Постанова

від 16.06.2020 по справі 904/1221/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/1221/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Трофімова Д. Ю. (адвокат),

відповідача - Стребкової О. А. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2019 (суддя Петренко Н. Е.) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2020 (судді: Подобєд І. М. (головуючий), Широбокова Л. П., Орєшкіна Е. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімія"

до Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області

про визнання договорів оренди землі поновленими.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімія" (далі - ТОВ "Агрохімія"; Товариство) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області (далі - Рада), в якій (з урахуванням уточненої позовної заяви від 02.07.2019) просить визнати протиправними та скасувати рішення Ради VІІ скликання №715-39/VІІ, №716-39/VІІ, №717-39/VІІ, №718-39/VІІ, прийняті 15.03.2019 на тридцять дев`ятій сесії, визнати за Товариством переважне право на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі щодо земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Ради площею 125,1259 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0028, площею 18,4685 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0029, площею 16,4702 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0030, площею 341,2173 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0048; визнати укладеними між Радою та Товариством додаткові угоди до договорів оренди: від 18.03.2009 № 040913801193, від 18.03.2009 № 040913801195, від 18.03.2009 № 040913801194, від 18.003.2009 № 040913801196.

2. Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на ті обставини, що позивач належним чином виконував умови зазначених договорів оренди земельних ділянок, тому у нього виникло переважне право перед іншими суб`єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди. Проте Рада, не маючи на меті самостійно використовувати спірні земельні ділянки, передати їх в оренду на більш вигідних умовах, приймаючи оспорювані рішення, порушила переважне право позивача на укладення договору. Також позивач зазначив, що він, як орендар, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договорів оренди, належно виконує свої обов`язки за договорами.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2019 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2019 змінено шляхом виключення з його резолютивної частини з тексту додаткових угод до договорів оренди земельної ділянки від 09.02.2009 слова "Виконавчий комітет"; у решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2019 залишено без змін.

5. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2020 стягнуто з Ради на користь Товариства 15 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції; у задоволенні клопотання Ради про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн відмовлено у повному обсязі.

6. Судові рішення мотивовано тим, що приймаючи оспорювані рішення щодо не поновлення договорів оренди Радою не було враховано положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а також не було розглянуто заяви позивача про поновлення договору та не мотивовано причин такого не поновлення (з урахуванням належного виконання позивачем зобов`язань за договорами оренди), цим було порушено права позивача на поновлення договору оренди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі Рада просить скасувати повністю рішення і постанову, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, закрити провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення Ради VІІ скликання №715-39/VІІ, №716-39/VІІ, №717-39/VІІ, №718-39/VІІ, прийняті 15.03.2019 на тридцять дев`ятій сесії.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, скаржник зазначає про те, що формулювання позовних вимог, які було задоволено судом першої інстанції та залишено без змін судом апеляційної інстанції, включає в себе одночасне поєднання як підстав, передбачених частинами 1-5, так і частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", одночасне застосування яких є неможливим.

При цьому Рада посилається на неврахування судом апеляційної інстанції викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц і постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 908/1164/17 правового висновку щодо застосування частин 1-5 і частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", механізм застосування яких є різним за правовою природою.

Також скаржник наголошує, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.

Водночас скаржник зазначив про порушення господарськими судами норм процесуального законодавства, оскільки суди не вивчили основні аргументи відповідача щодо застосування норм матеріального права та наявну практику Верховного Суду, а також щодо законності прийняття рішень Радою.

Узагальнені доводи інших учасників справи

9. У відзиві на подану касаційну скаргу ТОВ "Агрохімія" просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Розгляд справи

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2020, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ради (подана 06.03.2020 через Центральний апеляційний господарський суд) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2020 у справі № 904/1221/19 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 26.05.2020.

Ухвалою від 26.05.2020 Верховний Суд відклав розгляд скарги на 16.06.2020, оскільки 25.05.2020 на адресу Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Агрохімія" про відкладення розгляду справи.

Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 904/1221/19 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи, з метою забезпечення своєчасного судового захисту з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19".

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11. На підставі розпорядження П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі - П`ятихатська РДА) від 24.01.2009 № 41-р-09, між Товариством (орендар) та П`ятихатьскою РДА (орендодавець) укладено такі договори:

1. Договір оренди землі від 09.02.2009, за умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 125,1259 га, у тому числі 125,1259 ріллі, кадастровий номер 1224555600:02:001:0028 (пункт 2). Договір зареєстровано у Жовтоводському відділі ДРФ ДП "Центр ДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.03.2009 № 040913801193. 04.03.2011 до цього договору укладено додаткову угоду № 1, якою було змінено грошову оцінку земельної ділянки і розмір орендної плати.

2. Договір оренди землі від 09.02.2009, за умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 18,4685 га, у тому числі 18,4685 ріллі, кадастровий номер 1224555600:02:001:0029 (пункт 2). Договір зареєстровано у Жовтоводському відділі ДРФ ДП "Центр ДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.03.2009 № 040913801195. 04.03.2011 до цього договору укладено додаткову угоду № 1, якою було змінено грошову оцінку земельної ділянки і розмір орендної плати.

3. Договір оренди землі від 09.02.2009, за умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 16,4702 га, у тому числі 16,4702 ріллі, кадастровий номер 1224555600:02:001:0030 (пункт 2). Договір зареєстровано у Жовтоводському відділі ДРФ ДП "Центр ДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.03.2009 № 040913801194. 04.03.2011 до цього договору укладено додаткову угоду № 1, якою було змінено грошову оцінку земельної ділянки та розмір орендної плати.

4. Договір оренди землі від 09.02.2009, за умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 346,3173 га, у тому числі 346,3173 ріллі, кадастровий номер 1224555600:02:001:0031 (пункт 2). Договір зареєстровано у Жовтоводському відділі ДРФ ДП "Центр ДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.03.2009 № 040913801196. 04.03.2011 до цього договору укладено додаткову угоду № 1, якою було змінено грошову оцінку земельної ділянки та розмір орендної плати. 05.11.2012 до цього договору також укладено додаткову угоду № 2, якою сторони внесли зміни до пункту 2 договору та виклали його зміст у такій редакції: "В оренду передається земельна ділянка загальною площею 341,2173 га, у тому числі 341,2173 ріллі, кадастровий номер земельної ділянки: 1224555600:02:001:0048". Додаткова угода № 2 до договору зареєстрована у Жовтоводському відділі ДРФ ДП "Центр ДЗК" 18.03.2009 за № 040913801196. Також, додатковою угодою від 05.11.2012 № 2 сторони внесли зміни до пунктів 5, 9 договору, в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

12. За умовами пункту 8 зазначених договорів встановлено, що договір укладено на 10 (десять) років з урахуванням ротації культур згідно з додатком до договору. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

13. Пунктом 18 договорів передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у семиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

14. Згідно з пунктами 39 зазначених договорів оренди землі, ці договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

15. Таким чином, суди попередніх інстанцій установили, що всі зазначені договори оренди землі від 09.02.2009 набрали чинності 18.03.2009 та відповідно, припинили свою дію 18.03.2019.

16. Зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині зміни орендодавця не вносились.

17. Відповідно до статті 1.1.2. Статуту Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади, 12.08.2016 Радою та Холодіївською сільською радою П`ятихатського району Дніпропетровської області прийнято рішення про утворення Територіальної громади.

Відповідно до статті 1.1.4. Статуту Лихівська селищна об`єднана територіальна громада має єдиний представницький орган - Раду.

18. Зазначені земельні ділянки передані в комунальну власність Лихівської об`єднаної територіальної громади.

19. З метою продовження строку дії зазначених договорів позивач звернувся з листом від 20.07.2018 № 89 до голови Ради (отримано 14.09.2018) з проханням розглянути питання на продовження дії договорів оренди земельних ділянок (кадастровий номер 1224555600:02:001:0028; кадастровий номер 1224555600:02:001:0029; кадастровий номер 1224555600:02:001:0030; кадастровий номер 1224555600:02:001:0031), а також повідомив, що договори оренди були укладені між ним та П`ятихатською РДА.

Відповідь Ради на зазначений лист до матеріалів справи не надано.

20. 17.12.2018 позивач звертався до П`ятихатської РДА із листами від 17.12.2018 вих. № 17/12-18/3, № 17/12-18/4, № 17/12-18/9, в яких повідомив про свій намір скористатися переважним правом на поновлення зазначених договорів оренди.

Водночас позивач звертався до П`ятихатської РДА з листами від 17.12.2018 вих. № 17/12-18/7, №17/12-18/5, №17/12-18/2, №17/12-18/8, в яких просив надати інформацію щодо виконання умов договору оренди стосовно означених земельних ділянок з боку ТОВ "Агрохімія", а також надання (в разі наявності) копій документів (а саме акти про вчинення порушення використання земельної ділянки, рішення суду), які підтверджують порушення виконання умов договору.

Усі зазначені листи П`ятихатська РДА отримала 18.12.2018.

21. Також 17.12.2018 позивач звернувся із запитом від 17.12.2018 № 17/12-18/1 про надання публічної інформації до голови Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади з проханням надати перелік питань, які будуть розглянуті на черговій сесії Лихівської селищної територіальної громади, яка відбудеться 21.12.2018 та з проханням повідомити яким чином та якими засобами масової інформації порядок денний вказаної сесії був оприлюднений відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування".

Зазначений лист отриманий Радою 18.12.2018.

22. 09.01.2019 з метою продовження строку дії зазначених договорів оренди землі, позивач направив на адресу Лихівської об`єднаної селищної територіальної громади з дотриманням строку, передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі", листи-повідомлення без номеру та без дати, до кожного з яких додано три екземпляра проектів додаткових угоди про поновлення договорів оренди землі зі строком дії 25 років на земельні ділянки (кадастровий номер 1224555600:02:001:0028; кадастровий номер 1224555600:02:001:0029; кадастровий номер 1224555600:02:001:0030; кадастровий номер 1224555600:02:001:0048).

На всі зазначені листи отримані Радою 14.09.2018 та П`ятихатською РДА 18.12.2018 позивач уперше отримав відповідь 22.01.2019.

А саме, 22.01.2019 Рада повідомила ТОВ "Агрохімія", що в єдиному реєстрі юридичних осіб відсутня Лихівська об`єднана селищна територіальна громада; в наданих документах відсутній договір оренди земельної ділянки; в наданих документах відсутній проект додаткової угоди, подані документи належним чином, не завірені; перелічені питання ТОВ "Агрохімія" відносяться згідно зі статтю 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції Ради. Також, позивача було повідомлено, що сесія Ради не має змоги виходити за межі поставлених питань, у зв`язку з чим позивачу було рекомендовано сформулювати питання, які необхідно розглянути на сесії Ради, скласти новий пакет завірених належним чином документів та звернутися до Ради.

23. 11.02.2019, з метою продовження строку дії вищезазначених договорів оренди землі, позивач повторно на адресу Ради з дотриманням строку, передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі", подав листи-повідомлення без номеру та без дати, до кожного з яких додав три екземпляри проектів додаткових угоди про продовження строку дії означених договорів оренди.

24. 15.03.2019 позивач звернувся до голови Ради із заявою без номеру та без дати про невідповідність проектів рішень Ради вимогам законодавства України, в якій позивач зазначив, що 14.02.2019 на сайті Лихівської селищної об`єднаної громади опубліковані проекти рішень щодо відмови ТОВ "Агрохімія" в продовженні терміну договорів оренди земель. В заяві зазначалося, що зазначені проекти містять підстави, які не відповідають чинному законодавству України та не можуть бути винесені на розгляд сесії, оскільки в проектах підставою відмови є висновок депутатської комісії "з метою залучення додаткових коштів для розвитку Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади, шляхом визначення орендаря на конкурсних засадах", що не відповідає вимогам стаття 33 Закону України "Про оренду землі".

Також в зазначеній заяві, позивач вказував про своє переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк та на порушення Радою вимог статті 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в України засобами масової інформації", що полягає в не оприлюдненні проектів рішень та розпорядження про скликання сесії в офіційних друкованих виданнях, оскільки висвітлення цієї інформації на Інтернет ресурсі не є легітимним, у зв`язку з тим, що регламентом Ради не зазначено порядок оприлюднення саме на сайті за вказаним Інтернет ресурсом.

Зазначену заяву Рада залишила без розгляду.

25. 15.03.2019 Рада (39 сесія VII скликання) прийняла рішення № 715-39/VІІ, № 716-39/VІІ, № 717-39/VІІ, № 718-39/ VІІ "Про розгляд звернення ТОВ "Агрохімія" про надання згоди на продовження договору оренди землі від 09 лютого 2019 року", згідно з якими Рада, розглянувши звернення ТОВ "Агрохімія" про надання згоди на продовження договорів оренди землі від 09.02.2019, керуючись статтями 32, 33, 34 Закону України "Про оренду землі", статтями 12, 134 Земельного кодексу України, статтею 288 Податкового кодексу України, статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", пунктом 36 договорів оренди землі від 09.02.2009, укладених П`ятихатською РДА, з метою залучення додаткових коштів для розвитку Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади, шляхом визначення орендаря на конкурсних засадах, розглянувши пропозиції ТОВ "Агрохімія", враховуючи висновок постійної комісії селищної ради з фінансово-економічних питань та бюджету, питань з прав людини, законності, депутатської діяльності та етики, вирішила відмовити ТОВ "Агрохімія" в надані згоди на продовження дії договорів оренди земельних ділянок (кадастрові номери 122455600:02:001:0028, 122455600:02:001:0029, 122455600:02:001:0030, 122455600:02:001:0031), укладених 09.02.2009 з П`ятихатською РДА; зазначені рішення та листи-повідомлення про відмову в продовженні договору оренди землі в п`ятиденний термін вирішено направити ТОВ "Агрохімія"; оприлюднити зазначені рішення відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації"; ТОВ "Агрохімія" повернути земельні ділянки її власнику в семиденний термін з дати отримання листів-повідомлень про відмову в продовженні договорів оренди землі.

26. 22.03.2019 Рада направила на адресу ТОВ "Агрохімія" повідомлення з вимогою в семиденний термін з дня отримання цього листа прибути до відділу житлово-комунального господарства, транспорту, благоустрою, містобудування, архітектури, земельних відносин та комунальної власності виконавчого комітету Ради для оформлення передачі зазначених земельних ділянок разом із відповідними копіями рішень Ради.

27. Позивач вказує, що зазначені рішення Ради він отримав 28.03.2019.

28. За твердженням позивача, він належним чином виконував свої зобов`язання за договорами оренди землі від 09.02.2009 (кадастрові номери: 1224555600:02:001:0028; 1224555600:02:001:0029; 1224555600:02:001:0030; 1224555600:02:001:0031) та, як наслідок, у нього виникло переважне право на продовження дії договору оренди землі.

29. Також позивач вказує, що на теперішній час, продовжує користуватися зазначеними земельними ділянками, сплачував і продовжує своєчасно сплачувати орендну плату за землю, надає відповідним органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

30. Стосовно земельної ділянки площею 346,3173 га позивач окремо зазначив, що наразі правильним кадастровим номером цієї земельної ділянки є не 1224555600:02:001:0031, а інший - 1224555600:02:001:0048, як це обумовлено в додатковій угоді № 2 до договору оренди землі від 09.02.2009.

31. Судом також установлено, що за інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку за станом на 16.04.2019 суб`єктом права власності на земельні ділянки:

- з кадастровим номером 1224555600:02:001:0028 площею 125,1259 га,

- з кадастровим номером 1224555600:02:001:0029 площею 18,4685 га,

- з кадастровим номером 1224555600:02:001:0030 площею 16,4702 га,

є Рада, а за ТОВ "Агрохімія" зареєстровано право оренди землі.

32. За інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 16.04.2019 суб`єктом права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1224555600:02:001:0031, також є Рада, однак інформація про суб`єкта речового права на цю земельну ділянку відсутня.

33. За даними з державного публічного кадастру України (скріншот) відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1224555600:02:001:0048 відсутні.

34. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, кадастровий номер 1224555600:02:001:0048, є державною власністю та належить на праві власності державі в особі П`ятихатської РДА (код ЄДРПОУ 04052366), а земельна ділянка, кадастровий номер 1224555600:02:001:0031, є комунальною власністю та належить Раді.

35. За інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку - земельна ділянка, кадастровий номер 1224555600:02:001:0031, є власністю Ради.

36. Також, відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку - відомості про земельну ділянку кадастровий номер 1224555600:02:001:0048 відсутні.

37. Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом від 13.09.2019 №19-4-0.221-6896/2-19 повідомило позивача про таке.

38. На земельну ділянку, кадастровий номер 1224555600:02:001:0031, площею 346,3173 га 18.03.2009 зареєстровано договір оренди між П`ятихатської РДА та ТОВ "Агрохімія" строком на 10 років, внесено відомості до Державного реєстру земель та відкрито поземельну книгу.

39. Відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 1224555600:02:001:0031, перенесено з державного реєстру земель до Державного земельного кадастру автоматично.

40. За результатами проведення інвентаризації зазначеної земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою, яка затверджена розпорядженням голови П`ятихатської РДА від 17.10.2012 № 524-р-12, сформована земельна ділянка, кадастровий номер 1224555600:02:001:0048.

41. При витребуванні земельної частки (паю) 17.10.2014 шляхом поділу кадастрового номеру 1224555600:02:001:0048 було здійснено державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 1224555600:02:001:0052 та 1224555600:02:001:0040 (пай). При цьому кадастровий номер 1224555600:02:001:0048 набув статус архівного.

42. У порядку інформаційної взаємодії органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру та органу державної реєстрації прав, затвердженому Постановою КМУ від 22.02.2012 № 118 "Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав", до відділу у П`ятихатському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області інформація щодо реєстрації речових прав на земельну ділянку, кадастровий номер 1224555600:02:001:0052, не надходила.

43. Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.06.2018 № 4-2206/15-187-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" та акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельну ділянку, кадастровий номер 1224555600:02:001:0031, було передано до Лихівської об`єднаної територіальної громади.

Позиція Верховного Суду

44. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права , Верховний Суд вважає, що касаційна скарга має бути задоволена частково з таких підстав.

45. За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

46. Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Зокрема статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

47. Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 3 статті 19 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній до 16.01.2020) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

48. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Правову позицію щодо розмежування зазначених підстав поновлення договору оренди землі наведено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та у постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

49. Відповідно до частин 1- 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

50. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

51. Як установили суди попередніх інстанцій, звертаючись із позовом до відповідача позивач обрав одним із способів захисту своїх майнових прав вимогу про визнання протиправним рішення відповідача, яке є актом органу місцевого самоврядування індивідуальної дії, внаслідок неправомірного прийняття якого було фактично припинено його переважне право на поновлення договору оренди на новий строк.

52. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

53. За змістом частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

54. Як визначено статтею 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

55. Частиною 13 статті 20 ГПК України передбачено, що вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

56. Спір матиме приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

57. Рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися у порядку цивільного або господарського судочинства.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, наведеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17, від 19.06.2018 у справі № 916/1979/13.

58. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні ними владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

59. Публічно правовий спір має особливий суб`єктивний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясувати, у зв`язку із чим виник спір, за захистом яких прав особа звернулась до суду.

60. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Такий висновок ґрунтується насамперед на правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, відображених у її постановах від 16.05.2018 у справі № 337/2535/2017, від 12.12.2018 у справі № 826/8687/16, від 10.04.2019 у справі № 826/3620/17.

61. При вирішенні питання про розмежування компетенції суддів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень) є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

62. Враховуючи викладене, Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про необхідність вирішення цього спору у порядку господарського судочинства, оскільки вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого щодо позивача, в якого з цього рішення припинилися певні права та виникли відповідні обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, та відхиляє протилежні доводи скаржника, викладені у пункті 8 цієї постанови.

63. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

64. За змістом положень частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

65. Водночас, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, оспорювані рішення відповідача містять посилання лише на мету відмови позивачеві в подовженні строку дії договорів оренди - залучення додаткових коштів для розвитку Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади, шляхом визначення орендаря на конкурсних засадах.

66. Частина 1 статті 134 Земельного кодексу України встановлює, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до абзацу 22 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.

67. Отже, за встановлених судами попередніх інстанцій обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо доведеності факту протиправності оспорюваних рішень відповідача, зокрема як таких, що суперечать наведеним положенням статті 134 Земельного кодексу України та статті 33 Закону України "Про оренду землі".

68. Також предметом позову у справі, що розглядається, є вимога Товариства про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк у запропонованій позивачем редакції із посиланням на положення частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

69. Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається.

70. Поновлення договору оренди землі у порядку, передбаченому частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", шляхом укладення додаткової угоди про поновлення такого договору здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття таким органом окремого рішення про поновлення договору оренди землі щодо земель державної або комунальної власності.

Відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №917/410/18, від 20.02.2018 у справі№904/6537/17 тощо.

71. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

72. У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк.

73. Договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

Аналогічну правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

74. Судом першої інстанції встановлено, що позивач продовжив користуватися земельними ділянками після закінчення строку дії договорів оренди землі від 09.02.2009 із внесеними змінами, а відповідач протягом одного місяця після їх закінчення не направив позивачу листа-повідомлення про заперечення стосовно поновлення цих договорів, окрім тих, що безпосередньо пов`язані з прийняттям Радою до закінчення дії договорів оренди неправомірних рішень щодо розгляду заяв позивач, поданих у порядку передбаченому частинами 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

75. Отже, з урахуванням викладеного Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк у запропонованій позивачем редакції.

Аргументи скаржника, викладені у пункті 8 цієї постанови, є помилковими, оскільки вимога Товариства про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк у запропонованій позивачем редакції заявлена із посиланням лише на положення частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а рішення судів попередніх інстанцій прийняті з урахуванням правової позиції Верховного Суду.

76. Разом з тим касаційна інстанція не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовної вимоги про визнання за Товариством переважного права на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі щодо земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Ради площею 125,1259 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0028, площею 18,4685 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0029, площею 16,4702 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0030, площею 341,2173 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0048 з огляду на таке.

77. Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

78. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

79. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

80. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

81. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ звернув увагу на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

82. Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

83. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

84. Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

85. Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

86. Колегія суддів зазначає, що належним і ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання за Товариством переважного права на поновлення за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису закону про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 15.01.2019 у справі № 922/1464/18 та від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17).

87. При цьому суди попередніх інстанцій помилково не врахували того, що позивач у межах розгляду цієї справи вже отримав ефективний захист своїх порушених прав шляхом задоволення вимоги про визнання укладеними додаткових угод про поновлення договорів оренди від 09.02.2009.

88. Отже, колегія суддів не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі, зокрема, у частині позовної вимоги про визнання за Товариством переважного права на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі щодо земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Ради площею 125,1259 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0028, площею 18,4685 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0029, площею 16,4702 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0030, площею 341,2173 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0048. Такий висновок не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.

89. У разі, коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з`ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим, висновки суду першої та апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.

90. З огляду на те, що судами попередніх інстанцій достатньо повно встановлено фактичні обставини справи, однак при розгляді та задоволенні позовної вимоги про визнання за Товариством переважного права на поновлення допущено неправильне застосування норм матеріального права, Верховний Суд вбачає підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволення зазначеної позовної вимоги та ухвалення нового рішення про відмову в цій частині позову.

Водночас у решті позовних вимог (про визнання протиправними та скасування рішень Ради VІІ скликання № 715-39/VІІ, № 716-39/VІІ, № 717-39/VІІ, № 718-39/VІІ, прийнятих 15.03.2019 на тридцять дев`ятій сесії, визнання укладеними між Радою та Товариством додаткових угод до договорів оренди: від 18.03.2009 № 040913801193, від 18.03.2009 № 040913801195, від 18.03.2009 № 040913801194, від 18.003.2009 № 040913801196), суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог, що виключає підстави для скасування судових рішень у відповідній частині.

91. В свою чергу касаційна інстанція погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами позивача в частині обґрунтованості позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Ради і визнання укладеними між Радою та Товариством додаткових угод.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

92. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

93. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

94. За змістом частин 1 та 3 статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

95. За наведених обставин, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі не відповідають положенням статті 152 ЗК України, статей 15, 16 ЦК України, статті 33 Закону України "Про оренду землі" та статей 86, 236, 269, 282 ГПК України.

96. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних і правових підстав позову і заперечень на них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасного висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині визнання за Товариством переважного права на поновлення, як наслідок, оскаржувані рішення та постанову в цій частині ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

97. У свою чергу, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних і правових підстав позову і заперечень на них, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Ради VІІ скликання № 715-39/VІІ, № 716-39/VІІ, № 717-39/VІІ, № 718-39/VІІ, прийнятих 15.03.2019 на тридцять дев`ятій сесії, визнання укладеними між Радою та Товариством додаткових угод до договорів оренди: від 18.03.2009 № 040913801193, від 18.03.2009 № 040913801195, від 18.03.2009 № 040913801194, від 18.003.2009 № 040913801196, як наслідок, прийняв обґрунтоване і законне судове рішення в цій частині позову.

98. Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, а також допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково - скасувати рішення та постанову в частині задоволення позовної вимоги про визнання за Товариством переважного права на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі щодо земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Ради площею 125,1259 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0028, площею 18,4685 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0029, площею 16,4702 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0030, площею 341,2173 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0048 і ухвалити нове рішення про відмову в цій частині позову. При цьому в частині задоволення решти позовних вимог оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін.

Розподіл судових витрат

99. За змістом частини 14 статті 129 та підпунктів "б", "в" пункту 4 частини 1 статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначаються новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

100. Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд зазначає таке.

Як убачається із матеріалів справи ТОВ "Агрохімія" подано до суду касаційної інстанції відзив, у якому зазначено, що орієнтовний розрахунок судових витрат пов`язаних з розглядом справи у суді касаційної інстанції складається з витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000 грн із залученням копії акта про надання правової допомоги від 29.04.2020 та рахунку-фактури від 29.04.2020 № 3 на суму 20 000 грн.

Водночас до Суду від Ради надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу з посиланням на те, що надані позивачем документи не є належними доказами, що підтверджують витрати на правничу допомогу, а тому відшкодуванню не підлягають.

Так, у доданій до відзиву копії акта про надання правової допомоги від 29.04.2020 зазначено: "Підготовка та подання до Верховного суду України у складі Касаційного господарського суду відзиву на касаційну скаргу у справі 904/1212/18", у той час як Верховний Суд у межах цього провадження розглянув справу № 904/1212/19. Крім того, датою надання послуг за змістом цього акта зазначено 29.04.2019, що також не може стосуватися цієї справи, оскільки касаційне провадження у справі, що розглядається було відкрито 13.04.2020.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що позивач не надав належних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/1212/19, а тому у задоволенні заяви ТОВ "Агрохімія" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції необхідно відмовити.

У задоволенні клопотання Ради про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд відмовляє, оскільки часткова відмова у задоволенні позову зумовлена не відсутністю вини відповідача, а через обрання позивачем неефективного способу захисту щодо позовної вимоги про визнання за ТОВ "Агрохімія" переважного права на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2020 у справі № 904/1221/19 скасувати в частині задоволення позовної вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімія" переважного права на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі щодо земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області площею 125,1259 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0028, площею 18,4685 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0029, площею 16,4702 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0030, площею 341,2173 га кадастровий номер 1224555600:02:001:0048.

Ухвалити у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначеної позовної вимоги.

У решті постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2020 у справі № 904/1221/19 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімія" (51911, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. М. Лисенка, буд. 12, кв. 9, ідентифікаційний код 30740569) на користь Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області (52120, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, селище міського типу Лихівка, вул. Центральна, буд. 3, ідентифікаційний код 04338523) 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімія" (51911, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. М. Лисенка, буд. 12, кв. 9, ідентифікаційний код 30740569) на користь Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області (52120, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, селище міського типу Лихівка, вул. Центральна, буд. 3, ідентифікаційний код 04338523) 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков