Рішення

від 17.09.2008 по справі 2-541/2008

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-541/2008 року

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2008 року     Таращанський районний суд Київської області

в складі:

головуючого: Василенка О.М.

при секретарі: Сальник О.Л.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Таращі справу за позовом ОСОБА_1 до Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області про стягнення моральної шкоди,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом,  в якому просить суд стягнути на його користь 100 000 грн. (сто тисяч гривень) моральної шкоди,  мотивуючи тим,  що за період його перебування на службі в Таращанському РВ ГУ МВС України в Київській,  області він недотримував з 2001 року по листопад 2006 року грошове забезпечення з урахуванням компенсації і трму 19.12.2006 року він звернувся з позовом до Таращанського районного суду про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 29544 грн. 30 коп. 27.02.2007 року Таращанським районним судом була винесена

Постанова про задоволення його позовних вимог і стягнення з Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області на його користь матеріальної шкоди в розмірі 29544 грн. 30 коп. Дану постанову відповідач оскаржив в Апеляційному суді Київської області,  яким 27.06.2007 року було винесено ухвалу про залишення апеляційної скарги Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області без задоволення,  а постанову Таращанського районного суду Київської області від 27.06.2006 року без змін. А тому,  незаконні дії відповідача призвели до його моральних страждань,  втрати нормальних життєвих зв'язків,  морального пригнічення.

В судове засідання позивач не з'явився,  про дату і час слухання справи належно повідомлений,  надав до суду заяву,  в якій просить суд розглянути справу у його відсутність,  позов підтримує повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує в повному обсязі та пояснив суду,  що Таращанський РВ ГУ МВС України в Київській області не має коштів для відшкодування позивачу моральної шкоди,  крім того,  заподіяна моральна шкода є надуманою та необгрунтованою,  моральних страждань позивачу завдано не було.

Судом встановлено,  що 19.12.2006 року позивач звернувся з позовом до Таращанського районного суду про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 29544 грн. 30 коп.,  оскільки за період з 2001 року по листопад 2006 року він недотримував грошове забезпечення під час його перебування на службі в Таращанському РВ ГУ МВС України в Київській області. 27.02.2007 року Таращанським районним судом була винесена

Постанова про задоволення позовних вимог позивача і стягнення з Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області на його користь матеріальної шкоди в розмірі 29544 грн. 30 коп. Дану постанову відповідач оскаржив в Апеляційному суді Київської області,  яким 27.06.2007 року було винесено ухвалу про залишення апеляційної скарги Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області без задоволення,  а постанову Таращанського районного суду Київської області від 27.06.2006 року залишено без змін.

Таким чином,  дії відповідача призвели до моральних страждань позивача,  втрати нормальних життєвих зв'язків,  що потребують від позивача додаткових зусиль для організації його життя і на протязі шести років він знаходився у стані морального пригнічення і дискомфорту,  так як він та його сім'я потребували коштів на належний рівень життя і він відчував себе в стані залежності від недостатності коштів для свого прожиття та членів його сім'ї.

Його фізіологічний стан спричинив звернення його до лікарів та проходження лікування,  що стверджується свідоцтвом про хворобу № 253 Зв від 23.11.2006 року,  виданим ВЛК ГУ МВС України в Київській області.

Дане встановлено з пояснень позивача,  представника відповідача,  а також з матеріалів справи,  вивчених в судовому засіданні.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями,  внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року N 5 передбачено,  що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань,  або інших негативних явищ,  заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно  ст.  З Конституції України,  людина,  її життя і здоров'я,  честь і гідність,  недоторканість і безпека,  визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини і їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердженням і забезпеченням прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно  ст.  48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сімї,  що включає достатнє харчування,  одяг,  житло.

Стаття 55 Конституції України зазначає,  що кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень,  дій чи бездіяльності органів державної влади,  місцевого самоврядування,  посадових і службових осіб...

Згідно  ст.  56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди,  завданими незаконними рішеннями органів державної влади...

У відповідності з вимогами  ст.  1167 ЦК України майнова і моральна шкода,  завдана фізичній особі (особистим немайновим правам,  майну) неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю,  відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності її вини.

Згідно з роз'ясненнями,  що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди",  розмір відшкодування суд визначає в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві фізичних та моральних страждань,  з урахуванням в кожному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

За таких обставин,  виходячи із принципів гуманності,  розумності та адекватності,  враховуючи характер та обсяг моральних страждань позивача,  суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково і оцінює моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись  ст.  3, 43, 48, 55, 56, 64, 68 Конституції України,  п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями,  внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5,   ст.  1167 ЦК України,   ст.  ст.  3,  5,  15,  213-215,  223 ЦПК України,   ст.  4 Декрету КМУ «Про державне мито» суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень).

Стягнути з Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області на користь держави судовий збір в розмірі 100 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення в розмірі 7, 50 грн.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції.