Рішення

від 15.06.2020 по справі 160/3419/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року Справа № 160/3419/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О. за участі секретаря судового засіданняКандиба Ю.О. за участі: представника позивача - Потапова К.О. представника відповідача - Ширяєва В.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Онікс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Онікс звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною завою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по проведенню в період з 02 грудня 2019 року по 06 грудня 2019 року документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства Онікс (код ЄДРПОУ: 30012979) щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРУМ БРАНДІГ (код ЄДРПОУ: 39611230) за період діяльності з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми Р №0003460509 від 07 лютого 2020 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області по відношенню до Приватного підприємства Онікс (код ЄДРПОУ: 30012979).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з 02 грудня 2019 року по 06 грудня 2019 року на підставі наказу від 07.11.2019 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача за результатами, якої прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р №0003460509, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями із податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 20790 грн. та визначено суму грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 10395 грн. Позивач вважає, що дії відповідача по проведенню перевірки є незаконними, а прийняте суб`єктом владних повноважень податкове повідомлення-рішення форми Р №0003460509, є протиправним і необґрунтованим. Так, як у відповідача були відсутніми підстави для прийняття наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки позивачем в повному обсязі надано пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит податкового органу. Позивач в повному обсязі надав пояснення та документацію на Запит відповідача, в той час як останнім не було надано оцінки отриманим документам на етапі призначення перевірки, до моменту видання відповідного Наказу, враховуючи, що Наказ про проведення перевірки містить лише посилання на норми Податкового кодексу України, натомість підстави для проведення перевірки, передбачені пунктом 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, відповідачем не викладено. Беручи до уваги відсутність доказів уповноваженої посадової особи, яка проводила перевірку та оформлювала її результати, на здійснення відповідних дій, прийняте за наслідками протиправно проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення Форми Р №0003460509 від 07 лютого 2020 року є протиправним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року прийнята справа до провадження та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання.

15 квітня 2020 року відповідач до суду надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Позивачу було надано запит від 16.09.2019 року №2974/10/04-36-05-09 про надання пояснень та документальних підтверджень стосовно взаємовідносин ПП Онікс (код ЄДРПОУ 30012979) з ТОВ ТД ФОРУМ БРАНДІГ (код ЄДРПОУ 39611230) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. Листом від 12.10.2019 року №12-1/10 (вх. до ГУ ДПС у Дніпропетровській області №18268/10 від 16.10.2019) надано документи до ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Відповідно до інформаційних баз даних ДФС України ТОВ ТД ФОРУМ БРАНДІГ зареєстроване Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 30.01.2015 № 13541020000005470. Станом на теперішній час перебуває на обліку в Бориспільському відділенні (м. Бориспіль) Броварської ОДПІ. Стан платника - 0 , основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Податкова адреса: 8303 Київська обл. м. Бориспіль вул. Зої Космодем`янської буд. 17 кв. Свідоцтво платника ПДВ № 200208595 від 01.03.2015 має статус анульоване 02.02.2018 року, у зв`язку з відсутність поставок та ненадання декларацій. Згідно звітності, протягом 2015 - 2016 рр. за формою ГДФ на підприємстві працювала лише 1 особа. Підприємством не подавалась податкова декларація з податку на прибуток підприємств у 2016 році, баланс не було подано протягом 2015 - 2016 рр. Крім того, ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2017 року по справі № 359/6918/2017, відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення в кримінальному провадженні за №32017000000000153 передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України. Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у фіктивному підприємництві, з метою прикриття незаконної діяльності, кваліфікуються за ч.І ст.205, ч.2 ст.205-1 КК України. Оскільки вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2017 року по справі №359/6918/2017 ТОВ ТД Форум Брандіг (код ЄДРПОУ 39611230) визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу валових витрат за 2015 - 2016 рр. по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року відкладено підготовче засідання на 25 травня 2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року відкладено підготовче засідання на 15 червня 2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті у той самий день, яка занесена до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи викладенні у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 26 вересня 2019 року на адресу ПП Онікс надійшов письмовий запит №2974/10/04-36-05-09 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16 вересня 2019 року про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.

Листом від 12 жовтня 2019 року вих. №12-1/10 ПП Онікс надано відповідачу пояснення та документальні підтвердження на вищезазначений запит.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, на підставі наказу №1156-п від 07 листопада 2019 року та повідомлення від 07.11.2019 року № 505 в період з 02 грудня 2019 року по 06 грудня 2019 року, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП Онікс тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРУМ БРАНДІГ (код ЄДРПОУ 39611230).

За результатами якої складено акт № 16270/04-36-05-09/30012979 від 13 грудня 2019 року. Згідно висновків Акту фіскальним органом викладено наступні порушення:

п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток за 2016 рік на суму 20 790 грн.;

п. 44.1. ст. 44, п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст.198, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України - занижено податок на додану вартість за липень 2016 року на суму 23 100 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем по відношенню до позивача прийнято 07 лютого 2020 року податкове повідомлення-рішення форми Р №0003460509, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями із податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 20790 грн. та визначено суму грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 10395 грн (а.с. 48).

Позивач не погодившись із діями відповідача по проведенню невиїзної позапланової перевірки та прийнятим суб`єктом владних повноважень податковим повідомлення-рішення форми Р №0003460509, звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки посадових осіб фіскальних органів під час здійснення податкового контролю, врегульовано положеннями Податковий кодексом України (далі - ПК України).

У відповідності до п. п. 19-1.1 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

На підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової перевірки, закріплено у статті 78 ПК України.

Так, відповідно до п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов: виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Отже, лише дотримання цих вимог може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки.

Суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його до суду.

У такому спорі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

У свою чергу, невиконання вимог п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 27.01.2015 року у справі N 21-425а14.

Судом встановлено, що контролюючим органом надіслано позивачеві запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) №2974/10/04-36-05-09 від 16.09.2019 року, відповідно до якого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області встановлено факти, що свідчать про недостовірність визначення податкового кредиту та витрат ПП Онікс по взаємовідносинах з ТОВ ТД ФОРУМ БРАНДІГ (код ЄДРПОУ 39611230) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016р, а саме: податкового кредиту за липень 2016 на суму 23,1 тис. грн.; витрат за 2016 на суму 115,5 тис. грн. (без ПДВ). Відповідачем вказано, що про зазначене свідчать результати аналізу податкової інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до ст. 72, 73 і 74 ПК України, що відповідно до ст. 74 ПК України використовуються для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме даних ЄРПН та аналізу фінансової та податкової звітності.

Так, ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2017 року по справі № 359/6918/2017, відповідно до якого ТОВ ТД ФОРУМ БРАНДІГ (код ЄДРПОУ 39611230) визнано фіктивним, з огляду на що, неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу валових витрат за 2016 по взаємовідносинах з даним контрагентом-постачальником.

Аналізуючи вказаний запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), суд зазначає таке.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, а також печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Так, із запиту №2974/10/04-36-05-09 від 16.09.2019 року про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) вбачається, що відповідач запитує інформацію на підставі п. п. 16.1.5, п. п. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пункту 1 і 3 абзацу третього п. п. 73.3 ст. 73, п. п. 78.1.1, п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, п. 14 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 N 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" та у зв`язку з отриманням вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2017 року по справі № 359/6918/2017, відповідно до якого ТОВ ТД ФОРУМ БРАНДІГ визнано фіктивним.

У той же час, у вказаному запиті контролюючого органу конкретно не вказано жодної з шести підстав для направлення такого запиту, визначених у п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Суд зазначає, що запит № 34084/10/04-36-14-09 від 25.03.2019 року про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) не містить жодних відомостей, що свідчили б про можливі порушення позивачем вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Проте, ПП Онікс 26 вересня 2019 року отримавши письмовий запит №2974/10/04-36-05-09 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16 вересня 2019 року про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) в установлений законом строк надав відповідачу пояснення до яких долучено документацію щодо відносин позивача із ТОВ ТД Форум Брандіг , зокрема договір купівлі-продажу №40716 від 04 липня 2016 року, специфікацію № 1 від 04 липня 2016 року, видаткову накладну №178 від 27 липня 2016 року, рахунок на оплату №178 від 27 липня 2016 року, податкову накладну №178 від 27 липня 2016 року, товарно-транспортні накладні від 27 липня 2016 року, товарно-транспортні накладні від 28 липня 2016 року, а також інші документи., що підтверджується листом від 12 жовтня 2019 року вих. №12-1/10, що не заперечувалось відповідачем.

Із тексту Наказу від 07.11.2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки вбачається, що перевірка ПП Онікс призначена на підставі п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1, ст. 19-1, п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п.п. 78.1.1, п 78.1. ст. 78, ст. 79 Податкового Кодексу, без зазначення жодного обґрунтування, окрім посилання Податкового Кодексу.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що запит контролюючого органу про надання інформації №2974/10/04-36-05-09 від 16.09.2019 року оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач звільнений від обов`язку надавати відповідь на вказаний запит, що прямо передбачено п. 73.3. ст. 73 ПК України, у зв`язку з чим контролюючий орган був позбавлений права приймати наказ про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків з підстав, що визначені у п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України (ненадання пояснень та їх документального підтвердження), що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Суд зауважує, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, і лише в разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №826/24815/15.

Таким чином, підставою для призначення перевірки є підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, тобто документальна позапланова невиїзна перевірка призначена або у разі виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи або ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Представник відповідача не навів жодних обґрунтувань щодо підстав призначення позапланової перевірки позивача, оскільки позивачем були наданні пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту, що не заперечувалось представником відповідача.

Таким чином, підстав для призначення та проведення перевірки у відповідача були відсутні, у даному випадку дії відповідача щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Онікс не відповідають приписам пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №826/24815/15 від 21 червня 2019 року у справі №820/420/18 (адміністративне провадження №К/9901/64208/18), від 21 травня 2019 року у справі №825/38/14 (адміністративне провадження №К/9901/4165/18) від 11 липня 2019 року у справі №804/8855/14 (адміністративне провадження №К/9901/8957/18)

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, відповідно до якої визнання незаконною документальної позапланової перевірки, проведеної контролюючим органом, є безумовною підставою для визнання незаконними її наслідків (прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень). Зокрема, у постанові по справі № 805/2601/16-а від 27 листопада 2018 року та постанові по справі № 816/1938/18 від 04 грудня 2019 року.

У зв`язку з цим, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як таке, що прийняте за відсутності правових підстав, без аналізу на відповідність закону самих порушень.

Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою плоди отруйного дерева , сформульованій Європейським судом з прав людини у справах Гефген проти Німеччини , Нечипорук і Йонкало проти України , Яременко проти України , відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи питання щодо викладених порушень в акті перевірки суд виходить з такого. Так, підпунктом 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткував податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України зазначено про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пунктом 3 статті 8 Закону України від 16.07.1999р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закон України №996) визначено, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону №996, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Статтею 9 Закону України № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно п.2.4 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. №168/704, визначено, що:

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано копії фінансово-господарських документів по взаємовідносинам з контрагентом.

Судом встановлено, що 04 липня 2016 року між Приватним підприємством Онікс (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Форум Брандіг (постачальник), було укладено договір купівлі-продажу №40716 від 04 липня 2016 року (далі по тексту -Договір, Договір №40716) (а.с. 49). У відповідності до пункту 1.1. вказаного Договору постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити товар, у відповідності до умов даного Договору. Пунктом 1.2. Договору визначено, що найменування, кількість, ціна за одиницю Товару зазначається і сплачується згідно Специфікації та рахунку на оплату.

Специфікацією №1 до Договору від 04 липня 2016 року визначено, що постачальник має передати у власність покупця товар - пісок кар`єрний, у кількості 900 тон, на загальну суму 138600,00 грн. (разом із ПДВ) (а.с. 50).

Передача ТОВ ТД Форум Брандіг /отримання ПП Онікс Товару згідно Договору №40716, підтверджується видатковою накладною № 178 від 27 липня 2016 року, згідно якої ТОВ ТД Форум Брандіг відпустило, а ПП Онікс отримало пісок кар`єрний у кількості 900 тон на загальну суму 138600,00 грн. (разом із ПДВ). Внаслідок отримання позивачем Товару ТОВ ТД Форум Брандіг на підставі пункту 3.2. Договору було виставлено рахунок на оплату №178 від 27 липня 2016 року на суму 138600,00 грн. (разом із ПДВ) (а.с. 51 зворот).

За фактом зазначеної поставки товару ТОВ ТД Форум Брандіг було складено податкову накладну №178 від 27 липня 2016 року на загальну суму 138600,00 грн. (разом із ПДВ).

Оплата поставленого в межах Договору №40716 Товару позивачем здійснена 08 серпня 2016 року, що підтверджується:1) платіжним дорученням №301 від 04 серпня 2016 року на суму 20000,00 грн.; 2)платіжним дорученням №318 від 15 серпня 2016 року на суму 118600,00 грн.; 3) заключною випискою AT КБ Приватбанк від 23 березня 2020 року із поточного банківського рахунку ПП Онікс № НОМЕР_1 за період з 01 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року, згідно якої відбувся рух коштів на користь ТОВ ТД Форум Брандіг 04 серпня 2016 року та 15 серпня 2016 року, у розмірі 20000,00 грн. та 118600,00 грн. (а.с. 53-56).

На виконання вказаного договору ПП Онікс було укладено договір №4/02-16 про надання транспортних послуг від 04 січня 2016 року з Приватним підприємством Софія-2010 .

Для перевезення придбаного Товару позивачем використовувались орендовані транспортні засоби, на підставі укладеного між ПП Онікс та Приватним підприємством Софія-2010 договору суборенди №2 транспортного засобу від 31 грудня 2015 року (предмет договору - МАЗ 54323, 1993 року випуску, реєстраційним номер АЕ1503 ВК);

- ОСОБА_2 договору №3 оренди транспортних засобів від 31 грудня 2015 року (предмет договору - КАМАЗ 5511, САМОСКИД-С, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ); ОСОБА_4 договору №4 оренди причепа від 31 грудня 2015 року (предмет договору - причеп (самоскид) марки ГКБ-8535, 1989 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ).

Перевезення піска кар`єрного, придбаного згідно Договору №40716, підтверджується: товарно-транспортними накладними №1-24 від 27 липня 2016 року; товарно-транспортними накладними №1-9 від 28 липня 2016 року.

Розвантаження вантажу, що перевозився згідно зазначених товарно-транспортних накладних, здійснювалось за наступними адресами:

Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Миколаївка, вулиця Першотравнева, будинок 229. За даною адресою розташована земельна ділянка (бетонний майданчик) площею 300 кв.м., орендована ПП Онікс у ПП Софія-2010 на підставі договору суборенди №1 від 31 грудня 2015 року, призначена для перевалу і збереження піску; Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Тернівська, 9. За даною адресою розташований склад, перебуваючий у володінні ПП Софія-2010 , можливість користування яким у 2016 році було надано ПП Онікс листом вих. №2/07 від 07 липня 2016 року.

В подальшому, придбаний у ТОВ ТД Форум Брандіг товар - пісок кар`єрний, було реалізовано позивачем на користь власних контрагентів: Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля , Приватного підприємства Софія-2010 .

Так, між позивачем та Публічним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля укладено договір постачання №2255-ПУ-УМТС від 10 березня 2016 року. В межах виконання вказаного договору від 27 липня 2016 року позивачем здійснено поставку товару - піска кар`єрного у кількості 210 тон на суму 57960,00 грн. (з ПДВ) (сторонами складено видаткову накладну №27/1 від 27 липня 2016 року, ПП Онікс складено податкову накладну №27071 від 27-липня 2016року). За наслідками поставки товару позивачем виставлено покупцю рахунок на оплату №27/1 від 27 липня 2016 року, на суму 57960,00 грн. (з ПДВ). Здійснення ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля оплати за поставлений товар підтверджується розрахунковими документами - платіжними дорученнями №2116620967 від 14 вересня 2016 року на суму 9936,00 грн., №2116620999 від 14 вересня 2016 року на суму 44311,80 грн., №2116621347 від 14 вересня 2016 року на суму 3712,20 грн (а.с. 86-97а).

Із метою перевезення товару, в тому числі на адресу ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля , з ТОВ Євробуд Плюс позивачем укладено договір №04-1/01 про надання транспортних послуг від 04 січня 2016 року. Перевезення вищезазначеного товару підтверджується товарно-транспортними накладними №1-11 від 27 липня 2016 року. (а.с. 98-110).

Також між позивачем та Приватним підприємством Софія-2010 укладено договір купівлі-продажу №14/03 від 14 березня 2016 року. (а.с. 11-112)

В межах виконання вказаного договору позивачем здійснено поставку товару - піска кар`єрного: 10 серпня 2016 року у кількості 400 тон, на суму 81600,00 грн. (з ПДВ) (сторонами складено видаткову накладну №10/1 від 10 серпня 2016 року, ПП Онікс складено податкову накладну №10081 від 10 серпня 2016 року); 15 серпня 2016 року, у кількості 350 тон на суму 71400,00 грн. (з ПДВ) (сторонами складено видаткову накладну №15/3 від 15 серпня 2016 року, ПП Онікс складено податкову накладну №15084 від 15 серпня 2016 року).

За наслідками поставки товару позивачем надано покупцю рахунки на оплату: №10/1 від 10 серпня 2016 року на суму 81600,00 грн. (з ПДВ), №15/4 від 15 серпня 2016 року на суму 71400,00 грн. (з ПДВ). Здійснення Приватним підприємством Софія-2010 оплати за поставлений товар підтверджується розрахунковими документами - платіжними дорученнями №89 від 18 серпня 2016 року на суму 81600,00 грн., №100 від 25 серпня 2016 року на суму 71400,00 грн. Обов`язки із перевезення товару згідно договору купівлі-продажу №14/03 від 14 березня 2016 року на ПП Онікс не покладались (а.с. 113-119).

Таким чином, під час судового розгляду позивачем доведено фактичне здійснення господарської операції за укладеними договорами, за результатами виконання яких відбулися зміни майнового стану позивача.

Виходячи зі змісту перелічених вище документів в їх сукупності, якими позивач підтверджує виконання договору з контрагентом, вбачається, що вони містять усі обов`язкові реквізити, що передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з надання послуг, фактичний рух активів та зміни у майновому стані Позивача.

Таким чином, висновки контролюючого органу про відсутність господарських операцій, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Отже, доводи відповідача щодо нереальності господарської операції за договором укладеним позивачем з ТОВ ТД Форум Брандіг не можуть вважатись доказом порушення ПП Онікс вимог Податкового законодавства України, оскільки позивач довів реальність здійсненої операції, що підтвердив звітністю, яка відображає зміну майнового стану у зв`язку із вказаною операцією.

Також слід за необхідне зазначити, що із змісту вищенаведених правових норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування витрат та податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов`язань та/або від сплати ними сум податку до бюджету.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України ).

Крім того, контролюючий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Судом встановлено, що ТОВ ТД Форум Брандіг за станом на 2016 рік належним чином було зареєстровано як юридична особа та платник податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались, вироків або інших судових рішень у відношенні ТОВ ТД Форум Брандіг , його засновників або посадових осіб не існувало.

Такі висновки без встановлення у судовому порядку будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, є необґрунтованими.

Виходячи з вищевикладеного, зважаючи на наявність у позивача, належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, у відповідача відсутні правові підстави для збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, про що прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Суд зауважує, що висновки податкового органу ґрунтуються виключно на вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2017 року у справі №359/6918/17 яким ОСОБА_1 директора та засновником ТОВ ТД Форум Брандіг , визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч.5 ст. 27 та ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Суд зазначає, що вищевказаним вироком не було надано оцінки господарській діяльності позивача та контрагента за період, що перевірявся.

Також необхідно наголосити, що вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2017 року у справі №359/6918/17, затверджено угоду про визнання винуватості від 31 серпня 2017 року.

Поряд із цим, згідно висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у численних постановах, зокрема у справах №826/10951/18, №808/1507/16, №826/20081/16, №814/569/16, №826/6245/18, №826/17642/14, факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 24.04.2018 року у справі №806/4408/13-а (адміністративне провадження №К/9901/3796/18), в якій зазначено, що можливе порушення контрагентом податкової дисципліни не може свідчити про відсутність у позивача права, за результатами господарської діяльності з таким контрагентом, на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з огляду на відсутність дослідження та аналізу господарських операцій за результатами здійснення яких сформовано позивачем витрати та податковий кредит.

Таким чином, суд вважає, що вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2017 року не може свідчити про умисел щодо вчинення неправомірних дій позивачем саме під час здійснення господарських операцій з ТОВ ТД Форум Брандіг .

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочинну, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарською операцією з придбання товарів, сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Вказаний висновок відповідає позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 року по справі № 816/809/17, який відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується судом при вирішенні даної справи.

Таким чином, з урахуванням досліджених судом первинних документів, які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності підприємства, та враховуючи висновки податкового органу викладені в акті перевірки, надані сторонами докази, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно якого негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи (позивача), та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено реальність проведених операцій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 139, 241, 245, 246, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Онікс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по проведенню в період з 02 грудня 2019 року по 06 грудня 2019 року документальної позапланової невевиїзної перевірки Приватного підприємства Онікс щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРУМ БРАНДІГ за період діяльності з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми Р №0003460509 від 07 лютого 2020 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Приватного підприємства Онікс (код ЄДРПОУ- 30012979) судовий збір у розмірі 4204,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25 червня 2020 року.

Суддя А.О. Коренев