Постанова

від 24.06.2020 по справі 1.380.2019.004525

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004525 пров. № А/857/3899/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Кушнерика М. П., Ніколіна В. В.,

з участю секретаря судового засідання - Ратушної М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.004525 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТР-Транс" до Львівської митниці ДФС, треті особи: ОСОБА_1 , приватне підприємство "ТРАНС КОМ" про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови,-

суддя в 1-й інстанції - Сподарик Н. І.,

час ухвалення рішення - 19.12.2019 року,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складення повного тексту рішення - 29.12.2019 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТР-Транс" звернулося в суд з позовом до відповідача - Львівської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про визначення коду товару від 05 липня 2019 року № КТ-UA209000-0244-2019 та картку відмови № UA209190/2019/00900 від 07 серпня 2019 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару від 05 липня 2019 року № КТ-UA209000-0244-2019. Визнано протиправним та скасовано картку відмови № UA 209190/2019/00900 від 07 серпня 2019 року. Стягнуто з Львівської митниці ДФС України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТР-Транс» судовий збір у розмірі 3842,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що митним органом встановлено порушення щодо визначення коду товару - шасі-рами вантажного автомобіля марки MAN 8.150, 1993 року випуску і прийнято рішення про визначення коду товару від 05 липня 2019 року № КТ-UA 209000-0244-2019 та картку відмови № UA 209190/2019/00900 від 07 серпня 2019 року. Зазначає, що товари шасі-рама для вантажного автомобіля та кабіна вантажного автомобіля переміщувались за одним зовнішньоекономічним контрактом (контракт №1 від 07 травня 2019 року, укладеним між ПП Транс Ком та фірмою Hermann Denissow Truck Centre) та є складовими одного транспортного засобу, оскільки згідно з актом огляду VIN кабіни та шасі однаковий, а тому ці товари повинні оформлятися однією декларацією. Згідно з п.17 Положення про митні декларації митна декларація на бланку єдиного адміністративного документу заповнюється на партію товарів, що переміщуються через митний кордон України на підставі одного зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість зовнішньоекономічного договору (контракту) та поміщується у визначений митний режим. Таким чином, вважає, що оскаржувані рішення та картка відмови є правомірними, оскільки винесенні з дотриманням норм чинного митного законодавства. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Третя особа - ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що факт того, що у митній декларації шасі і кабіна не були об`єднані в один товар якраз свідчить про те, що при її оформленні були надані всі необхідні докази того, що шасі і кабіна вивозяться з Європейського Союзу в якості частин до вантажного автомобіля, а не вантажний автомобіль, як було визначено в оскаржуваному рішенні про визначення коду товару від 05 липня 2019 року № KT-UA 209000-0244-2019. Вважає, що неправомірність дій митниці підтверджується тим, що дані товари були оформлені Львівською митницею в режимі імпорту, як частини вантажного автомобіля: шасі з двигуном до вантажного а/м MAN 8.150 1993 р.в. номер НОМЕР_1 - за кодом НОМЕР_2 , отримувач - ТзОВ Тр-Транс, митна декларація № НОМЕР_3 /2019/063780 від 07 жовтня 2019 року; кабіна до вантажного а/м MAN 8.150 1993 р.в. - за кодом 8707909000, отримувач - ПП Транском, митна декларація № UA209190/2019/063424 від 03 жовтня 2019 року; крюковий навантажувач з контейнером для вантажного а/м MAN 8.150 1993 р.в. - за кодами 8426911000 та 8609009000, отримувач - ПП Транском, МД №№ UA209180/2019/062962 від 25 вересня 2019 року та UA209190/2019/048337 від 24 липня 2019 року, а тому ці товари могли бути розмитнені окремо. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року замінено відповідача Львівську митницю ДФС правонаступником - Галицькою митницею Держмитслужби.

Представник відповідача (апелянта) - ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити.

Третя особа - ОСОБА_1 у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Решта учасників справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи без їхньої участі за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «ТР-Транс» 06 жовтня 2009 року зареєстрований за №1 395 102 0000 000955 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01 травня 2019 року між ТзОВ «ТР- ТРАНС» та ПП «ТРАНС КОМ» укладено договір комісії, згідно з умовами якого ПП «ТРАНС КОМ» , як комісіонер зобов`язується від свого імені, але за рахунок та за дорученням комітента (ТзОВ «ТР- ТРАНС» ) за комісійну винагороду поставити з-за меж України шасі з установленим двигуном для вантажного автомобіля марки MAN 8.150, VIN: НОМЕР_1 , що було у використанні, рік випуску 1993 (Техніка); від свого імені укласти контракт на купівлю предмету договору; провести митне оформлення безпосередньо на комітента, сплатити митні платежі.

На виконання вищевказаного договору комісії ПП «ТРАНС КОМ» уклало з фірмою Hermann Denissow Truck Center контракт № 1 від 07 травня 2019 року та додаток до нього від 07 травня 2019 року. Згідно з п.1.1 контракту фірма Hermann Denissow Truck Center продає, а ПП «ТРАНС КОМ» , як покупець купує: нескріплене вживане шасі вантажного автомобіля марки MAN 8.150,1993 року випуску, номер шасі: НОМЕР_1 вартістю 2300,00 євро; вживану кабіну вантажного автомобіля марки МАN 8.150, 1993 року випуску, вартістю 500,00 євро; вживаний крюковий навантажувач, виробник Atlas, Type 72/02570, заводський номер 42500705700-1993 року випуску, вартістю 1200,00 євро.

Згідно з додатком №1 від 07 травня 2019 року до контракту №1 від 07 травня 2019 року одержувачем товару нескріплене вживане шасі вантажного автомобіля марки MAN 8.150, 1993 року випуску, номер шасі: НОМЕР_1 є ТзОВ «ТР-Транс» , код 36686722, підстава - договір комісії № 1 від 01 травня 2019 року (а.с.21).

Митною декларацією країни-експортера, яка була оформлена митними органами Євросоюзу за №19PL402010E0658729 від 12 червня 2019 року, товар вживане шасі вантажного автомобіля марки MAN 8/150-1 шт. V1N: НОМЕР_4 року випуску задекларований під кодом НОМЕР_5 .

На поставку таких товарів митним брокером - ОСОБА_1 подано до оформлення:

- попереднє повідомлення та документ контролю доставки, який був виписаний митними органами України у пункті пропуску на митну територію України UA 209190/2019/043130 від 12 червня 2019 року, в якому одержувачем товару - шасі вказано ТзОВ «ТР-ТРАНС» . 13 червня 2019 року Львівська митниця одержала попереднє повідомлення, про що свідчить відмітка штампу відповідача (а.с. 25);

- митну декларацію № UA 209190/2019/044634 від 20 червня 2019 року на шасі-раму для вантажного автомобіля марки MAN 8.150, 1993 року випуску, номер шасі: НОМЕР_1 , що було у використанні, укомплектоване дизельним 6-ти циліндровим двигуном робочим об`ємом циліндра 6871 см3, потужністю 110 кВт. Без кузова, без кабіни, без коробки передач, рульового керування та визначила код товару - 8706001100 на підставі ст.69 МК України;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 07 травня 2019 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 14 травня 2019 року; рахунок фактуру про надання транспортно- екпедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується,

- договір про надання послуг митного брокера;

- декларацію країни-експортера № 19PL402010E0658729 від 12 червня 2019 року, де товар вживане шасі вантажного автомобіля марки MAN 8.150-1 шт. V1N: НОМЕР_1 1993 року випуску задекларований під кодом НОМЕР_2 .

Рішенням про визначення коду товару від 05 липня 2019 року № КТ-UA 209000-0244-2019 відповідачем - Львівською митницею ДФС України визначено код товару по декларації UA 209190/2019/044634 від 20 червня 2019 року на шасі-рама для вантажного автомобіля марки MAN 8.150, 1993 року випуску замість задекларованого коду товару 8706001100, код 8707909000.

У зв`язку з неможливістю завершення митного оформлення та коригування коду та опису товару відповідачем видано картку відмови у митному оформлені № UA 209190/2019/00900 від 07 серпня 2019 року.

10 вересня 2019 року заступником начальника Львівської митниці ДФС Македон П. М. винесено постанову №3108/20900/19 від 10 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2019 року у справі № 461/7153/19 визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС Македона П. М. №3108/20900/19 від 10 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України та накладення адміністративного стягнення.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що нескріплене вживане шасі вантажного автомобіля марки MAN 8.150, 1993 року випуску необхідне ТзОВ «ТР-Транс» з метою використання його елементів (двигуна та інших частин) для ремонту аналогічного транспортного засобу, який знаходиться на балансі та у власності ТзОВ «ТР- ТРАНС» , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 (вантажний автомобіль MAN 8.150 реєстр. номер НОМЕР_7 , 1994 року випуску).

У зв`язку з наведеним, позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням відповідача порушено право власності ТзОВ «ТР-Транс» , як власника шасі вантажного автомобіля марки MAN 8.150, 1993 року випуску, номер шасі: НОМЕР_1 , необхідного йому для ремонту аналогічного транспортного засобу, який належить ТзОВ «ТР-Транс» та є несправний.

Не погоджуючись з рішенням про визначення коду товару від 05 липня 2019 року № КТ-UA 209000-0244-2019 та карткою відмови в митному оформлені № UA 209190/2019/00900 від 07 серпня 2019 року, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснив декларування (визначив код УКТ ЗЕД) імпортованих товарів у відповідності до вимог чинного митного законодавства, оскільки класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію; при цьому митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару тоді, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта, разом з тим митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що позивачем при декларуванні неправильно визначено код УКТ ЗЕД, а тому рішення про визначення коду товару від 05 липня 2019 року № КТ-UA 209000-0244-2019 та картка відмови № UA 209190/2019/00900 від 07 серпня 2019 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі ст.69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Ч.1 ст.248 МК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч.2 ст.248 МК України засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Ч.2 ст.257 МК України передбачає, що електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.3, 5 ст.257 МК України митна декларація та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Формат митних декларацій, що подаються як електронні документи, базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними.

Згідно з ч.6, 7 ст.257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Ч.8 ст.257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид);е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Відповідно до ст.265 КАС України декларантами мають право виступати: при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір; в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.

Згідно з ч.2 ст.265 КАС України декларантами можуть бути тільки резиденти, крім випадків переміщення через митний кордон України: 1) громадянами - особистих речей, транспортних засобів особистого користування та інших товарів для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності; 2) особами, які мають пільги згідно із статтями 383-386,388, 389, 391, 392 цього Кодексу, - товарів, у зв`язку із ввезенням яких на митну територію України та вивезенням їх за межі цієї території такі пільги надаються; 3) представництвами іноземних фірм - товарів, що не підлягають відчуженню та призначені для службового користування цих представництв при декларуванні у митні режими тимчасового ввезення, реекспорту, транзиту, а також імпорту щодо товарів, ввезених для власних потреб таких представництв; 4) іноземними перевізниками - товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються територією України прохідним транзитом; 5) інших випадків, коли відповідно до законодавства України нерезидент має право розпоряджатися товарами на митній території України.

Ч.1 ст.266 МК України передбачає, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до ч.2-5 ст.266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від органу доходів і зборів випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №650 контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Згідно з розділом ІІІ цього Порядку декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.

Посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

При цьому при класифікації товарів, декларант та контролюючі органи перш за все зобов`язані використовувати положення Закону України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року.

Крім того, наказом МФУ № 651 від 30 травня 2012 року затверджено «Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» .

Цей Порядок визначає правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2, додаткових аркушів до нього форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.

Відповідно до п.7.1 вищезазначеного Порядку товари, що входять до однієї партії, на яку поширюється вимога щодо складання МД, обов`язково декларуються за окремими МД з поданням МД (у передбачених законодавством випадках - іншого документа, що може використовуватись замість МД) на всі товари у складі цієї партії незалежно від їх вартості, за наявності в партії, зокрема, товарів, що переміщуються за різними зовнішньоекономічними договорами (контрактами) та/або на виконання різних посередницьких договорів, укладених між резидентами.

Як вбачається з матеріалів справи, одним із видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТР-Транс" є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; торгівля іншими автотранспортними засобами; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Ст.1011 ЦК України передбачає, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно зі ст.1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Відповідно до ст.1018 ЦК України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Згідно з договором комісії №1 від 01 травня 2019 року та технічним паспортом на автомобіль НОМЕР_6 позивач придбав шасі вантажного автомобіля марки MAN 8/150,1993 року випуску, номер шасі: НОМЕР_1 для ремонту ідентичний транспортний засіб, який належить ТзОВ «ТР ТРАНС» та є несправним.

Крім того, на підставі цього договору комісії, укладеного між ТзОВ «ТР- ТРАНС» і ПП «ТРАНС КОМ» , останній зобов`язався від свого імені, за рахунок комітента і за комісійну винагороду поставити ТзОВ «ТР- ТРАНС» з-за меж України шасі з установленим двигуном для вантажного автомобіля марки MAN 8.150, VIN: НОМЕР_1 , що було у використанні, рік випуску 1993, а ТзОВ «ТР- ТРАНС» зобов`язується оплатити повну вартість поставленого товару, з урахуванням митних платежів та комісійну винагороду (а.с.18).

Матеріалами справи стверджується, що ПП «ТРАНС КОМ» уклало з фірмою Hermann Denissow Truck Center контракт № 1 від 07 травня 2019 року та додаток до нього від 07 травня 2019 року.

Відповідно до п.1.1. цього контракту фірма Hermann Denissow Truck Center продає, а ПП «ТРАНС КОМ» як покупець купує: нескірплене вживане шасі вантажного автомобіля марки MAN 8.150, 1993 року випуску, номер шасі: НОМЕР_1 , вартістю 2300,00 євро; вживану кабіну вантажного автомобіля марки МАN 8.150, 1993 року випуску, вартістю 500,00 євро; вживаний крюковий навантажувач, виробник Atlas, Type 72/02570, заводський

номер 42500705700 - 1993 року випуску, вартістю 1200,00 євро.

Крім того, з додатку №1 до контракту №1 від 07 травня 2019 року (а.с. 21) вбачається, що одержувачем товару "Нескріплене вживане шасі вантажного автомобіля марки MAN 8.150", 1993 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , вартістю 2300 євро являється ТзОВ "ТР-Транс", код 36686722, підстава - договір комісії №1 від 01 травня 2019 року.

Згідно з платіжним дорученням №1 від 14 травня 2019 року ПП «ТРАНС КОМ» придбав у фірми Hermann Denissow Truck Center товар та оплатив його (а.с.24).

У подальшому, митним брокером ОСОБА_1 на підставі договорів з митного оформлення з ПП «ТРАНС КОМ» та з ТОВ «ТР-Транс» оформлено митну декларацію № UA 209190/2019/044634 від 20 травня 2019 року на шасі-рама для вантажного автомобіля марки MAN 8.150, 1993 року випуску, номер шасі: НОМЕР_1 , що було у використанні та підставі ст.69 МК України та відповідно до правила №1 Основних Правил інтерпритації класифікації товарів по назві товарної позиції визначила код товару - 8706001100.

При цьому, у декларації № UA 209190/2019/044634 від 20 червня 2019 року на шасі-рама для вантажного автомобіля марки MAN 8.150, 1993 року випуску, номер шасі: НОМЕР_1 , що було у використанні, укомплектоване дизельним 6-ти циліндровим двигуном робочим об`ємом циліндра 6871 см3, потужністю 110 квт. Без кузова, без кабіни, без коробки передач, рульового керування зазначено: у графі 8 «Одержувач» вказано ТзОВ «ТР- ТРАНС» ; у графі 9 «Особа відповідальна за фінансове врегулювання» вказано ПП «ТРАНС КОМ» , на звороті графи вказаний Комітент (власник) - ТзОВ «ТР- ТРАНС» (згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа); у графі 31 «Маркування та кількість» зазначено найменування товару, яке відповідає умовам вищевказаних договору комісії та контракту, а саме: шасі - рама для вантажного автомобіля MAN 8/150, VIN: НОМЕР_1 1993 року випуску, укомплектована дизельним 6-ти циліндровим двигуном, робочим об`ємом циліндрів 6871 см3, потужністю 110 кВТ, без кузова, без кабіни, без коробки передач, рульового керування; у графі 33 зазначено код товару 870600100, що відповідає Закону України «Про митний тариф» від 19 вересня 2013 року № 584-VI; у графі 44 вищевказаної декларації зазначено, що декларантом проводилось декларування з урахуванням того, що зовнішньоекономічний контракт супроводжується внутрішнім договором комісії від 01 травня 2019 року, про що свідчать коди документів 4101 та 4201.

Щодо доводів апелянта про те, що товари шасі-рама для вантажного автомобіля та кабіна вантажного автомобіля переміщувались за одним зовнішньоекономічним контрактом (контракт №1 від 07 травня 2019 року, укладеним між ПП Транс Ком та фірмою Hermann Denissow Truck Centre) та є складовими одного транспортного, оскільки згідно з актом огляду VIN кабіни та шасі однаковий, а тому повинні оформлятися однією декларацією, то колегія суддів зазначає наступне.

П.7.1 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа передбачає, що товари, які входять до однієї партії, на яку поширюється вимога щодо складання МД, обов`язково декларуються за окремими МД з поданням МД (у передбачених законодавством випадках - іншого документа, що може використовуватись замість МД) на всі товари у складі цієї партії незалежно від їх вартості, за наявності в партії, зокрема, товарів, що переміщуються за різними зовнішньоекономічними договорами (контрактами) та/або на виконання різних посередницьких договорів, укладених між резидентами.

Матеріалами справи підтверджується, що шасі-раму для вантажного автомобіля марки MAN 8.150, 1993 року випуску придбало ТОВ «ТР-Транс» , кабіну вантажного автомобіля марки МАN 8.150, 1993 року випуску придбало ПП «ТРАНС КОМ» , що підтверджується договором комісії від 01 травня 2019 року та додатком до контракту від 07 травня 2019 року (а.с.18-19).

Крім того, факт купівлі ПП «ТРАНС КОМ» товару у фірми Hermann Denissow Truck Center підтверджується митною декларацією країни відправлення № 19 PL402010E0658729 від 12 червня 2019 року, де товар - вживане шасі-рама вантажного автомобіля марки MAN 8.150-1 шт. V1N: НОМЕР_1 , 1993 року випуску задекларований під кодом НОМЕР_2 .

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у вищезазначених задекларованих товарах, які перевозились від продавця на одному транспортному засобі є різні власники, такі переміщуються на виконання різних посередницьких договорів, укладених між резидентами, разом з тим, відповідачем не надано суду будь-яких доказів щодо спростування цієї інформації, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що декларантом при здійсненні митного оформлення товару до митної декларації були долучені такі документи: попереднє повідомлення та документ контролю доставки, який був виписаний митними органами України у пункті пропуску на митну територію України UA 209190/2019/043130 від 12 червня 2019 року, в якому одержувачем товару - шасі зазначено ТзОВ «ТР-ТРАНС» ; митну декларацію № UA 209190/2019/044634 від 20 червня 2019 року на шасі-рама для вантажного автомобіля марки MAN 8.150, 1993 року випуску, номер шасі: НОМЕР_1 , що було у використанні, укомплектоване дизельним 6-ти циліндровим двигуном робочим об`ємом циліндра 6871 см3, потужністю 110 кВт. без кузова, без кабіни, без коробки передач, рульового керування та визначено код товару -8706001100 на підставі ст.69 МК України; рахунок-фактуру (інвойс) від 07 травня 2019 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №1 від 14 травня 2019 року; рахунок-фактуру про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №647 від 19 червня 2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) №1 від 07 травня 2019 року; внутрішній договір (контракт) комісії №1 від 01 травня 2019 року; договір про надання послуг митного брокера №21 від 27 квітня 2019 року; декларація-інвойс, складена експортером, якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000,00 євро №5510705219а від 07 травня 2019 року; копія митної декларації країни відправлення №19PL402010E0658729 від 12 червня 2019 року, де товар вживане шасі вантажного автомобіля марки MAN 8.150-1 шт. V1N: НОМЕР_1 1993 року випуску задекларований під кодом НОМЕР_2 .

Таким чином, колегія суддів вважає, що вищезазначені документи підтверджують ту обставину, що декларант при здійсненні митного оформлення товарів діяв згідно з вимогами МК України і Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа №651.

Крім того, цей факт підтверджується рішенням Галицького районного суду від 05 грудня 2019 року, яким скасовано постанову про притягнення до адміністративної відповідальності митного брокера (декларанта).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що імпортований позивачем товар віднесено відповідачем до товарної позиції 87042299000 УКТ ЗЕД протиправно, оскільки останнім не надано будь-яких доказів на підтвердження факту щодо подання недостовірних документів митному органу під час здійснення митного контролю та митного оформлення товару, а твердження відповідача про те, що шасі, кабіна та кузов може складати єдиний транспортний засіб не спростовує наданих позивачем письмових доказів по визначенню коду товару шасі-рама для вантажного автомобіля марки MAN 8.150, 1993 року випуску придбано ТОВ «ТР-Транс» саме 8706001100, а не 8704229900.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач здійснив декларування (визначив код УКТ ЗЕД) імпортованих товарів у відповідності до вимог чинного митного законодавства, оскільки класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію; при цьому митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару тоді, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта, разом з тим митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що позивачем при декларуванні неправильно визначено код УКТ ЗЕД, а тому рішення про визначення коду товару від 05 липня 2019 року № КТ-UA 209000-0244-2019 та картка відмови № UA 209190/2019/00900 від 07 серпня 2019 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.004525 в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог не оскаржується в апеляційному порядку, та в процесі апеляційного провадження не було виявлено порушень, допущених судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, тому колегія суддів вважає недоцільним виходити за межі апеляційної скарги та переглядати оскаржуване рішення в цій частині.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог в частині їх задоволення, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.004525 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий- суддя О. І. Мікула Судді М. П. Кушнерик В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 26 червня 2020 року.