УХВАЛА
23 березня 2021 року
Київ
справа №640/11787/19
адміністративне провадження №К/9901/8307/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбуд Інвест до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020, позов задоволено.
04.03.2021 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення.
За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 КАС: у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); судовий збір сплачено не в повному обсязі.
ГУ ДПС у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
На обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження ГУ ДПС зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України без врахування висновків Верховного Суду у постановах від 20.08.2020 у справі № 826/5743/14, від 10.04.2020 у справі № 823/1389/16, від 24.03.2020 у справі № 260/410/19, від 03.03.2020 у справі № 140/2715/18, від 25.01.2019 у справі № 825/1733/17, від 02.04.2019 у справі № 826/14331/13-а, від 23.01.2018 у справі № 826/7047/13-а, від 27.03.2018 у справі № 2а-1670/5096/12, від 30.01.2018 у справі № 2а-8070/6083/11, від 18.03.2020 у справі № 804/708/16.
Також ГУ ДПС підставою касаційного оскарження вказує пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Разом з тим, у касаційній скарзі відсутні посилання на підстави касаційного оскарження, передбачені частинами другою, третьою статті 353 КАС.
Доводи касаційної скарги фактично стосуються оцінки доказів у справі, на підставі якої апеляційний суд визнав господарські операції позивача з контрагентами такими, що відбулися. Такі доводи відповідають підставам касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 353 КАС.
ГУ ДПС слід мати на увазі, що нормами частини другої статті 353 КАС встановлена вимога щодо зазначення у касаційній скарзі, зокрема, які докази суд не дослідив, або які клопотання учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд відхилив, або обставини, які суд встановив на підставі недопустимих доказів.
У зв`язку з викладеним, відповідачу слід уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у липні 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру на загальну суму 14 019 421 грн. та 1 вимогу немайнового характеру (визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 21.01.2019 № 7626151401 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість).
Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях.
Судовий збір за подання адміністративного позову у цій справі складає 21 131,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 42 262,00 грн. (21 131*200%).
До касаційної скарги додано платіжне доручення від 02.06.2020 № 1949 про сплату судового збору в розмірі 38 420,00 грн.
Таким чином, ГУ ДПС слід доплатити судовий збір у розмірі 3 842,00 грн.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
ГУ ДПС у касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, обґрунтоване тим, що вперше касаційна скарга була подана в межах строку, встановленого статтею 329 КАС, однак, була повернута Верховним Судом згідно з ухвалою від 28.04.2020, оскільки не містила підстав касаційного оскарження. Повторно подана касаційна скарга також буда повернута згідно з ухвалою Верховного Суду від 21.08.2020 з цієї ж підстави.
Також ГУ ДПС зазначає, що у даному випадку може підтвердити своїми фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення своєчасно, у зв`язку з чим строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження, можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.
Право особи повторно звернутися з касаційною скаргою після її повернення відповідно до положень частини восьмої статті 169, частини другої статті 332 КАС не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом.
Таким чином, вказані ГУ ДПС підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними, оскільки недотримання особою встановленого нормами процесуального права порядку звернення до суду (у даному випадку, не зазначення підстав касаційного оскарження) не є підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: уточнену касаційну скаргу, документ про сплату (доплату) судового збору та обґрунтоване клопотання про поновлення строку.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті, частиною четвертою статті 330, частинами другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2021 |
Оприлюднено | 25.03.2021 |
Номер документу | 95749884 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Усенко Є.А.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні