Постанова

від 23.06.2020 по справі 640/4561/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4561/19 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року та апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрхарчопромсервіс" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Укрхарчопромсервіс" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними рішень, зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про:

- визнання протиправним та скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києв (далі - Департамент) а №60 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт від 15 лютого 2019 року;

- визнання протиправним та скасування припису Департаменту про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06 лютого 2019 року;

- визнання протиправним та скасування припису Департаменту про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 06 лютого 2019 року;

- зобов`язання Департаменту подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України дані для внесення до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а саме: інформацію про зареєстровану декларацію про початок виконання будівельних робіт №КВ 083160481536 від 17 лютого 2016 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року, вступну та резолютивну частину якого проголошено судом 01 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Окружним адміністративним судом міста Києва 03 січня 2020 виготовлено повний текст вказаного судового рішення, згідно мотивувальної та резолютивної частини позов задоволено повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року виправлено описку у мотивувальній та резолютивній частинах рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року шляхом викладення їх в іншій редакції, згідно якої у задоволенні позову ПрАТ "Укрхарчопромсервіс" у даній справі відмовлено.

Департамент не погоджуючись із повним текстом рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року про задоволення позову, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що повний текст оскаржуваного рішення не відповідає рішенню, яке було проголошено судом у відкритому судовому засіданні. Скаржник також наводить мотиви необґрунтованості позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Крім того, ПрАТ "Укрхарчопромсервіс" подано апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року, у якій просить скасувати вказане судове рішення, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у суду були відсутні підстави для виправлення описки у спосіб, вказаний в ухвалі, оскільки фактично було змінено рішення по суті спору. Скаржник також наводить мотиви обґрунтованості позовних вимог.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

У судовому засіданні 23.06.2020 колегією вирішено здійснювати розгляд апеляційних скарг Департаменту на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року та ПрАТ "Укрхарчопромсервіс" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року в одному провадженні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини п`ятнадцятої статті 10 КАС судове рішення (повне або скорочене), ухвалене у відкритому судовому засіданні, оголошується прилюдно у порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом частин першої, шостої-восьмої стаття 250 КАС судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення (скорочене рішення) суд повідомляє, коли буде складено повне судове рішення.

Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Отже, суд вправі у судовому засіданні проголосити скорочене судове рішення - його вступну та резолютивну частини, відклавши таким чином виготовлення повного рішення, яке містить також і мотивувальну частину.

При виготовленні повного тексту проголошені вступна та резолютивна частини рішення залишаються незмінними, а мотивувальна частина у свою чергу має відповідати проголошеним вступній та резолютивній.

При цьому, після проголошення рішення (повного чи скороченого) суд, який його ухвалив, не може змінити це рішення. Проте, у разі допущення технічної або арифметичної помилки, суд вправі виправити відповідну описку згідно статті 253 КАС.

Як зазначалося, судом першої інстанції при виготовленні повного тексту рішення, проголошеного 01 жовтня 2019 року, допущено невідповідність резолютивної і, як наслідок, мотивувальної частини. Вказану невідповідність суд першої інстанції усунув шляхом повного викладення мотивувальної та резолютивної частини в новій редакції в порядку виправлення описки згідно статті 253 КАС.

Наведене, на переконання суду апеляційної інстанції, створило ситуацію правової невизначеності, за якої фактично допущено існування в одному спорі двох протилежних документів, які за своєю суттю є одним судовим рішенням. З метою усунення такої ситуації було прийнято судову ухвалу, якою суттєво змінено зміст одного із цих документів.

Внаслідок викладеного відповідачем було оскаржено рішення, що прийняте на його користь, а позивачем оскаржено не рішення по суті про відмову у задоволенні його позову, а ухвалу про виправлення описки, якою фактично змінено суть повного тексту рішення. При цьому, позивачем в апеляційній скарзі на ухвалу про виправлення описки наведені мотиви необґрунтованості висновку про відмову у позові по суті.

Враховуючи наведене, оскільки при виготовленні повного тексту судового рішення, судом першої інстанції допущено невідповідність мотивувальної та резолютивної частини проголошеному у відкритому судовому засіданні скороченому рішенню, що суперечить нормам процесуального права, то з метою забезпечення правової визначеності у спірних правовідносинах, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року й ухвалити нове рішення по суті спору, врахувавши доводи сторін, наведені в апеляційних скаргах по суті спору.

Розглядаючи спір по суті, колегія суддів дійшла таких висновків.

Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:62:021:0023) по вул. Електротехнічній у Деснянському районі м. Києва використовується ПрАТ Укрхарчопромсервіс на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №273989, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.04.2011 за №08-8-00148, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування культурно-розважального центру з паркінгом.

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано ПрАТ Укрхарчопромсервіс містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 22.07.2015 №474/15/12-3/009-15 на будівництво культурно-розважального центру по вул. Електротехнічній у Деснянському районі м. Києва.

Проектну документацію розроблено ПП Вертикаль та затверджено директором ПрАТ Укрхарчопромсервіс Сушон А.І . наказом №31 від 01.12.2015.

Департаментом зареєстровано подану замовником будівництва - ПрАТ Укрхарчопромсервіс декларацію про початок виконання будівельних робіт від 17.02.2016 №КВ 083160481536.

На підставі наказу Департаменту від 16.10.2018 №809 з урахуванням річного плану здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду (контролю) уповноваженими представниками відповідача у присутності голови правління ПрАТ Укрхарчомпромсервіс Сушон А.І. проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті: будівництво культурно-розважального центру по вул. Електротехнічній в Деснянському районі міста Києва.

За результатами перевірки складено акт від 06.02.2019, згідно якого під час перевірки встановлено, що на будівельному майданчику відсутній стенд, на якому розміщена інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об`єкта, замовника та підрядників, окрім того у порушення пунктів 5 та 8 містобудівних умов та обмежень відсутні інженерні вишукування (топографо-геодезичні та геологічні) та відсутні заходи щодо укріплення берегової зони інженерної водойми з можливістю подальшої експлуатації та обслуговування озера.

Також під час перевірки встановлено, що проектна документація ПП АБ Вертикаль щодо будівництва культурно-розважального центру по вул. Електротехнічна у Деснянському районі м. Києва розроблена без отримання необхідних технічних умов та з істотним порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил, що свідчить про те, що позивачем внесено недостовірні дані в декларацію про початок виконання будівельних робіт від 17.02.2016 №КВ083160481536 в частині надання інформації щодо належно затвердженої проектної документації на вказаний об`єкт будівництва.

У зв`язку із встановленими у ході проведення заходів державного нагляду (контролю) порушення ПрАТ Укрхарчопромсервіс вимог містобудівного законодавства, відповідачем винесено:

- припис від 06.02.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов`язано позивача у термін до 06.03.2019 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку;

- припис від 06.02.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- наказ від 15.02.2019 №60 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Не погодившись з такими рішеннями, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Як зазначалося, приймаючи оскаржувані наказ та приписи, відповідач вказував про те, що позивачем внесено недостовірні дані в декларацію про початок виконання будівельних робіт від 17.02.2016 №КВ083160481536 в частині надання інформації щодо належно затвердженої проектної документації, яка, на думку відповідача, не відповідає встановленим вимогам:

- відсутні інженерні вишукування (топографо-геодезичні та геологічні);

- відсутні заходи щодо укріплення берегової зони інженерної водойми з можливістю подальшої експлуатації та обслуговування озера;

- не передбачено та не виконано заходи з безперешкодного доступу для людей, які відносяться до маломобільних груп населення (не передбачено основні типологічні вузли громадських приміщень для людей з обмеженими фізичними можливостями та не передбачено влаштування окремих автостоянок для автомобілів інвалідів, згідно з нормативними вимогами);

- відсутні всі технічні умови, передбачені містобудівними умовами та обмеженнями - відсутні.

Крім того, відповідач вказував про те, що на будівельному майданчику відсутній стенд, на якому розміщена інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об`єкта, замовника та підрядників.

Так, відповідно до частини шостої статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об`єкта, замовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді , який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Відповідачем в акті перевірки вказано, що на будівельному майданчику позивача відсутній стенд, на якому розміщена інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об`єкта, замовника та підрядників.

Наведених обставин позивачем не спростовує ні у позовній заяві, ні в апеляційній скарзі, а тому у колегії суддів відсутні підстави вважати висновки відповідача в цій частині помилковими.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Згідно частини першої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Частиною другою статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що проектна документація на будівництво має відповідати не лише вимогам закону та будівельних норм, а й містобудівним умовам та обмеженням.

Як зазначалося, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано ПрАТ Укрхарчопромсервіс містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 22.07.2015 №474/15/12-3/009-15 на будівництво культурно-розважального центру по вул. Електротехнічній у Деснянському районі м. Києва (далі - Містобудівні умови), пунктом 8 яких визначено Вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2-1-1-2008 Інженерні вищукування для будівництва , якими передбачено, що не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань (топографо-геодезичні та геологічні) у відповідності до п. 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

Аналогічні вимоги визначенні також у пункті 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво : не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А. 2. 1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об`єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об`єктів.

Згідно пунктів 3.3, 4.12 ДБН А.2.1-1-2014 Інженерні вишукування для будівництва вишукування - науково-технічна діяльність з дослідження властивостей об`єктів середовища, що передбачає роботи з отримання вихідних даних (науково-технічної продукції, інформації) для прийняття оптимальних рішень. Залежно від мети та задач дослідження розрізняють види вишукувань - економічні, соціальні, інженерні, геодезичні, геологічні, гідрологічні тощо.

Матеріали вишукувань оформляються у вигляді науково-технічних звітів (далі -звітів) чи висновків .

Як встановлено відповідачем, у складі спірної проектної документації на будівництво відсутні інженерні вишукування (топографо-геодезичні та геологічні).

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання позивача на наявність посилань у завданні на проектування щодо здійснення топографо-геодезичної зйомки та інженерно-геологічних вишукувань на стадії проект , оскільки наведені посилання жодним чином не спростовують відсутності відповідних звітів чи висновків вишукувань.

Таким чином, колегія суддів вважає правильними висновки відповідача в цій частині.

У пункті 5 Містобудівних умов визначений також обов`язок проведення заходів щодо укріплення берегової зони інженерної водойми з можливістю подальшої експлуатації та обслуговування озера, чого позивачем зроблено не було, а у проектній документації не передбачалося.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на незаконність такої вимоги Містобудівних умов, неможливість її об`єктивного виконання, колегія суддів відхиляє, оскільки Містобудівні умови не є предметом даного спору, а позивач не надав доказів їх відкликання, скасування чи оскарження у встановленому порядку відповідно до частини восьмої статті 29 Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , якою також визначено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Окрім того, враховуючи закінчення строків звернення до адміністративного суду, колегія суддів не взмозі надати оцінку правомірності Містобудівних умов також і вийшовши за межі позовних вимог.

Пунктом 13 Містобудівних умов визначені Вимоги щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення , якими передбачено:

- розробити заходи щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 784;

- передбачити основні типологічні вузли громадських приміщень для людей з обмеженими фізичними можливостями;

- передбачити влаштування пандусів, зручних сходів, додаткових поручнів, інженерно-технічного обладнання, відповідного покриття підлог, додаткового освітлення, тощо.

Вимоги з проектування та реконструкції цивільних (житлових та громадських) будинків та споруд з урахуванням потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення (далі - МГН), функціонально-планувальних елементів будинків і споруд, їх земельних ділянок, а також на вхідні вузли, комунікації, шляхи евакуації, приміщення (зони) проживання, обслуговування і робочі місця, а також їх інформаційне та інженерне обладнання визначає ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення .

При цьому, вимоги ДБН В.2.2-17:2006 згідно їх пункту 1 не поширюються виключно на будинки спеціалізованих закладів для постійного і тимчасового проживання інвалідів і людей старшої вікової групи на умовах опіки, стаціонари лікувальних закладів і аналогічні установи, призначені для обслуговування і постійного перебування даних категорій населення, а також на житлові будинки для однієї сім`ї. Оскільки спірне будівництво не стосується цих закладів, то суд відхиляє посилання позивача на незастосування до спірних правовідносин вимог ДБН В.2.2-17:2006.

Посилання позивача на дотримання пункту 4.1 ДБН В.2.2-17:2006 щодо визначення однакових умов життєдіяльності для усіх категорій населення, не відміняє обов`язку виконання згаданого пункту 13 Містобудівних умов та інших вимог ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення .

Так, позивачем не спростовано відсутність у проектній документації та невиконання заходів з безперешкодного доступу для людей, які відносяться до маломобільних груп населення (не передбачено основні типологічні вузли громадських приміщень для людей з обмеженими фізичними можливостями та не передбачено влаштування окремих автостоянок для автомобілів осіб з інвалідністю, згідно з нормативними вимогами).

Пунктом 8 Містобудівних умов передбачено необхідність отримання необхідних технічних умов на приєднання об`єкту до міських інженерних мереж.

Згідно частин першої, шостої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади або державними колегіальними органами.

Як встановлено відповідачем, позивачем отримано виключно технічні умови у Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 грудня 2018 року №053-10578 (на підключення дощової каналізації та влаштування авто під`їзду) та у Головному управлінні Національної поліції у м. Києві від 25 січня 2016 року №9/250. Водночас, інші технічні умови, передбачені містобудівними умовами та обмеженнями, відсутні.

Посилання позивача на те, що отримання технічних умов на підключення до інженерних мереж не є необхідним, оскільки у нього був відсутній намір на підключення до таких мереж, колегія суддів відхиляє, оскільки обов`язок з отримання технічних умов чітко визначений у Містобудівних умовах.

Враховуючи викладене, порушення, встановлені відповідачем у ході проведення перевірки будівництва культурно-розважального центру по вул. Електротехнічній у Деснянському районі м. Києва, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до статті 23 Закону України Про архітектурну діяльність замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право: затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки; здійснювати контроль і технічний нагляд за додержанням вимог містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки під час проектування об`єкта архітектури, затвердженого проекту під час будівництва.

Відповідно до частин першої, пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

Згідно частини другої статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені у ході проведеної перевірки порушення підтверджені у ході розгляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані приписи позивача про усунення порушень і зупинення будівництва, а також наказ про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, є правомірними.

Вимоги усунути виявлені порушення та зупинити будівництво до усунення цих порушень, а також скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, з огляду на характер виявлених порушень, є цілком співмірними, адекватними та законними заходами реагування з боку відповідача.

Окрім того, згідно статті частини третьої статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або декларації про готовність об`єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, то оскаржувані судове рішення та ухвала підлягають скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 34, 243, 312, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Приватного акціонерного товариства "Укрхарчопромсервіс" задовольнити частково.

Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства "Укрхарчопромсервіс" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними рішень, зобов`язати вчинити дії залишити без задоволення .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 25.06.2020.