Рішення

від 24.06.2020 по справі 824/497/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/497/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івановецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області про визнання протиправним та нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до Івановецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області (далі - відповідач або сільрада) про визнання протиправним та нечинним рішення сесії Івановецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області №259.24-7/19 від 25.06.2019 року в частині встановлення у додатку 1 ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2020 рік за класифікацією будівель і споруд за кодами: 1251.5, 1252.9, 1271.1,1271.3, 1271.8, 1271.9.

1.2. Ухвалою суду від 16.04.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

1.3. Ухвалою суду від 29.04.2020 року по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 18.05.2020 року.

Окрім цього, зобов`язано відповідача опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі №824/497/20-а у виданні, в якому оскаржуване рішення сільради було або мало бути офіційно оприлюднено.

1.4. 08.05.2020 року на сайті Територіальні громади Чернівецької області опубліковано оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі №824/497/20-а (а.с.38), а отже всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.

1.5. Ухвалою суду від 28.05.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

1.6. 15.06.2020 року від представників позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами. У зв`язку із викладеним суд продовжив розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. Рішенням сільради №259.24-7/19 від 25.06.2019 року встановлено на території Івановецької сільської ради ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, на 2020 рік.

2.2. Позивач вважає таке рішення необґрунтованим та таким, що прийнято із порушенням норм податкового законодавства, у зв`язку із чим просить визнати його протиправним та нечинним, оскільки воно впливає на його права та обов`язки.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

3.1. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Так, позивач перебуває на обліку в Кельменецькій державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області як платник податків та зборів з 30.10.2003 року, та здійснює підприємницьку діяльність згідно КВЕД, а саме: КВЕД 01.46 Розведення свиней; КВЕД 01.50 Змішане сільське господарство; КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність; КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів (основний); КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

3.2. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач є власником комплексу, об`єкту нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 області, загальною площею 4532,80 кв.м, що включає в себе: вагову літ. А - площею 30.90 кв.м., виробничий цех літ.Б - площею 461,60 кв.м., склад з їдальнею літ. К - площею 1104 кв.м., склад літ.Р - площею 311,30 кв.м., виробничий цех - площею 2625 кв.м.

3.3. Оскаржуваним рішенням встановлено наступні ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, та встановлено пільги для фізичних та юридичних осіб: Будівлі промислові та склади належить клас код 1251 (1251.5 для будівель харчової промисловості встановлено відсоткову ставку в розмірі 0,5 відсотка; 1252.9 склади та сховища інші встановлено ставку - 0,5 відсотка; 1271.1 будівлі для тваринництва - 0,5 відсотка; 1271.3 будівлі для зберігання зерна - 0,5 відсотка; 1271.9 будівлі сільськогосподарського призначення інші - 0,5 відсотка).

3.4. Позивач вважає, що оскаржуване рішення щодо встановлення податку на нерухоме майно суперечить пунктам є та ж п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідно до якого визначено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, оскільки сільрадою встановлено ставки податку на такі об`єкти.

Позиція відповідача

3.5. Відповідач щодо задоволення позову заперечив, вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб встановлений законами та Конституції України.

3.6. Зокрема звертає увагу на те, що згідно з частиною 1 статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

3.7. Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

3.8. Згідно пункту 10.3 статті 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно, який в силу статті 265 Кодексу складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю. Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

3.9. Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

3.10. На реалізацію зазначених положень законодавства України рішеннями сесій Івановецької сільської ради встановлені ставки податку об`єктів житлової та нежитлової нерухомості. Перше рішення прийняте 19.01.2015 року та оприлюднене на сайті Територіальні громади Чернівецької області . Прийняті рішення сесії направлялися на адресу податкових органів до відома. Контроль за сплатою податків та надходження коштів до бюджету здійснювали податкові органи.

3.11. Отже, будь яких порушень вимог чинного законодавства при встановленні ставок податку сільрада не допустила.

3.12. Також, відповідач вважає, що у позовній заяві не зазначено, які права позивача порушені рішенням сесії Івановецької сільської ради № 259.24-7/19 від 25.06.2019 року, що свідчить про безпідставність позову.

ІV. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

4.1. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 як фізична особа-підприємець (за адресою: АДРЕСА_2 ) та взята на податковий облік з 10.11.2003 року (Кельменецька ДПІ Кельменецького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області) (а.с. 24).

Окрім цього вона здійснює за КВЕД наступну діяльність: КВЕД 01.46 Розведення свиней; КВЕД 01.50 Змішане сільське господарство; КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність; КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів (основний); КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (а.с.24).

4.2. 25.06.2019 року ХХІV сесією VІІ скликання Івановецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області прийнято рішення Про встановлення ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2020 рік №259.24-7/19, яке в частині встановлення у Додатку 1 ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2020 рік за класифікацією будівель і споруд за кодами: 1251.5, 1252.9, 1271.1, 1271.3, 1271.8, 1271.9 оскаржує позивач (а.с.8-11).

4.3. Відповідно до Додатку 1 до рішення про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, який затверджений рішенням ХХІV сесією VІІ скликання Івановецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 25.06.2019 року встановлені наступні ставки за 1 кв. метр: код 1251.5 будівлі харчової промисловості - 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати; код 1252.9 склади та сховища інші - 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати; код 1271.1 будівлі для тваринництва - 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати; код 1271.3 будівлі для зберігання зерна - 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати; 1271.9 будівлі сільськогосподарського призначення інші - 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати (а.с.10-11).

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Предметом цього спору є рішення ХХІV сесії VІІ скликання Івановецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області Про встановлення ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2020 рік від 25.06.2019 року №259.24-7/19, в частині встановлення у Додатку 1 ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2020 рік за класифікацією будівель і споруд за кодами: 1251.5, 1252.9, 1271.1, 1271.3, 1271.8, 1271.9.

Позивач вважає його протиправним, оскільки ним визначено ставки із сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на об`єкти нерухомості, які на думку позивача не є об`єктами оподаткування такого податку.

5.2. З урахуванням наведеного, у цій справі суд має перевірити правомірність прийняття сільрадою такого рішення та його вплив на права та обов`язки позивача.

5.3. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5.4. Законом України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року, №280/97-ВР (далі - Закон №280) визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

5.5. Відповідно до статті 25 Закону №280 сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання, а згідно пункту 24 частини 1 статті 26 Закону №280 виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

5.6. Пунктом 8.1. статті 8 ПК України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори, а відповідно до пункту 8.3. цієї статті ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

5.7. Згідно пункту 10.3 статті 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.

5.8. Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

5.9. Окрім цього згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

5.10. Отже, підсумовуючи наведене, слід прийти до висновку, що сільрада уповноважена встановлювати своїми рішеннями ставки для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

5.11. Статтею 266 ПК України врегулюванні питання податку на нерухоме майно, відмінні від земельної ділянки.

Зокрема пунктом 266.2. цієї статті ПК України визначено об`єкти оподаткування цим податком, до яких віднесено об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1), та визначено об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (підпункт 266.2.2.).

5.12. Як зазначалось судом вище, протиправність оскаржуваного рішення позивач обґрунтовує його невідповідністю пунктам є та ж п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.

5.13. Відповідно до пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

5.14. Також, згідно з пунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Надамо окремо оцінку зазначених виключенням з переліку об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

5.15. Дійсно, відповідно до пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно.

Однак таке виключення з переліку об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінних від земельної ділянки, можливе за наявності певних умов, про що у своїх рішеннях зазначав Верховний Суд.

5.16. Зокрема, у постанові від 11.12.2018 року, справа №822/2614/16 Верховний Суд виклав таку правову позиції:

Системне тлумачення підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України свідчить про те, що законодавець у кожному буквеному пункті (від "а" до "л") передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширювальному тлумаченню. Прикладом цього є зокрема те, що така умова як зв`язок об`єкту нерухомості з фактом її використання у своїй діяльності передбачений пунктами "е" та "і", на відміну від пункту "є". Більш того, кожен з визначених підпунктом 266.2.2 буквених пунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування ("д"), суб`єкти господарювання малого та середнього бізнесу ("е"), сільськогосподарський товаровиробник ("ж"), громадські організації інвалідів та їх підприємства ("з"), релігійні організації ("и")), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання ("ґ"), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів ("і"), будівлі промисловості ("є") тощо).

Буквальний аналіз пункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України свідчить про те, що нерухомість має бути класифікована як "будівлі промисловості промислових підприємств". При цьому законодавець використав прислівник "зокрема", який уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, та який відноситься в даному випадку до виду будівель промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), а не до суб`єкта власності.

За положеннями підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт "ґ").

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості".

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості", 1251.2 - "Будівлі підприємств чорної металургії", 1251.3 - "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості", 1251.4 - "Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 - "Будівлі підприємств харчової промисловості", 1251.6 - "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості", 1251.7 - "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості", 1251.8 - "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості", 1251.9 - "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".

Говорячи про промислове підприємство, необхідно зауважити, що в законодавстві України не існує правової норми, яка б чітко визначала дане поняття.

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року № 530 (далі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устатковання, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B "Добувна промисловість та розроблення кар`єрів", C "Переробна промисловість", D "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", E "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами" та F "Будівництво".

Промисловість в розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об`єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.

Положеннями статті 62 Господарського кодексу України визначено, що підприємство, це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

Наведені положення дають Верховному Суду підстави здійснити висновок, що застосування пункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств .

5.17. Отже, підсумовуючи наведене слідує, що такі об`єкти нерухомості виключались з переліку об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за наявності двох умов:

- наявність будівель промисловості;

- перебування таких будівель у власності промислових підприємств.

5.18. У разі відсутності наведеної сукупності умов будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

5.19. Окрім цього, таку позицію Верховного Суду підтримав законодавець, який Законом України від 16.01.2020, № 466-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві пункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України виклав у новій редакції:

є) будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку .

5.20. Отже, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств за певних умов можуть бути об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому сільрада зобов`язана була встановити своїми рішеннями ставки для таких об`єктів нерухомості.

5.21. Щодо пункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, відповідно до якого не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку, суд зазначає наступне.

5.22. Дійсно споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за наявності сукупності умов:

- такі споруди належать сільськогосподарському товаровиробнику (юридичний або фізичній особі);

- такі споруди не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку

5.23. У разі відсутності наведеної сукупності умов споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

5.24. Для прикладу наведемо ситуацію, коли суб`єкт господарювання здав в оренду такі об`єкти нерухомості, а отже вони втрачають статус не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки .

5.25. За таких обставин, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 за певних умов можуть бути об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому сільрада зобов`язана була встановити своїми рішеннями ставки для таких об`єктів нерухомості.

5.26. Таким чином, підсумовуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що відповідач приймаючи рішення Про встановлення ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2020 рік №259.24-7/19, яке в частині встановлення у Додатку 1 ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2020 рік за класифікацією будівель і споруд за кодами: 1251.5, 1252.9, 1271.1, 1271.3, 1271.8, 1271.9 оскаржує позивач, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб встановлений Законом №280 та ПК України, а тому підстав для визнання його протиправним та нечинним не має.

Щодо впливу оскаржуваного рішення на права та обов`язки позивача

5.27. По своїй суті оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом, який може бути оскаржений до адміністративного суду протягом всього строку його чинності.

5.28. Позивач у справі здійснює підприємницьку діяльність згідно КВЕД а саме: КВЕД 01.46 Розведення свиней; КВЕД 01.50 Змішане сільське господарство; КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність; КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів (основний); КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Окрім цього, відповідно до матеріалів справи вона є власником нежитлової нерухомості в с.Іванівці, Кельменецького, району Чернівецької області, загальною площею 4532,80 кв.м, що включає в себе: вагову літ. А - площею 30.90 кв.м., виробничий цех літ.Б - площею 461,60 кв.м., склад з їдальнею літ. К - площею 1104 кв.м., склад літ.Р - площею 311,30 кв.м., виробничий цех - площею 2625 кв.м.

5.29. Наведене вище, дає підстави стверджувати, що позивач є суб`єктом правовідносин, у яких відповідно до положень ПК України буде застосоване рішення сільради від 25.06.2019 року, №259.24-7/19 Про встановлення ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2020 рік , а тому відповідно до частини 3 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вона наділена правом на оскарження цього нормативного-правового акту.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

6.2. Відповідачем доведено правомірність рішення ХХІV сесії VІІ скликання Івановецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 25.06.2019 року, №259.24-7/19 Про встановлення ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2020 рік , в частині встановлення у Додатку 1 ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2020 рік за класифікацією будівель і споруд за кодами: 1251.5, 1252.9, 1271.1, 1271.3, 1271.8, 1271.9, тоді як позивач не довела його протиправність.

6.3. У зв`язку із наведеним суд відмовляє у задоволенні цього позову у повному обсязі.

VІІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Позивачем при пред`явленні цього позову сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., однак оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд не стягує на його користь ці кошти.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250, 264, 265 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івановецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області про визнання протиправним та нечинним рішення сесії Івановецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області №259.24-7/19 від 25.06.2019 року в частині встановлення у додатку 1 ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2020 рік за класифікацією будівель і споруд за кодами: 1251.5, 1252.9, 1271.1,1271.3, 1271.8, 1271.9 - відмовити у повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (с.Іванівці, Кельменецький район, Чернівецька область, 60144 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Івановецька сільська рада (вул. Механізаторів, 3, с. Іванівці, Кельменецький район, Чернівецька область, 60144 код ЄДРПОУ 04418765).

Суддя О.В. Анісімов