Рішення

від 25.06.2020 по справі 177/1692/19

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1692/19

Провадження № 2/177/116/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 червня 2020 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Кредитна спілка Українські кредити , Акціонерне товариство ПроКредитБанк , про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 08.10.2019 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд зняти обтяження її майна у вигляді арешту та оголошення заборони на його відчуження, зареєстроване на підставі постанови Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції АЕ № 956402 від 21.10.2009.

В обґрунтування позову вказувала, що їй на праві власності належить 1/3 частина земельних ділянок площею 4,7533 га кадастровий номер 12:218:840:00:01:004:0017 та площею 0,5307 га, кадастровий номер 12:218:840:00:01:005:0017, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Від орендаря їй стало відомо про накладення арешту на її майно, що унеможливлює реєстрацію договорів оренди землі. Також вона дізналася, що відносно неї перебували на виконанні два виконавчі провадження: № 17197644, з виконання виконавчого листа № 2-3238 від 10.07.2008, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з неї на користь КС Українські кредити боргу у розмірі 16038,25 грн; № 19727387 з виконання виконавчого листа № 2-1411 від 18.12.2009 виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з неї на користь ЗАТ ПроКредитБанк боргу в розмірі 2141,03 грн, кожне з яких завершені. Матеріали вказаних виконавчих проваджень знищені, а тому отримати постанову на підставі якої накладено арешт на майно неможливо.

Реєстр заборон містить інформацію, що арешт на її майно накладено на підставі постанови АЕ № 956402 від 21.10.2009. Наявність вказаного обтяження створює їй перешкоди у здійсненні права володіти, користуватися та розпоряджатися майном.

Відповідач Центрально-Міський відділ ДВС у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) позовні вимоги не визнав. Заперечуючи проти позову зазначив, що на примусовому виконанні відділу перебувало два виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_1 , кожне з яких завершено. У рамках одного з них приймалася постанова про арешт майна боржника, але в рамках якого саме провадження встановити не можливо, оскільки виконавчі провадження завершені на підставі п. 10 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження та у зв`язку з закінченням строку зберігання, матеріали проваджень знищені. Оскільки визначена рішеннями судів заборгованість не погашена, представник відповідача вважав, що підстави для зняття арешту з майна відсутні.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору АТ ПроКредитБанк та Кредитна спілка Українські кредити , про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку визначеному законом, однак участь своїх представників у розгляді справи не забезпечили, письмових пояснень щодо суті спору не надали, самостійних вимог не заявили, заяв з процесуальних питань не надали (а.с.33-36,39-43,49-53,57,59,62,69-71,76-78,82,84-85,91,93,103).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази по справі, визначившись з правовідносинами, які існують між сторонами та яка правова норма підлягає застосуванню на них, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частини земельної ділянки кадастровий номер 1221884000:01:005:0017, площею 0,5307 га та 1/3 частини земельної ділянки кадастровий номер 1221884000:04:001:2847, площею 4,7533 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 24.12.2010 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.6,7-11).

Згідно з даними Державного реєстру прав на нерухоме майно, на майно ОСОБА_1 накладено арешт, на підставі постанови Центрально-Міського відділу ДВС Криворізького МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія НОМЕР_1 956402 від 21.10.2009, номер запису про обтяження: 30022588 від 21.10.2009 (а.с. 10).

Як слідує з інформації наданої Центрально-Міським відділом ДВС у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на примусовому виконанні даного відділу перебувало лише два виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_1 , а саме № 17197644 з виконання виконавчого листа №2-3238 від 10.07.2008, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС Українські кредити боргу у розмірі 16038,25 грн; № 19727387 з виконання виконавчого листа № 2-1411 від 18.12.2009 виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з неї на користь ЗАТ ПроКредитБанк боргу в розмірі 2141,03 грн, кожне з яких завершено на підставі вимог п. 10 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження (а.с. 13).

Матеріали вказаних виконавчих проваджень знищені, на підставі наказу начальника відділу № 57 та № 58 від 29.12.2012, а тому отримати їх копію неможливо (а.с. 13).

Однак, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що накладення обтяження у вигляді арешту майна ОСОБА_1 , в рамках виконавчого провадження №19727387 з виконання виконавчого листа № 2-1411 від 18.12.2009, де стягувачем є ЗАТ ПроКредитБанк , не могло мати місце, оскільки постанова про арешт майна та саме обтяження мало місце до постановлення судового рішення Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу від 18.12.2009 у справі № 2-1411/09 (а.с. 9-12) .

Крім цього, АТ ПроКредитБанк надало довідку № 1-2/19/3966 від 11.12.2019, згідно з якої ОСОБА_1 не має кредитів у АТ ПроКредитБанк , заборгованість по кредитних продуктах відсутня (а.с. 61).

Виконавче провадження № 17197644 відкривалося на підставі виконавчого листа № 2-3238 від 10.07.2008 виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу, на підставі рішення вказаного суду від 10.07.2008, яким з ОСОБА_1 на користь КС Фінансово-Кредитна компанія Українські кредити стягнуто заборгованість за кредитним договором № 200 від 26.03.2007 у загальному розмірі 15849,75 грн (а.с. 13, 26).

Згідно з інформацією Центрально-міського відділу ДВС у м. Кривий Ріг № 46634 від 29.09.2020 та № 34604 від 30.09.2019, виконавче провадження № 17197644 щодо виконання виконавчого листа Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу № 2-3238 від 10.07.2008 завершено та після завершення виконавчого провадження виконавчий лист № 2-3238 від 10.07.2008 повторно на виконання не надходив (а.с. 96).

Про відсутність відкритих виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_1 свідчать дані автоматизованої системи виконавчих проваджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з ч. 8 ст. 19 ЗУ Про виконавче провадження , особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Матеріали справи не містять даних про реалізацію стягувачем КС Фінансово-Кредитна компанія Українські кредити свого права на вжиття заходів для реального виконання ухваленого рішення, зокрема права на повторне звернення виконавчого листа до виконання, після завершення виконавчого провадження, звернення до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

Натомість, поведінка позивача є добросовісною. Позивач, не заперечуючи існування заборгованості перед КС Фінансово-Кредитна компанія Українські кредити , вживала всіх залежних від неї заходів для погашення заборгованості, зокрема запитувала інформацію щодо можливості сплати заборгованості у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с. 64), у зв`язку з тим, що стягувач перебуває на тимчасово окупованій території та зв`язок з ним втрачено, можливість надіслання поштової кореспонденції відсутня, засоби телефонного зв`язку наявні в реєстрі юридичних осіб та повідомлені комісією неактивні (а.с. 23, 39-43). Відповідна процедура їй роз`яснена не була .

Факт наявності у відповідача бажання та можливості сплатити заборгованість перед КС ФК Українські кредити підтверджується довідкою АТ АБ РадаБанк , згідно з якою ОСОБА_1 відкрила депозитний рахунок, на який перерахувала кошти в сумі 16038,30 грн, що в сукупності з іншими докази вказує на те, що позивач вживала всіх залежних від неї розумних заходів для погашення заборгованості перед кредитною спілкою, але з незалежних від неї причин не має можливості виконати вказаний обов`язок.

Відповідно до ч. 1, ч.ч. 5-6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 13, ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд за власною ініціативою не може збирати докази, що стосуються предмета спору.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 12 ЦПК України, обов`язок доказування покладається на сторони, які несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними процесуальних дій.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем перед судом не доведено законних підстав для збереження дії обтяження щодо майна позивача.

Наявність обтяження на належне ОСОБА_1 нерухоме майно порушує її право власності, оскільки вона позбавлена можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, зокрема укласти договір оренди щодо частини належної їй земельної ділянки.

Статтею ст. 41 Конституції України визначено, що кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі ст. 15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути також припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 319 , 321 ЦК України , власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України , власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1952 року передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , арешт може бути знятий за рішенням суду.

Беручи до уваги все вище викладене, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для збереження дії арешту на майно ОСОБА_1 , оскільки таке обмеження права позивача на майно, за встановлених судом обставин, не є виправданим у демократичному суспільстві, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Кредитна спілка Українські кредити , Акціонерне товариство ПроКредитБанк , про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти обтяження у вигляді арешту та заборони відчуження майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яке накладено на підставі постанови державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції АЕ № 956402 від 21.10.2009, реєстраційний номер обтяження 30022588 від 21.10.2009.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя: