Рішення

від 26.06.2020 по справі 1540/4173/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/4173/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА (67442, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Поташенкове) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0017001407 від 04.05.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0017001407 від 04.05.2018 року.

Виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач категорично не погоджується із висновками акту перевірки № 673/15-32-14-07/30817374 від 27.03.2018 року про завищення суми від`ємного значення різниці між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом у сумі 195011,00 грн., а також з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 04.05.2018 року № 0017001407, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Так, у наказі № 1495 від 03.03.2018 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА було проведено перевірку діяльності Позивача по взаємовідносинам з ТОВ Сільвер-Буд . В зазначеному наказі визначено, що предметом перевірки є дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ Сільвер-Буд за період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року. Натомість, у порушення п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 ст. 78 ПК України Відповідач під час проведення перевірки діяльності Позивача по взаємовідносинам з ТОВ Сільвер-Буд вийшов за межі перевірки, визначеної у наказі № 1495 від 03.03.2018 року та здійснив перевірку діяльності Позивача за квітень 2017 року, яка не входила до предмету перевірки та не була відображена в наказі про проведення перевірки.

ГУ ДФС в Одеській області не скористався своїм правом звернення до суду про визнання правочинів недійсними, а відтак не вправі робити висновки про нереальність здійснення господарських операцій ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА з контрагентом ТОВ Сільвер-Буд . Недійсність договору поставки № 218 від 03 лютого 2017 року укладеного між ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА та ТОВ Сільвер-Буд прямо не встановлена законом, вказаний правочин не визнаний судом недійсним. Враховуючи приписи ст. 204 ЦК України, договір поставки № 218 від 03 лютого 2017 року укладений між ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА та ТОВ Сільвер-Буд є правомірним, у тому числі і в частині податкових наслідків, враховуючи право покупця на податковий кредит з ПДВ.

Фінансово-господарські операції між ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА та ТОВ Сільвер-Буд є реальними та спричинили реальні, фактичні зміни у стані активів ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА , мінеральні добрива, придбані у ТОВ Сільвер-Буд відповідали якісним показникам і були в повному обсязі використані для сільського господарського виробництва.

Правовідносини ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА з контрагентом ТОВ Сільвер-Буд належним чином документально підтвердженні первинними документами, які повністю відповідають вимогам чинного законодавства, в тому числі п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Операції між ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА з контрагентом ТОВ Сільвер-Буд не лише належним чином документально оформлені, а й спричинили зміни в структурі активів та зобов`язань, оскільки грошові кошти були перераховані, а товари отримано, отже відповідні операції мають реальний характер.

Стосовно посилання Відповідача на недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, Позивач зазначає, що недоліки у оформленні товарно-транспортних накладних не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій за умови, що має місце фактичний рух активів чи зміни у власному капіталі або зобов`язаннях підприємства. Однак, у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 року № 816/338/14 зазначено, що товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання чи продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків.

Поруч з тим, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення Відповідачем не доведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки Відповідача ґрунтуються лише на даних актів перевірок щодо спірних контрагентів, а також їх контрагентів по ланцюгу постачання, а не на аналізі та наслідках господарських операцій, які мали місце, що в свою чергу не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

На даний час склалася стала судова практика щодо відсутності правових підставі для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарських операцій на купівлю товару, у разі, якщо товарно-транспортні накладні, оформлені внаслідок транспортування товару, мають певні недоліки.

До того ж, доставка добрив, згідно договору поставки № 218 від 03.02.2017 року, забезпечувалась постачальником за його рахунок, а тому є безпідставними та необґрунтованими є твердження Відповідача, що ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА не має жодних документів які містять інформацію про пристосованість товарних засобів до перевезень небезпечних вантажів та наявність дозволів у перевізника на транспортування небезпечних речовин.

06.09.2018 року, від Відповідача надійшов відзив на адміністративний позов по справі, відповідно до якого господарська операція з даним контрагентом не відбулась в дійсності. Тому правові підстави для складання (виписки) податкових накладних, первинних документів у ТОВ Сільвер-Буд відсутні, та відповідно відсутні правові підстави у їх відображені в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА .

Заяви, клопотання учасників справи.

17.09.2018 року, від Позивача надійшло клопотання за вхід. № 27041/18, згідно з яким останній просив витребувати докази у Відповідача.

31.08.2018 року, 25.09.2018 року, 06.09.2018 року та 27.01.2020 року, від Позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

28.05.2020 року, від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

Процесуальні дії вчинені судом.

27.09.2018 року, судом вирішено допустити участь представника Позивача ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА в судовому засіданні в режимі відеоконференції щодо розгляду адміністративної справи № 1540/4173/18.

09.10.2018 року, судом зупинено провадження у справі.

10.02.2020 року, судом поновлено провадження у справі.

10.02.2020 року, судом вирішено допустити участь представника товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА в судовому засіданні в режимі відеоконференції щодо розгляду адміністративної справи № 1540/4173/18.

10.03.2020 року, судом вирішено допустити участь представника ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА в судовому засіданні в режимі відеоконференції щодо розгляду адміністративної справи № 1540/4173/18.

26.03.2020 року, судом зупинено провадження у справі до 28.05.2020 року.

28.05.2020 року, судом продовжено строк зупинення провадження у справі до 17.06.2020 року

28.05.2020 року, судом вирішено допустити участь представника ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА в судовому засіданні в режимі відеоконференції щодо розгляду адміністративної справи № 1540/4173/18.

17.06.2020 року, судом поновлено провадження у справі.

Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

17.06.2020 року, сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Таким чином, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Обставини справи.

У період з 14.03.2018 року по 20.03.2018 року посадовими особами податкового органу на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПКУ) та згідно з наказом ГУ ДФС в Одеській області від 03.03.2018 року № 1495 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Агротехперспектива , код ЄДРПОУ 30817374, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Сільвер - Буд (код ЄДРПОУ 40473490) за період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року.

При цьому, судом встановлено, що за результатами оскарження у судовому порядку рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у справі № 815/1236/18 визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Одеській області з призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА , код за ЄДРПОУ 30817374, що оформлено Наказом від 03.03.2018 року № 1495. Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДФС у Одеській області від 03.03.2018 року № 1495 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА , код за ЄДРПОУ 30817374. Зазначене рішення набрало законної сили 12.12.2018 року. (т.2 а.с.4-9)

Так, за результатами проведеної перевірки складено акт від 27.03.2018 № 673_/15-32-14-07/30817374 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Агротехперспектива , код ЄДРПОУ 30817374, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Сільвер - Буд (код ЄДРПОУ 40473490) за період березень 2017 року . (т.1 а.с.53-66)

Відповідно до висновку вказаного акту перевірки, перевіркою ТОВ Агротехперспектива встановлено порушення: п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, завищено суму від`ємного значення різниці між податковим зобов`язанням та податковим кредитом всього в сумі 195011 грн., в т.ч. за березень 2017 року в сумі 73335 грн., за квітень в сумі 121676 грн.

Відповідно до змісту цього акту перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем з таких підстав, зокрема, при проведенні перевірки, аналізом наявних документів та інформації із перелічених джерел інформації встановлено, що ТОВ АТП (Покупець) уклало з ТОВ Сільвер - Буд (Постачальник) договір поставки № 218 від 03.02.2017 року, відповідно до якого, постачальник зобов`язується передати у власність Покупця належний Постачальнику товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар від Постачальника і оплатити його на умовах цього Договору.

На виконання умов договору від постачальника отримано:

податкові накладні: № 6 від 02.03.2017 року на суму 440007 грн., у т.ч. ПДВ 73334,5 грн.; від 31.03.2017 року № 73 на суму 730056,00 грн., у тому числі ПДВ 121676,00 грн.;

видаткові накладні: № 140 від 02.03.2017 року, № 203 від 31.03.2017 року.

Суми ПДВ з податкових накладних включено до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за березень та квітень 2017 року, відображено у додатку 5 до даної декларації за березень та квітень 2017 року. Податкові накладні зареєстровано у ЄРПН.

Згідно наданих письмових пояснень операції відображено у бухгалтерському обліку наступним чином: Дт 208 Кт631, Дт 644 Кт631, Дт631 Кт311.

У зареєстрованих податкових накладних № 9-11 від 03.03.2017 зазначені 10-значні коди УКТ ЗЕД, що вказує на товари, ввезені на митну територію України.

Згідно митних даних за період діяльності у 2016-2017 роках ТОВ Сільвер-Буд не здійснювало імпортні операції самостійно або через комісіонерів-посередників.

До матеріалів перевірки не надано документу, що містить підтвердження джерела походження мінеральних добрив на митній території України: від виробника - резидента, або від виробника - не резидента України; жодна задокументована або задекларована інформація про імпортера мінеральних добрив відсутня.

Тобто, будь-які документи, що підтверджують якість, відповідність стандартам якості, щодо походження товарів (сертифікати якості/походження, паспорти якості, тощо), а згідно усних пояснень посадової особи платника податків, відсутні в наявності.

Згідно наданих до матеріалів перевірки товарно-транспортних накладних встановлено наступне: Автомобільний перевізник, Замовник, Вантажовідправник: ТОВ Сільвер - Буд ; вантажоодержувач: ТОВ АТП ; пункт навантаження: 08032, Київська обл., м. Вишневе, вул.. Київська, 13; пункт розвантаження: 67442, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Поташенково; Тобто, доставку здійснював продавець власним транспортом з місцем навантаження у м. Вишневе .

Згідно інтернет-ресурсу МТСБУ, перевіркою чинності полісу внутрішнього страхування транспортних засобів, зазначених у наданих ТТН встановлено, що у ТТН № Р140/1, Р203/1, Р203/3 вказано, що перевезення здійснювались 02.03.2017 року та 31.03.2017 року автомобілем МАН державний номер НОМЕР_1 . Але, станом на ці дати і на теперішній час, вказаний державний номер зареєстрований за легковим автомобілем типу В1 до 1600куб.см марки та моделі PEUGEOT 301; у ТТН № Р140/2, Р203/2 вказано, що перевезення здійснювались 02.03.2017 року та 31.03.2017 року автомобілем МАН державний номер НОМЕР_2 . Але, станом на ці дати і на теперішній час, вказаний державний номер взагалі не зареєстрований за жодним транспортним засобом.

У ТТН не заповнено графи щодо виду пакування (бочка, каністра, мішок, бігбеги, насипом, тощо). Таким чином, не відомо як фактично перевозились добрива рідинної форми (КАС) в т.ч. одночасно з добривом сухої форми (селітра аміачна), та чи була необхідність мати спеціалізовані для таких видів перевезень транспортні засоби (бочка-причеп).

При цьому, серед номенклатури мінеральних добрив у податкових накладних є 22,09т селітри аміачної. Жоден документ не містить інформацію про пристосованість транспортних засобів до перевезень небезпечних вантажів та наявність дозволів у перевізника на транспортування небезпечних речовин. А в зв`язку з ненаданням до матеріалів перевірки сертифікатів якості/походження товарів, неможливо ідентифікувати вид селітри аміачної, ступінь її безпечності та відповідно виключити з переліків небезпечних агрохімікатів за Законом України від 02.03.1995 року № 86/95-ВР Про пестициди та агрохімікати правила перевезення яких регулюється в т.ч. вищеназваними законодавчими актами.

Також, зважаючи на: значну віддаленість між пунктами навантаження (м. Вишневе Київської області) та розвантаження (с. Поташенкове в Одеській області); наявність тільки двох водіїв; те, що державний номер НОМЕР_1 зареєстрований за транспортним засобом - легковим автомобілем, який не призначений для перевезень багатотонних вантажів; те, що для транспортного засобу з державним номером АТ6717ВС страховий поліс не зареєстровано (відсутній), (Відповідно до правил дорожнього руху водій транспортного засобу для вантажних перевезень, в т.ч. на далекі відстані, повинен мати обов`язковий перелік документів в т.ч страховий поліс.); не є реальним перевезення протягом зазначеного часу 02.03.2017 року та 31.03.2017 року зазначених мінеральних добрив.

Згідно Договору поставки № 216 від02.02.2017 та інформацією у базах даних ДФС юридичною адресою ТОВ Сільвер-Буд була м. Київ, вул.. Зоологічна 4-А, офіс 139. Згідно задекларованих даних, наданих до фіскальних органів, ТОВ Сільвер - Буд не має жодних складів, територій, приміщень, будь-яких основних засобів чи об`єктів оподаткування взагалі в т.ч. за адресою пункту навантаження у м. Вишневе Київської області..

Розрахунки між суб`єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

Відповідно до бухгалтерського рахунку 631 кредиторська заборгованість ТОВ АТП по взаємовідносинам з ТОВ Сільвер - Буд станом на 31.03.2017 року становила 1170063,00 грн. яка повністю погашена в квітні місяці 2017 року.

До матеріалів перевірки надано наступні платіжні доручення: № 13 від 05.04.2017 року на загальну суму з ПДВ 440007,00 грн., № 14 від 06.04.2017 року на загальну суму з ПДВ 730056,00 грн.

У виписаних продавцем первинних документах (видаткові та податкові накладні) зазначені дати 02.03.2017 року та 31.03.2017 року, а зарахування коштів на рахунок продавця відбулось у квітні 2017року. Тобто, відповідно до п. 187.1ст. 187 ПКУ, продавець визначив дату виникнення податкових зобов`язань не за часом зарахування коштів від покупця, а за часом доставки товару.

Таким чином, оскільки продавець першою подією визначив саме постачання товарів, то згідно аналізу наявної інформації, товарно-транспортні накладні є додатковим документальним свідченням нереальності здійснення господарської операції з поставки товарів.

ТОВ Сільвер - Буд (код за ЄДРПОУ 40473490) на час здійснення операцій перебував на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві - 2659; з 01.01.2018 року перейшов на облік до Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Лівівській області - 1306; стан платника податків - платник податкiв за основним мiсцем облiку (0 стан); юридична адреса у 2017 році: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна 4-А, офіс 139; юридична адреса у 2018 році: 79032, Львівська область, м. Львів, Личаківський район, вул. Пасічна, буд. 93-Б. Дата реєстрації юридичної особи /дата взяття на облік платника податків: 10.05.2016/11.05.2016 року. Зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.08.2016 року. Основний вид діяльності __41.20- Будiвництво житлових i нежитлових будiвель. Серед інших видів діяльності (всього 29 видів): стосовно різновидів будівництва, робіт/послуг в сфері нерухомості, транспорту, та ін. Повністю відсутні види діяльності пов`язані з виробництвом та торгівлею мінеральними добривами зазначені у податкових накладних, зареєстрованих на адресу ТОВ АТП . Відомості про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП від ТОВ Сільвер - Буд`не надходили. Інформація про наявність основних фондів, виробничих ресурсів, тощо, платником податків у 2016-2017 роках не задекларована.

Таким чином встановлено, що продавець ТОВ Сільвер - Буд , в силу відсутності необхідних виробничих ресурсів, основних засобів, складів, не міг самостійно займатися виробництвом мінеральних добрив за номенклатурою виписаних податкових накладних на адресу ТОВ АТП .

Згідно поданої звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів ДФС (форма Д4) та за формою 1-ДФ у1 кварталі 2017 року та у березні 2017 року зокрема, працювало у штаті 11 осіб.

У поданій ТОВ Сільвер-Буд звітності форми 1-ДФ за 1 квартал 2017 року встановлено відсутність декларування доходів з ознакою доходу 157 Дохід, виплачений самозайнятій особі (підпункт 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 розділу IV, статей 177 та 178 розділу IV Кодексу) .

Також, аналізом розділу ІІ Податковий кредит декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року яка подана ТОВ Сільвер-Буд 19.04.2017 року встановлено , що у рядку 10.3 з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість відсутнє декларування операцій з придбання товарів, робіт/послуг у осіб, що не являються платниками податку на додану вартість.

Таким чином, платник податків зазначив про відсутність взаємовідносин у звітному періоді з іншими юридичними або фізичними особами, що не являються платниками податку на додану вартість

Аналізом номенклатури товарів придбання у податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН на адресу ТОВ Сільвер - Буд , за весь період діяльності з дати реєстрації юридичної особи платником ПДВ по дату реєстрації акту перевірки встановлено, що товариством придбано товари для ремонтів (плитка, цемент, фарба, шпаклівка, профнастіл, метало черепиця, газобетонні блоки, тощо), для прибирання приміщень (хімічні засоби та інструменти), кабельна продукція (кабелі, роз`єднувачі та ін.), для обладнання ванних кімнат (бачок, біде та ін.), бензин та дизельне паливо.

Також, серед номенклатури придбаних товарів встановлено оформлення операції з придбання амофосу в кількості 95 тон у березні 2017 року від ТОВ КИЇВ БУД СЕРВІС (код за ЄДРПОУ 40294035)- ДПІ 2657, але зазначені операції є сумнівними, оскільки:

Серед номенклатури придбання товарів у податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН на адресу ТОВ "КИЇВ БУД СЕРВІС" відсутнє придбання амофосу .

Згідно системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту інформаційних баз ДФС, встановлено наявність розбіжності по взаємовідносинам між ТОВ Сільвер-Буд та ТОВ Київ буд Сервіс , оскільки продавець не декларував наявність взаємовідносин з покупцем.

ТОВ КИЇВ БУД СЕРВІС основний вид діяльності 41.20-Будiвництво житлових i нежитлових будівель.

У березні 2017 року встановлено, що ТОВ Сільвер-Буд здійснив реалізацію амофосу не тільки на адресу ТОВ АТП у кількості 30 тон, а і в той же період на адресу іншого сільгоспвиробника того ж району у кількості 70 тон. Тобто, загальна кількість придбаного амофосу у ТОВ КИЇВ БУД СЕРВІС менша за кількість реалізованого покупцям, враховуючи повну відсутність придбання даного виду добрив у інших постачальників.

Згідно митних даних за весь період діяльності у 2016-2017 ТОВ Сільвер - Буд не здійснював імпортні операції, в т.ч. через договори комісії за допомогою посередників.

Тобто, встановлено відсутність придбання мінеральних добрив зазначених у податкових накладних, зареєстрованих на адресу ТОВ АТП у інших контрагентів резидентів/не резидентів України.

Враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) встановлено, ТОВ Сільвер - Буд реалізував товари відмінні від тих, які були ним придбані по ланцюгу постачання. Товар номенклатури реалізації для ТОВ АТП не був ним придбаний та вироблений, наявна підміна (фіктивне введення в обіг) товару.

Також, згідно інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що ТОВ Сільвер-буд (код ЄДРПОУ 40473490) є фігурантом декількох кримінальних справ (№ 42017100000000370 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, № 42017100000001305, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, № 32017100080000034 порушеному за ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 205 КК України), як підприємство з ознаками фіктивності, що було учасником схем у формуванні податкового кредиту для підприємств - вигодонабучів, що в свою чергу призвело до ухилення від сплати податків третіх осіб у значних обсягах. Станом на дату реєстрації акту слідства тривають.

Враховуючи вищенаведене, товари, оформлення яких за номенклатурою здійснено на адресу ТОВ АТП , та які згідно наданих пояснень та первинних документів були використані господарством під врожай 2017 року, мають невідоме джерело походження та не мають відношення до ТОВ Сільвер-Буд .

Вищенаведене свідчить, що господарська операція не відбулась в дійсності. Тобто правові підстави для складання (виписки) податкових накладних, первинних документів у ТОВ Сільвер - Буд відсутні, та відповідно відсутні правові підстави у їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності ТОВ АТП .

Враховуючи, що, договори, видаткові накладні та інші первинні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, то при відсутності фактичного здійснення господарської операції, відповідні складені документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Суми податку на додану вартість по податковим накладним від ТОВ Сільвер-Буд включено до складу податкового кредиту у березні 2017 та квітні 2017 року.

ТОВ АТП надано до Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області декларацію з податку на додану вартість за березень 2017 року від 19.04.2017 року № 9068903853 (звітна) згідно яких задекларовано наступні показники: Ряд 9 (кол.Б) Усього податкових зобов`язань - 87161 грн.; Ряд 10.1 (кол. Б) Операції з придбання за основною ставкою 124892 грн. (в т.ч. 73335 грн по операціям з ТОВ Сільвер - Буд ); Ряд 16 Від`ємне значення що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: - 280450 грн.; Ряд 17 (кол.Б) усього податкового кредиту - 405342 грн.; Ряд 19 Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення) - 318181 грн.

У декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року від 20.05.2017 року № 9093909425 (звітна) задекларовано наступні показники: Ряд 9 (кол.Б) Усього податкових зобов`язань - 147084 грн.; Ряд 10.1 (кол. Б) Операції з придбання за основною ставкою 121953 грн. (в т.ч. 121676 грн. по операціям з ТОВ Сільвер - Буд ); Ряд 16 Від`ємне значення що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: - 318181 грн.; Ряд 17 (кол.Б) Усього податкового кредиту - 440134 грн.; Ряд 19 Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення) - 293050 грн.

Таким чином, ТОВ АТП не могло придбати у ТОВ Сільвер - Буд мінеральні добрива у зв`язку з відсутністю у постачальника необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності основних засобів, виробничих активів, тощо та відсутністю придбання аналогічних товарів у резидентів/нерезидентів України.

Вищенаведене свідчить, що господарська операція не відбулась в дійсності. Тобто правові підстави для складання (виписки) податкових накладних, первинних документів у ТОВ Сільвер - Буд відсутні, та відповідно відсутні правові підстави у їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності ТОВ АТП .

03.04.2018 року позивачем подані заперечення до акту від № 673/15-32-14-07/30817374 від 27.03.2018 року. (т.1 а.с.67-76)

За результатами розгляду поданих позивачем заперечень на акт перевірки надана відповідь № 6458/10/15-32-14-07-08 від 27.04.2018 року, що висновки акту перевірки від 27.03.2018 року № 673/15-32-14-07/30817374 залишаються без змін. (т.1 а.с.77-85)

Податковим повідомленням-рішенням від 04.05.2018 року № 0017001407 зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 195011 грн. (т.1 а.с.86)

Не погоджуючись із прийнятими податковим повідомленням-рішенням № 0017001407 від 04.05.2018 року, Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абз. 11 ст. 1 Закону № 996-XIV для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 996-XIV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 996-XIV регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону № 996-XIV господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону № 996-XIV у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону № 996-XIV підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 996-XIV відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до ч. 9 ст. 9 Закону № 996-XIV копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Згідно з п. 1.2 Положення № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1 Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.2 Положення № 88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Відповідно до п. 2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Висновки суду.

Надаючи оцінку правомірності дій суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

1.Як встановлено судом, у період з 14.03.2018 року по 20.03.2018 року посадовими особами податкового органу на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПКУ) та згідно з наказом ГУ ДФС в Одеській області від 03.03.2018 року № 1495 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Агротехперспектива (далі- ТОВ АТП ), код ЄДРПОУ 30817374, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Сільвер - Буд (код ЄДРПОУ 40473490) за період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року.

Так, підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Агротехперспектива з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Сільвер - Буд (код ЄДРПОУ 40473490) за період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року став наказ ГУ ДФС в Одеській області від 03.03.2018 року № 1495.

При цьому, судом встановлено, що за результатами оскарження цього наказу у судовому порядку рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у справі № 815/1236/18 визнано протиправним дії Головного управління ДФС у Одеській області з призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА» , код за ЄДРПОУ 30817374, що оформлено Наказом від 03.03.2018 року № 1495.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДФС у Одеській області від 03.03.2018 року № 1495 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА , код за ЄДРПОУ 30817374. Зазначене рішення набрало законної сили 12.12.2018 року. (т.2 а.с.4-9)

Зазначеним рішенням встановлено, що позивач надав пояснення та їх документальне підтвердження у тому обсязі, в якому визначено у запитах відповідача, отже підстав для проведення перевірки та прийняття спірного наказу від 03.03.2018 року № 1495 не було.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що в постанові від 21 лютого 2020 року по справі № 826/17123/18 (адміністративне провадження №К/9901/25669/19) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо, з таких підстав:

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 ПК України).

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При цьому абзац п`ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом не допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки:

- непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення);

- оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Разом з тим, не допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України , відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (не допуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, із зазначенням, що:

- така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України;

- як уже зазначалось, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки, яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка.

2. Щодо посилань у акті перевірки на податкову інформацію баз даних щодо контрагента позивача - суд зазначає на наступне.

Фактично перевірки щодо контрагента позивача проведені не були. Відповідно, висновки про допущені позивачем порушення здійснені на підставі податкової інформації щодо контрагента позивача, які не були піддані перевірці та не встановлені у законодавчо встановленому порядку: актом перевірки, податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 804/939/16, колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Станом на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій та у перевіряємий період із зазначеним в акті перевірки контрагентом, контрагент позивача: зареєстрований відповідно до вимог діючого законодавства, як юридична особа та як платник ПДВ.

Також, згідно з постановами Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі № 826/1398/14, від 06.02.2018 року № 804/4940/14, від 30.01.2018 року по справі № 2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 року по справі № 826/7704/16, тощо: твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод з позивачем; відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Відповідно, висновки відповідача про допущені позивачем порушення із посиланням на вищенаведену податкову інформацію щодо контрагента позивача - є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними.

3.Щодо посилань податкового органу у акті перевірки стосовно того, що на недоліки в оформлені товарно-транспортних документів, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 21.03.2018 року № 816/338/14 зазначено, що товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків.

При цьому, відповідно до абз. 1 п. 2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3479/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 2а-2104/12/1370.

Отже, наведена позиція відповідача - є необґрунтованою та законодавчо безпідставною.

4. Щодо посилань у акті перевірки відносно того, що ТОВ Сільвер-буд (код ЄДРПОУ 40473490) є фігурантом декількох кримінальних справ (№ 42017100000000370 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, № 42017100000001305, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, № 32017100080000034 порушеному за ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 205 КК України), як підприємство з ознаками фіктивності, що було учасником схем у формуванні податкового кредиту для підприємств - вигодонабучів, що в свою чергу призвело до ухилення від сплати податків третіх осіб у значних обсягах, - слід зазначити таке.

Вироку суду станом на час проведення перевірки позивача та прийняття відповідачем оскарженого податкового повідомлення-рішення не було, немає відповідного вироку суду по зазначеному в акті перевірки кримінальному провадженню і станом на момент розгляду і вирішення цієї адміністративної справи.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, відповідачем не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту та витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Наведене узгоджується із положеннями ч. 2 ст. 61 Конституції України, відповідно до яких юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р.)

З урахуванням пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, відповідно до якого податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

На виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, та сукупністю досліджених судом доказів - доведено правильність декларування позивачем податкових зобов`язань та правомірність формування податкового кредиту та визначення від`ємного значення з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період;

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем: не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА (67442, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Поташенкове) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0017001407 від 04.05.2018 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0017001407 від 04.05.2018 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТЕХПЕРСПЕКТИВА (67442, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Поташенкове, код ЄДРПОУ 30817374) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), сплачений судовий збір у розмірі 2925,16 грн. (дві тисячі дев`ятсот двадцять п`ять гривень шістнадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.