ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
25 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/935/19 пров. № А/857/5359/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Обрізка І. М. суддів -Іщук Л. П. Онишкевича Т. В.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі № 260/935/19 за адміністративним позовом акціонерного товариства "Ужгородське автотранспортне підприємство 12107" до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України та у зв`язку із несплатою судового збору. Надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків з урахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення копію зазначеної ухвали скаржник отримав 21 травня 2020 року.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
На виконання вимог вказаної ухвали, скаржником подано до суду документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване знову ж таки відсутністю вчасного фінансування для сплати судового збору, а також запровадженням карантину на всій території України.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Стаття 129 Конституції України зазначає, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч.1 ст.13 КАС України - учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно ч.1 ст.45 КАС України - учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно зі статтею 293 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Недостатність бюджетних асигнувань може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .
Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Щодо доводів скаржника про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме про неможливість сплати судового збору при зверненні з апеляційною скаргою у цій справі вперше, то колегія суддів визнає їх неповажними, оскільки неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Слід зазначити, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Зазначений вище висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.04.2020 року у справі №160/3110/19.
З приводу покликання апелянта на запровадження карантину на всій території України, як на підставу для продовження строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що карантин запроваджений з 12.03.2020 року, а оскаржується рішення суду першої інстанції від 26.11.2019 року (повний текст складений 09.12.2019 року), відтак строк на апеляційне оскарження закінчився ще до початку карантину.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі № 260/935/19 за адміністративним позовом акціонерного товариства "Ужгородське автотранспортне підприємство 12107" до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанціз урахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2020 |
Оприлюднено | 30.06.2020 |
Номер документу | 90029503 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Обрізко Ігор Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні