Рішення

від 22.06.2020 по справі 915/2204/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року Справа № 915/2204/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

при секретарі Говоріній А.Е.

без участі представників сторін, які не явилися в засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

господарську справу № 915/2204/19

за позовом Державної екологічної інспекції у Миколаївської області,

вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв, 54055;

до Снігурівського міжрайонного управління водного господарства,

вул. Центральна, 196, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300;

про стягнення збитків у загальній сумі 3066515 грн. 28 коп. за наднормативні викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу

В С Т АН О В И В:

Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області (далі - Інспекція) пред`явлено позов про стягнення зі Снігурівського міжрайонного управління водного господарства (далі - Управління) грошових коштів у сумі 3066515 грн. 28 коп. - збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок здійснення відповідачем у період 31.07.2014-20.04.2017 господарської діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, за відсутності відповідного дозволу, про що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області Бондаренком М.П. за результатом здійснення, згідно наказу Інспекції від 14.03.2017 № 22, планової перевірки вимог природоохоронного законодавства, складено відповідний акт.

Інспекція також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою від 22.11.2019 відкрито провадження в даній справі.

Управління у відзиві від 09.12.2019 № 11/684 на позовну заяву позовні вимоги не визнало, не заперечуючи існування у спірний період виявленого позивачем правопорушення, проте вважаючи визначений Інспекцією розмір збитків некоректним, з посиланням, зокрема, на те, що:

1) державним інспектором Бондаренком М.П. проведено планову перевірку в неопалювальний період та за один день;

2) інспектор Бондаренко М.П. під час проведення перевірки не виїжджав на об`єкти відповідача для проведення вимірювання з використанням приладів неперервного моніторингу вмісту забруднюючої речовини в димових газах;

3) інспектором під час проведення розрахунків розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря було застосовано "Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 10.12.2008 № 639 (далі ? Методика), та "Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами" (том 1, Донецьк, 2004) (далі ? Збірник), при цьому невірно застосовано формули розрахунку, а саме:

- усупереч п. 3.6 Методики не проведено належних інструментально-лабораторних вимірів, що є пріоритетним для визначення маси викидів небезпечних речовин в атмосферне повітря, та не оглянуто хоча б одну піч-грубку, внаслідок чого не враховано наявність на кожному із джерел забруднення колін та іскро-сажоулавлювачів, що істотно впливає на масу викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря;

- не враховано та не застосовано при розрахунку конструкцію джерел викидів, які мають колодці для затримання твердих частинок (сажі), різну форму та інші інженерно технічні властивості, що впливає на склад, утворення та масу викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря;

4) застосовані державним інспектором формули розрахунку викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря відносяться до викидів, які здійснюють саме промислові енергоустановки підприємств, що пройшли державну реєстрацію та мають технічні паспорти з детальним описом потужності та складом і масою зроблених викидів, тоді як установки (пічки-грубки) відповідача є саморобними та не відносяться до промислово виготовлених стаціонарних котлів;

5) інспектором необґрунтовано визначенні в розрахунку збитків коефіцієнти Кт , Кзі.таAі .

Інспекція у відповіді від 27.01.2020 № 14/14-17/330 на відзив виклала незгоду з доводами відповідача, зазначивши, що підставою для нарахування позивачем завданих збитків став не сам факт понаднормового викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а здійснення таких викидів без відповідного дозволу; дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини (забруднення атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу), і між цими діями та заподіяними збитками наявний причинно-наслідковий зв`язок.

Позивач зазначив, що план здійснення заходів державного нагляду (контролю) складається заздалегідь і внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Інформація щодо здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) знаходяться в загальному доступі та є доступною для всіх бажаючих. Також, при плануванні заходів державного нагляду (контролю) неможливо заздалегідь передбачити які порушення будуть виявленні під час проведення перевірки.

Інспекція звертає увагу на те, що п. 2.2 Методики не містить приписів щодо пріоритетності способу визначення факту наднормативного викиду, а лише перелічені способи визначення факту наднормативного викиду.

Позивач також пояснив, що, оскільки на момент перевірки у Управління була відсутня документація, в якій зафіксовано характеристики джерела викиду та дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря), а інструментально-лабораторні вимірювання не проводилися (неопалювальний сезон), ? Інспекцією при розрахунку збитків було використано методику для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин, наведену у Збірнику, та застосовано розрахунковий метод, що узгоджується з пп. 2.7.1. Методики.

Ухвалою від 20.02.2020, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у даній справі та, з урахуванням часу перебування головуючого судді у плановій відпустці, призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2020, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, про що сторонам у справі направлено відповідне повідомлення, в якому також зазначено що про дату, час та місце проведення наступного судового засідання сторін буде повідомлено ухвалою суду.

З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції постанови від 04.05.2020 № 343) (далі ? постанова № 211) на період з 12.03-22.05.2020 на всій території України карантину, а також на запровадження з 16.03.2020 на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради, в якій розташований Господарський суд Миколаївської обалсті, обмежувальних та профілактичних заходів (згідно розпорядження від 13.03.2020 № 35-р голови Миколаївської обласної ради "Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом"), ? з 16.03.2020 доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області було обмежено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови № 211, зокрема, продовжено карантин до 22.05.2020 із послабленням частини карантинних обмежень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" з 22.05.2020 до 22.06.2020 продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою № 211, а також вирішено про послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією.

Ураховуючи викладені обставини, зокрема, послаблення з 11.05.2020 карантинних заходів та подальше відновлення доступу громадян до приміщення Господарського суду Миколаївської області; беручи до уваги тривалість знаходження справи у провадженні суду, ухвалою від 03.06.2020, з урахуванням виправлення описки ухвалою від 05.06.2020, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.06.2020.

Від сторін, належним чином повідомлених про час та місце проведення засідання, представники не з`явилися, проте від позивача надійшло клопотання від 22.06.2020 про розгляд справи за відсутності його представника.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Інспекцією в особі державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Бондаренка М.П. на підставі чинного законодавства, відповідних наказу начальника Екоінспекції від 14.03.2017 № 22 "Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання у квітні 2017 року" та направлення від 12.04.2017 № 77 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, у період 18-20.04.2017 проведено планову перевірку дотримання Управліннямвимог природоохоронного законодавства.

За результатами вищевказаної перевірки складено відповідний акт, із змісту якого випливає, зокрема, що Управління використовує обладнання: піч на твердому паливі ? 19 од., токарний верстат ? 4 од., заточний верстат ? 5 од., свердлильний верстат ? 7 од., інвентаризація яких не проводилася, і які є джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ? без відповідного дозволу, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Зазначений акт підписано уповноваженою особою відповідача (начальником Черенковим Ю.В.) без зауважень.

На усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства Інспекцією надано припис від 21.04.2017 № 10/03, яким зобов`язано відповідача, зокрема, у 10-тиденний термін з отримання припису на підставі припису розробити план організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків, копію якого надати Інспекції; до 21.07.2017 розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Припис прийнято до виконання начальником відповідача Черенковим Ю.В. без зауважень, про що на корінці припису містяться відповідна позначка та підпис зазначеної особи.

Крім того, позивачем складено протокол від 20.04.2017 № 001089 про вчинене громадянином ОСОБА_1 (начальником відповідача) адміністративне правопорушення ? порушення ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме, викиди підприємством забруднюючих речовин в атмосферне повітря джерелами викидів, інвентаризація яких не проводилася, без відповідного дозволу.

Указаний протокол ОСОБА_1 підписано без зауважень, а у поясненнях до нього від 02.04.2017 № 236 зазначено, Управління є бюджетною неприбутковою організацією, яка утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів ? Державного агентства водних ресурсів України. Кошторисом загального фонду бюджету відповідача на 2014-2017 рр. не передбачено видатків на виготовлення дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Керівник відповідача також зазначив, що працівниками Управління буде проведено інвентаризацію джерелвикидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та в разі виявлення непридатних для подальшого використання в роботі несправних верстатів, їх буде списано з балансу підприємства. В разі наявності коштів загального фонду бюджету Управління зобов`язується виготовити дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Постановою Інспекції від 21.04.2017 № 71/03 визнано гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн. Указана постанова, отримана ОСОБА_1 21.04.2017, останнім не оскаржувалася, а накладений позивачем штраф сплачено згідно квитанції від 25.04.2017 № 37.

Управлінням 04.05.2017 подано позивачу довідку, зареєстровану за вх. № 818/01-23, щодо кількості вугілля, використаного у період 2014-2017 р.р.

Інспекцією, у відповідності до Методики та на підставі наданих відповідачем відомостей здійснено розрахунок від 10.10.2017 розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди Управлінням забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, згідно якого розмір вищевказаних збитків склав 3066515 грн. 28 коп.

Позивачем направлено Управлінню вимогу від 26.01.2018 № 03/03-Н/205 про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу, проте зазначену претензію відповідачем залишено без реагування та виконання.

За твердженнями позивача, підтвердженими Управлінням, на даний час заподіяні збитки відповідачем не відшкодовано.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Законодавством визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища") .

Підприємства, установи, організації та громадяни-суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, серед іншого, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік ( ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом. Особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. (ст.ст. 33-34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (п. є ч. 2, ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно зі ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" серед економічних заходів забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачено, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (п. е ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 69 Закону).

У відповідності до ст. 11, ч. 1 ст. 1166 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органам на місцях (ст.ст. 16, 22, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція), згідно п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У відповідності до п.п. 1 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2011 за № 1347/20085 (яке діяло під час проведення планової перевірки) та Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948 (зі змінами), яке діє на теперішній час, Інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі останньої та їй підпорядковується.

Однією із функцій Інспекції є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства, про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо: наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання; порядку провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Інспекція, зокрема, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням (пп. 4 ч. 2, ч. 3 розділу II Положення).

Таким чином, саме Інспекція є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про відшкодування Управлінням збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок здійснення відповідачем у спірний період господарської діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, за відсутності відповідного дозволу.

Щодо заперечень відповідача відносно визначеної Інспекцією суми збитків, суд приходить до такого.

Відповідач зазначає, що планову перевірку проведено державним інспектором Бондаренком М.П. в неопалювальний період та за один день, без виїзду на об`єкти відповідача для проведення вимірювання з використанням приладів неперервного моніторингу вмісту забруднюючої речовини в димових газах, а також із невірним застосуванням формули розрахунку збитків та частини коефіцієнтів, що призвело до некоректного визначення суми збитків.

Оцінивши указані доводи та дослідивши щодо них матеріали справи, суд приходить до наступного.

Із змісту акту перевірки, підписаного керівником відповідача без зауважень, випливає, що перевірка проводилася не за один день, а у період 18-20.04.2017.

У відповідності до ст.ст. 4-5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом; планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року. Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Таким чином, план здійснення заходів державного нагляду (контролю) складається заздалегідь. Законодавством не передбачене внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) з огляду на опалювальний період, так як при плануванні заходів державного нагляду (контролю) неможливо заздалегідь передбачити які порушення будуть виявленні під час перевірки.

У відповідності до наказу начальника Інспекції від 14.03.2017 № 22, проведення планової перевірки дотримання Управлінням вимог природоохоронного законодавства було покладено на відділ екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу Інспекції з періодом виконання 18.04-03.05.2017.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання визначений Методикою.

Так, пунктом 1.4. Методики визначено, що вона поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю а додержанням суб`єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

У відповідності до п. 2.2 Методики, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами.

Положень щодо пріоритетності певних засобів визначення факту наднормативного викиду Методика не містить.

Судом встановлено, що розрахунок маси наднормативних викидів (Мі) у тонах державним інспектором виконано за формулою (1) Збірника, яким передбачено, що найвищий пріоритет має визначення валового викиду забруднюючої речовини шляхом постійних вимірювань з використанням приладів неперервного моніторингу вмісту забруднюючої речовини в димових газах і тільки при відсутності такої можливості валовий викид визначається на основі розрахунку показника емісії забруднюючої речовини.

Пунктом 3.6. Методики визначено, що розрахунок маси наднормативного викидузабруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

- характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії));

- даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря);

- результатами інструментально-лабораторних вимірювань;

- методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Управлінням не спростовано твердження позивача про те, що на момент перевірки у відповідача була відсутня документація, в якій зафіксовано характеристики джерел викидів, а саме, звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічних регламентів виробництва, режимних карт роботи паливовикористовувального обладнання, питомих викидів (показників емісії), як і дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря).

Відсутність інвентаризаційних документів також випливає із змісту згаданих вище документів: акту перевірки, припису від 21.04.2017 № 10/03, протоколу від 20.04.2017 № 001089 про вчинене громадянином ОСОБА_1 (начальником відповідача) адміністративне правопорушення та пояснень до нього від 02.04.2017 № 236.

Крім того, державний інспектор на час проведення перевірки був позбавлений можливості проведення інструментально-лабораторних вимірювань у зв`язку з закінченням опалювального сезону; викладені обставини також зумовили відсутність необхідності у безпосередньому виїзді інспектора на об`єкти Управління для проведення вимірювань.

Пунктом 2.7 Методики визначено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках, зокрема, викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

У зв`язку з відсутністю можливості здійснення розрахунку маси наднормативного викидузабруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів, які здійснювалися без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами наведеними вище шляхами, державний інспектор обрав останній засіб розрахунку ? за методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди, для чого ним, зокрема, застосовано методику для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин, наведену у Збірнику.

Загальний розмір збитків позивачем визначено у відповідності до п.4.1 Методики, яким визначено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Розмір збитків розраховується за формулою:

З = mі х 1,1П х Aі х Кт х Кзі

де З ? розмір збитків, грн.;

mі ? маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута ватмосферне повітря наднормативно, т;

1,1П ? розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Aі ?безрозмірний показник відносної небезпечності i-тоїзабруднюючої речовини;

Кт ? коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі ? коефіцієнт, що залежить від рівня забрудненняатмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Ураховуючи викладені вище обставини щодо неможливості застосування інших показників, суд погоджується з таким виборомІнспекцією засобу розрахунку збитків.

Управління у відзиві зазначило про неправильне, на думку відповідача, визначення в розрахунку збитків коефіцієнту Aі , а саме, не застосуванняцього показника згідно Державних Санітарних Правил "Охорона атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)", затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.1997 № 201 та погоджених наказами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.03.1996 № 11-4-279 та Державного комітету України по гідрометеорології від 12.12.1995 № К-2-822 (далі ? Державні Санітарні Правила), які розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 94-Р, яке набрало чинності з 01.01.2017, визнано такими, що втратили чинність та не застосовуються на території України.

Такі доводи судом відхиляються з огляду на те, що дія Державних Санітарних Правил зупинена з 31.07.2014, згідно з повідомленням Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 07.08.2014; в даному ж випадку збитки розраховуються за період 31.07.2014-20.04.2017, який настав вже після зупинення дії правил.

Пунктом 4.2 Методики визначено, що безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини (Aі ) визначається із співвідношення заформулою:Aі = 1/ГДКі ,

де ГДКі ? середньодобова граничнодопустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) i-тої забруднюючої речовини, мг/куб.м. Для речовин з ГДК більше одиниці в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10.Для речовин, за якими відсутня величина середньодобової граничнодопустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі. Для речовин, за якими відсутні величини ГДК і ОБРВ, показник відносної небезпечності Aіприймається рівним 500.

З урахуванням викладених положень Методики, у розрахунку збитків з 31.07.2014 показник Aі прийнято рівним 500.

У подальшому 03.03.2015 в.о. головного державного санітарного лікаря України Протас С.В. затверджено гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних чинників в атмосферному повітрі населених місць, у зв`язку з чим з 03.03.2015 всі розрахунки показника відносної небезпечності Aі приймалися відповідно до указаних ГДК.

З таким застосуванням позивачем коефіцієнту Aі суд погоджується.

Відповідач також зазначив що, на його думку, інспектором неправильно визначенні в розрахунку збитків коефіцієнти Кт та Кзі., так як усі джерела шкідливих викидів відповідача територіально розмішені на насосних станціях, які знаходяться за містом чи іншим населеним пунктом на відстані від 10 до 40 км, а Методика не наводить приклади розрахунку даних коефіцієнтів за межами населених пунктів та не зазначає коефіцієнти чи постійні складові для розрахунку за межами міста.

У відповідності до п. 4.3 Методики, Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості та залежить від чисельності мешканців населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою:

Кт =Кнас х Кф ,

де Кнас ? коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту та визначається згідно з додатком 1;

Кф ? коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту та визначається згідно з додатком 2.

У розрахунку збитків застосовано коефіцієнт Кнас = 1 згідно додатку № 1 до Методики, з якого обрано значення коефіцієнта для чисельності населення складає до 100 тисяч чоловік.

Згідно відомостей з офіційного сайту Головного управління статистики у Миколаївській області, чисельність населення Вознесенського району менше 100 тисяч чоловік.

Отже, значення Кнас позивачем обрано вірно.

Коефіцієнт Кф позивачем застосовано згідно додатку № 2 до Методики, обрано значення коефіцієнта 1, виходячи з того, що всі населені пункти Вознесенського району відносяться до організаційно-господарських та культурно-побутових центрів місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування) та села. Суд визнає, що значення коефіцієнту Кф позивачем обрано вірно.

Щодо коефіцієнту Кзі , то, згідно п. 4.4 Методики, це коефіцієнт, що залежить від рівня забрудненняатмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною, та визначається за формулою

Кзі = (ро)Вi /ГДКСДi,

де (ро)Вi ? середньорічна концентрація i-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/куб.м;

ГДКСДi ? середньодобова гранична допустима концентрація i-тої забруднюючої речовини, мг/куб.м.

У разі, якщо в даному населеному пункті інструментальні вимірювання концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також якщо рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта К приймається рівним одиниці.

Позивачем, у відповідності до указаного вище пункту Методики, застосовано коефіцієнт Кзі =1 ? так як за місцями розташування об`єктів Управління відповідні інструментальні вимірювання не виконуються.

Ураховуючи викладене, суд погоджується з обраними позивачем коефіцієнтами Кт та Кзі відхиляє указані вище доводи відповідача.

Відповідач також стверджує, що застосовані державним інспектором формули розрахунку викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря відносяться до викидів, які здійснюють саме промислові енергоустановки підприємств, що пройшли державну реєстрацію та мають технічні паспорти з детальним описом потужності та складом і масою зроблених викидів, тоді як установки (пічки-грубки) відповідача є саморобними та не відносяться до промислово виготовлених стаціонарних котлів.

Такі твердження судом також відхиляються, з огляду на наступне.

Дійсно, пунктом 1.2. Методики визначено, що вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

Згідно наведених у п. 1.5 Методики визначень,

викид ? надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин;

джерело викиду забруднюючих речовин ? об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка), з якого надходять в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміші таких речовин;

джерело утворення забруднюючих речовин ? об`єкт, у якому відбувається утворення забруднюючих речовин;

забруднююча речовина ? речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я тастан навколишнього природного середовища.

Поняття стаціонарного джерела забруднення атмосфери наведене в п. 1.15.5 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за № 61/597 (далі ? Інструкція), згідно якого це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Джерело забруднення атмосфери, відповідно до Інструкції, визначене як об`єкт, з якого поширюється забруднююча речовина.

Згідно п. 2.1 Методики, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Пічки-грубки (пічне опалення) відносяться до стаціонарних джерел викидів, так як відповідають наведеному вище визначенню ? зберігають свої просторові координати протягом певного часу і здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу (що не оспорюється відповідачем).

Твердження Управління про те, що пічки-грубки не входять до Переліку технологічного устаткування (установок) ? судом відхиляються, так як на час проведення перевірки на підприємстві не була проведена інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та не було визначено до якої з трьох груп (1, 2, 3) за ступенем впливу на забруднення атмосферного повітря належить підприємство. Крім того, згаданий вище статистичний звіт 2-ТП застосовується тільки до підприємств першої та другої групи, а Перелік технологічного устаткування (установок), згідно додатку № 1 до Інструкції, використовується лише під час складання цього звіту.

Щодо врахування при здійснення розрахунку конструкції пічок-грубок, суд звертає увагу на наступне.

Застосована державним інспектором єдина методика, яка використовується для розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від установок спалювання, виконується через показники емісії та враховує різні конструктивні особливості опалювальних агрегатів. Виходячи з виду палива для котлів малої потужності, наведені узагальнені показники емісії для різних забруднюючих речовин та надані формули для відповідних розрахунків.

Викладене свідчить про відсутність в даному випадку необхідності додаткового дослідження та врахування при розрахунку конструкцій джерел викидів та точної маси викидів цими джерелами шкідливих речовин в атмосферне повітря, як про це зазначено відповідачем.

Пічка-грубка є установкою, в якій відбувається горіння палива (вугілля) з викидом забруднюючих речовин в атмосферу, і яка, як указано вище, є стаціонарним джерелом викиду забруднюючих речовин. Застосовані в розрахунку формули викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відносяться до всіх стаціонарних джерел викидів (п. 1.2 Методики), не зважаючи на те чи є це джерело "саморобним" або "промислово виготовленим".

Крім того, із змісту документів, доданих до відзиву на позовну заяву, вбачається, що відповідачем після проведення Інспекцією планової перевірки проведено інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та 10.11.2017 отримано від Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №№ 4825785001-6, 4825781701-1, 4825783201-3, 4825785001-4, 4825710100-52, 4825783201-4, 4825785001-4, 4825782001-11, 4825785001-3, 4825710100-53, 4825782001-10, 4825783701-3, 4825782701-3, 4821180701-5, 4825782001-12, 48257837001-4, з необмеженим терміном дії.

Отримані дозволи підтверджують, що "печі опалювальні" є джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: діоксиду азоту, оксиду вуглецю, сірки діоксиду.

З урахуванням викладеного, суд визнає, що державним інспектором обґрунтовано застосовані формули розрахунку викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря відповідно до Методики.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем доведено правильність здійснення ним розрахунку розміру відшкодування збитків, завданих Управлінням навколишньому природному середовищу викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у період 31.07.2014-20.04.2017 за відсутності відповідних дозволів на викиди таких речовин, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 3066515 грн. 28 коп. підлягають задоволенню повністю.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Отже, витрати Інспекції на оплату позовної заяви судовим збором за платіжними дорученнями від 21.12.2018 № 509 на суму 14337 грн. 94 коп. та від 08.10.2019 № 411 на суму 31659 грн. 79 коп., а загалом витрати в сумі 45997 грн. 73 коп. ? підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

У судовому засіданні 22.06.2020, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державної екологічної інспекції у Миколаївській області задовольнити повністю.

2. Стягнути зі Снігурівського міжрайонного управління водного господарства, вул. Центральна, 196, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300, ідентифікаційний код 01033935, на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, 54055, вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 37992292, у бюджет міста Снігурівка, Снігурівського району, Миколаївської області на розрахунковий рахунок №UA428999980000033118331014318, код бюджетної класифікації 24062100, ЄДРПОУ 36895877, Казначейство України, грошові кошти в сумі 3066515 (три мільйони шістдесят шість тисяч п`ятсот п`ятнадцять) грн. 28 коп. ? збитки, завдані навколишньому природному середовищу внаслідок здійснення господарської діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, за відсутності відповідного дозволу.

3. Стягнути зі Снігурівського міжрайонного управління водного господарства,вул. Центральна, 196, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300, ідентифікаційний код 01033935, на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, 54055, вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 37992292, на розрахунковий рахунок № 35218036081032 в Держказначейській службі України м. Київ, код ЄДРПОУ 37992292, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 820172, судовий збір в сумі 45997 (сорок п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 73 коп.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2020.

Суддя Т.М.Давченко