Ухвала

від 25.06.2020 по справі 640/11787/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 червня 2020 року

Київ

справа №640/11787/19

адміністративне провадження №К/9901/13129/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі №640/11787/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбуд Інвест до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

15 травня 2020 року (згідно з штрих-кодом на поштовому конверті) Головне управління ДПС у місті Києві звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі №640/11787/19.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Скаржником зазначено, що копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року ним отримано 27 березня 2020 року. Податковим органом заявлено клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 5 статті 4 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262 IV Про доступ до судових рішень судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що Головне управління ДПС у місті Києві 22 квітня 2020 року зверталось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі №640/11787/19.

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року касаційну скаргу повернуто скаржнику.

З метою перевірки дотримання строків на касаційне оскарження, передбачених статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржнику необхідно надати суду обґрунтоване клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження та докази отримання копії ухвали Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі №640/11787/19.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Скаржником не додано до касаційної скарги документу про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання відстрочити або звільнити від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Клопотання податкового органу обґрунтоване тим, що у зв`язку з проведенням Державною казначейською службою України у м. Києві безспірного списання витрат з рахунків податкового органу, на даний час відсутня можливість сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

В той же час, податковим органом не надано доказів, що на цей час вживаються всі можливі заходи, зокрема, звернення до уповноважених органів з клопотанням про виділення коштів.

Крім того, скаржник не зазначає, коли саме він буде в змозі сплатити судовій збір у разі продовження строку на усунення недоліків у справі №640/11787/19.

Колегія суддів зазначає, що клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Однак, вищезазначена норма не зобов`язує суд вчинити такі дії, а насамперед передбачає право суду, щодо зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат.

Позивачем не надано доказів на підтвердження свого майнового стану, відсутності коштів для сплати судового збору за подання касаційної скарги. Крім того, стаття 5 Закону України Про судовий збір містить повний перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору. Державна податкова служба України відсутня у вказаному переліку.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

При поданні позовної заяви (липень 2019 року) до суду першої інстанції (позов майнового характеру) ставка судового збору має складати 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становив 1921,00 грн.

Ціна позову складає 14 559 772,00 грн. Судовий збір за подання позову складає 19 210,00 грн, а за подання касаційної скарги - 38 420,00 грн (19 210,00 грн х 200%).

Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання до суду платіжного доручення щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі №640/11787/19.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд .

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржник зазначив, що підставами на яких подається касаційна скарга є пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та пункт 3 частини 3 статті 353 цього Кодексу.

Суд визнає неприйнятним посилання заявника касаційної скарги на неврахування висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладено у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року по справі №826/5942/18, з огляду на те, що у цій постанові не сформовані правові висновки стосовно певних норм, внаслідок скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому касаційною скаргою не наведено ані норми права, ані подібності правовідносин про які йде мова у цій постанові та судових рішеннях, про касаційний перегляд яких просить скаржник.

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд визнає, що посилання податкового органу виключно на рішення Верховного Суду із зазначенням того, що викладені ним висновки не враховані судом апеляційної інстанції при ухвалені постанови самі по собі не доводять неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, подібність яких також не зазначена касаційною скаргою.

Щодо посилання відповідача на порушення судом норм процесуального права, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини 4 статті 328, пункту 3 частини 3 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 3 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд є розгляд справи за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання, якщо такий учасник обґрунтовує касаційну скаргу такою підставою.

Скаржник зазначає, що він просив про оголошення перерви у справі, однак такі обставини не відповідають вимогам пункту 3 частини 3 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

В оскаржуваній постанові Шостого апеляційного адміністративного суду зазначено, що сторони про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що не заперечується скаржником.

Відтак, наведені скаржником у касаційній скарзі підстави не є такими, які зумовлюють відкриття касаційного провадження.

Таким чином, скаржнику слід усунути даний недолік касаційної скарги шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу на те, що 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року . Вказаним законом доповнено розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі №640/11787/19 залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк з дня закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко