Ухвала

від 22.06.2020 по справі 705/1347/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

22 червня 2020 року

м. Київ

справа № 705/1347/14-ц

провадження № 61-21146св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

зацікавлена особа - ОСОБА_3 ,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скаргу, - ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Бородійчука В. Г., Єльцова В. О.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , зацікавлена особа - ОСОБА_3 , в якому просив визнати за ним право власності на житловий будинок А з прибудовами, який складається з: сараїв Б , В , Г , убиральні Д , огорожі № 1, хвіртки в„– 2 , розташовані на АДРЕСА_3 .

Під час розгляду справи сторони зробили спільну заяву і надали суду укладену та підписану мирову угоду з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2014 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за умовами якої: визнано право власності на 16/25 частини житлового будинку А , веранду I, кімнату - 1, кімнату - 2, кухню - 3, кімнату - 4, загальною площею 42,6 кв. м, житловою площею 24,3 кв. м, сараї Б , В , Г , убиральню Д , огорожу № 1, хвіртку в„– 2 на АДРЕСА_3 , за ОСОБА_1 .

Провадження у справі закрито.

Постановляючи ухвалу про визнання мирової угоди, укладеної між сторонами, та закриття провадження у справі, суд першої інстанції, виходив із того, що мирова угода не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_4 , особа, яка не приймала участі у розгляді справи, вважаючи, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2014 року було порушено права її матері та, відтак, і її, оскаржила ухвалу в апеляційному порядку.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 закрито з підстав, передбачених частиною першою статті 362 ЦПК України.

Закриваючи апеляційне провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що питання про права, свободи, обов`язки та інтереси ОСОБА_4 оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції не вирішувалось.

ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга ОСОБА_4 аргументована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно закрив апеляційне провадження за її апеляційною скаргою, вона не погоджується з висновком суду про те, що ухвалою суду першої інстанції не було вирішено питання про її права та інтереси її матері.

Такий висновок апеляційного суду суперечить фактичним обставинам справи, оскільки укладення мирової угоди між сторонами у справі про відчуження частини будинку порушувало права та інтереси іншого співввласника будинку, а саме: її матері ОСОБА_5 , які полягали у переважному праві перед іншими особами на купівлю цієї частини будинку.

Апеляційний суд не звернув увагу на те, що мирова угода, яка надана сторонами, не підлягає визнанню судом, оскільки суперечить вимогам закону, тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для її визнання.

Висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_5 знала про набуття ОСОБА_1 частини житлового будинку ґрунтується на недопустимих доказах.

У пункті 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України.

Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.

Керуючись статтями 33, 34, 260, 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зацікавлена особа - ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно.призначити до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук