Постанова

від 17.06.2020 по справі 910/18938/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2020 р. Справа№ 910/18938/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Поляк О.І.

при секретарі: Пересенчук Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Олексієнко Т.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Стітекс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.01.2020

у справі № 910/18938/19 (суддя - Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноблесс"

до Приватного підприємства "Стітекс"

про стягнення 1 804 799, 74 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ноблесс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Стітекс" про стягнення 1 804 799,74 грн заборгованості, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором відступлення прав вимоги від 03.11.2017.

Одночасно із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Ноблесс" було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просив суд вжити до Приватного підприємства "Стітекс" заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного підприємства "Стітекс", що знаходяться/розташовані на всіх відкритих рахунках або ті, які в майбутньому мають бути зараховані на відкриті розрахункові рахунки та грошові кошти, що мають знаходитися/розташовані на розрахункових рахунках, які в майбутньому будуть відкриті в межах ціни позову в сумі 1 804 799,74 грн.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 у справі № 910/18938/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноблесс" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково.

До вирішення спору у справі № 910/18938/19 по суті та набрання рішенням законної сили вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного підприємства "Стітекс", що обліковуються на будь-яких розрахункових рахунках Приватного підприємства "Стітекс", виявлених державним або приватним виконавцем, в межах ціни позову в сумі 1 804 799,74 грн.

Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що обраний позивачем захід спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухвалою першої інстанції, Приватне підприємство "Стітекс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 у справі № 910/18938/19 та відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноблесс" про вжиття заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що посилання позивача та суду першої інстанції на те, що сума позову для позивача є досить значною - взагалі не кореспондується з підставами для вжиття заходів забезпечення позову та не підтверджена доказами, наявними в матеріалах справи. Також апелянт зазначає, що ні до матеріалів справи, ані до заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову не додано доказів ухилення відповідача від виконання своїх зобов`язань. Також апелянт посилається на те, що рішення суду у справі № 910/2758/18, стороною якого був відповідач, не має жодного відношення до предмету спору у даній справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями, справу № 910/18938/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Смірнова Л.Г., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/18938/19 та призначено до розгляду на 18.03.2020.

25.02.2020 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

18.03.2020 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/18938/19 не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючої судді Дідиченко М.А. у відпустці.

На підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 № 239, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Також, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України було встановлено на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року.

З огляду на вказані обставини, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 учасникам справи було запропоновано подати до суду апеляційної інстанції заяви про розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Стітекс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 у справі № 910/18938/19 у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; у випадку не реалізації сторонами їхнього права на подачу відповідної заяви про розгляд справи за їхньої відсутності; про дату і час судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

14.04.2020 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про можливість розгляду апеляційної скарги без його представника. В той же час, позивачем відповідного клопотання заявлено не було.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 29.04.2020, у зв`язку з звільненням ОСОБА_1 09.04.2020 на підставі рішення Вищої ради правосуддя у відставку, для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/18938/19 сформовано колегію суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуючий суддя, судді Пономаренко Є.Ю., Поляк О.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Стітекс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 у справі № 910/18938/19 та призначено до розгляду на 03.06.2020.

У судовому засіданні 03.06.2020 було оголошено перерву до 17.06.2020.

Явка представників сторін

Представник позивача у судове засідання 17.06.2020 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи вказаний учасник справи був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом його представника на розписці про оголошення перерви.

Колегією суддів враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 № 239, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 було внесено зміни до постанови від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема, продовжено період карантину до 22 червня 2020 р.

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 з 11 травня 2020 р. послаблені карантинні обмеження, а саме дозволено здійснення професійної діяльності адвокатами та нотаріусами.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

А тому, враховуючи тимчасовий характер вжитих державою заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та пом`якшення карантинних заходів з 11 травня 2020 року, оскільки суди в період карантину не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача у судовому засіданні 17.06.2020.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 05.05.2020 у справі № 911/1634/19, від 15.05.2020 у справі № 17/32.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Предметом позову у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноблесс" до Приватного підприємства "Стітекс" про стягнення 1 804 799,74 грн заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором відступлення прав вимоги від 03.11.2017.

Подаючи заяву про застосування заходів забезпечення позову позивач вказує на те, станом на 20.12.2019 грошові кошти в розмірі 1 804 799,74 грн від відповідача не перераховані, що свідчить про ігнорування, неналежне та умисне невиконання зобов`язань з боку Приватного підприємства "Стітекс".

За твердженням позивача, сума позову є досить значною для заявника, а відповідач уникає виконання свого зобов`язання, тобто діє недобросовісно, а також приймаючи до уваги наявність судового рішення у справі №910/2758/18 про припинення зобов`язання відповідача за кредитним договором №15/01-КР-25/2012 від 28.09.2012, як боржника за грошовими зобов`язаннями, права та обов`язки за якими він отримав у результаті укладення цивільно-правових договорів, а також переведення боргу та відступлення прав вимоги за договорами, укладеними в тому числі з позивачем на суму 1 804 799,74 грн, є підстави вважати, що при невжитті заходів забезпечення позову виконання рішення буде ускладнено, а тому заявник вбачає необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного підприємства "Стітекс" в межах суми позову у розмірі 1 804 799,74 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому за змістом наведеної норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися об`єктів, належних до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі № 911/527/19).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити правомірність доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовує господарський суд, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких його вжито. Оцінку такої відповідності здійснює господарський суд, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накласти арешт, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів під час виконання у разі задоволення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб", за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як свідчать матеріали оскарження, предметом позову у справі № 910/18938/19 є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноблесс" до Приватного підприємства "Стітекс" про стягнення 1 804 799,74 грн заборгованості за договором відступлення прав вимоги від 03.11.2017. Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що застосування заходу до забезпечення позову, обраного судом першої інстанції, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов`язку з оплати ціни відступлення права вимоги за договором від 03.11.2017, ігноруванням надісланої на його адресу вимогу про оплату ціни відступлення, неповідомлення позивача про причини невиконання умов договору.

Колегією суддів враховано наявність судового рішення у справі № 910/2758/18 за позовом Приватного підприємства "Стітекс" до Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" про визнання зобов`язання за кредитним договором № 15/01-КР-25/2012 від 28.09.2012 припиненим.

Так, вказаним рішенням встановлено припинення зобов`язань Приватного підприємства "Стітекс" за кредитним договором № 15/01-КР-25/2012 від 28.09.2012 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі договорів про відступлення права вимоги за договорами банківського вкладу від 30.10.2017, від 03.11.2017, 04.11.2017, 06.11.2017, укладених у тому числі і з Товариством з обмеженою відповідальністю Ноблесс , стягнення заборгованості за яким і є предметом розгляду у даній справі.

Також, колегією суддів враховано інформацію з Державного реєстру прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що у Приватного підприємства "Стітекс" відсутнє у власності нерухоме майно, яке може бути використане для погашення заборгованості відповідача перед позивачем у випадку прийняття судового рішення про задоволення позову.

Більше того, заперечуючи проти накладення арешту у цій справі, відповідач не спростував підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми, а також відповідний висновок суду першої інстанції, та не зазначив, яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходиться на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми, порушує його права, не зазначив про наявність у нього на відкритих рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, про наявність іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості), що в сукупності свідчитимуть про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову.

А тому, враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку, що скаржник не спростував імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у цій справі про задоволення позову в разі невжиття заходу до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходиться на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах спірної суми.

Колегією суддів також враховано, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача не може спричини збитків останньому. Доказів протилежного апелянтом не надано.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.08.2019 у справі № 920/353/19, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Крім того, підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов`язаністю з позовною вимогою.

Статтею 136 ГПК України передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Тобто, за замістом частини 2 статті 136 ГПК України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звертається позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами. Судом першої інстанції під час розгляду заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову наведене також було враховано.

З огляду на викладене, у даному випадку колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти є адекватним способом захисту можливих порушень майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, з огляду на відсутність доказів наявності інших коштів чи іншого майна, яке є достатнім для задоволення вимог позивача у разі ухвалення рішення на його користь.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04.03.2020 у справі № 910/12117/19, від 14.02.2020 у справі № 916/662/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19, від 02.07.2019 у справі № 910/16944/18, від 14.08.2019 у справі № 910/3802/19, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

А тому, колегія суддів вважає, що при постановленні ухвали місцевий господарський суд надав оцінку обґрунтованості доводів позивача, встановив безпосередній зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позову (стягнення заборгованості за договором відступлення права вимоги), і вірно застосував статтю 136 ГПК України, обґрунтовано обрав захід до забезпечення позову, який відповідає пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України.

Вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді у разі задоволення позову. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У зв`язку з наведеним колегія суддів дійшла до висновку, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 року у справі № 910/18938/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав її його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Стітекс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 року у справі № 910/18938/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 року у справі № 910/18938/19 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/18938/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 22.06.2020

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

О.І. Поляк