Рішення

від 19.08.2020 по справі 910/7056/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.08.2020Справа № 910/7056/20

За позовом Селянського (фермерського) господарства АГРО ЗЕНІТ

до Товариства з обмеженою відповідальністю НЬЮ ТАЙМ ТРЕЙД

про стягнення 190 890,06 грн,

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Селянське (фермерське) господарство АГРО ЗЕНІТ (далі - позивач, СФГ АГРО ЗЕНІТ ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 20.05.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю НЬЮ ТАЙМ ТРЕЙД (далі - відповідач, ТОВ НЬЮ ТАЙМ ТРЕЙД ) про стягнення 190 890,06 грн, з яких: 189 000,06 грн - попередня оплата та 1 890,00 грн - штраф.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки мінеральних добрив № НТ-03171 від 15.04.2020 (далі - Договір) та Специфікації №1 від 15.04.2020 позивач здійснив у повному обсязі попередню оплату товару у розмірі 189 000,06 грн, поставка якого мала бути здійснена відповідачем 21.04.2020. Оскільки в обумовлений сторонами строк відповідач не здійснив поставку товару, позивач надіслав відповідачу повідомлення про відмову від Договору та від прийняття товару та вимагав повернути сплачені кошти. Така вимога позивача була залишена відповідачем без задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 заяву СФГ АГРО ЗЕНІТ про забезпечення позову № б/н від 20.05.2020 повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 позовну заяву СФГ АГРО ЗЕНІТ залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

05.06.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано виправлену позовну заяву № б/н від 03.06.2020 з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 позовну заяву СФГ АГРО ЗЕНІТ прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7056/20, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

До заяви про усунення недоліків, поданої 05.06.2020 через відділ діловодства суду, додано заяву про забезпечення позову № б/н від 03.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства "АГРО ЗЕНІТ" про забезпечення позову № б/н від 03.06.2020 відмовити.

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/7056/20.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/7056/20 було направлене позивачу за адресою: 01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 15-Б, вказаною у позовній заяві в якості адреси для направлення судової кореспонденції.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/7056/20 було направлене відповідачу за адресою: 01042, м. Київ, Новопечерський провулок, буд. 19/3, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, поштове відправлення з наведеною ухвалою суду та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було повернуте органами зв`язку до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/7056/20 було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду позивачем, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуто підприємством зв`язку, суд дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Частиною 3 статті 252 цього Кодексу визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон України від 30.03.2020 № 540-IX), яка діяла до 16.07.2020) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон України від 18.06.2020 № 731-IX), згідно розділу І якого внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема, пункт 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції:

4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

За змістом п. 2 розділу ІІ Закону України від 18.06.2020 № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення в редакції Закону України від 30.03.2020 р. № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. № 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX .

Проте, протягом 20-денного строку після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 № 731-IX та станом на дату ухвалення цього рішення учасники справи не подавали заяви про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, заяву про усунення недоліків та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до стст 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

15.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю НЬЮ ТАЙМ ТРЕЙД (постачальник, відповідач) та Селянським (фермерським) господарством АГРО ЗЕНІТ (покупець, позивач) був укладений Договір поставки мінеральних добрив № НТ-03171 (надалі - Договір або Договір № НТ-03171 від 15.04.2020), відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати у встановлені цим Договором строки мінеральні добрива (в подальшому - товар) у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності, а покупець прийняти товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цим Договором. Ціна, кількість, асортимент, строк/термін поставки товару, місце та умови поставки товару згідно Інкотермс-2010 обумовлюються в додатках (специфікаціях) до даного Договору, які погоджуються сторонами та є невід`ємними частинами даного Договору (п. 1.2 Договору).

Умовами п. 3.1 Договору сторони погодили, що постачальник поставляє товар партіями в терміни, зазначені в додатках (специфікаціях) до даного Договору. Ціна товару та конкретні умови поставки визначаються та вказуються в додатках (специфікаціях) до даного Договору (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору ціна на товар та загальна вартість партії товару визначається сторонами у додатках (специфікаціях) до даного Договору. Оплата товару здійснюється в національній валюті України - гривні (п. 6.2 Договору). Покупець здійснює оплату товару в порядку, вказаному в додатках (специфікаціях) до даного Договору (п. 6.3 Договору).

Пунктом 6.4 Договору передбачено обов`язок покупця здійснити оплату, передбачену додатком (специфікацією) до даного Договору, а пунктом.

Згідно п. 8.12 Договору у випадку прострочення, зазначеного в Додатках (специфікаціях) до цього Договору, строку поставки товару більш ніж на 5 (п`ять) робочих днів, постачальник додатково крім неустойки, визначеної в п. 8.11 Договору, сплачує покупцю, в разі його письмової вимоги, направленої в тому числі засобами електронного зв`язку, штраф у розмірі 1% від суми непоставленого в строк товару, при цьому з постачальника не знімається обов`язок здійснити поставки товару, якщо інше не буде узгоджено сторонами.

Пунктом 8.13 сторони погодили, що у випадку не здійснення поставки товару протягом 7 (семи) робочих днів від дати поставки, зазначеної в Додатках та/або письмових інструкціях покупця, направлених на електронну адресу постачальника, покупець має право відмовитись від приймання такого товару, повідомивши про це постачальника. Повідомлення про відмову від приймання товару може бути надано покупцем за допомогою засобів факсимільного зв`язку чи електронною поштою чи в будь-який інший зручний для покупця спосіб. У випадку відмови покупця від приймання такого товару, покупець не несе зобов`язання по оплаті товару, а постачальник зобов`язаний протягом 2-х банківських днів з дати надання покупцем вимоги повернути останньому всі авансові платежі, сплачені покупцем за непоставлений товар з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за користування грошовими коштами покупця, розрахованих починаючи з дати отримання грошових коштів постачальником до дати їх повернення - зарахування на розрахунковий рахунок покупця.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором (п. 7.1 Договору).

Згідно Специфікації № 1 від 15.04.2020 сторони погодили найменування, вид упаковки, кількість, ціну, вартість товару. Загальна вартість товару, який поставляється по даній Специфікації складає 189 000,06 грн, в тому числі ПДВ: 31 500,01 грн. Умови (базис) поставки товару: самовивіз з Вінницька обл., м. Жмеренка, вул. Олійника, 62/1. Термін поставки: 21.04.2020 на 10:30 год. Умови та термін оплати товару: покупець має здійснити попередню оплату у розмірі 100% вартості товару або по факту загрузки автомобіля покупця (п. 2-5 Специфікації №1 від 15.04.2020).

На виконання п. 6.4 Договору та п. 5 Специфікації № 1 від 15.04.2020 позивач перерахував платіжним дорученням № 549 від 16.04.2020 на рахунок відповідача 100% вартості товару в розмірі 189 000,06 грн.

Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач в порушення умов Договору взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної поставки оплаченого позивачем товару не виконав.

З урахуванням зазначеного позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача 190 890,06 грн, з яких: 189 000,06 грн - попередня оплата та 1 890,00 грн - штраф.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір № НТ-03171 від 15.04.2020 є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України ).

Матеріалами справи, а саме платіжним дорученням № 549 від 16.04.2020 підтверджується факт здійснення позивачем 100% попередньої оплати замовленого товару на суму 189 000,06 грн, внаслідок чого у відповідача виникло зобов`язання поставити вказаний товар.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 4 Специфікації № 1 від 15.04.2020 передбачено, що товар мав бути поставлений відповідачем 21.04.2020.

Таким чином, станом на час розгляду справи по суті строк виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару настав.

Враховуючи факт невиконання відповідачем свого обов`язку щодо своєчасної поставки оплаченого позивачем товару, останній, керуючись умовами п. 8.13 Договору, повідомив відповідача про відмову від Договору та прийняття товару, а також вимагав повернути йому сплачені грошові кошти в розмірі 189 000,00 грн та сплатити штраф, передбачений п. 8.12 Договору, в розмірі 1 890,00 грн.

Однак, вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відтак, не передання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк, надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, виходячи з положень вказаної норми права, до предмета доказування у даній справі входить встановлення наявності чи відсутності певних юридичних фактів, а саме: підстав виникнення у сторін зобов`язань з купівлі-продажу, зокрема, у відповідача обов`язку поставити певний товар у встановлений строк; здійснення позивачем попередньої оплати; порушення відповідачем відповідного зобов`язання передати товар.

Станом на момент розгляду справи по суті матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів поставки відповідачем оплаченого позивачем товару, а також матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем передоплати за товар в розмірі 189 000,06 грн.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги належне виконання позивачем умов Договору в частині здійснення попередньої оплати товару, враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе зобов`язань щодо поставки оплаченого позивачем товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача передоплати в сумі 189 000,06 грн підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1 890,00 грн за прострочення строку поставки товару більш ніж на 5 робочих днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 230 ГПК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 8.12 Договору передбачено, що, у випадку прострочення, зазначеного в Додатках (специфікаціях) до цього Договору, строку поставки товару більш ніж на 5 (п`ять) робочих днів, постачальник додатково крім неустойки, визначеної в п. 8.11 Договору, сплачує покупцю, в разі його письмової вимоги, направленої в тому числі засобами електронного зв`язку, штраф у розмірі 1% від суми непоставленого в строк товару, при цьому з постачальника не знімається обов`язок здійснити поставки товару, якщо інше не буде узгоджено сторонами.

Як встановлено судом, згідно Специфікації № 1 від 15.04.2020 грн загальна вартість не поставленого товару становить 189 000,06 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 549 від 16.04.2020 на суму 189 000,06 грн позивач сплатив на рахунок відповідача 100% вартості товару, визначеної у Специфікації № 1 від 15.04.2020.

Відповідно до п. 4 Специфікації № 1 від 15.04.2020 товар мав бути поставлений відповідачем 21.04.2020. Доказів такої поставки матеріали справи не містять.

З огляду на невиконання відповідачем умов Договору щодо своєчасної поставки товару, позивач враховуючи положення в 8.12 Договору нараховує відповідачу штраф у розмірі 1 890,00 грн.

Перевіривши розрахунок наведеної суми штрафу, судом визнано його вірним та таки, що не суперечить умовам п. 8.12 Договору.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 890,00 грн штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 863,35 грн та з суми судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1 051,00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 863,35 грн покладається на відповідача.

Судовий збір за подання подання заяви про забезпечення позову у сумі 1 051,00 грн покладається на позивача, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись стст 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НЬЮ ТАЙМ ТРЕЙД (01042, м. Київ, Новопечерський провулок, буд. 19/3; ідентифікаційний код 42603523) на користь Селянського (фермерського) господарства АГРО ЗЕНІТ (24221, Вінницька обл., Томашівський район, с. Горошківка, вул. Горького, буд. 16; ідентифікаційний код 30493384) 189 000,06 грн (сто вісімдесят дев`ять тисяч гривень 00 коп.) попередньої оплати, 1 890,00 грн (одну тисячу вісімсот дев`яносто гривень 00 коп.) штрафу та 2 863,35 грн (дві тисячі вісімсот шістдесят три гривні 35 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені стст 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 19.08.2020.

Суддя Гумега О.В.