Постанова

від 23.06.2020 по справі 160/4956/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4956/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 р. (суддя Горбалінський В.В.) в адміністративній справі №160/4956/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІАРЕ" до Дніпропетровської митниці ДФС, про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІАРЕ" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів: від 27.03.2019 №UA110000/2019/500047/2; від 09.04.2019 №UA110000/2019/500051/2; від 24.04.2019 №UA110000/2019/500053/2; від 27.03.2019 №UA110000/2019/500048/2; від 26.03.2019 №UA110000/2019/500045/2; від 07.05.2019 №UA110000/2019/500058/1; від 07.05.2019 №UA110000/2019/500057/2; від 09.04.2019 №UA110000/2019/500050/2; від 07.05.2019 №UA110000/2019/500055/2; від 26.03.2019 №UA110000/2019/500044/2; від 27.03.2019 №UA110000/2019/500046/2; від 03.05.2019 №UA110000/2019/500054/2; від 16.05.2019 №UA110000/2019/500065/2; від 08.05.2019 №UA110000/2019/500059/2; від 13.05.2019 №UA110000/2019/500061/2; від 11.05.2019 №UA110000/2019/500060/2; від 27.03.2019 №UA110000/2019/500049/2; від 14.05.2019 №UA110000/2019/500063/2; від 07.05.2019 №UA110000/2019/500056/2; від 26.03.2019 №UA110000/2019/500043/2; від 25.03.2019 №UA110000/2019/500042/2;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: від 27.03.2019 №UA110190/2019/00059, від 09.04.2019 №UA110190/2019/00065, від 24.04.2019 №UA110190/2019/00068, від 27.03.2019 №UA110190/2019/00060, від 26.03.2019 №UA110190/2019/00057, від 07.05.2019 №UA110190/2019/00073, від 07.05.2019 №UA110190/2019/00071, від 09.04.2019 №UA110190/2019/00064, від 07.05.2019 №UA110190/2019/00070, від 27.03.2019 №UA110190/2019/00058, від 26.03.2019 №UA110190/2019/00056, від 03.05.2019 №UA110190/2019/00069, від 16.05.2019 №UA110190/2019/00089, від 08.05.2019 №UA110190/2019/00074, від 13.05.2019 №UA110190/2019/00085, від 11.05.2019 №UA110190/2019/00084, від 27.03.2019 №UA110190/2019/00062, від 14.05.2019 №UA110190/2019/00087, від 07.05.2019 №UA110190/2019/00072, від 26.03.2019 №UA110190/2019/00055, від 25.03.2019 №UA10190/2019/00054.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що ним надано всі документи, необхідні для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, оскільки митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали сумніви у достовірності поданих документів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 р. позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Дніпропетровською митницею ДФС.

Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скаржник вказує, що всупереч наданих до митного оформлення документів, суд першої інстанції зазначає про постачання товару на умовах поставки СІР, що свідчить про неповне з`ясування судом обставин справи. Судом не враховано, що здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів здійснювалось за результатами спрацювання профілів ризику та проведення обов`язкових митних формальностей. Зазначає, що зовнішньоекономічний контракт від 10.12.2018 №TR10/12-18 не визначає конкретних умов поставки згідно правил Інкотермс; не відповідає вимогам Положення про форму зовнішньоекономічних договорів, затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2001 № 201; не містить назви товару, загальної інформації про весь асортимент товару, що буде поставлений в межах контракту; не містить конкретних умов поставки товарів. Специфікації надаються на конкретні партії товару, що унеможливлює здійснення перевірки вартості товарів. Відповідно до додатків на поставку товару умовами поставки є CFR, порт прибуття - Одеса, партіями на підставі Специфікацій. Термін CFR означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. За умовами терміну CFR на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. За змістом коносаментів товар був відвантажений з порту NINGBO (Китай) до порту Черноморськ Україна. Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації посадовою особою митниці встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Декларантом не надано митну декларацію країни експорту до митного оформлення, що унеможливлює здійснення перевірки числових значень заявленої вартості оцінюваних товарів. Наданий прайс-лист містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД та конкретні умови поставки.

03 квітня 2020 р. до апеляційного суду надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу відповідача, в яких позивач зазначає, що термін вартість і фрахт означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Термін CFR зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Згідно з пунктом 2.3 Контракту №TR10/12-18 від 10.12.2018 ціна на товар включає в себе вартість товару, маркування, упаковку, транспортування. Всі витрати на маркування, пакування та транспортування товару вже були включені продавцем в ціну товару, яка відображена у відповідних товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, а тому додаткові витрати на страхування та транспортування товару до порту, згідно з вимогами частини 10 статті 58 Митного кодексу України, ТОВ Тіаре не понесло. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару. Зазначає, що відповідно до норм статей 25 та 29 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості та картка відмови у прийнятті митної декларації підлягають як адміністративному, так і судовому оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється також в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.12.2018 між ТОВ ТІАРЕ та ZENITH ELECTRIC TOOLS LIMITED (продавець за контрактом, Китай) було укладено контракт №TR10/12-18 (далі - Контракт), згідно з умовами якого, продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим Контрактом, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, вказаних в Додатках на поставку товару, які є невід`ємною частиною даного Контракту, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Контракті (пункт 1.1 Контракту). Згідно з пунктом 2.1 Контракту, загальна сума цього Контракту складає 10 000 000,00 доларів США, яка визначається як наростаюча сума за всіма поставками здійсненими за цим Контрактом. Ціни встановлюються в доларах США. Ціна на товар включає в себе вартість товару, маркування, упаковку, транспортування (пункт 2.3 Контракту ).Згідно з пунктом 2.4. Контракту, кількість товару має відповідати зазначеному в додатку на поставку товару до Контракту та специфікації на поставку партії товару доданого Контракту по кожному замовленню. Відповідно до пункту 3.1 Контракту поставка товару за цим договором здійснюється на умовах визначених в Додатках на поставку товару, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010 . Поставка товару здійснюється партіями на підставі підписаної специфікації у відповідності до додатку на поставку товару. Датою поставки є дата, визначена в специфікації на кожну партію товару (пункт 3.2 Контракту). Згідно умов оплати, визначених Контрактом, покупець сплачує товар на умовах відстрочення платежу не пізніше 180 (сто вісімдесят) календарних днів після надходження на склад покупця. На виконання умов зазначеного Контракту ZENITH ELECTRIC TOOLS LIMITED поставило, а позивач отримав зазначений в додатках до цього контракту товар - ручні механізовані інструменти та запасні частини до них.

Для здійснення митного оформлення товару ТОВ ТІАРЕ подало до Дніпропетровської митниці ДФС митні декларації, в яких визначило митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, а саме: №UА110190/2019/504467 від 13.05.2019, №UA110190/2019/504229 від 06.05.2019, №UA110190/2019/502764 від 22.03.2019, №UA110190/2019/503326 від 08.04.2019, №UA110190/2019/502839 від 25.03.2019, №UА110190/2019/504106 від 02.05.2019, №UA110190/2019/504328 від 08.05.2019, №UA110190/2019/504373 від 10.05.2019, №UA110190/2019/502838 від 25.03.2019, №UA110190/2019/503824 від 22.04.2019, №UA110190/2019/502871 від 25.03.2019, №UА110190/2019/504220 від 06.05.2019, №UA110190/2019/504222 від 06.05.2019, №UA110190/2019/502855 від 25.03.2019, №UA110190/2019/504478 від 13.05.2019, №UА110190/2019/504469 від 13.05.2019, №UA110190/2019/502925 від 26.03.2019, №UA110190/2019/502840 від 25.03.2019 №UA110190/2019/503333 від 08.04.2019, №UА110190/2019/502905 від 06.03.2019, №UA110190.2019.504221 від 06.05.2019.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до Митниці наступні документи: контракт від 10.12.2018 МТН10/12- 1Н, додатки на поставку товару до контракту, специфікації, прайси, інвойси, морські коносаменти, пакувальні\листи, міжнародні товарно-транспортні накладні.

За результатами розгляду митних декларацій та доданих до них документів, відповідачем було складено картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: від 27.03.2019 №UA110190/2019/00059, від 09.04.2019 №UA110190/2019/00065, від 24.04.2019 №UA110190/2019/00068, від 27.03.2019 №UA110190/2019/00060, від 26.03.2019 №UA110190/2019/00057, від 07.05.2019 №UA110190/2019/00073, від 07.05.2019 №UA110190/2019/00071, від 09.04.2019 №UA110190/2019/00064, від 07.05.2019 №UA110190/2019/00070, від 27.03.2019 №UA110190/2019/00058, від 26.03.2019 №UA110190/2019/00056, від 03.05.2019 №UA110190/2019/00069, від 16.05.2019 №UA110190/2019/00089, від 08.05.2019 №UA110190/2019/00074, від 13.05.2019 №UA110190/2019/00085, від 11.05.2019 №UA110190/2019/00084, від 27.03.2019 №UA110190/2019/00062, від 14.05.2019 №UA110190/2019/00087, від 07.05.2019 №UA110190/2019/00072, від 26.03.2019 №UA110190/2019/00055, від 25.03.2019 №UA10190/2019/00054.

Як наслідок, були також прийняті рішення про коригування митної вартості товарів: від 27.03.2019 №UA110000/2019/500047/2; від 09.04.2019 №UA110000/2019/500051/2; від 24.04.2019 №UA110000/2019/500053/2; від 27.03.2019 №UA110000/2019/500048/2; від 26.03.2019 №UA110000/2019/500045/2; від 07.05.2019 №UA110000/2019/500058/1; від 07.05.2019 №UA110000/2019/500057/2; від 09.04.2019 №UA110000/2019/500050/2; від 07.05.2019 №UA110000/2019/500055/2; від 26.03.2019 №UA110000/2019/500044/2; від 27.03.2019 №UA110000/2019/500046/2; від 03.05.2019 №UA110000/2019/500054/2; від 16.05.2019 №UA110000/2019/500065/2; від 08.05.2019 №UA110000/2019/500059/2; від 13.05.2019 №UA110000/2019/500061/2; від 11.05.2019 №UA110000/2019/500060/2; від 27.03.2019 №UA110000/2019/500049/2; від 14.05.2019 №UA110000/2019/500063/2; від 07.05.2019 №UA110000/2019/500056/2; від 26.03.2019 №UA110000/2019/500043/2; від 25.03.2019 №UA110000/2019/500042/2, відповідно до яких митна вартість товару визначена за резервним методом.

В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме - позивачем не надано документи на підтвердження доставки від продавця до порту Нінбо; не надано митні декларації країни експорту, що унеможливлює здійснення перевірки числових значень заявленої вартості оцінюваних товарів; не надано відомостей щодо страхування партії товару; схема розрахунків за поставлений товар суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості; не надано сертифікат якості продавця; компанія - продавець ZENITH ELECTRIC TOOLS LIMITED зареєстрована в офшорній зоні, у зв`язку з чим, наявні підстави вважати, що у наданих для підтвердження ціни виробника документах містяться не ринкові (конкурентні) ціни, а так звані трансфертні ціни.

Не погоджуючись із такими рішеннями митного органу, позивач і звернувся із даною позовною заявою до адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари; правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів не містять заповненої графи 33 з обґрунтуванням підстав для їх прийняття. Натомість обґрунтування викладені окремими документами у вигляді повідомлень декларанту.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів , затверджених наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598, у графі 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів , затверджених наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598, не передбачено викладення графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів окремим від цього рішення документом у вигляді повідомлень декларанту.

Відповідно до зазначених повідомлень, відповідач зазначив, що документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним декларантом методом.

Такий висновок відповідача мотивовано спрацюванням ризиків АСАУР а також тим, що у додатку на поставку товару № 10 відсутня потужність електродвигунів, яка зазначена в рахунку фактурі та специфікації; Контракт №TR10/12-18 від 10.12.2018 викладений українською та англійською мовами, проте, рахунки-фактура та специфікації складені російською та англійською мовами; до митного оформлення не надано сертифікати якості продавця; до митного оформлення не надано експортні митні декларації, відомості щодо страхування; схема розрахунків за поставлений товар, наданий прайс-лист, що містить товари виключно за електронною митною декларацією, можуть свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості; не надано документи на підтвердження доставки від продавця до порту Нінбо; компанія - продавець ZENITH ELECTRIC TOOLS LIMITED зареєстрована в офшорній зоні, у зв`язку з чим, наявні підстави вважати, що у наданих для підтвердження ціни виробника документах містяться не ринкові (конкурентні) ціни, а так звані трансфертні ціни.

Застосування резервного методу визначення митної вартості товару обґрунтовано лише посиланням на раніше прийняті електронні митні декларації, оскільки позивачем не надано запитаний перелік документів, та неможливістю застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів.

Проте, у постанові від 04.09.2018 в адміністративній справі № 818/1186/17 Верховний Суд дійшов висновку, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митного кодексу України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Також слід зазначити, що під час проведення консультацій ТОВ ТАРЕ письмово повідомляло відповідача, що страхування товару не здійснювалось. Аналогічно, страхування не здійснювалось компанією-продавця. За таких обставин, неможливо стверджувати про відсутність числових значень складових митної вартості щодо сплати за страхування, оскільки відомо, що такої сплати не було.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.02.2019 у справі №814/1888/16.

Згідно умов Контракту від 10.12.2018 року №TR10/12-18 всі витрати на маркування, пакування та транспортування товару вже були включені продавцем в ціну товару, яка відображена у відповідних товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, а тому додаткові витрати на страхування та транспортування товару до порту, згідно з вимогами частини 10 статті 58 Митного кодексу України, ТОВ Тіаре не понесло.

Пунктом 13.6 Контракту визначено, що справжній договір складено у двох примірниках, українською та англійською мовами кожний, і кожен з яких представляють собою одну й ту ж угоду, в разі наявності відмінностей український текст буде мати переважну силу. При цьому сам по собі факт складання рахунку-фактури та специфікації російською мовою, жодним чином не вливає на ціноутворення по Контракту та не суперечить чинному в Україні законодавству.

З приводу ненадання документів, необхідних для підтвердження митної вартості сертифікату якості, суд зазначає, що сертифікат походження товару чи сертифікат якості товару не визначені статтею 53 Митного кодексу України, як документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.09.2018 у справі №815/2365/17.

Крім того, зазначені документи відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України подаються за наявності їх у декларанта. Тобто, законодавець припускає, що таких документів може не бути у декларанта, або не існувати взагалі.

Пунктом 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено перелік документів, які декларант подає разом з митною декларацією органу доходів і зборів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, серед яких відсутній такий документ, як митна декларація країни експорту.

Зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином, ненадання митної декларації країни експорту вплинуло на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості.

До переліку додаткових документів, визначених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.

Твердження відповідача про те, що компанія-продавець ZENITH ELECTRIC TOOLS LIMITED зареєстрована в офшорній зоні, у зв`язку з чим, є підстави вважати, що у наданих на підтвердження ціни виробника документах містять не ринкові ціни, а так звані трансфертні ціни, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказані твердження є суб`єктивним оціночним судження відповідача, які самі по собі, як твердження, не можуть та не слугують підставою визнання невідповідності обраного методу визначення митної вартості товару.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо їх обґрунтованості.

Відповідно до частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача, оскільки відповідач не довів суду правомірності прийнятих ним рішень.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 р. в адміністративній справі №160/4956/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 23 червня 2020 р. та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням пункту 3 Розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №540-ІХ від 30 березня 2020 р.

Повний текст постанови складено 24 червня 2020 р.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий