Постанова

від 16.06.2020 по справі 910/3225/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2020 р. Справа№ 910/3225/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Пилип В.М.

відповідача - Мізунський А.І.

третя особа - Приходько І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на рішення Господарського суду м. Києва від 22.11.2019 р. (повне рішення складено 27.11.2019 р.)

у справі № 910/3225/19 (суддя - Мельник В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк"

про стягнення суми завданої шкоди у розмірі 31579,28 грн

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" звернулося з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення суми завданої шкоди у розмірі 31579,28 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що у зв`язку із протиправними діями з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які полягали у приховуванні документів кадрового діловодства щодо трудових відносин з ОСОБА_2 та ненадання відповідної інформації позивачеві, з останнього за рішенням суду було стягнуто 46738,85 грн заборгованості по заробітній платі і інших виплат, з яких реально стягнуто приватним виконавцем 31579,28 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.11.2019 р. у справі № 910/3225/19 позов Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що нормами чинного законодавства не передбачено, що саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов`язаний вчиняти дії щодо виплати колишнім працівникам неплатоспроможного банку заробітної плати, відтак у останнього відсутня будь-яка заборгованість по заробітній платі перед працівниками ПАТ Укрінбанк і обов`язок її відшкодування.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 р. апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі № 910/3225/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3225/19 та призначено її до розгляду на 31.03.2020 р.

До суду 27.03.2020 р. від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку із введенням на території України карантину через спалах коронавірусу.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1172/20 від 30.03.2020 р. у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3225/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/3225/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 р. у зв`язку із запровадженням на території України карантину розгляд даної справи призначено на 05.05.2020 р.

До суду 05.05.2020 р. представником відповідача подано заяву про перенесення розгляду справи у зв`язку з продовженням дії карантину до 11.05.2020 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 р. розгляд даної справи відкладено до 26.05.2020 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1540/20 від 25.05.2020 р. у зв`язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3225/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/3225/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 р. справу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та відкладено її розгляд до 16.06.2020 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 р. було залучено до участі у справі № 910/3225/19 Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

05.03.2018 р. Васильківським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення у справі № 362/431/17 за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (ПАТ "Укрінком") та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичної особи на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк", про звільнення, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та вихідної допомоги, яким позовні вимоги було задоволено та вирішено зобов`язати Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (ПАТ "Укрінком") звільнити ОСОБА_2 з посади шляхом видачі наказу про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України з 31 серпня 2016 року. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на користь ОСОБА_2 заборгованість в сумі 46738,85 грн з яких: всього заробітної плати 18285,72 грн, всього індексації 101,50 грн, компенсації за невикористану відпустку (9 днів) 3673,47 грн, вихідна допомога в розмірі тримісячного середнього заробітку 36000,00 грн (утримано 18% податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10450,92 грн, 1,5 % військового збору у розмірі 870,91 грн).

28.11.2018 р. Київський апеляційний суд залишив без змін рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2018 р.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2018 р. було встановлено, що своєю заявою від 09.09.2016 р. ОСОБА_2 звернулась до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" з проханням розірвати трудовий договір та звільнити її за власним бажанням з 12.09.2016 р., на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України повернути їй трудову книжку, виплатити всі належні їй нарахування по заробітній платі згідно з чинним законодавством. Вказана заява була отримана відповідачем 12.09.2016 р., що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Проте ця заява працівника була залишена без задоволення, що змусило ОСОБА_2 звернутися з позовом до суду для захисту своїх трудових прав.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

24.12.2015 р. правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних".

Також 24.12.2015 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

18.03.2016 р. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Укрінбанк" видано наказ № 683-к, яким з 21.03.2016 р. прийнято у ПАТ "Укрінбанк" на роботу за строковим трудовим договором ОСОБА_2 на посаду начальника відділу по роботі з кредитами регіональних підрозділів Управління по роботі з кредитами юридичних осіб Департаменту по роботі з кредитами юридичних та фізичних осіб.

Між сторонами було укладено строковий трудовий договір № 55 від 21.03.2016 р., строк дії якого закінчився 27.07.2016 р.

13.07.2016 р. набрала законної сили постанова Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/5325/16 від 29.04.2016 р., відповідно до якої визнано протиправними та скасовано постанови Правління Національного банку України № 934 від 24.12.2015 р. "Про віднесення ПАТ "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 239 від 24.12.2015 р. "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

У липні 2016 року на позачергових загальних зборах ПАТ Укрінбанк було перейменовано та змінено назву цього товриства на ПАТ Українська інноваційна компанія .

26.12.2016 р. ПАТ "Українська інноваційна компанія" звернулась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із листом № 1156/01 з проханням передати усі документи та інформацію щодо працівників банку, які були оформленні на роботу уповноваженою особою, проте відповідач такої інформації не надав.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, в зв`язку із протиправними діями з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виявилися в приховуванні документів кадрового діловодства щодо трудових відносин з ОСОБА_2 та ненадання відповідної інформації позивачу, з ПАТ Українська інноваційна компанія було, за рішенням суду, присуджено на користь працівника 46738,85 грн, з яких реально було стягнуто приватним виконавцем Приходьком Ю.М. 31579,28 грн, що підтверджується листом приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. за вих. № 01-30/456/201/Ів від 04.03.2019 р.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі умови як: неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вказаних умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Як було встановлено вище, 18.03.2016 р. саме уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Укрінбанк" було видано наказ № 683-к, яким було прийнято у банк на роботу за строковим трудовим договором з 21.03.2016 р. ОСОБА_2 .

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2018 р. встановлено порушення трудового законодавства щодо невиплати остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_2 .

Оскільки згідно з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 р. у справі № 826/5325/16 було визнано незаконною процедуру ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та, в свою чергу, відповідні рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в той період стосовно остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_2 , внаслідок чого такими діями заподіяно шкоду позивачу, позовна вимога ПАТ "Українська інноваційна компанія" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що нормами чинного законодавства не передбачено, що саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов`язаний вчиняти дії щодо виплати колишнім працівникам неплатоспроможного банку заробітної плати, колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку. Фонд має право залучати до своєї роботи інших осіб, оплата праці яких здійснюється за рахунок банку, що ліквідується, у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.

Як було встановлено вище, ОСОБА_2 була прийнята на роботу на підставі наказу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 683-к від 18.03.2016 р., при цьому позивач не був обізнаний про трудові правовідносини ОСОБА_2 в період ліквідації ПАТ Укрінбанк .

До того ж, згідно з постановою Окружного адміністративного м. Києва від 29.04.2016 р. у справі № 826/5325/16 було визнано протиправною та скасовано постанову правління Нацонального банку України № 934 від 24.12.2015 р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 239 від 24.12.2015 р. "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", що свідчить про незаконність початку процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та в подальшому протиправних рішень, які призвели до заподіяння шкоди позивачу щодо остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_2 .

Інші аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 22.11.2019 р. у справі № 910/3225/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд необхідно покласти на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.11.2019 р. у справі № 910/3225/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 22.11.2019 р. у справі № 910/3225/19.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покласти на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.06.2020 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко