Рішення

від 23.06.2020 по справі 640/11/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року м. Київ № 640/11/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,

за участю представників сторін:

представників позивача: Туркульця А.В., Ілляшенко М.О.,

представників відповідача: Михайлова В.В., Берези Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства Легіон - Безпека доГоловного управління Держпраці у Київській області провизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 03 грудня 2019 року №КВ1831/1322/АВ/ТД/ФС/-675

На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 червня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство Легіон - Безпека (далі по тексту - позивач, ДП Легіон - Безпека ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держпраці у Київській області), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 03 грудня 2019 року №КВ1831/1322/АВ/ТД/ФС/-675 на ДП Легіон - Безпека у розмірі 2 128 230,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ДП Легіон - Безпека зазначило, що під час проведення перевірки посадові особи ГУ Держпраці у Київській області не надали копії наказу від 25 жовтня 2019 року №5323 та копії листа Служби безпеки України від 18 жовтня 2019 року №51/3/1-5359 на підставі яких проводилась перевірка. Також, у направленні на проведення перевірки відповідачем зазначений не об`єкт проведення перевірки, а адреса місцезнаходження. При цьому, перевірка проводилась не за адресою місцезнаходження, а за фактичною адресою позивача. Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем було порушено порядок повідомлення про дату розгляду справи.

Поряд із цим, на думку позивача, висновки відповідача щодо порушення ним частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України №413, а саме: допущення до роботи без укладання трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника щодо працівників ДП Легіон - Безпека та неподання повідомлення про прийняття на роботу даних працівників до територіального органу Державної фіскальної служби за місцем обліку їх, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника, є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами. Зазначив, що 29 жовтня 2019 року на підставі наказів про прийняття на роботу було здійснено допуск працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до роботи. При цьому, на думку позивача, несвоєчасне подання повідомлень про прийняття на роботу не свідчить про те, що фактичний допуск до роботи здійснено без оформлення трудового договору. У той же час, з іншими працівниками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ДП Легіон - Безпека прийнято на роботу наказами від 30 жовтня 2019 року, 31 жовтня 2019 року та 04 листопада 2019 року, але попередньо, з вказаними працівниками були укладені договори цивільно - правового характеру.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2020 року відкрито загальне позовне провадження та справу призначено в підготовче судове засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

20 січня 2020 року ГУ Держпраці у Київській області надало відзив на позовну заяву, у якому зазначило, що перед початком проведення перевірки директору ДП Легіон - Безпека , у відповідності до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823, було надано службове посвідчення інспекторів праці та направлення на проведення інспекційного відвідування від 25 жовтня 2019 року №1831, про що зроблена відповідна відмітка. Поряд із зазначеним, відповідач наголосив на тому, що позивач не скористався своїм правом щодо недопуску інспекторів праці до проведення інспекційного відвідування.

Також, відповідач зауважив, що в ході інспекційного відвідування інспекторами праці виявлено 17 працівників ДП Легіон - Безпека , які були допущені до роботи без оформлення трудових відносин. При цьому, надані позивачем договори цивільно - правового характеру, у сукупності з іншими доказами, забраними в ході перевірки, викликають сумнів у їх реальності, оскільки вони без номеру, є абсолютно ідентичними, а також не містять усіх необхідних вимог до договорів такого роду. Крім того, під час перевірки вказані договори позивачем надані не були.

13 лютого 2020 року позивачем надана відповідь на відзив на позовну заяву, у якій він зазначив, що з листа ГУ СБУ у м. Києві та Київській області вбачається, що під час здійснення досудового розслідування у ході проведення оглядів місць події та відбору пояснень, було виявлено факти неофіційного працевлаштування співробітників охоронних структур на об`єктах, охорону яких здійснював позивач. З наданих пояснень, на які посилається ГУ СБУ у м. Києві та Київській області та долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву, встановлено, що вони всі датовані 29 жовтня 2019 року, тобто днем проведення інспекційного відвідування, відтак, лист ГУ СБУ у м. Києві та Київській області не міг слугувати підставою для проведення перевірки станом на 18 жовтня 2019 року.

18 лютого 2020 року від ГУ Держпраці у Київській області надійшли заперечення проти відповіді на відзив, у яких зазначено, що 29 жовтня 2019 року саме інспекторами праці були відібрані пояснення у осіб, які виконували трудові функції та зазначити, що працюють охоронцями у ДП Легіон - Безпека , вказане також підтверджується тим, що пояснення записані на бланку ГУ Держпраці у Київській області.

03 березня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що у вимозі відповідача про надання документів будь - яких позначень про надання договорів цивільно - правового характеру не було.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

ДП Легіон - Безпека є юридичною особою, основним видом діяльності якого є діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки.

ГУ СБУ у м. Києві та Київській області листом від 18 жовтня 2019 року №51/3/1-5359 повідомило ГУ Держпраці у Київській області про те, що ГУ СБУ у м. Києві та Київській області за дорученням прокурора Київської місцевої прокуратури №6 в рамках кримінального провадження №42019101060000291 від 19 вересня 2019 року за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, здійснюються слідчі (розшукові) заходи з документування протиправної діяльності у сфері надання послуг охорони на об`єктах, що перебувають у віданні Київської міської державної адміністрації. Під час виконання слідчих заходів задокументовано факт порушення роботодавцями, в особі ДП Легіон - Безпека та ПП Регіональний охоронний союз , вимог чинного законодавства, передбачених статтею 24 Кодексу законів про працю України під час надання послуг охорони особам, які не укладали трудові відносини.

На підставі вказаного листа, ГУ Держпраці у Київській області наказом від 25 жовтня 2019 року №5323 Про проведення інспекційних відвідувань ДП Легіон - Безпека та ПП Регіональний охоронний союз доручено заступнику начальника (інспектору праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів управління з питань праці ГУ Держапраці у Київській області Дмитренко А.В. організувати проведення інспекційного відвідування у період з 29 жовтня 2019 року по 11 листопада 2019 року на предмет не оформлення трудових відносин, зокрема у ДП Легіон - Безпека , юридична адреса: 07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 6, офіс 15.

25 жовтня 2019 року ГУ Держапраці у Київській області складено направлення на проведення перевірки №1831, яким у період з 29 жовтня 2019 року по 11 листопада 2019 року направлено заступника начальника (інспектору праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів управління з питань праці ГУ Держапраці у Київській області Дмитренко А.В., головних державних інспекторів (інспекторів праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів управління з питань праці ГУ Держапраці у Київській області Ющенка В.П., ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 для проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю ДП Легіон - Безпека , юридична адреса: 07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 6, офіс 15.

29 жовтня 2019 року ГУ Держапраці у Київській області складено вимогу про надання документів №1831, якою зобов`язано директора ДП Легіон - Безпека Туркульця А.В. у строк до 16:00 год. 31 жовтня 2019 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування:

1) довідку про реєстрацію в органах статистики;

2) наказ про призначення керівника;

3) особова картка форми П-2 керівника Товариства;

4) колективний договір;

5) правила внутрішнього трудового розпорядку;

6) штатні розписи;

7) особові справи всіх працівників Товариства (у тому числі заяви, накази про прийом на роботу, повідомлення ДФС; особові картки форми П-2);

8) посадові інструкції працівників;

9) книга обліку та руху трудових книжок;

10) трудові книжки;

11) розрахунково - платіжні відомості та відомості про виплату заробітної плати працівникам з датою такої виплати;

12) табелі обліку використання робочого часу;

13) накази про звільнення працівників та відомості на виплату їм розрахункових коштів;

14) графік відпусток;

15) журнал з підписами працівників щодо проведеного інструктажу з охорони праці;

16) копії договорів цивільно - правового характеру, які було укладено;

17) інші документи (копії) на вимогу, в разі потреби;

18) пояснення щодо ведення робіт, а також щодо кількості працівників (з прізвищами) залучених до роботи.

Примірник вказаної вимоги був отриманий директором ДП Легіон - Безпека Туркульцем А.В. 29 жовтня 2019 року, про що свідчить його власноручний підпис на ній.

За результатами інспекційного відвідування, посадовими особами ГУ Держапраці у Київській області складено акт інспекційного відвідування від 07 листопада 2019 року №КВ 1831/1322/АВ (далі по тексту - Акт), яким встановлено наступні порушення ДП Легіон - Безпека :

1) частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме: 17 працівників ДП Легіон - Безпека ( ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ) допущено до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу;

2) постанови Кабінету Міністрів України №413, а саме: повідомлення про прийняття на роботу 17 працівників ДП Легіон - Безпека ( ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ) не подано власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника.

Примірник вказаного Акту отримав директор ДП Легіон - Безпека Туркулець А.В. , про що свідчить його власноручний підпис на ньому.

Не погоджуючись з висновками Акту, ДП Легіон - Безпека направило на адресу відповідача заперечення.

ГУ Держпраці у Київській області листом від 14 листопада 2019 року №43/2/19/19546 Про розгляд заперечення до Акту інспекційного відвідування не знайшло підстав для анулювання висновків по Акту.

Також, ГУ Держпраці у Київській області листом від 27 листопада 2019 року №43/3/19/20479 повідомило ДП Легіон - Безпека про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на ДП Легіон - Безпека .

03 грудня 2019 року ГУ Держпраці у Київській області прийнято постанову про накладення штрафу №КВ 1831/1322/АВ/ТД/ФС-675, якою, відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, статті 53 Закону України Про зайнятість населення , частини третьої статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 та на підставі абзацу 2 статті 265 Кодексу законів про працю України накладено на ДП Легіон - Безпека штраф у розмірі 2 128 230, 00 грн.

Про прийняття вказаної постанови позивача повідомлено листом ГУ Держпраці у Київській області від 06 грудня 2019 року №44/1/19/21016.

Не погоджуючись з прийнятою відповідачем постановою, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Використання примусової праці забороняється. Особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною четвертою статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

При цьому відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі статтею 16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року №1986-IV, та Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 (далі по тексту - Порядок №823).

Пунктами 2, 3 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.

Відповідно до підпункту 5 пункту 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань, зокрема є повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

За приписами пункту 8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Згідно з пунктом 9 Порядку №823 тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

Пунктом 13 Порядку №823 визначено, що під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування;

3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

відсутності службового посвідчення;

коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування;

4) вимагати припинення інспекційного відвідування у разі перевищення визначеного пунктом 9 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу;

5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування;

6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою;

7) перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов`язки;

8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування;

10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці;

11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань;

12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

13) оскаржувати відповідно до пункту 26 цього Порядку припис та/або вимогу інспектора праці.

У відповідності до пункту 14 Порядку №823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

З аналізу викладених вище вимог законодавства про працю, вбачається, що інспектори праці під час здійснення інспекційного відвідування зобов`язані пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення та надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується позивачем, що під час здійснення інспекційного відвідування інспекторами праці ГУ Держпраці у Київській області були пред`явлені уповноваженим особам ДП Легіон - Безпека відповідні службові посвідчення, а також направлення на проведення інспекційного відвідування від 25 жовтня 2019 року №1832. При цьому, наведеним вище порядком не передбачено надання інспекторами праці документів, зазначених у направленні, зокрема, наказу про проведення перевірки або листа ГУ СБУ у м. Києві та Київській області від 18 жовтня 2019 року №51/3/1-5359, який став підставою перевірки.

Відтак, вимоги пункту 8 Порядку №823 щодо надання посвідчення та направлення ДП Легіон - Безпека інспекторами праці були виконані у повному обсязі.

Також, відповідно до пунктів 16, 17, 18 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до пункту 24 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Крім того, частиною першою статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України).

Частиною четвертою статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами 2 - 7 статті 53 Закону України Про зайнятість населення , визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів (пункти 3, 4, 5 Порядку №509).

Пунктом 6 Порядку № 509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Положеннями пунктів 7, 8 Порядку №509 передбачено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 Кодексу законів про працю України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Так, нормами статті 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Згідно з частиною першою статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 Кодексу законів про працю України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

Як зазначено в акті перевірки та в оскаржуваній постанові, позивачем, у порушення вимог частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, фактично допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу щодо наступних працівників: ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

У детальному описі виявленого порушення зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування, за результатами аналізу особистих пояснень від 29 жовтня 2019 року та наданих ДП Легіон - Безпека документів, встановлено, що:

1) ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у м. Конотоп Сумської області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 2 тижні працює, 2 тижні відпочиває, згідно пояснень працює не офіційно з серпня 2019 року, заробітну плату отримує готівкою на картку у розмірі 350, 00 грн за добу (зміну);

2) ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає у м. Шостка Сумської області, повідомив, що стажується на посаді охоронця з серпня 2019 року, працює позмінно - 1 тиждень працює, 1 тиждень відпочиває, заробітну плату наручно у розмірі 350, 00 грн за добу (зміну);

3) ОСОБА_9 , проживає у м. Києві, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 5 робочих днів, 2 дні вихідні, згідно пояснень працює не офіційно з серпня 2019 року, заробітну плату отримує в бухгалтерії ДП Легіон - Безпека один раз на місяць у розмірі 7 000, 00 грн;

4) ОСОБА_10 , проживає у м. Десна Чернігівської області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 2 робочих дня, 4 дня вихідних, згідно пояснень працює не офіційно з квітня 2019 року, заробітну плату отримує в бухгалтерії ДП Легіон - Безпека один раз на місяць у розмірі 600, 00 грн;

5) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає у Сумській області, повідомила, що працює охоронцем позмінно - 15 робочих днів, 15 вихідних днів, згідно пояснень працює не офіційно з початку жовтня 2019 року, заробітну плату отримує в бухгалтерії ДП Легіон - Безпека двічі на місяць у розмірі 7 000, 00 грн/місяць;

6) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає у Луганській області, повідомила, що працює охоронцем позмінно - 14 днів на місяць, згідно пояснень працює з 01 червня 2019 року, заробітну плату отримує готівкою на картку двічі на місяць у розмірі 10 500, 00 грн/місяць;

7) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає у смт Талалаївка Чернігівської області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 14 робочих днів, 14 вихідних днів, згідно пояснень працює з березня 2018 року, заробітну плату отримує наручно у касира ДП Легіон - Безпека у розмірі 375, 00 грн за зміну;

8) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає у м. Енергодар Запорізької області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 14 робочих днів, 14 вихідних днів, згідно пояснень працює з 12 жовтня 2019 року, заробітну плату отримує готівкою в офісі у розмірі 375, 00 грн за зміну;

9) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає у смт Десна Чернігівської області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 15-20 робочих днів на місяць, згідно пояснень працює з липня 2019 року, заробітну плату отримує готівкою та на картку у розмірі 8 000, 00 грн на місяць;

10) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживає у м. Миколаїв, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 15-20 робочих днів на місяць, згідно пояснень працює з 12 жовтня 2019 року, заробітну плату отримує готівкою в офісі у розмірі 375, 00 грн за зміну;

11) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживає у м. Київ, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 14 днів на місяць, згідно пояснень працює з 22 жовтня 2019 року, заробітну плату у розмірі 5 000, 00 грн ще не отримував;

12) ОСОБА_3 , проживає у м. Київ, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 2 робочих дні, 2 дні вихідних, згідно пояснень працює з 20 вересня 2019 року, заробітну плату ще не отримував;

13) ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживає у смт Талалаївка Чернігівської області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 15 днів на місяць, згідно пояснень працює близько пів року, заробітну плату отримує готівкою в касі ДП Легіон - Безпека у розмірі 400, 00 грн за зміну;

14) ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , проживає у м. Миколаївка Сумської області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 15 днів на місяць, згідно пояснень працює без оформлення з 12 жовтня 2019 року, заробітну плату отримує готівкою в касі ДП Легіон - Безпека у розмірі 400, 00 грн за зміну;

15) ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , повідомив, що працює охоронцем позмінно - 15 днів на місяць, згідно пояснень стажується з 15 жовтня 2019 року, заробітну плату у розмірі 375, 00 грн за зміну ще не отримував;

16) ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , проживає у с. Шевченко Полтавської області, повідомив, що працює старшим охоронцем позмінно - 21 день на місяць, згідно пояснень працює з 16 жовтня 2019 року, заробітну плату ще не отримував;

17) ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживає у с. Барвинки Житомирської області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 16-15 днів на місяць, згідно пояснень працює з травня 2019 року, заробітну плату отримує від головного бухгалтера готівкою в офісі ДП Легіон - Безпека у розмірі 4 000, 00 грн на місяць.

Копії наданих зазначеними вище працівниками ДП Легіон - Безпека пояснень також містяться у матеріалах справи та підтверджують висновки викладені в Акті (том 1, а.с. 198 - 214).

Також, матеріалами справи встановлено, що працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно до наказів від 29 жовтня 2019 року №12-к, №13-к, №15-к, були офіційно працевлаштовані на ДП Легіон - Безпека .

У той же час, інші працівники, зокрема, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , офіційно працевлаштовані у ДП Легіон - Безпека відповідно до наказів від 30 жовтня 2019 року №16-к, від 31 жовтня 2019 року №19-к та від 04 листопада 2019 року №20-к.

У день видання наказів уповноваженою особою ДП Легіон - Безпека також були направлені відповідні повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем їх обліку, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 працювали на ДП Легіон - Безпека без належним чином оформлених трудових відносин, що підтверджується їх поясненнями.

Водночас матеріали справи свідчать про те, що належним чином трудові відносини з вказаними працівниками були оформлені наказами від 29 жовтня 2019 року, від 30 жовтня 2019 року та від 04 листопада 2019 року лише після того, як інспектори праці прийшли на підприємство для проведення інспекційного відвідування.

Таким чином, метою оформлення таких працівників слугувало уникнення ТОВ Легіон - Безпека відповідальності за порушення трудового законодавства в частині допущення до роботи працівників без оформлення належним чином трудових відносин.

Між тим, судом не беруться до уваги доводи позивача про те, що пояснення надавались зазначеними вище особами під тиском працівників Служби безпеки України, оскільки такі доводи не підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, поясненнями ОСОБА_15 від 11 листопада 2019 року, ОСОБА_2 (без дати), ОСОБА_11 від 11 листопада 2019 року та ОСОБА_3 від 11 листопада 2019 року (том 1, а.с. 66 - 69).

Крім того, у матеріалах справи відсутні будь - які докази звернення ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 або інших посадових осіб ДП Легіон - Безпека до правоохоронних органів щодо здійснення посадовими особами СБУ або ГУ Держпраці у Київській області тиску на них, під час опитування щодо обставин та дати працевлаштування на підприємство.

Щодо доводів позивача про те, що ДП Легіон - Безпека до моменту прийняття на роботу ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 наказами від 29 жовтня 2019 року, від 30 жовтня 2019 року, 31 жовтня 2019 року та 04 листопада 2019 року, з ними були укладені договори цивільно - правового характеру, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено судом, правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 Кодексу законів про працю України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Одночасно, в окремих випадках робота може виконуватися не за трудовим договором, а на іншій юридичній підставі. Зокрема, можливе виконання роботи за договорами цивільно-правового характеру.

Загальне визначення цивільно - правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальне визначення цивільно - правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

У свою чергу, основною відмінністю договорів цивільно - правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а трудові - Кодексом законів про працю України.

Слід зазначити, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Правова основа цивільно - правових договорів полягає у тому, що трудові відносини між сторонами за наслідком укладання договору не виникають.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховним Судом від 13 червня 2019 року (справи №№824/896/18-а, 1840/2507/18), висновки якого, в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У ході судового розгляду позивачем долучено до матеріалів справи цивільно - правові угоди, зокрема договори про надання послуг укладені між ДП Легіон - Безпека (замовником) та наступними працівниками (виконавцями):

1) ОСОБА_15 від 15 жовтня 2019 року;

2) ОСОБА_14 від 02 жовтня 2019 року;

3) ОСОБА_13 від 11 жовтня 2019 року;

4) ОСОБА_17 від 02 жовтня 2019 року;

5) ОСОБА_16 від 15 жовтня 2019 року;

6) ОСОБА_12 (без дати);

7) ОСОБА_11 від 02 жовтня 2019 року;

8) ОСОБА_2 від 07 жовтня 2019 року;

9) ОСОБА_6 від 11 жовтня 2019 року;

10) ОСОБА_5 від 27 вересня 2019 року;

11) ОСОБА_8 від 03 жовтня 2019 року;

12) ОСОБА_7 від 07 жовтня 2019 року.

Пунктами 1.1, 1.2 вказаних договорів встановлено, що виконавець зобов`язується надати замовнику послуги сторожової охорони об`єктів КП Київпастранс , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги.

Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, організовує процес надання послуг під керівництвом співробітника замовника.

Пунктами 1.3, 1.4 договорів передбачено, що факт надання відповідних послуг з боку виконавця буде засвідчуватись актом прийому наданих послуг. Акт прийому наданих послуг підписується сторонами після надання послуги.

У відповідності до пунктів 2.1, 2.2 договорів, виконавець зобов`язується надати допомогу співробітникам замовника по фізичній сторожовій охороні об`єктів КП Київпастранс . Виконавець зобов`язується якісно виконувати доручену послугу.

До обов`язків замовника відносяться формулювання виконавцю чіткого завдання, визначення його обов`язків та своєчасне здійснення розрахунків з виконавцем з відстрочкою не більше 30 діб (пункти 3.1, 3.2 договорів).

За приписами пунктів 4.1, 4.2 договорів вартість послуг по договору складає 23, 00 грн за годину без ПДВ. Оплата за послуги здійснюється із розрахунку кількості годин, у які надавались послуги, після підписання акту прийому наданих послуг.

Разом з тим суд звертає увагу, що у вказаних цивільно-правових угодах не зазначено, який результат роботи повинен передати виконавець замовнику, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату, жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не визначено у ньому і переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

Також, у матеріалах справи відсутні акти прийому наданих виконавцем робіт, а також документи, що підтверджують оплату замовником цих робіт.

Отже, відносини з працівниками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , які оформлені шляхом укладення цивільно - правових угод, за своїм характером фактично були трудовими.

На підставі вище зазначеного, суд дійшов висновку, що наявні у справі докази свідчать про доведеність факту виконання трудових обов`язків вказаних у акті інспекційного відвідування осіб без укладення трудового договору та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу, що вказує на порушення позивачем вимог законодавства про працю, зокрема частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, за що встановлена відповідальність згідно з абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, а тому відповідачем правомірно накладено штраф на позивача за порушення норм чинного законодавства України.

При цьому, решта доводів позивача зазначених висновків суду не спростовують.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09 грудня 1994 року, серія A, №303-A, пункти 29).

Крім того, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при прийнятті спірної постанови, діяв згідно приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятого наказу та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 72 - 77, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства Легіон - Безпека відмовити.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Дочірнє підприємство Легіон - Безпека (код ЄДРПОУ 31507838, адреса: 07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 6, офіс 15)

Відповідач: Головне управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10)

Повний текст рішення виготовлено 24 червня 2020 року.