Рішення

від 23.06.2020 по справі 718/230/20

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №718/230/20

Провадження №2/718/79/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2020 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О., секретаря Савчук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кіцмань справу за позовом ОСОБА_1 до Кіцманської місцевої прокуратури про зняття арешту з майна, та за позовом третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги на предмет позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , інтереси яких представляє Ноцький Олександр Вікторович , до Кіцманської місцевої прокуратури про усунення перешкод в реалізації права власності на майно щляхом зняття арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача Кіцманської місцевої прокуратури про зняття арешту з майна, а саме, земельних ділянок кадастрові номери 7322580700:01:001:0093 та 7322588500:03:002:0351, належних на праві приватної власності ОСОБА_2 ; земельних ділянок кадастрові номери 722580700:01:001:0096 та 7322588500:03:002:0354, належних на праві приватної власності ОСОБА_3 ; земельних ділянок кадастрові номери 7322580700:01:001:0097 та 7322588500:03:002:0355, належних на праві приватної власності ОСОБА_4 ; земельних ділянок кадастрові номери 7322580700:01:001:0092 та 7322588500:03:002:0350, належних на праві приватної власності ОСОБА_5 ; земельних ділянок кадастрові номери 7322580700:01:001:0095 та 7322588500:03:002:0353, належних на праві приватної власності його батькові ОСОБА_7 , та земельних ділянок кадастрові номери 7322580700:01:001:0094 та № 7322588500:03:002:0352, належних ОСОБА_1 , шляхом зняття арешту, накладеного на них постановою слідчого прокуратури Кіцманського району Чернівецької області П`ятковського І.М. від 19.10.2009 року в рамках розслідування кримінальної справи № 0-099065.

Позовні вимоги мотивує тим, що у рамках кримінальної справи № 0-099065 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, постановою слідчого прокуратури Кіцманського району Чернівецької області П`ятковського І.М. від 19.10.2009 року, визнано речовими доказами та накладено арешт на вищевказані земельні ділянки.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько ОСОБА_7 помер, спадщину після смерті батька він прийняв, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.07.2019 року.

Вказує , що постановою старшого помічника прокурора Кіцманського району Чернівецької області від 29.12.2009 року кримінальну справу № 0-099065 в частині вчинення службовими особами Кіцманської РДА злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, закрито на підставі п.2 ст.6 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу злочину. У кримінальній справі № 0-099065 вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23.06.2010 року визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, ОСОБА_8 , однак питання про скасування арешту на земельні ділянки, накладеного постановою слідчого від 19.10.2009 року не було вирішено, а тому змушений звернутись до суду в порядку позовного провадження із позовом про зняття арешту з майна.

Враховуючи наведене просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвлою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01.06.2020 року залучено до участі у справі третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвлою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23.06.2020 року прийнято позовну заяву третіх осіб, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , інтереси яких представляє адвокат Ноцький О.В., до Кіцманської місцевої прокуратури про усунення перешкод в реалізації права власності на майно шляхом зняття арешту до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до Кіцманської місцевої прокуратури про зняття арешту з майна.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, однак скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо задоволення позовних вимог третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

Прокурор Кіцманської місцевої прокуратури Ройку А.В. в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, однак скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував щодо задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 та третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та їх представник Ноцький О.В. в судове засідання не зявилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, однак скерували до суду заяву про розгляд справи без їх участі, просили задоволити позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані сторонами у справі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

В судовому засіданні встановлено що, ухвалою слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05.11.2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного постановою слідчого прокуратури Кіцманського району Чернівецької області П`ятковського І.М. від 19.10.2009 року в рамках розслідування кримінальної справи № 0-099065 (а.с.6-7).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.07.2019 року власником земельної ділянки площею 0,7481 га, кадастровий номер 7322580700:01:001:0095, що розташована на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.8).

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Чернівецьким міським відділом ДРАЦС Головного ТУЮ у Чернівецькій області, серії НОМЕР_1 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с.9).

Згідно державних актів серії ЯЕ №361039 та серії ЯЕ №361038, виданих 23.09.2008 року, вбачється, що ОСОБА_1 являється власником земельних ділянок площею 0,32 га, кадастровий номер 7322580700:01:001:0094, та площею 0,74 га. кадастровий номер 7322588500:03:002:0352 (а.с.40,41).

Згідно державних актів серії ЯЕ №361043 та серії ЯЕ №361042, виданих 23.09.2008 року, вбачється, що ОСОБА_3 являється власником земельних ділянок площею 0,32 га, кадастровий номер 7322580700:01:001:0096, та площею 0,75 га, кадастровий номер 7322588500:03:002:0354 (а.с.42.43).

Згідно державних актів серії ЯЕ №361037 та серії ЯЕ №361036, виданих 23.09.2008 року, вбачється, що ОСОБА_2 являється власником земельних ділянок площею 0,32 га, кадастровий номер 7322580700:01:001:0093, та площею 0,74 га, кадастровий номер 7322588500:03:002:0351 (а.с.44-45).

Згідно державних актів серії ЯЕ №361035 та серії ЯЕ №361034, виданих 23.09.2008 року, вбачється, що ОСОБА_5 являється власником земельних ділянок площею 0,32 га, кадастровий номер 7322580700:01:001:0092, та площею 0,74 га, кадастровий номер 7322588500:03:002:0350 (а.с.46-47).

Згідно державних актів серії ЯЕ №361045 та серії ЯЕ №361069, виданих 23.09.2008 року, вбачється, що ОСОБА_4 являється власником земельних ділянок площею 0,32 га, кадастровий номер 7322580700:01:001:0097, та площею 0,98 га, кадастровий номер 7322588500:03:002:0355 (а.с.48-49).

Позивач ОСОБА_1 та треті особи, які заявили самостійні вимоги, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , просили звільнити з-під арешту земельні ділянки кадастрові номери яких 7322580700:01:001:0093 та 7322588500:03:002:0351, належні на праві приватної власності ОСОБА_2 , земельні ділянки кадастрові номери 722580700:01:001:0096 та 7322588500:03:002:0354, належні на праві приватної власності ОСОБА_3 , земельні ділянки кадастрові номери 7322580700:01:001:0097 та 7322588500:03:002:0355, належні на праві приватної власності ОСОБА_4 , земельні ділянки кадастрові номери 7322580700:01:001:0092 та 7322588500:03:002:0350, належні на праві приватної власності ОСОБА_5 , земельні ділянки кадастрові номери 7322580700:01:001:0095 та 7322588500:03:002:0353, належні на праві приватної власності батькові позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , та земельні ділянки кадастрові номери 7322580700:01:001:0094 та № 7322588500:03:002:0352, належні ОСОБА_1 , шляхом зняття арешту, накладеного на них постановою слідчого прокуратури Кіцманського району Чернівецької області П`ятковського І.М. від 19.10.2009 року в рамках розслідування кримінальної справи № 0-099065.

Як видно з позовної заяви і доданих до неї матеріалів, постановою слідчого прокуратури Кіцманського району Чернівецької області П`ятковського І.М. від 19.10.2009 року в межах кримінальної справи №0-099065 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, накладено арешт на майно, в тому числі на належні позивачу та третім особам земельні ділянки.

Постановою слідчого прокуратури Кіцманського району Чернівецької області П`ятковського І.М. від 29.12.2009 року кримінальну справу №0-099065 в частині вчинення службовими особами Кіцманської РДА злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, закрито на підставі п.2 ст.6 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу злочину.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.

Зокрема, відповідно до статті 126 КПК України 1960 року, чинного на час накладення слідчим арешту на майно позивача та третіх осіб, зазначений захід міг тимчасово застосовуватися слідчим або судом на період досудового слідства та/або судового розгляду для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Як було визначено в цій же статті, накладений на майно арешт мав бути скасований органом досудового слідства, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба. У разі закриття кримінальної справи постановою слідчого арешт майна згідно з частиною першою статті 214 КПК України 1960 року підлягав скасуванню на підставі цього ж процесуального рішення.

Згідно ст. 170 КПК України, нині чинного КПК України, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Зі змісту частини третьої статті 174 КПК України у разі закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування одночасно з винесенням відповідної постанови прокурор зобов`язаний скасувати арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Зазначена норма процесуального права є аналогічною наведеній у частині першій статті 214 КПК України 1960 року.

Із закриттям кримінального провадження (кримінальної справи) втрачається легітимна мета арешту майна як втручання у конвенційне право особи на мирне володіння ним - збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.

Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа правомірно розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення статті 3 Конституції України, статті 13 Конвенції є головним обов`язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Водночас способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття під час закриття кримінальної справи обов`язкового процесуального рішення про скасування арешту майна, в означеній ситуації кримінальний процесуальний закон не передбачає.

Під час розгляду справи суд керується тим, що арешт на майно позивача ОСОБА_1 та третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було накладено під час дії КПК України 1960 року за процедурою, встановленою цим нормативно-правовим актом.

Відповідно до пункту дев`ятого розділу ХІ Перехідні положення КПК України 2012 року арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Дана норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

З огляду на вказане, на правовідносини, пов`язані з вирішенням питання про припинення арешту майна позивача та третіх осіб, поширюються норми КПК України 1960 року.

Крім цього, у межах кримінальної справи, що розслідувалася, позивач ОСОБА_1 та треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не набули процесуального становища підозрюваного, обвинуваченого, а як власники майна чинним на той час кримінально-процесуальним законом не були наділені процесуальним правом ініціювати питання про звільнення його з-під арешту.

Із урахуванням викладеного, а також втрати чинності КПК України 1960 року, тривалого часу, що минув після закриття справи, істотних організаційних і кадрових змін, що в подальшому відбулися у правоохоронних органах, вирішення питання про припинення втручання у право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 шляхом звернення до слідчого або прокурора на підставі КПК України 1960 року очевидно не буде ефективним способом захисту порушеного права.

Інституту судового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час досудового розслідування КПК України 1960 року не містив. Прийняття судом рішення щодо арешту майна як засобу забезпечення цивільного позову та/або можливої конфіскації, з огляду на зміст пункту сьомого частини першої статті 253, пункту восьмого частини першої статті 324, частини тринадцятої статті 335 цього Кодексу передбачалося лише після прийняття рішення про призначення до судового розгляду та під час постановлення за результатами такого розгляду вироку у кримінальній справі, направленій до суду з обвинувальним висновком.

Проте кримінальну справу, в межах якої на майно позивача ОСОБА_1 та третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 накладено арешт, закрито на стадії досудового слідства, і до суду для розгляду по суті цю справу скеровано не було.

КПК України 1960 року , так само як і чинний КПК України, не передбачає застосування слідчим, слідчим суддею процесуальних норм у припиненій кримінальній справі. Таким чином, вирішення порушеного позивачем питання в порядку кримінального судочинства потребувало б відновлення кримінального провадження (кримінальної справи), яке закрито постановою органу досудового слідства у зв`язку з відсутністю складу злочину, тобто з реабілітуючої підстави

Позивач ОСОБА_1 та треті особи, що заявляють самостійні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 пред`являють позов не у зв`язку з завданням їм матеріальної шкоди обвинуваченим, а з підстави необґрунтованого обмеження їх права власності рішенням слідчого.

Із припиненням кримінальної справи арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали. Причому втрачається можливість застосування специфічного порядку скасування такого обтяження, зумовленого кримінальними процесуальними відносинами.

Із огляду на зазначене, будь-які публічно-правові процедури, які з тих чи інших причин не завершені до закриття кримінального провадження (кримінальної справи), з моменту такого закриття втрачають кримінальний процесуальний характер. Арешт майна у такому разі з заходу забезпечення кримінального провадження перетворюється на неправомірне обмеження права особи користуватися належним їй майном.

Водночас вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Відповідну правову позицію сформульовано Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2013 року № 6-26цс13. Підстав для відступу від цієї позиції суд не знаходить.

Згідно ст. 317 ч.1 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно вимог ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку із накладенням на земельні ділянки арешту, позивач ОСОБА_1 та треті особи, що заявляють самостійні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не можуть в повній мірі використовувати своє право власності на вказані земельні ділянки, оскільки позбавлені права розпоряджатися власністю та виникла необхідність в усуненні перешкоди у здійсненні права власності, шляхом зняття арешту.

Разом з тим, ні позивачем ОСОБА_1 , ані третіми особами, які заявили самостійні вимоги, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не надано доказу щодо права власності на земельну ділянку кадастровий номер якої №7322588500:03:002:0353.

Таким чином, дослідивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 набув право власності на земельні ділянки кадастрові номери яких № 7322580700:01:001:0095, № 7322580700:01:001:0094 та №7322588500:03:002:0352, а треті особи, що заявляють самостійні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 набули права власності на земельні ділянки кадастрові номери яких, №7322580700:01:001:0096, №7322588500:03:002:0354, №7322580700:01:001:0097, №7322588500:03:002:0355, №7322580700:01:001:0092, №7322588500:03:002:0350, №7322580700:01:001:0093, №7322588500:03:002:0351, у кримінальному провадженні № 0-099065 у рамках якого накладено арешт на вказані земельні ділянки, позивача та третіх осіб не визнано ні підозрюваними, ні обвинуваченими чи цивільними позивачами у кримінальній справі, а тому встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача та третіх осіб слід задовольнити частково .

Керуючись ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 4, 12, 13, 16, 317, 319, 328, 391 ЦК України, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 247, 263-265, 354 ЦПК України ,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кіцманської місцевої прокуратури про зняття арешту з майна - задовольнити частково.

Зняти арешт з майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме земельних ділянок:

-згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.07.2019 року земельної ділянки площею 0,7481 га., кадастровий номер 7322580700:01:001:0095, що розташована на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області;

-згідно державного акту серії ЯЕ № 361039 виданого 23.09.2008 року земельної ділянки площею 0,32 га. кадастровий номер 7322580700:01:001:0094, що розташована на території Білянської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області;

-згідно державного акту серії ЯЕ № 361038 виданого 23.09.2008 року, земельної ділянки площею 0,74 га. кадастровий номер 7322588500:03:002:0352, що розташована на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.

Позовні вимоги третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги на предмет позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , інтереси яких представляє Ноцький Олександр Вікторович , до Кіцманської місцевої прокуратури про усунення перешкод в реалізації права власності на майно щляхом зняття арешту задовольнити частково.

Зняти арешт з майна, що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме земельних ділянок:

-згідно державного акту серії ЯЕ № 361037 виданого 23.09.2008 року земельної ділянки площею 0,32 га. кадастровий номер 7322580700:01:001:0093, що розташована на території Білянської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області;

-згідно державного акту серії ЯЕ № 361036 виданого 23.09.2008 року земельної ділянки площею 0,74 га. кадастровий номер 7322588500:03:002:0351, що розташована на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області;

Зняти арешт з майна, що належить на праві власності ОСОБА_3 , а саме земельних ділянок:

-згідно державного акту серії ЯЕ № 361043 виданого 23.09.2008 року земельної ділянки площею 0,32 га. кадастровий номер 7322580700:01:001:0096, що розташована на території Білянської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.

-згідно державного акту серії ЯЕ № 361042 виданого 23.09.2008 року земельної ділянки площею 0,75 га. кадастровий номер 7322588500:03:002:0354, що розташована на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.

Зняти арешт з майна, що належить на праві власності ОСОБА_4 , а саме земельних ділянок:

-згідно державного акту серії ЯЕ № 361045 виданого 23.09.2008 року земельної ділянки площею 0,32 га. кадастровий номер 7322580700:01:001:0097, що розташована на території Білянської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.

-згідно державного акту серії ЯЕ № 349169 виданого 27.11.2008 року земельної ділянки площею 0,98 га. кадастровий номер 7322588500:03:002:0355, що розташована на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.

Зняти арешт з майна, що належить на праві власності ОСОБА_5 , а саме земельних ділянок:

-згідно державного акту серії ЯЕ № 361035 виданого 23.09.2008 року земельної ділянки площею 0,32 га. кадастровий номер 7322580700:01:001:0092, що розташована на території Білянської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.

-згідно державного акту серії ЯЕ № 361034 виданого 23.09.2008 року земельної ділянки площею 0,74 га. кадастровий номер 7322588500:03:002:0350, що розташована на території Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.

В задоволенні решти позовних вимог позивача ОСОБА_1 та вимог

третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги на предмет позову, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Вказаний строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) у відповідності до п.3, Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України.

Суддя Кіцманського

районного суду: Масюк Л.О.