагалися зв`язатися з відповідачем, але такі дії не досягли результату, що підтверджуються відповіддю поліції, доданою до позову.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази,надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на зміст заяви про забезпечення позову, позивач вважає, що якщо не забезпечити позов, то, дізнавшись про позов, відповідач перерахує грошові кошти іншим особам по удаваним правочинам, що призведе до ускладнення їх стягнення в порядку виконання рішення суду.

Проте, як встановлено судом, до заяви про забезпечення позову позивачем не додано жодних доказів у розумінні статей 76-79 ГПК України на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі та поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому саме лише посилання позивача на те, що відповідач не виходять на зв`язок та навіть правоохоронні органи не змогли зв`язатись з відповідачем, що підтверджується відповіддю поліції, доданою до позову, не є достатнім для висновку суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Подана позивачем заява мотивована виключно припущенням про імовірне утруднення або неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Відтак, подана позивачем заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений позивачем спосіб та імовірності ускладнення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду в разі невжиття відповідного заходу забезпечення позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви СФГ "АГРО ЗЕНІТ" про забезпечення позову № б/н від 03.06.2020.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 136, 137, 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства "АГРО ЗЕНІТ" про забезпечення позову № б/н від 03.06.2020 відмовити.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 22.06.2020 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 розділу ХІ "Прикінцеві положення", підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Гумега