Рішення

від 19.06.2020 по справі 911/1881/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2020 р. Справа № 911/1881/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства ІВР СПА (IVR SPA)

до: 1. Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області

2. Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області

про стягнення 43720,10 євро

за участю представників

позивача: Стусенко Ю.А. - адвокат, договір про надання правової допомоги від 04.09.2019;

відповідача 1: Домбровська В.О. - предст. за довір. від 11.06.2020;

відповідача 2: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Акціонерне товариство ІВР СПА (IVR SPA) (далі - позивач) з позовом до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - відповідач 1, Києво-Святошинський РВ ДВС ГТУЮ у Київській області) та Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі - відповідач 2, ГУ ДКСУ у Київській області), в якому просить суд стягнути з Державного бюджету України на свою користь відшкодування шкоди в розмірі 43720,10 євро, завданої Києво-Святошинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

В обгрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що в ході примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2015 у справі № 911/2350/15 на підставі наказу від 18.08.2015 № 911/2350/15 у зведеному виконавчому провадженні № 48844814 Києво-Святошинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області незаконно перераховано до Державного бюджету України грошові кошти в сумі 1033031,56 грн, які стягнуто на користь Акціонерного товариства ІВР СПА рішенням Господарського суду Київської області від 03.08.2015 у справі № 911/2350/15.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 16.09.2019.

Зазначеною ухвалою витребувано від Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області належним чином засвідчені копії:

- розпорядження державного виконавця Казанцева Д.О. № 48593205 за жовтень 2017 року про перерахування в дохід державного бюджету грошових коштів в сумі 1033031,56 грн, стягнутих на користь АТ IVR SPA при примусовому виконанні виконавчого документа № 911/2350/15 від 18.08.2015;

- постанови про закінчення зведеного виконавчого провадження № 48844814 щодо боржника - ТОВ Завод енергетичного обладнання Дан (ідентифікаційний код 23242734).

На подання витребуваних судом доказів Києво-Святошинському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області встановлено строк - до 13.09.2019.

Через канцелярію Господарського суду Київської області 26.09.2019 відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи, зокрема, що позивач не надав жодних підтверджень того, що відповідач 1 володів інформацією по рахункам, на які необхідно здійснити перерахування коштів за виконаним рішенням суду у справі № 911/2350/15. Також відповідач 2 вважає, що позивачем безпідставно застосовано норми ст. ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України, оскільки позивач не довів завдано йому шкоду саме незаконними діями відповідача 1.

Крім того відповідач 2 зазначає, що відповідно до п. 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

За твердженнями відповідача 2, органи Державної казначейської служби України не приймають участі у процесі стягнення податків, зборів та інших доходів, оскільки відповідно до ст. 45 Бюджетного кодексу України саме на органи стягнення (органи, які контролюють справляння надходжень бюджету) покладено обов`язок забезпечувати своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства України.

Відповідач 2 зауважує, що рахунок № 3111156700356, на який було перераховано відповідачем 1 кошти, що стягнуті за рішенням суду у справі № 911/2350/15, відкритий у Києво-Святошинському управлінні Державної казначейської служби України Київської області, контролюючим органом якого є - Державна фіскальна служба України.

Через канцелярію господарського суду Київської області 16.10.2019 позивач подав відповідь на відзив, в якій, крім іншого, зазначається, що незаконність дій відповідача 1 встановлено ухвалою господарського суду Київської області від 05.01.2017 у справі № 911/2350/15, а також незаконність таких дій, на думку позивача, підтверджується наданими ним доказами про відсутність у відповідача 1 правових підстав здійснювати продаж стягнутих на користь позивача коштів в євро за національну валюту та застосовувати ч. 4 ст. 47 та п. 14 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження і перераховувати у жовтні 2017 року належні позивачу кошти в Державний бюджет України, всупереч вимогам ч. 3 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження . Таким чином, позивач вважає, що завдана позивачу незаконними діями відповідача 1 шкода в розмірі 47082,05 євро підлягає стягненню на користь позивача за рахунок Державного бюджету України на підставі ст. ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України.

Також позивач зазначив, що пояснення відповідача 2 щодо Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів не мають відношення до даної справи, адже шкода, заподіяна юридичним особам незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади та його посадовими особами, при здійсненні ними свої повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів на підставі ст. ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України, а не шляхом застосування норм та положень вказаного Порядку. За твердженнями позивача, такої ж позиції щодо незастосування вимог Порядку до повернення позивачу спірних коштів, незаконно перерахованих відповідачем 1, притримується також Головне управління ДФС у Київській області.

З метою вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підготовче засідання неодноразово відкладалось, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, про що 30.09.2019 судом постановлено ухвалу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2019 зупинено провадження у справі № 911/1881/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 242/4741/16-ц.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2020 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 30.03.2020.

Слід зазначити, що у зв`язку з реформуванням системи органів примусового виконання та органів державної виконавчої служби, зміною підпорядкування та найменування відділів державної виконавчої служби станом на час судового провадження у справі правонаступником відповідача 1 - Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області є Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Києво-Святошинський РВ ДВС ЦМРУ Мін`юсту).

Ухвалою суду від 18.03.2020 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання призначене на 30.03.2020 не відбудеться. Про дату, час і місце розгляду справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні учасників справи вирішено повідомити ухвалою суду.

Ухвалою суду від 29.04.2020 підготовче засідання призначено на 15.05.2020.

На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 15.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.05.2020.

Розгляд справи по суті неодноразово відкладався.

Станом на момент розгляду справи по суті відповідач 1 відзив на позовну заяву та витребуваних ухвалою суду від 05.08.2019 доказів не подав, натомість через канцелярію суду 12.06.2020 від Києво-Святошинського РВ ДВС ЦМРУ Мін`юсту надійшли пояснення по справі, які за своїм змістом є запереченнями проти позову.

За приписами ст. 165 ГПК України заперечення проти позову викладаються відповідачем у відзиві.

Відповідно до статті 178 ГПК України У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з положеннями ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд зазначає, що подані відповідачем 1 пояснення, які містять заперечення проти позову, подані на стадії судового розгляду справи по суті, з пропуском встановленого судом строку, без обгрунтування причин неможливості їх подання у такий строк, залучаються до матеріалів справи, проте підлягають залишенню без розгляду.

Відповідач 2 явку уповноваженого представника в судове засідання для розгляду справи по суті не забезпечив, будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру на адресу суду не направив.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів. Представники сторін виступили з заключним словом, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

19.06.2020, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року до Господарського суду Київської області звернулась Компанія ІВР С.П.А. з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод енергетичного обладнання Дан про стягнення 45667 євро, з яких: 42994,70 євро за поставлений згідно контракту № 1 IVR-DAN від 26.04.2012 товар, 1946,90 євро неустойки у формі штрафу та 725,40 євро 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.08.2015 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Завод енергетичного обладнання Дан на користь Акціонерного товариства IVR SPA (Компанія ІВР С.П.А. ) 42994,70 євро боргу за поставлений згідно контракту № 1 IVR-DAN від 26.04.2012 товар, що по курсу НБУ станом на 03.08.2015 (1 євро = 23,169615 грн) складає 996170,65 грн, 725,40 євро 3% річних, що по курсу НБУ станом на 03.08.2015 (1 євро = 23,169615 грн) складає 16807,24 грн та 20053,67 грн судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

На примусове виконання вказаного рішення 18.08.2015 Господарським судом Київської області видано відповідний наказ.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції від 03.09.2015 відкрито виконавче провадження № 48593205 з виконання наказу № 911/2350/15 виданого 18.08.2015 Господарським судом Київської області, про стягнення заборгованості в загальній сумі боргу 1033031,56 грн.

Постановою державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції від 24.09.2015 об`єднано виконавче провадження № 48593205 з примусового виконання наказу № 911/2350/15, виданого 18.08.2015 Господарським судом Київської області, до зведеного виконавчого провадження № 48844814, яке веде ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції.

Києво-Святошинський РВ ДВС 11.11.2015 звернувся до AT Артем-Банк з платіжною вимогою № 2058/12 про списання з ТОВ Завод енергетичного обладнання ДАН 47082,05 євро, вказавши в графі Призначення платежу , зокрема, що іноземна валюта підлягає продажу на Міжбанківському валютному ринку України за національну валюту згідно ст. 53 Закону України Про виконавче провадження .

Вказана сума боргу в розмірі 47082,05 євро була фактично стягнута 12.11.2015 з валютного рахунку боржника № 2600711122901 в АТ Артем-Банк та конвертована у гривню.

Розпорядженням № 48844814/12 від 18.11.2015, затвердженим начальником вказаного відділу ДВС, вирішено конвертовані після стягнення 1033031,56 грн заборгованості на користь AT IVR SPA перерахувати за відповідними реквізитами: P.iva 06829530960, bank:UNICREDIT, branch adress: Viale Varallo, 35-13010, BORGOSESSIA (Vc) Italy, IBAN: НОМЕР_1, Account: 000500084718, BIC/SVIFT: UNCRIT2VBGS.

Як зауважив позивач, станом на день фактичного стягнення грошових коштів - 12.11.2015 сума 1033031,56 грн була еквівалентом 42372 євро 09 євроцентів (за офіційним курсом гривні до євро 24,38, установленим НБУ). Однак в період з 2015 по 2017 роки будь-які грошові кошти на вказаний рахунок АТ IVR SPA в рамках виконання зазначеного судового рішення не надходили.

У зв`язку з цим, у грудні 2016 року представник АТ IVR SPA звернувся до Господарського суду Київської області із скаргою на бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.01.2017 скаргу АТ IVR SPA (Компанія ІВР С.П.А. ) в частині вимог про оскарження бездіяльності Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області, начальника ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, державного виконавця, виконуючого обов`язки начальника та заступника начальника Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області, визнання бездіяльності незаконною та протиправною, про зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Міщенко Л.М. Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області, в.о. начальника Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Макшанцевої Г.О., Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області та в.о. начальника Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Пустільнік Л.П., заступника начальника, допущену ними станом на 09.11.2016 при примусовому виконанні рішення від 18.08.2015 № 911/2350/15 Господарського суду Київської області, згідно з наказом Господарського суду Київської області про примусове виконання рішення від 18.08.2015 № 911/2350/15 у зведеному виконавчому провадженні ЗВП № 48844814 Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, у якому знаходиться виконавче провадження № 48593205, що полягає, у тому числі, у наступному: у неперерахуванні в євро у встановленому порядку стягнутих на виконання рішення від 18.08.2015 № 911/2350/15 Господарського суду Київської області, згідно з наказом Господарського суду Київської області про примусове виконання рішення від 18.08.2015 № 911/2350/15 зведеного виконавчого провадження ЗВП № 48844814 Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції грошових сум, після купівлі відповідної валюти - євро, і перерахування їх на валютний рахунок Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, на визначений стягувачем - АТ IVR SPA (Компанія ІВР С.П.А. ) належний йому рахунок в установі банку, про що було вказаним стягувачем зазначено у заяві поданій до ВДВС Києво-Святошинського РУЮ № б/н від 28.08.2015 підписані представником вищевказаного стягувача - Варухою Андрієм Володимировичем , про що свідчить штамп ВДВС Києво-Святошинського РУЮ про прийняття 28.08.2015 на цій заяві стягувача, згідно з наступними банківськими реквізитами:

IVR SPA

P.iva 06829530960

Bank:UNICREDIT

Branch Adress: Viale Varallo, 35-13010

BORGOSESSIA (Vc) - Italy, IBAN: НОМЕР_1

Account: 000500084718

BIC/SVIFT: UNCRIT2VBGS.

Копія вказаної ухвали отримана Києво-Святошинським РВ ДВС ГТУЮ у Київській області 13.01.2017 за вх. № 290, про що свідчить штамп відділу на першій сторінці копії ухвали.

Зі слів позивача, за наявною не підтвердженою інформацією, 31.10.2017 Києво-Святошинський РВ ДВС ГТУЮ у Київській області перерахував вказані вище грошові кошти в сумі 1033031,56 грн до державного бюджету як не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Позивач стверджує, що кошти були зараховані до Державного бюджету України за такими реквізитами:

р/р: 31115129700356 в ГУ ДКСУ в Київській області; МФО: 821018;

одержувач: УДКСУ у Києво-Святошинському районі (код 38010937).

Суд ухвалою від 05.09.2018 витребовував від Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області належним чином засвідчені копію розпорядження державного виконавця Казанцева Д.О. № 48593205 за жовтень 2017 року про перерахування в дохід державного бюджету грошових коштів в сумі 1033031,56 грн., стягнутих на користь АТ IVR SPA при примусовому виконанні виконавчого документа № 911/2350/15 від 18.08.2015, проте відповідач 1 відповідного доказу не подав, причини неможливості його неподання суду не пояснив.

У матеріалах справи міститься копія листа Головного управління ДФС у Київській області № 10785/9/10-36-17-00-13 від 26.03.2019, у якому зазначається, що згідно з платіжним дорученням від 31.10.2017 № 745 Києво-Святошинським РВ ДВС ГТУЮ у Київській області до Державного бюджету зараховано на КБК 31010100 Кошти від реалізації скарбів, які є пам`ятками історії та культури, майна, одержаного державою в порядку спадкування чи дарування кошти в сумі 1033031,56 грн. В призначенні платежу зазначено, що вказано суму стягнено з ТОВ ЗЕО Дан на користь УДКСУ у Києво-Святошинському районі згідно ВД № 911/2350/15 від 18.08.2015 Господарського суду Київської області.

Заступником начальника Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області 15.12.2017 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 48593205 з примусового виконання наказу № 911/2350/15, виданого 18.08.2015 Господарським судом Київської області, у зв`язку із стягненням з боржника боргу та збору виконавчого провадження у повному обсязі відповідно до квитанції від 12.11.2015.

Звертаючись до суду з даним позовом, AT IVR SPA зазначає, що станом на 25.07.2019 грошові кошти, стягнуті судом з боржника та фактично списані з рахунку боржника у повному обсязі в іноземній валюті - стягувачу не надійшли, з огляду на що позивач вважає, що Києво-Святошинський РВ ДВС ГТУЮ у Київській області своїми діями завдав AT IVR SPA шкоди в розмірі 43720,10 євро.

Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Спеціальною нормою, яка регулює порядок відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, є ст. 1173 Цивільного кодексу України, яка визначає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Стаття 1174 Цивільного кодексу України також визначає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ст. 174 Цивільного кодексу України держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.

Отже саме держава як самостійний учасник цивільних відносин несе відповідальність за шкоду, завдану неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних органів та їх посадових і службових осіб.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факт неправомірних дій чи бездіяльності цього органу, його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою.

В даному випадку доказом неправомірних дій державного виконавця є ухвала Господарського суду Київської області від 05.01.2017, яка набрала законної сили, у справі № 911/2350/15, якою встановлено неправомірною бездіяльність органу державної виконавчої служби що полягала у у неперерахуванні в євро у встановленому порядку стягнутих на виконання рішення від 18.08.2015 № 911/2350/15 Господарського суду Київської області, згідно з наказом Господарського суду Київської області про примусове виконання рішення від 18.08.2015 № 911/2350/15 зведеного виконавчого провадження ЗВП № 48844814 Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції грошових сум, після купівлі відповідної валюти - євро, і перерахування їх на валютний рахунок Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, на визначений стягувачем - АТ IVR SPA (Компанія ІВР С.П.А. ) належний йому рахунок в установі банку, про що було вказаним стягувачем зазначено у заяві поданій до ВДВС Києво-Святошинського РУЮ № б/н від 28.08.2015 підписані представником вищевказаного стягувача - Варухою Андрієм Володимировичем , про що свідчить штамп ВДВС Києво-Святошинського РУЮ про прийняття 28.08.2015 на цій заяві стягувача.

Внаслідок незаконних дій державного виконавця стягувач не отримав кошти у сумі 43720,10 євро на виконання рішення у справі № 911/2350/15, які в подальшому безпідставно перераховано до Державного бюджету. У зв`язку з цим наявний прямий причинний зв`язок між неправомірними діями державного виконавця та завданою позивачу шкодою у вигляді не отриманих коштів у сумі 43720,10 євро.

При цьому суд зауважує, що починаючи з 13.01.2017 Києво-Святошинському РВ ДВС було достеменно відомо про необхідність перерахування грошових коштів саме в євро на рахунок стягувача AT IVR SPA , а банківські реквізити товариства були відомі з 28.08.2015, що встановлено ухвалою Господарського суду Київської області від 05.01.2017 у справі № 911/2350/15.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV (в редакції чинній станом на листопад 2015 року) у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

У статті 53 Закону № 606-XIV закріплено особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 2, ст. 170 Цивільного кодексу України боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин, яка через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, набуває та здійснює свої цивільні права та обов`язки.

При цьому в господарському процесі відповідно до ч. 4ст. 56 ГПК України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Під час вирішення спору судом також враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, стосовно того, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган, що можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства.

Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05.06.2012 № 4901-VI, яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

При розгляді даної справи судом встановлена наявність всіх передбачених законом підстав для відшкодування шкоди позивачу за рахунок держави, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню судом у повному обсязі, шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми 43720,10 євро в рахунок відшкодування шкоди, завданої відповідачем 1.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. На підставі вказаної норми позивачем судовий збір не сплачувався.

Враховуючи, що судовий збір за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, не справляється в силу вимог зазначеного Закону, відповідно підстав для його стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету немає.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства IVR SPA (податковий код і реєстраційний номер: 06829530960, Via Brughiera ІІІ, 1 Localita Piano Rosa 28010 Boca (No) Italy) грошові кошти в розмірі 43720 (сорок три тисячі сімсот двадцять) євро 10 євроцентів у рахунок відшкодування шкоди, завданої Києво-Святошинським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, буд. 86; код ЄДРПОУ 34903037).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 26.06.2020.

Суддя О.В. Щоткін