Рішення

від 18.06.2020 по справі 520/11242/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/11242/15-ц

Провадження № 2/947/696/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О. ,

за участю : секретаря судового засідання Нефедової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранс Україна , Приватного акціонерного товариства Страхової компанії Статус , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад вимог і заперечень (аргументів) учасників справи

Позивач просить суд стягнути солідарно з ТОВ Автотранс Україна , ПАТ Страхова компанія Статус , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 256 000 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 71 441 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в наслідок дорожньо-транспортної пригоди 22.10.2013 року позивачу були спричинені тілесні ушкодження , яки відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Вироком суду встановлена вина водія ОСОБА_4 у даному ДТП , та визначено що він , керуючи пасажирським автобусом , який належить на праві власності ОСОБА_2 , під час виконання трудових відносин з ТОВ Автотранс України не надав дорогу пішоходу ОСОБА_1 яка переходила дорогу по пішохідному переходу н зелений сигнал світлофору. Позивач вважає що внаслідок ДТП вона отримала матеріальну шкоду у вигляді понесених судових витрат під час розслідування та розгляду кримінальної справи та витрат на лікування, а крім того їй була завдано моральну шкоду у вигляді больового шоку, ушкодженням здоров`я та додаткових зусиль на поновлення свого душевного та фізичного стану, та розмір якої визначений експертом. Враховуючи що до ДТП причетні сам водій, власник транспортного засобу , організація у трудових відносинах з якої під час ДТП знаходився водій і страхова компанія, яка застрахувала цивільну відповідальність перед третіми особами джерело підвищеної безпеки, позивач та її представник просять стягнути моральну і матеріальну шкоду зі всіх відповідачів.

Представник відповідача ТОВ Автотранс Україна заперечував проти стягнення моральної шкоди у повному обсязі у зв`язку із її недоведеністю та матеріальної шкоду, так як обов`язок сплати страхового відшкодування законодавцем покладено на страхову компанію.

Відповідач ОСОБА_3 також заперечував проти стягнення моральної шкоди у повному обсязі у зв`язку із її недоведеністю та матеріальної шкоду, так як обов`язок сплати страхового відшкодування законодавцем покладено на страхову компанію.

Відповідачі ПАТ Страхова Компанія Статус та ОСОБА_2 у судові засідання не з`являлись, заяв та клопотань не надавали, повідомлялись про час і місце розгляду справи згідно вимог ст.. 128-131 Цивільного процесуального кодексу України.

2. Процесуальні дії у справі

Позов подано до суду 13.08.2015 року ( т.1 а/с 2 ) зі сплатою судового збору у розмірі 2000 грн. (т1 а/с 1).

Ухвалою суду від 21.08.2015 року відкрите провадження по справі (а/с 53).

20.10.2015 року представник позивача надав до суду уточнені позовні вимоги ( т.1 а/с 66).

06.11.2015 року надійшло заперечення на позовну заяву від представника ТОВ Автотранс Україна) ( т1 а/с 70).

16.12.2015 року надійшло заперечення проти позову від ОСОБА_3 ( т.1 а/с 113).

Ухвалою суду від 16.12.2015 року повернуто судовий збір помилково сплачений позивачем при подачі позовної заяви ( т.1 а/с 129).

Ухвалою суду від 16.12.2015 року задоволено клопотання представника позивача про розшук відповідача ПАТ СК Статус та зупинено провадження по справі (т.1 а/с 125).

Ухвалою суду від 09.03.2016 року поновлення провадження у справі у зв`язку із надходженням відомостей про ПАТ СК Статус ( т.1 а/с 138).

29.06.2016 року від представника позивача надійшла уточнена позовна заява ( т.1 а/с 159).

У з візку із роз`ясненням суду про судову практику з розгляду справ по стягненню шкоди заподіяної внаслідок ДТП представником позивача 19.12.2016 року подана уточнена позовна заява ( т.1 а/с 191).

У зв`язку із тим, що ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.06.2017 року скасована ухвала апеляційного суду Одеській області від 16.04.2015 року щодо залишення без змін вироку щодо ОСОБА_3 та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції ухвалою суду від 05.10.2017 року зупинено провадження по цивільної справі до розгляду апеляційним судом Одеській області апеляційної скарги, поданої ОСОБА_3 на вирок Іллічівського міського суду Одеській області від 16.02.2015 року ( т.1 а/с 226).

Ухвалою суду від 24.09.2018 року поновлення провадження по справі у зв`язку із тим, що ухвалою апеляційного суду Одеській області вирок суду залишено без змін ( т.1 а/с 235 ).

12.11.2018 року ухвалою суду залишено без розгляду позовна заява ОСОБА_1 у зв`язку із неявкою до судових засідань позивача та її представника ( т.1 а/с 251 ).

11.07.2019 року постановою Одеського апеляційного суду ухвала від 12.11.2018 року була скасована та справа повернута до суду першої інстанції для продовження розгляду ( т.2 а/с 46).

Ухвалою суду від 14.08.2019 року цивільна справа прийнята до розгляду та призначено підготовче судове засідання ( т.2 а/с 52).

Під час підготовчого засідання 16.01.2020 року суд, за участю представника позивача, закрив підготовче судове засідання із призначення цивільної справи до розгляду по суті ( т.2 а/с 90).

3. Фактичні обставини, встановлені судом та оцінка доказів

Як встановлено у судовому засіданні 22.10.2013 року приблизно о 13:50 годин ОСОБА_3 , керуючи пасажирським автобусом БАЗ-ОА 79.14, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Данченко в м. Чорноморськ ( колишній Іллічівськ ) Одеської області повертаючи на вул. Перемоги у напрямку зеленої стрілки ввімкненої в додаткової секції світлофору не надав дорогу пішоходу ОСОБА_1 , яка переходила дорогу по пішохідному переходу на зелений сигнал світлофору і скоїв наїзд на пішоходу спричинивши ушкодження у вигляді забою м`яких тканин стороневої області голови зліва закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, забою м`яких тканин правого ліктьового суглобу, подряпин обох кистей, забою м`яких тканин з великими подряпинами зовнішньої поверхні верхньої і середньої треті правої гомілки, зовнішньої поверхні правого гомілкового суглобу і внутрішньої поверхні лівого гомілковостопного суглобу, гематоми задньої поверхні нижньої треті лівого стегна з переходом на наколінний суглоб і обидві гомілки із яких забій м1яких тканин з великою подряпиною лівої гомілки ускладнився розвитком великої гематоми, що спричинило тривалість розладу здоров`я на строк вище 21 дня і по даному критерію, згідно правил п. 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Вироком Іллічівського районного суду Одеської області 16.02.2015 року по справі 3 510/3072/14к , яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області 27.03.2018 року, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ч.1 ст. 268 КК України та звільнено від відбуття призначено покарання з випробуванням терміном 2 роки по вищевикладеним обставинам.

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Сторонами визнається що на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 виконував трудові обов`язки щодо перевезення пасажирів, яки були укладені з ТОВ Автотранс Україна та транспортному засобі яки належить на праві власності ОСОБА_5 та знаходився згідно договору оренди у користуванні ТОВ Автотранс Україна , а тому відповідно до вимог ч.1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню під час розгляду справи.

Відповідно до полісу №АВ/9811304 укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ СК Статус 06.11.2012 року та діючого до 06.11.2013 року відповідальність за шкоду заподіяну третім особам джерелом підвищеної небезпеки автобусом БАЗ-ОА 79.14, реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована у розмірі 100 000 за шкоду заподіяну життю і здоров`ю і 50 000 за шкоду заподіяну майну, із визначенням розміру франшизи у 510 грн. ( т.1 а/с 9).

4. Норми права , якими врегульовані спірні правовідносини

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Правовідносини пов`язані із відшкодуванням шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди джерелом підвищеної безпеки врегульовані Цивільним кодексом України ( далі ЦК).

Частинами першою та другою статті 16 ЦК визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Шкода, завдана фізичної особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону ( ч.1 ст. 1177 ЦК).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових ) обов`язків ( ч.1 ст. 1172 ЦК ).

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим ( ч.1 ст. 1190 ЦК ).

Згідно ч.1-3 ст. 1195 ЦК фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. . У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) ( ст. 1194 ЦК).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, при розгляді справи 755/18006/15-ц вказав на те, що існує виключна правова проблема, яку необхідно вирішити для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Суд констатував, що спрямовування судової практики шляхом неврахування наявності договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності при вирішенні питання про відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою відповідальність відповідно до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , нівелює існування цього правового інституту як такого.

У постанові від 04 липня 2018 року по справі 755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України Про страхування , шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відтак, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Таким чином у випадку, якщо особа, яка винна у заподіянні шкоди внаслідок ДТП, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, то у потерпілої сторони виникає право звернення про стягнення лише суми відшкодування, яка перевищує розмір страхового відшкодування.

Відповідно до матеріалів справи Страхова компанія Статус не виключена з реєстру юридичних осіб, а сам факт відсутність відповіді на звернення потерпілої особи, та виключення страховика із членів МТСБУ не є підставою для звільнення страхової компанії від виконання своїх зобов`язань.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України врегульовані Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , 2005 року ( далі Закон).

Так ст.4 Закону визначене, що Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність

яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи ( п.22.1 ст. 22 Закону ).

Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю ( ст. 26-1 Закону).

Згідно п.52.5 ст. 52 Закону страховик, членство (у тому числі повне) якого в МТСБУ припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4„Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті ( ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України )

Крім того, згідно з ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить. Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд бере до уваги конкретні обставини справи, розмір та характер заподіяної шкоди, виходячи з характеру правопорушення, а також враховує вимоги розумності та справедливості.

5. Обґрунтування мотивів рішення суду с оцінкою аргументів сторін

Предметом розгляду даної справи є стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної майну та здоров`ю потерпілої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

При розгляді позовних вимог суд виходить з наступного.

Відшкодування шкоди завданої каліцтвом та іншим ушкодженням здоров`я , яке врегульовано ст. 1195 ЦК, передбачає механізм визначення розміру шкоди, яка підлягає стягненню у випадку заподіяння шкоди фізичної особі у вигляді ушкодження здоров`я: у випадку коли особа не працювала виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка на 2013 рік складала 1280 грн., та з урахуванням розміру за рік розмір відшкодування встановлює 15360 грн.

Крім того з аналізу наданих матеріалів справи та документів пов`язаних із витратами на лікування: придбання ліків та проведення медичних досліджень суд вважає доведеними додаткові витрати у розмірі 6361, 69 грн., а всього доведеним и такими що потребують стягнення як матеріальна шкода завдана внаслідок ДТП суд вважає 21721, 69 грн.

Суд не приймає як матеріальну шкоду витрати на професійну правничу допомогу понесені під час розгляду кримінального провадження , так як зазначені витрати відносяться до судових витрат і підлягають стягненню у інший спосіб передбачений для розподілу судових витрат.

Також судом вважається недоведеним факт пошкодження під час ДТП яке сталось 22.10.2013 року речей у вигляді будівельних матеріалів на суму 430,50 грн., яки були придбані потерпілою 03.09.2013 року ( згідно наданої накладної ) та яки начебто були при неї під час зіткнення.

Що стосується моральної шкоди суд оцінює експертний висновок Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №4н від 25.02.2014 року ( т1 а/с 10) згідно якого орієнтовані межі розміру відшкодування грошової компенсації за спричинені моральні страждання потерпілої особі за фактом ДТП, якій спричинені середнього ступеня тілесні ушкодження ставлять 107,5 - 215 мінімальних заробітних плат у сукупності із іншими матеріалами справи як доказ, який має суттєве значення та підтверджує факт що у результаті ДТП у особи, яка отримала тілесні ушкодження середнього ступеня, було порушено звичайний рівень життєдіяльність у вигляді обмеження оптимальної життєвої діяльність і на соціальному і на психологічному рівнях, з виникненням надлишкових перешкод у вигляді негативних змін здоров`я та необхідності їх подолання наявна моральна шкода, однак при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує поняття розумності та справедливості у вражає доведеним розмір моральної шкоду у розмірі 50 000 гривень.

Що стосується питання з кого саме слід стягувати матеріальну та морально шкоду суд вважає недоведеним вимоги про наявність підстав для солідарного стягнення шкоди і всіх відповідачів, так як відсутні докази спільної діяльності водія, власника транспортного засобу, транспортної компанії та страхової компанії у спричиненні шкоди, а тому у солідарному відшкодуванні слід відмовити.

Враховуючи що власник транспортного засобу, який у передбачений законом спосіб передав автобус в оренду транспортної компанії і не має безпосереднього відношення до дорожньо-транспортної пригоди суд приходить до висновку про недоведеність наявності у діях ( бездіяльності ) ОСОБА_2 вини у ДТП а тому у позовних вимогах до нього слід відмовити.

Водій ОСОБА_3 як особа безпосередньо винна у матеріальної і моральної шкоди під час ДТП знаходився та безпосередньо виконував свої обов`язки по трудової угоді із транспортної компанією тому за шкоду, яку вин причинив слів стягувати саме із цієї компанії згідно вимог ст. 1172 ЦК.

Встановлений судом факт того, що на момент ДТП автобус як джерело підвищеної небезпеки було застраховано, матеріальну та морально шкоду у відповідності до ст. 1194 ЦК та правових висновків Великої Палати Верховного Суду, яки у відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК повинні враховуватись судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, слід стягувати із страхової компанії у межах страхового відшкодування.

В даному випадку межі страхового відшкодування матеріальної шкоди завданої здоров`ю визначені для страхувальника - Приватного акціонерного товариства Страхової компанії Статус згідно поліса №АВ НОМЕР_2 9811304 від 06.11.2012 року зазначені у розмірі 100 000 гривень, із франшизою у 510 грн., а тому зі страхової компанії слід стягнути матеріальну шкоду , за виключенням розміру франшизи, у розмірі 21221,69 грн, а розмір франшизи 510 грн. стягується з Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранс Україна як юридичної особи яка несе відповідальність за шкоду завдану її працівником.

У відповідності до вимог законодавства розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з Страхової компанії обмежена 5% від суми страхового відшкодування, тому 5 000 грн. як частина моральної шкоди слід стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхової компанії Статус а залишок у розмірі 45 000 грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранс Україна як юридичної особи яка несе відповідальність за шкоду завдану її працівником.

6.Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК ).

В даному випадку документально підтвердженим є судові витрати які поніс позивач у вигляді витрат на оплату проведення експертно-психологічного дослідження науково-теоретичного характеру встановлення розміру компенсації спричинених моральних страждань у розмірі 1125,60 грн., яки підлягають стягненню в рівних частках із відповідачів Приватного акціонерного товариства Страхової компанії Статус та Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранс Україна .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( паспорт серія НОМЕР_3 , номер НОМЕР_4 , виданий Іллічівськім РВ УМВС України в Одеській області 23.12.2009 року, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранс Україна ( код ЄДРПОУ 32792741, місце реєстрації: 65121, м. Одеса, проспект М. Жукова, 4 , кв. 101-А ), Приватного акціонерного товариства Страхової компанії Статус ( код ЄДРПОУ 31201694, місце реєстрації: 36003, Полтавська область, місто Полтава, вул. Фрунзе 225/ Ветеринарна 22), ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( місце проживання: АДРЕСА_3 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 22.10.2013 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Приватного акціонерного товариства Страхової компанії Статус ( код ЄДРПОУ 31201694 ) матеріальну шкоду у розмірі 21221 ( двадцять одна тисяча двісті двадцять одна ) гривня 69 копійок та моральна шкода у розмірі 5000 ( п`ять тисяч ) гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранс Україна ( код ЄДРПОУ 32792741 ) розмір франшизи у розмірі 510 ( п`ятсот десять ) гривень та моральну шкоду у розмірі 45 400 ( сорок п`ять тисяч чотириста ) гривень.

Стягнути в рівних частках з Приватного акціонерного товариства Страхової компанії Статус ( код ЄДРПОУ 31201694 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранс Україна ( код ЄДРПОУ 32792741 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 125,60 грн.

Відмовити у задоволені солідарного стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне ршення виготовлено судом 26.06.2020.

Суддя Луняченко В. О.