Ухвала

від 23.06.2020 по справі 826/2261/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 червня 2020 року

Київ

справа №826/2261/18

адміністративне провадження №К/9901/14061/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС) (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) (далі - ГУ ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) ГЕБЕРІТ ПЛАСТІКС ПРОДАКШН до ГУ ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

02.06.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019.

Касаційна скарга ГУ ДПС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329, пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019. На обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що вперше з касаційною скаргою звернувся в межах, встановленого нормами статті 329 КАС строку на касаційне оскарження. Однак, ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 касаційна скарга була повернута у зв`язку з тим, що касаційна скарга не містила підстав передбачених частиною четвертою статті 328 КАС для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу такого строку час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у будь-який час після спливу встановленого законом строку реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Відтак, вказані відповідачем обставини у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, не є підставою для поновлення процесуального строку.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс, КАС) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

В касаційній скарзі як підставу касаційного оскарження ГУ ДПС зазначає пункт 1 та пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС.

Відповідно до норм цих пунктів підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; та 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У разі, якщо підставою вказано пункт 4 частини другої статті 330 КАС судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС.

Системний аналіз вищенаведених положень КАС дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

ГУ ДПС у касаційній скарзі жодним чином не обґрунтовує таку підставу касаційного оскарження, як пункт 3 частини другої статті 330 КАС.

Так само, не вказує, якому висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відповідає оскаржувана постанова апеляційного суду і у якій постанові Верховного Суду та по якій справі цей висновок зроблено.

Посилання ГУ ДПС в касаційній скарзі на правову позицію Верховного Суду України в постанові від 21.10.2018 без зазначення справи, та застосування якої норми матеріального права вона стосується, не усуває недолік касаційної скарги.

Відтак, зазначені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.

Окрім того, частиною четвертої статті 330 КАС визначено, що до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.

Скаржник документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги до суду не надав.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.02.2018 відкрито провадження у цій адміністративній справі.

За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру (про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 20.07.2017 №0004921402, №0004941402, №0004951402 у загальному розмірі 5 980 985,00 грн) та немайнового характеру (про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2017 №0004931402 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 5219820,00 грн).

Абзацом першим частини третьої статті 6 Закону України №3674-VI встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, або фізичною особою- підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2018 встановлено у розмірі 1762,00 грн.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 42 040,00 грн (5 980 985 грн х 1,5%) + 1762,00 грн) х 200%).

Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого відповідач має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву, в якій вказати підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та докази на підтвердження таких обставин, уточнену касаційну скаргу, із зазначенням підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та документ про сплату судового збору у встановлених законом України №3674-VI порядку та розмірі.

Керуючись статями 248, 332, пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше ніж на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду