Постанова

від 24.06.2020 по справі 826/11642/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11642/17

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів Аліменка В.О.,

Мельничука В.П.

за участю секретаря судового засідання: Лещенко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України заяву представника позивача Манохіна Віталія Івановича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського державного нотаріального архіву, Уповноваженої Верховної ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни, треті особи: Нотаріальна палата України, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Міністерство юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просила:

- визнати незаконною відмову Київського державного нотаріального архіву в прийнятті та розгляді звернення позивача від 27.02.2017, що призвело до порушення її права на звернення та права на свободу вираження поглядів;

- визнати незаконним невизнання Уповноваженої Верховної ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни права позивача на звернення до КДНА, що призвело до порушення її права на свободу вираження поглядів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2019 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконною відмови Київського державного нотаріального архіву в прийнятті та розгляді звернення ОСОБА_1 від 27.02.2017 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність щодо неотримання Київським державним нотаріальним архівом звернення ОСОБА_1 від 27.02.2017, направленого поштовим відправленням № 0314209349994. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2019 року - залишено без змін.

09 квітня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника позивача Манохіна Віталія Івановича надійшла заява про стягнення на користь позивача судових витрат.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення заяви, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити розгляд заяви за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, дослідивши обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір згідно меморіального ордеру № МАВ 1431777 від 15 вересня 2017 року у розмірі 1 280,00 грн. ( т.1 а.с.5) та за подання апеляційної скарги згідно квитанції № 0.0.1396582551.1 від 01 липня 2019 року - 1 920,00 грн. ( т.7 а.с.22).

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на часткове задоволення судом апеляційної інстанції позовних вимог, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Позивач заявив дві позовні вимоги немайнового характеру до двох відповідачів. У задоволення однієї позовної вимоги відмовлено, а іншу вимогу, що заявлена щодо Київського державного нотаріального архіву - задоволено частково.

Загальна сума судового збору, сплачена при поданні позовної заяви та апеляційної скарги складає 3 200,00 грн.

Частина задоволених вимог складає ј від заявлених. Відтак, сума судових витрат, що підлягає відшкодуванню становить - 800,00 грн.

Відповідно до положень статті 23 Закону України "Про нотаріат", в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі та Севастополі засновуються державні нотаріальні архіви, які є складовою частиною Національного архівного фонду і здійснюють тимчасове (до 75 років) зберігання нотаріальних документів. Питання організації діяльності та компетенція державного нотаріального архіву визначаються положенням про нього, що затверджується Міністерством юстиції України. Державний нотаріальний архів є юридичною особою і має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

А тому, колегія суддів дійшла висновку, що понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 800,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Київського державного нотаріального архіву у загальному розмірі 800,00 грн.

Однак, судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 30 жовтня 2019 року не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Враховуючи, що при розгляді апеляційної скарги судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність постановлення додаткової постанови.

Керуючись ст. 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В ИВ:

Заяву представника позивача Манохіна Віталія Івановича - задовольнити.

Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київського державного нотаріального архіву (адреса: 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 76-Г, код ЄДРПОУ 43030363) на користь ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1 ), витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в загальній сумі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст складено - 24.06.2020.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О.Аліменко,

В.П.Мельничук