Ухвала

від 23.06.2020 по справі 922/4587/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Харківської області

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"23" червня 2020 р. Справа № 922/4587/13

вх. № 5614

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Кононової О.В.

розглянувши заяву Бабіча І.Ю. про відвід судді Усатого В.О. по справі за заявою : Mramor LLP, Waies

до ФОП Бабич Ігор Юрійович, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 10.12.2013 боржника ФОП Бабича І.Ю. визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Капустіна В.В.

Ухвалою суду від 11.02.2014 задоволено клопотання ОСОБА_2 про припинення його обов`язків ліквідатора у даній справі, звільнено арбітражного керуючого Капустіна В.В. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута, призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого ОСОБА_5

Розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматичний розподіл скарги по справі № 922/4587/13 у зв`язку з недопустимістю повторної участі в розгляді справи судді Дзюби О.А.

Автоматизованим розподілом справу призначено до розгляду судді Усатому В.О.

Ухвалою суду від 12.12.2017 усунено ліквідатора Белікова ОВ. від виконання покладених на нього обов`язків, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кошовського С.В.

До суду від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" надійшла заява (вх. № 21248 від 06.09.2019), в якій банк просить суд визнати недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута, а саме: нежитлових приміщень загальною площею 262,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 29/14, визнати недійсним протокол №1 від 05.09.2019 про проведення аукціону з продажу вказаного майна банкрута, визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно (нежитлові приміщення площею 262,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Полтава, вул. Гоголя, 29/14), серія та номер: 1669, видане 20.09.2016, видавник: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В.

13.09.2019 заяву було призначено до розгляду на 05.11.2019 та залучено до участі у її розгляді попереднього ліквідатора ОСОБА_5 та Лісову О.О.

05.11.2019 судове засідання не відбулося, у зв`язку з направленням справи до судів вищих інстанцій.

Враховуючи повернення справи до суду, суд ухвалою суду від 19.12.2019 призначив заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" (вх. № 21248 від 06.09.2019) про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута на 20.02.2020, зобов`язав ліквідатора, банкрута та залучених осіб виконати вимоги ухвали суду від 13.09.2019, а саме надати відзив на заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" з документальних його обґрунтуванням.

Ухвалою від 20.02.2020 (суддя Усатий В.О.), суд залучив до участі у розгляді заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" (вх. № 21248 від 06.09.2019) про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута - Товарну біржу "Ресурс - Інформ+" (61072, м. Харків, просп. Науки, б. 58, код ЄДРПОУ 39730826) та приватного нотаріуса Малахову Галину Іванівну (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 4-а). Зобов`язав уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" направити заяву про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута Товарній біржі "Ресурс - Інформ+" та приватному нотаріусу Малаховій Галині Іванівні. Відклав розгляд вказаної заяви та зобов`язав Товарну біржу "Ресурс - Інформ+" та приватного нотаріуса Малахову Галину Іванівну надати суду відзив на заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк".

Однак, призначене судове засідання не відбулося з причин направлення справи до касаційної інстанції.

Під час знаходження справи в касаційній інстанції, до суду від банкрута надійшла заява (вх. № 5614 від 03.03.2020 р.) про відвід судді Усатого В.О. від розгляду заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" (вх. № 21248 від 06.09.2019) про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута .

На думку банкрута існують обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Усатого В.О., а відтак і підстави для його відводу від розгляду заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" (вх. № 21248 від 06.09.2019) про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута.

В обґрунтування поданої заяви, банкрут зауважує на той факт, що суд залучив до участі у розгляді даної заяви Товару біржу "Ресурс-Інформ+", яка нібито існувала невідомо де та створена за участю фіктивної особи, також вказує, що суд розглянув незаконне клопотання ОСОБА_5 та виніс ухвалу про накладання арешту 15.08.2017 р. за його заявою, про те як на той момент арбітражний керуючий ОСОБА_5 був позбавлений права здійснювати діяльність арбітражного керуючого. Також заявник вказує, що грошові кошти, сплачені ОСОБА_3 на рахунок Товарноїї біржі "Ресурс-Інформ+" від продажу майна банкрута були вкрадені, а прийняте суддею Усатим В.О. рішення щодо визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 27.03.2017 ТБ Ресурс-Інформ+ з продажу майна банкрута спричинили банкруту значні матеріальні збитки, зауважує крім того, що Усатим В.О. долучено до матеріалів справи фальсифіковані документи, які підписані ОСОБА_5

При цьому заявник посилається, серед іншого, на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, в тому числі рішення Фей проти Австріі , "Веттштайн проти Швейцарії" тощо, згідно з якими наявність зацікавленості, упередженості чи безсторонності суд визначається для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Ухвалою суду від 22.06.2020 (суддя Усатий В.О.) заявлений відвід визнано необґрунтованим, а наведені заявником у його заяві міркування та припущення спростованими матеріалами справи.

У порядку статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання щодо розгляду заяви про відвід передано для вирішення іншим складом суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заявленого судді Усатому В.О. відводу було визначено суддю Кононову О.В.

За частиною восьмою статті 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Матеріали справи дозволяють вирішити питання про відвід судді без повідомлення сторін.

За змістом статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.

Підстави для відводу (самовідводу) визначені статтями 35, 36 цього Кодексу, серед яких інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (п.5 ч. 1 ст. 35 ГПК України).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У контексті викладеного важливим є прецедентна практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення Суду у справі Білуха проти України (п. 49), який вказав на те, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися не лише за суб`єктивним, а й за об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).

Отже, у цьому відношенні неупередженість повинна бути очевидною в межах справи, що розглядається.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України:

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Ухвалою суду від 12.05.2015 р. було задоволено клопотання ліквідатора (вх№ 17051), визнано Товарну Біржу Ресурс-Інформ+ (код ЄДРПОУ 39730826, адреса: 61000, м. Харків, проспект Леніна, б. 58, оф. 1) учасником провадження у справі №922/4587/13 про банкрутство ФОП Бабич І.Ю. Під час розгляду поданого ліквідатором клопотання, судом серед іншого перевірено порядок визначення організатора аукціону на відповідність вимогами чинного на той час законодавства, яке регламентувало порядок реалізації майна банкрута. Станом на час розгляду заяви про відвід судді Усатого В.О. вказана ухвала суду є чинною та не була оскаржена у встановленому законом порядку.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 2015 р так і станом на день її залучення судом (20.02.20202) , місцезнаходження Товарної Біржі Ресурс-Інформ+ не змінилося.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); місцезнаходження юридичної особи.

Ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, суд вважає достовірними відомості про юридичну особу та місцезнаходження товарної біржі, наведені у Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та оскільки розгляд заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" (вх. № 21248 від 06.09.2019) про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута стосується прав та обов`язків Товарної Біржі Ресурс-Інформ+ , судом було залучено її до участі у розгляду даної заяви, що відповідає вимогам закону.

Крім того, заявник в обґрунтування заяви зазначає про неправомірне прийняття судом від ОСОБА_5 документів по справі, в тому числі, і заяви про накладанню арешту, які ним підписані в той час, як він вже був позбавлений права здійснювати діяльність арбітражного керуючого.

Проте ухвала суду від 15.08.2017 р. про задоволення заяви ліквідатора ОСОБА_5 про накладання арешту була розглянута судом апеляційної інстанції та скасована з підстав недоведеності ліквідатором існування загрози подальшого відчуження спірного майна, а не з підстав анулювання свідоцтва арбітражного керуючого ОСОБА_5

Ухвалою суду від 12.12.2017 було усунено арбітражного керуючого ОСОБА_5 від виконання обов`язків ліквідатора ФОП Бабича І.Ю. та саме з цього моменту ОСОБА_5 не став виконувати вказані обов`язки.

Інші наведені заявником підстави для відводу судді Усатого В.О. щодо викрадення товарною біржею коштів Бабіча Д.І. були предметом дослідження у кримінальному провадженні, яке було закрито постановою від 30.01.2020 р. у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

Щодо спричинення збитків заявнику та ОСОБА_3 прийнятим суддею судовим рішенням про визнання недійсним результатів аукціону, то суд зазначає, що у випадку незгоди з прийнятим судом рішенням, заявник не позбавлений права звернутися до суду вищої інстанції зі скаргою на це судове рішення у встановленому законом порядку.

Оцінюючи перелічені доводи заявника, суд приймає до уваги основоположний принцип свободи вираження поглядів, гарантований кожному статтею 10 Європейської конвенції з прав людини.

Разом з тим суд враховує також і нормативні приписи частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Проте, здійснюючи правосуддя, суддя є незалежним та керується верховенством права (ст. 129 Конституції України).

Так, суд дійшов висновку, що сумніви заявника у неупередженості та необ`єктивності складу суду у зв`язку з прийняттям відповідних рішень суддею під час розгляду заяви не можуть бути підставою для його відводу.

За таких обставин, заявляючи відвід судді Усатому В.О., заявником не наведено обставин, які свідчать про упереджене чи необ`єктивне ставлення судді, а отже, вони не є тими обставинами у розумінні ст.ст. 35, 36 ГПК України, за наявності яких можна дійти висновку про упередженість судді, у зв`язку з чим суд вважає заявлений відвід необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

При цьому суд звертає увагу заявника на те, що за змістом статті 38 Господарського процесуального кодексу України право сторони на повторний відвід судді з підстав, які раніше не розглядалися, не виключається.

Крім того, порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, або ухвалення судового рішення суддею, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою, є підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення (ст. 277 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Бабіча Ігоря Юрійовича (вх. № 5614 від 03.03.2020) про відвід судді Усатого В.О. від розгляду заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" (вх. № 21248 від 06.09.2019) про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 23.06.2020.

Суддя Кононова О.В.