Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2020 р. № 520/5400/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кафе "ЯРОСЛАВСЬКЕ" (61052, м. Харків, вул. Ярославська, 17, код ЄДРПОУ 23464162) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Кафе "ЯРОСЛАВСЬКЕ", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №0001173201 від 11.03.2020 року та податкову вимогу №66371-56 від 21.04.2020 про сплату податкового боргу у сумі 95 000,00 (дев`яносто п`ять тисяч грн. 00 коп.) грн.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення про застосування фінансових санкцій №0001173201 від 11.03.2020 року та податкова вимога №66371-56 від 21.04.2020 про сплату податкового боргу у сумі 95 000,00 (дев`яносто п`ять тисяч грн. 00 коп.) грн. є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 27.04.2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача 14.05.2020 року надано відзив на позовну заяву та 05.06.2020 року відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в яких він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій №0001173201 від 11.03.2020 року та податкова вимога №66371-56 від 21.04.2020 про сплату податкового боргу у сумі 95 000,00 (дев`яносто п`ять тисяч грн. 00 коп.) грн. є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що на підставі наказу про проведення фактичної перевірки ТОВ КАФЕ «ЯРОСЛАВСЬКЕ» від 04.02.2020 року, №676, виданого Головним управлінням ДПС у Харківській області, головними державними ревізорами-інспекторами Гегедіною Є.В. та Бондаренко ОСОБА_1 була проведена позапланова перевірка позивача з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів.
Під час перевірки позивачем до перевірки перевірячим було надано наступні документи, а саме: ліцензію на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі алкогольними напоями; Свідоцтво про державну реєстрацію від 30.06.1995 № 14801200000017674; супровідні документи на товар, реалізується наявні; РРО; книгу обліку розрахункових операцій № 3000026010/10 від 18.07.2019 року.
За результатами перевірки було складено акт № 386/70-90-32-01-08/23464162 від 13 лютого 2020 яким були встановлені наступні порушення, а саме: встановлений факт реалізація алкогольного напою з винного спирту (чача) алк. 45 %, розлитого у полімерну пляшку марки ПЕТ місткістю 0,5 л по ціна 125,00 грн., чим порушено вимоги ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та cm. 226 Податкового кодексу України, в частині розливу алкогольних напоїв для реалізації у тару не передбачену законодавством.
Позивачем на зазначений вище акт № 386/70-90-32-01-08/23464162 від 13 лютого 2020 були направлені заперечення.
13.03.2020 позивачем було отримано відповідь ГУ ДПС у Харківській області № 8413/10/20-40-32-01-17 від 05.03.2020, відповідно до якої, висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки № 386/70-90-32-01-08/23464162 від 13 лютого 2020 залишені в силі, а заперечення позивача без задоволення.
16.03.2020 позивачем отримало рішення про застосування фінансових санкцій № 0001163201 від 11.02.2020 відповідно до якого до ТОВ КАФЕ «ЯРОСЛАВСЬКЕ» застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 85 000,00 (вісімдесят п`ять тисяч грн. 00 коп.).
29.04.2020 року на адресу позивача надійшла податкова вимога № 66371-56 від 21.04.2020 року про сплату податкового боргу у сумі 95000,00 грн.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Суд зазначає, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Статтею 17 Закону передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; розливу алкогольних напоїв для реалізації на території України у тару, не передбачену статтею 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості виробленої (реалізованої) продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 85000 гривень.
Отже, склад правопорушення, за яке вищенаведеною нормою передбачена відповідальність, утворює факт розливу алкогольних напоїв для реалізації на території України у тару, не передбачену статтею 11 цього Закону.
Судом встановлено, що ТОВ КАФЕ «Ярославське» має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Також судом встановлено, що алкогольний напій з винного спирту ТОВ КАФЕ «Ярославське» було придбано у ТОВ «ТД Український продукт» (код 38707225), що підтверджується видатковою накладною, та зазначено у акті перевірки від 13.02.2020. ТОВ «ТД Український продукт» є виробником алкогольного напою з винного спирту (чача). Зазначена продукція (чача) поступає ТОВ КАФЕ «Ярославське» від виробника, у тарі, яка вже позначена марками акцизного податку.
Суд звертає увагу, що відповідачем доказів зворотного, а саме, що позивачем алкогольні напої були придбані не в передбаченій діючими стандартами тарі надано не було.
Крім цього судом встановлено, та зазначений факт не заперечувався сторонами, що приписами ст. 1 Закону №481/95-ВР визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями - це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.
Положеннями ст.15-3 цього Закону передбачено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Статтею 1 Закону №481/95-ВР також визначено, що алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотків; повний технологічний цикл виробництва - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства.
Пунктом 2 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою КМУ за № 854 від 30.07.1996 року, передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями - це діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.
У відповідності до п.22 Правил №854, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Суд зазначає, що основним видом діяльності позивача є за КВЄД 56.10 - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
Основні вимоги щодо роботи суб`єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства регламентуються Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за №219 від 24.07.2002р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №680/6968 від 20.08.2002р. (надалі - Правила №2 19).
Згідно з п. 1.4 Правил №219, суб`єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб`єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій.
Відповідно до п.3.5. Правил №219 поруч з основною діяльністю закладами (підприємствами) ресторанного господарства можуть надаватися додаткові послуги, перелік і вартість яких визначаються суб`єктом господарської діяльності та указуються в прейскуранті на послуги.
Під час обслуговування в закладах (підприємствах) ресторанного господарства за бажанням споживачів кулінарна продукція та закупні товари, у тому числі алкогольні напої, можуть бути продані на винос у відповідній упаковці.
Отже аналізуючи в сукупності вище зазначені положення суд приходить до висновку, що відповідні вимоги ст. 11 та 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» , що вимоги щодо розливу виноробної продукції у відповідну тару, розповсюджуються виключно на виробників виноробної продукції на території України та власників ліцензій направо оптової торгівлі алкогольними напоями і не стосуються суб`єктів господарювання, які займаються роздрібною торгівлею алкогольними напоями в закладах (підприємствах) ресторанного господарства яка була придбана та знаходилась у відповідній тарі.
Крім цього суд зазначає, що на законодавчому рівні не врегульовано питання щодо правил роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (чача) на розлив (на винос) суб`єктами господарювання в разі, коли алкогольні напої були придбана виключно у передбаченій діючими стандартами скляній тарі, а потім у закладах ресторанного господарства була розлита (на виніс) у меншу тару .
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій №0001173201 від 11.03.2020 року та податкова вимогу №66371-56 від 21.04.2020 про сплату податкового боргу у сумі 95 000,00 (дев`яносто п`ять тисяч грн. 00 коп.) грн. є такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кафе "ЯРОСЛАВСЬКЕ" (61052, м. Харків, вул. Ярославська, 17, код ЄДРПОУ 23464162) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій №0001173201 від 11.03.2020 року.
Скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Харківській області №66371-56 від 21.04.2020 про сплату податкового боргу у сумі 95 000,00 (дев`яносто п`ять тисяч грн. 00 коп.) грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кафе "ЯРОСЛАВСЬКЕ" сплачений судовий збір у сумі 2700 (дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2020 |
Оприлюднено | 25.06.2020 |
Номер документу | 90027318 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні