Ухвала

від 22.06.2020 по справі 569/511/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/511/19

1-кс/569/2345/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника юридичної особи, яка є потерпілим адвоката ОСОБА_5 на дії, бездіяльність та рішення слідчого, прокурора, подану в порядку ст. 303 КПК України,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського міського суду надійшла вказана вище скарга.

В обґрунтування вимог скарги представник адвокат ОСОБА_5 , вказав, що слідчими СУ ГУНП в Рівненській області, за процесуального керівництва прокурорів прокуратури Рівненської області, здійснювалося та продовжує здійснюватися досудове розслідування в об`єднаних кримінальних провадженнях, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018180000000229 від 22.02.2018, щодо підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 206-2, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України, відповідно.

У зазначених кримінальних провадженнях ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР» визнано юридичною особою, яка є потерпілим.

Також, із матеріалів скарги вбачається, що з 16.12.2016 ТОВ «Прод Майстер» набуло права вимоги боргу від ОСОБА_7 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) та ОСОБА_9 (ідентифікаційний № НОМЕР_2 ) за Генеральною кредитною угодою №014/89-07/560 від 28.09.2007р., за Кредитним договором №014/89- 07/564 від 28.09.2007 року, за Кредитним договором №014/89-07/1094/980 від 24.11.2009 року.

Загальна сума боргу по вказаним договорам становить 7 244 767,07 грн. (сім мільйонів двісті сорок чотири тисячі сімсот шістдесят сім гривень, 07коп.), а отже, таку суму грошових коштів були винні ОСОБА_7 та ОСОБА_9 для ТОВ «Прод Майстер».

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами між ОСОБА_7 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Договір Іпотеки №014/89-07/560/1 від 28.09.2007 року, зареєстрований в реєстрі №4553; Договір №1 від 27.06.2008 року про внесення змін до Договору іпотеки №014/89- 07/560/1 від 28.09.2007 року, зареєстрований в реєстрі №2359; Договір №2 від 24.11.2009 року про внесення змін до Договору іпотеки №014/89-07/560/1 від 28.09.2007 року, зареєстрований в реєстрі №2679.

16.12.2016 ТОВ «Прод Майстер» було укладено договори відступлення права вимоги, за наслідками яких до зазначеного Товариства перейшли всі права АТ «Райффайзен Банк Аваль» як кредитора та іпотекодержателя майна за всіма договорами, які були укладені з ОСОБА_7 .

Набуття ТОВ «Прод Майстер» прав іпотекодержателя на зазначені ділянки підтверджується відповідними записами у Державному реєстрі Іпотек, а також відповідними витягами.

Також, з 16.12.2016 ТОВ «Прод Майстер» набуло право звернення стягнення на майно, що було передано в іпотеку як забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаними кредитними договорами (по Договору іпотеки №014/89-07/560/1 від 28.09.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , зареєстрованим в реєстрі за № 4553 з відповідними додатковими договорами про внесення змін до нього).

Керуючись чинним законодавством України, дотримуючись встановлених правил та порядку, зокрема, в рахунок погашення боргу, ТОВ «Прод Майстер» здійснило звернення стягнення шляхом набуття у власність 7-ми земельних ділянок, загальна вартість яких, згідно висновку про експертну грошову оцінку земельних ділянок від 08.08.2017, становить 2 127 911,00 грн., а саме:

- земельна ділянка площею 0,0687га (кадастровий №5610100000:01:029:0555); м.Рівне, вул.Гайдамацька (вул.Струтинська), 20, вартість 143 391,00 грн.;

- земельна ділянка площею 0,0346га (кадастровий №5610100000:01:029:0532); м.Рівне, вул.Гайдамацька (вул.Струтинська), 20, вартість 77 345,00 грн.;

- земельна ділянка площею 0,1840га (кадастровий №5610100000:01:029:0533); м.Рівне, вул.Гайдамацька (вул.Струтинська), 20, вартість 358 340,00 грн.;

- земельна ділянка площею 0,4571га (кадастровий №5610100000:01:029:0534); м.Рівне, вул.Гайдамацька (вул.Струтинська), 20, вартість 742 102,00 грн.;

- земельна ділянка площею 0,1231га (кадастровий №5610100000:01:029:0535); м.Рівне, вул.Гайдамацька (вул.Струтинська), 20, вартість 249 573,00 грн.;

- земельна ділянка площею 0,1130га (кадастровий №5610100000:01:029:0536); м.Рівне, вул.Гайдамацька (вул.Струтинська), 20, вартість 231 062,00 грн.;

- земельна ділянка площею 0,1657га (кадастровий №5610100000:01:029:0537); м.Рівне, вул.Гайдамацька (вул.Струтинська), 20, вартість 326 098,00 грн.

Право власності за ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР» на вищевказані земельні ділянки було зареєстровано у встановленому законом порядку, підтвердженням чого слугують відповідні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також відповідні витяги. Державна реєстрація припинення іпотеки за результатами звернення стягнення не здійснювалась. Обтяження майна не знімалось.

Таким чином, з 16.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОД МАЙСТЕР», у передбачений законом спосіб та строк набуло право власності, а також право вимоги, серед іншого, на цілісний майновий комплекс та земельні ділянки, що знаходяться за адресами:

1. земельна ділянка за адресою: вул. Кобзарська (Пухова), 83б, м. Рівне (кадастровий номер 5610100000:01:029:0549);

2. земельна ділянка за адресою: вул. Гайдамацька (Струтинської), 20, м. Рівне (кадастровий номер 5610100000:01:029:0555);

3. земельна ділянка за адресою: вул. Гайдамацька (Струтинської), 20, м. Рівне (кадастровий номер 5610100000:01:029:0532);

4. земельна ділянка за адресою: вул. Гайдамацька (Струтинської), 20, м. Рівне (кадастровий номер 5610100000:01:029:0533);

5. земельна ділянка за адресою: вул. Гайдамацька (Струтинської), 20, м. Рівне (кадастровий номер 5610100000:01:029:0534);

6. земельна ділянка за адресою: вул. Гайдамацька (Струтинської), 20, м. Рівне (кадастровий номер 5610100000:01:029:0535);

7. земельна ділянка за адресою: вул. Гайдамацька (Струтинської), 20, м. Рівне (кадастровий номер 5610100000:01:029:0536);

8. земельна ділянка за адресою: вул. Гайдамацька (Струтинської), 20, м. Рівне (кадастровий номер 5610100000:01:029:0537);

9. земельна ділянка за адресою: вул. Гайдамацька (Струтинської), 20, м. Рівне (кадастровий номер 5610100000:01:012:0059);

10. земельна ділянка за адресою: вул. Гайдамацька (Струтинської), 20, м. Рівне (кадастровий номер 5610100000:01:012:0060).

Проте, у грудні 2017 року, за результатом вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, щодо юридичної особи, зокрема, ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР», указані вище об`єкти нерухомості вибули із законного володіння власника, зокрема, не з його волі іншим шляхом та фактично були викрадені в останнього СПД, за наступних фактичних обставин.

У грудні 2017 року в м. Рівне, група осіб, яка об`єктивно має ознаки організованості, у складі: організатора ОСОБА_6 , виконавців ОСОБА_7 , ймовірно ОСОБА_9 , державних реєстраторів ймовірно ОСОБА_11 , ймовірно ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , приватних нотаріусів м. Рівне та Рівненської області, а також пособників та підбурювачів колишнього директора Комунального підприємства «Реєстраційний центр» Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області ймовірно ОСОБА_13 , директора Комунального підприємства «Здолбунівське реєстраційне бюро» Здолбунівської районної ради Рівненської області ймовірно ОСОБА_14 , а також засновника Товариств з обмеженою відповідальністю «Фірма Сатурн» та «Оцінювання нерухомості Рівне» ймовірно ОСОБА_15 та колишнього помічника адвокатів Адвокатського об`єднання «Скорпіон» ймовірно ОСОБА_16 , а також інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, діючи за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, із використанням підконтрольного ним фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР РІВНЕ», шляхом вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, щодо юридичної особи, зокрема ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР», передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 206-2, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України, зокрема, здійсненням правочинів з використанням підроблених документів, фірмових бланків та печаток реально діючого СПД ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР», протиправно заволоділа вищевказаним майном, а саме: 9-ма земельними ділянками по вул. Гайдамацькій (Струтинської), 20, в м. Рівне, 1-єю земельною ділянкою по вул. Пухова, 83 «б» в м. Рівне, а також цілісним майновим комплексом по вул. Гайдамацькій (Струтинської), 20, в м. Рівне, чим позбавили указаний вище суб`єкт господарювання, права власності на зазначені вище об`єкти нерухомого майна.

Встановлено, що на виконання єдиного плану, відомого всім учасникам зазначеної злочинної групи, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також інші учасники групи та невстановлені досудовим розслідуванням особи, з метою підробки документів, які подаються для державної реєстрації юридичної особи, протягом вищевказаного періоду, виготовили підроблену печатку круглої форми, з текстом по колу: « Товариство з обмеженою відповідальністю Україна » та текстом у центрі: « «ПРОД МАЙСТЕР» 37796780».

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також інші учасники групи та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, використовуючи вищевказану підроблену печатку Товариства, підробили протокол установчих зборів засновників ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР РІВНЕ» за № 01 від 08.10.2017, а також Статут ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР РІВНЕ» в редакції від 08.10.2017, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей, у вищевказані документи, які відповідно до закону необхідні до подання для проведення державної реєстрації юридичної особи.

У подальшому, 11.12.2017 в м. Рівне, зазначена злочинна група, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою проведення подальшої державної реєстрації юридичної особи ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР РІВНЕ», подала вищевказані підроблені документи реєстратору Комунального підприємства «Реєстраційний центр «Полісся»» Кузьмівської сільської ради Сарненського району Рівненської області ОСОБА_11 .

Того ж дня, зазначений реєстратор ОСОБА_11 , на підставі вищевказаних підроблених документів здійснив державну реєстрацію фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР РІВНЕ», код за ЄДРПОУ 41801707, адреса: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, про що виконав реєстраційний запис за № 16081020000013884.

У подальшому, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також інші учасники групи та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, використовуючи створений ними фіктивний суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР РІВНЕ», шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, фірмових бланків та печаток реально діючого СПД ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР», використовуючи послуги державних реєстраторів ОСОБА_8 та ОСОБА_12 протиправно заволоділи вищевказаним майном останнього, чим заподіяли матеріального збитку зазначеному Товариству, на загальну суму не менше 7 244 767 (сім мільйонів двісті сорок чотири тисячі сімсот шістдесят сім) гривень, 07 коп.

Після цього, указане вище майно було легалізовано та перейшло у власність до ОСОБА_6 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які на даний час є одноосібними власниками ряду указаних вище земельних ділянок та цілісного майнового комплексу.

Серед іншого, указані вище особи позиціонують себе як добросовісні набувачі, зазначаючи при цьому, що під час придбання вищевказаних об`єктів нерухомості, не знали і не могли знати, про те, що власник та/або продавець не мав права на відчуження такого майна, а також те, що указане майно вибуло з володіння ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР» не з його волі іншим шляхом та фактично було викрадене в останнього, що об`єктивно не відповідає дійсності.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності та на даний час перебуває за межами України та до цього часу не повертався.

У зв`язку із цим, 05.08.2019 постановою слідчого СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 206-2, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, з причин переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Копія означеної постанови слідчого направлена до відповідного робочого апарату Укрбюро Інтерполу.

У подальшому, Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва національної поліції України та Департаментом міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Генеральної прокуратури України належним чином опрацьовано відповідні матеріали стосовно ОСОБА_6 , у тому числі, щодо його оголошення в міжнародний розшук.

У підсумку, 03.04.2020 до обліків Генерального секретаріату Інтерполу було внесено клопотання про публікацію червоного оповіщення стосовно підозрюваного ОСОБА_6 .

Окрім цього, 24.02.2020 постановою того ж слідчого підозрюваного ОСОБА_6 додатково оголошено в міжнародний розшук, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2, ч.ч. 1, 4 ст. 358, а також ч. 2 ст. 209 КК України, з причин переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Копія означеної постанови слідчого направлена до відповідного робочого апарату Укрбюро Інтерполу.

Оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, щодо якого передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування, переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також перебуває у міжнародному розшуку, то за таких обставин, на думку представника адвоката ОСОБА_5 наявні підстави для здійснення спеціального досудового розслідування щодо нього.

В судовому засіданні представник особи, яка є потерпілою адвокат ОСОБА_5 скаргу підтримав, та просив задовольнити її повністю, додатково вказавши, що з матеріалів кримінального провадження вбачається достатньо законних підстав для застосування спеціального досудового розслідування, щодо ОСОБА_6 , що об`єктивно відповідатиме основним завданням кримінального провадження, водночас, сторона обвинувачення зобов`язана здійснити такі процесуальні дії щодо ОСОБА_6 , зокрема, у розумний строк, за наявності відповідних підстав до їх вчинення.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 судовому засіданні заперечили щодо задовлення скарги, при цьому зазначивши, що підстав до її задовлення немає, оскільки сам лише факт винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, не є підставою для висновку, що така особа у встановленому порядку оголошена у міжнародний розшук. Прокурор та слідчий покликалися на те, що відповідно до Правил Інтерполу оголошенням особи в міжнародний розшук слід вважати публікацію щодо неї картки-оповіщення червоного кольору, за ч. 2 ст. 209 КК України, яка надає повноваження на встановлення місцезнаходження розшукуваної особи, здійснення її арешту та екстрадиції. Проте такої публікації саме за ч. 2 ст. 209 КК України, щодо ОСОБА_6 на даний час не здійснено.

Оцінивши матеріали скарги в їх сукупності, а також доводи та аргументи сторін, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульованіглавою 24-1 КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 297-1 КПК Україниспеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, 116, 118, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями209,255-258,258-1,258-2,258-3,258-4,258-5,348,364,364-1,365,365-2,368,368-2,368-3,368-4,369,369-2,370,379,400,436,436-1,437,438,439,440,441,442,443,444,445,446,447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук (ч. 2ст. 297-1 КПК України).

Згідно з ч. 2ст. 297-4 КПК Українипід час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук (ч. 1ст. 297-4 КПК України).

Отже при вирішенні питання про можливість здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного, слідчий суддя повинен встановити:

- чи передбачаєКПК Україниспеціальне досудове розслідування щодо злочину, який розслідується у межах того чи іншого кримінального провадження;

- чи набула особа щодо якої подано клопотання про спеціальне досудове розслідування статусу підозрюваного у кримінальному провадженні;

- чи наявні достатні докази для підозри особи щодо якої подано клопотання про спеціальне досудове розслідування у вчиненні нею кримінального правопорушення;

- чи переховується особа від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

- чи оголошена особа у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Щодо кримінальних правопорушень, які розслідуються у кримінальному провадженні слідчий суддя зазначає таке.

Із матеріалів справи, зокрема, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018180000000229 від 22.02.2018, здійснюється щодо підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України.

Так, за версією органу досудового розслідування ОСОБА_6 у змові із ОСОБА_7 шляхом вчинення ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, заволоділи майном ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР», яке в подальшому було легалізовано та перейшло у власність до ОСОБА_6 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які на даний час є одноосібними власниками ряду указаних вище земельних ділянок та цілісного майнового комплексу, тому діяння підозрюваних, серед іншого кваліфіковане за ч. 2 ст. 209 КК України.

Чинний КПК України передбачає здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочину, передбаченого ст. 209 КК України.

Щодо процесуального статусу ОСОБА_6 у відповідному кримінальному провадженні та дотримання вимог стосовно повідомлення особі про підозру, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до ч. 1ст. 42 КПК Українипідозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбаченийКПК Українидля вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1ст. 278 КПК Україниписьмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок здійснення повідомлень, передбаченийст. 135 КПК України.

За змістом ч. 1ст. 135 КПК Україниособа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2ст. 135 КПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 належним чином повідомлений про підозру, зокрема, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2, ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України.

Також, установлено, що згідно відомостей Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби ОСОБА_6 у грудні 2018 року перетнув державний кордон України та на територію України більше не повертався. Зазначене унеможливило, серед іншого, вручення йому письмового повідомлення про підозру, саме за ч. 2 ст. 209 КК України.

У зв`язку із відсутністю ОСОБА_6 за останнім відомим місцем проживання та місцем реєстрації, а також відсутністю відомостей про місцехнаходження ОСОБА_6 , повідомлення про підозру останньому, відповідно до ч. 2 ст.135КПК України було вручено під розписку, серед іншого, його матері ОСОБА_9 , що підтверджується матеріалами справи.

Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру, саме за ч. 2 ст. 209 КК України, зокрема, у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Також слідчий суддя зазначає, що чинний КПК України пов`язує набуття процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого не встановлено, саме із вжиттям заходів стосовно вручення повідомлення про підозру, а не з фактичним отриманням повідомлення про підозру.

Виходячи із положень ст.135КПК України можна дійти висновку, що дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації, не повідомляє про зміну місця свого проживання або переховується від органів досудового розслідування полягає не в обов`язку осіб, якими отримано процесуальний документ, що призначений для такої особи, повідомити її про надходження процесуального документу, а в тому що про надходження цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.

Наведені обставини у своїй сукупності дають достатні підстави для висновку, що ОСОБА_6 має у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного, у тому числі, повідомлений про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, а тому щодо останнього може бути вирішено питання про здійснення спеціального досудового розслідування, у передбачений законом спосіб та строк.

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає таке.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі й не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення.

З метою встановлення причетності або непричетності ОСОБА_6 до кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, в судовому засіданні слідчим суддею досліджені подані сторонами докази, які дають достатні підстави для висновку, що дійсно мали місце обставини про які зазначається у скарзі, котрі призвели до завдання ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР» відповідних матеріальних збитків, на загальну суму, що вказана у скарзі, а саме: не менше 7 244 767 (сім мільйонів двісті сорок чотири тисячі сімсот шістдесят сім) гривень, 07 коп., що, серед іншого, формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо безпосередньої причетності ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється органом досудового розслідування.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а також стадію кримінального провадженнян, слідчий судя, вважає, що на даному етапі він може лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої в подальшому може бути вирішено питання про здійснення спеціального досудового розслідування могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Отже, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних матеріалів, слідчий суддя дійшов переконання про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення за викладених у скарзі обставин.

Щодо факту переховування ОСОБА_6 від органів слідства та суду слідчий суддя зазначає таке.

Під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (постанова Верховного суду від 19.06.2018, справа № 659/234/16-к).

При подальшому вирішенні питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, слідчому судді необхідно встановити чи обізнана особа про те, що органом досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо неї.

Факт обізнаності ОСОБА_6 про його процесуальний статус кримінальному провадженні, підтверджується, у тому числі, участю залученого підозрюваним та його близькими родичами, зокрема, захисника адвоката ОСОБА_19 , який безпосередньо представляв його інтереси у даній справі. Захиснику адвокату ОСОБА_19 достовірно відомо про обставини, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні та заходи, направлені на встановлення місцезнаходження підозрюваного, що свідчить про об`єктивну можливість повідомлення підозрюваного щодо необхідності його явки до органу досудового розслідування.

Тобто ОСОБА_6 точно обізнаний, що відносно нього розпочато кримінальне провадження, складено повідомлення про підозру. Проте з грудня 2018 року, тобто вже більше ніж 1,5 року, підозрюваний ОСОБА_6 на територію України не повертається.

Також установлено, що підозрюваний ОСОБА_6 на виклики до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, що відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України, були вручені близьким родичам, у тому числі, ОСОБА_9 , за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , останній для проведення слідчих (розшукових) дій не з`явився. Водночас, така термінова зміна місця проживання та звичного способу життя ОСОБА_6 пов`язана саме із необхідність переховування від органів слідства та суду з метою уникнення переслідування та кримінальної відповідальності.

Наведені обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_6 умисно переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо оголошення ОСОБА_6 у міждержавний та/або міжнародний розшук слідчий суддя зазначає таке.

Із матеріалів скарги вбачається, що 05.08.2019 постановою слідчого ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 206-2, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, з причин переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Копія означеної постанови слідчого направлена до відповідного робочого апарату Укрбюро Інтерполу.

У подальшому, Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва національної поліції України та Департаментом міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Генеральної прокуратури України належним чином опрацьовано відповідні матеріали стосовно ОСОБА_6 , у тому числі, щодо його оголошення в міжнародний розшук.

У підсумку, 03.04.2020 до обліків Генерального секретаріату Інтерполу було внесено клопотання про публікацію червоного оповіщення стосовно підозрюваного ОСОБА_6 .

Окрім цього, 24.02.2020 постановою слідчого ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_6 додатково оголошено в міжнародний розшук, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 206-2, ч.ч. 1, 4 ст. 358, а також ч. 2 ст. 209 КК України, з причин переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Матеріали щодо розшуку підозрюваного з їх офіційним перекладом на англійську мову направлено до відповідного робочого апарату Укрбюро Інтерполу.

Із системного аналізу положень ст.ст. 281, 283, 297-1 КПК України, вбачається, що Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює ряд вимог, для здійснення такої процесуальної дії щодо підозрюваного.

Законодавцем передбачено вичерпний перелік кримінальних правопорушень, за якими може бути проведено спеціальне досудове розслідування щодо підозрюваного, особу підозрюваного, встановлений факт переховування останнього від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошення підозрюваного у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.

Вищевказаними нормами процесуального права жодним чином не обумовлюється ухвалення судового рішення про здійснення спеціального досудового розслідування виключно за умови доведеності перед слідчим суддею факту безпосереднього перебування особи у міжнародному розшуку (наявність відповідного рішення про публікацію червоного оповіщення стосовно підозрюваного прийнятого Генеральним секретаріатом Інтерполу чи НЦБ Інтерполу), у тому числі, за підозрою у вчиненні лише того кримінального правопорушення, що прямо передбачено в гіпотезі ч. 2 ст. 297-1 КПК України.

Указаними нормами кримінального процесуального законодавства визначається лише необхідність безпосереднього оголошення підозрюваного у такий розшук, що при необхідності може бути здійснено за відповідною статтею, яка вказана в означеній вище кримінальній процесуальній нормі.

У конкретному випадку, такі дії було виконано слідчим ОСОБА_4 , шляхом прийняття відповідної постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_6 , у тому числі, за підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КПК України.

Будь-яке ототожнення поняття оголошення особи в міжнародний розшук і перебування особи в такому розшуку, не ґрунтуються на жодній нормі чинного законодавства України, як наслідок, посилання сторони обвинувачення на тк, що відповідне рішення повинно прийматися виключно Генеральним секретаріатом Інтерполу чи НЦБ Інтерполу, а не уповноваженою службовою особою правоохоронного органу, є недоречними та неприйнятними.

Також, відповідно до змісту ч. 2 ст. 297-1 та ч. 1 ст. 297-4 КПК України, вбачається, що для надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування орган слідства має довести факт оголошення підозрюваного у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Тобто наведені положення КПК України не зобов`язують при можливому вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування доводити факт безпосереднього перебування особи в міждержавному та/або міжнародному розшуку, йдеться лише про оголошення в такий розшук.

Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у міждержавному та/або міжнародному розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України).

Із цього слідує висновок, що початком перебування підозрюваного ОСОБА_6 у міжнародному розшуку, у правововому розумінні ст. 281 КПК України, та доказом оголошення його міжнародного розшуку, у правовому розумінні вимог ч. 2 ст. 297-1 КПК України, є дата винесення слідчим ОСОБА_4 постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_6 , у тому числі, за підозрою у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Разом з тим, доводи сторони обвинувачення про те, що належним підтвердженням оголошення підозрюваного ОСОБА_6 в міжнародний розшук є виключно публікація НЦБ Інтерпол України картки-оповіщення червоного кольору, щодо останнього, зокрема, за ч. 2 ст. 209 КК України, є передчасними та недоречними.

Таким чином, винесена слідчим або прокурором, на підставі ст. 281 КПК України, постанова про оголошення розшуку підозрюваного, у подальшому є підставою для здійснення такого розшуку оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів в межах державного розшуку, або для звернення за міжнародною правовою допомогою при міждержавному або міжнародному розшуку.

Тобто оголошення розшуку підозрюваного, на підставі ст. 281 КПК України, не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.

Слідчий або прокурор вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол так і поза нею.

КПК України не обмежує поняття міжнародного розшуку тільки міжнародним розшуком каналами Інтерполу. Міжнародна організація кримінальної поліції Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності. Сам Інтерпол не є органом, який уповноважений оголошувати будь-кого у розшук, а є лише одним із органів, який за певних умов може виконувати рішення про оголошення особи в міжнародний розшук.

Таким чином, із системного аналізу вищевказаного законодавства вбачається, що відсутність інформації в НЦБ Інтерпол про розшук підозрюваного ОСОБА_6 , саме за ч. 2 ст. 209 КК України, не свідчить про відсутність його міжнародного розшуку, оскільки наявність/відсутність такої інформації в НЦБ Інтерпол не є обов`язковою умовою міжнародного розшуку особи.

Більше того, аналіз положень Правил Інтерполу з обробки даних свідчить, що такі Правила не регламентують питань оголошення особи в розшук, вони встановлюють лише принципи та заходи для функціонування Інформаційної системи Інтерполу (ст. 3 Правил). Для цілей міжнародного поліцейського співробітництва інформація в Інформаційній системі Інтерполу оброблюється з метою розшуку особи для затримання, арешту або обмеження пересування (ч. 2 ст. 10 Правил). Відповідно до ст. 82 Правил сповіщення з червоним кутом видаються за запитом НЦБ або міжнародної організації, що має право здійснювати розслідування та вести кримінальне провадження з метою встановлення місцезнаходження розшукуваної особи. Статтею 83 Правил визначені спеціальні умови видання сповіщень з червоним кутом, які вимагають надання певної юридичної інформації (п. b ч. 2 ст.83), зокрема фабулу справи, обвинувачення, норму закону, максимально можливе покарання, посилання на діючий ордер на арешт або судове рішення подібного роду (якщо можливо направляється копія ордера на арешт або судове рішення).

Таким чином, саме ордер на арешт або відповідне судове рішення має передувати виданню сповіщення з червоним кутом. Інформація про прийняття такого судового рішення є однією з підстав для видачі сповіщення з червоним кутом.

Окрім цього, затверджена спільним наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України Інструкція N 3/1/2/5/2/2 від 9 січня 1997 р., встановлює порядок використання правоохоронними органами України можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні (надалі НЦБ) для співробітництва з Генеральним секретаріатом Інтерполу та правоохоронними органами зарубіжних держав під час здійснення діяльності, пов`язаної із попередженням, розкриттям та розслідуванням злочинів, які мають транснаціональний характер або виходять за межі України.

Так, п. 1.4. Інструкції, передбачає надіслання запитів в НЦБ на проведення правоохоронними органами зарубіжних держав необхідних оперативно-розшукових заходів, а в деяких випадках слідчих дій, але не регламентує питань оголошення осіб в міжнародний розшук.

Згідно п. 4.4. Інструкції, підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ. Тобто, в контексті положень п. 1.4. Інструкції йдеться саме про запит на здійснення оперативно-розшукових заходів, а не про запит на оголошення особи в міжнародний розшук, рішення про який має передувати оперативно-розшуковим заходам. При цьому, у запиті повинна бути викладена повна та об`єктивна інформація про події, факти на розшукуваних осіб, зокрема, який запобіжний захід обраний стосовно розшукуваної особи, якщо є санкція на тримання цієї особи під вартою, ким і коли вона видана.

Вказана Інструкція визначає порядок саме використання можливостей Інтерполу. При цьому не зазначається, що виключно вона регулює питання міжнародного розшуку особи.

Разом з тим, розділ 4 Інструкції має назву «Міжнародний розшук каналами Інтерполу» проте КПК України не обмежує поняття міжнародного розшуку тільки міжнародним розшуком каналами Інтерполу.

Отже, міжнародний розшук за чинним законодавством України здійснюється на підставі запиту правоохоронного органу, але розшуку, саме як оперативно-розшукових заходів, спрямованих на відшукання особи, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

Це додатково підтверджує висновок щодо компетенції уповноваженої посадової особи правоохоронного органу, за наявності визначених ст. 281 КПК України підстав, прийняти рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, що, в свою чергу, є однією з підстав судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про яке й повідомляється НЦБ Інтерполу згідно п. 4.4. Інструкції, що кореспондується з вищенаведеними положеннями Правил Інтерполу.

Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов до переконання, що прийняття уповноваженою особою відповідного органу досудового розслідування, в особі слідчого ОСОБА_4 , постанови про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 в міжнародний розшук, у тому числі, за підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КПК України, її подальше скерування з відповідними матеріалами, перекладеними на англійську мову, зокрема, до відповідного робочого апарату Укрбюро Інтерполу та внесення відомостей про розшук ОСОБА_6 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повністю відповідає положенням Інструкції та Закону, а тому є достатнім для підтвердження юридичного факту, зокрема, оголошення особи в міжнародний розшук, за ч. 2 ст. 209 КК України, в розумінні вимог ст. 281 та ч. 2 ст. 297-1 КПК України.

Таким чином, на теперішній час підозрюваний ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук, у тому числі, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, позаяк таке рішення, відповідно до ст.ст. 1, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 281 КПК України, компетентна прийняти уповноважена посадова особа держави, де здійснюється кримінальне провадження щодо відповідної особи.

Відповідно до ст.ст. 1, 19 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, органи державної влади, посадові особи якої зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За ч. 1 ст. 4 КПК України, кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав і в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом.

За ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

За ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

За ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

За ч. 1 ст. 283 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

За ч. 2 цієї ж статті, прокурор зобов`язанийу найкоротшийстрок післяповідомлення особіпро підозруздійснити однуз такихдій: 1)закрити кримінальнепровадження; 2)звернутися досуду зклопотанням прозвільнення особивід кримінальноївідповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Разом з тим, за ч. 1 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

За ч. 2 цієї ж статті, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, 116, 118, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності або оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

За ч. 3 цієї ж статті, якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені частиною другою цієї статті підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 297-2, з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.

Розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування проводиться відповідно до вимог ст.ст. 297-3, 297-4 КПК України.

Зазначене вище свідчить про законну можливість представника юридичної особи, яка є потерпілим адвоката ОСОБА_5 клопотати перед стороною обвинувачення про здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_6 , яка зобов`язана здійснити такі процесуальні дії, оскільки ні чинне законодавство України, ні матеріали кримінального провадження, у конкретному випадку, на думку слідчого судді, не містять жодних умов, заборон, обмежень чи застережень, щодо неможливості проведення на даний час таких процесуальних дій, щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

Окрім цього, з матеріалів скарги вбачається, що клопотання представника юридичної особи, яка є потерпілим адвоката ОСОБА_5 від 10.04.2020 із вих. № 04-01, подане в інтересах ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР» про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_6 , скероване прокурору ОСОБА_3 , в порядку ст.ст. 55, 56, 220 КПК України, останнім розглянуто не було.

Згідно ч. 1 ст. 220 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язаний розглянути клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника про виконання будь-яких процесуальних дій в строк не більше трьох днів з моменту подання, та відповідно до вимог ч. 2 ст. 220 КПК України повідомити вказаних осіб про результати його розгляду.

Таким чином, дослідчивши скаргу, а також подані сторонами матеріали, у тому числі матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що не задоволення клопотань потерпілої сторони, перешкоджають захисту прав і законних інтересів ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР», а також досягненню завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, зокрема: охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Вказана норма кореспондується у ст.ст. 55, 56, 58 КПК України, згідно якої потерпілий та його представник мають право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Главою 26 КПК України законодавець регламентував судовий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, під час досудового розслідування.

Згідно ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого , прокурора, зокрема:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк;

2) рішення слідчого, прокурора про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Керуючись статями 303-307, 372 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Скаргу представника юридичної особи, яка є потерпілим адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах ТОВ «ПРОД МАЙСТЕР», задовольнити повністю.

Скасувати постанову про відмову в задоволенні клопотання від 17 квітня 2020 року, що була прийнята слідчим СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018180000000229 від 22.02.2018, щодо підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України, про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

Зобов`язати прокурора прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 розглянути клопотання представника юридичної особи, яка є потерпілим адвоката ОСОБА_5 від 10.04.2020 із вих. № 04-01, про здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

Зобов`язати слідчого СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 , а також прокурора прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 , здійснити процесуальну дію, яку вони зобов`язані вчинити у визначений КПК України строк, а саме: звернутися до слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018180000000229 від 22.02.2018, щодо підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1